Рішення

від 28.04.2016 по справі 752/11218/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11218/14-ц

Провадження № 2/752/1721/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.04.2016 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 до Спільного українсько-казахського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ва і К" про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги, -

в с т а н о в и в:

у липні 2014 року адвокат ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до спільного українсько-казахського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Ва і К» про стягнення боргу за надані послуги.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 01 січня 2011 року між ним, як адвокатом, та ТОВ «Ва і К» був укладений договір № 1 «Про надання правової допомоги», предметом якого є надання відповідачу юридично-консультативних послуг, передбачених п. 1.3.

Відповідно до п. 5.1 даного договору за надання правової допомоги відповідач сплачує позивачу гонорар у відповідності до актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку. Окрім гонорару відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати, що передбачені п.п. 5.4.1 та п. 5.4.2 вказаного договору.

Відповідно до п. 5.11 даного договору за надання послуг за договором відповідач сплачує позивачу аванс у розмірі 3 850 грн. Зазначена сума сплачується щомісячно за місяць, що передує у рахунок оплати послуг позивача за відповідними ставками, що зазначені у договорі, або розміром оплати, погодженим окремо, та не підлягає поверненню.

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору позивач, як адвокат, у період часу з березня 2011 року по грудень 2011 року включно, надавав ТОВ «Ва і К» юридично-консультативні послуги, факт надання яких підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року.

На виконання умов договору відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 22 550 грн. за надані йому юридичні послуги, згідно актів приймання - передачі виконаних робіт за березень, квітень, травень, червень, липень 2011 року.

Проте, відповідач не здійснив оплату юридичних послуг, які він отримав від позивача у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2011 року, а тому заборгованість позивача становить 19 250 грн.

Відповідно до п. 6.6 договору за несвоєчасну оплату гонорару та інших витрат позивачу відповідач несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

З період з 01.08.2011 р. по 22.03.2012 р. позивач просить стягнути з відповідача 1 921 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також за період з 23.03.2012 р. по 31.07.2012 р. - 1 036,30 грн., а всього 2 957,30 грн.

У заяві про збільшення позовних вимог, з якою позивач звернувся у жовтні 2014 року, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 19 250 грн. заборгованості та 9 612,05 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.08.2011 р. по 07.10.2014 р. (а.с. 82 т. 1)

У лютому 2015 року позивач повторно подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 19 250 грн. заборгованості та 11 442,37 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 01.08.2011 р. по 10.02.2015 р. (а.с. 133 т. 1)

В судове засіданні позивач не з'явився, просить розглянути справу без його участі. (а.с. 137 т. 1, а.с. 10, 23 т. 2)

Представник відповідача в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, зазначивши, про відсутність заборгованості за договором договір № 1 «Про надання правової допомоги» від 01.01.2011 р.

Вислухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

01 січня 2011 року між сторонами було укладено договір про надання правової допомоги № 1, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу необхідну правову допомогу, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання оплатити надані послуги з правової допомоги. (а.с. 8)

Відповідно до п. 5.1 даного договору за надання правової допомоги відповідач сплачує позивачу гонорар у відповідності до актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку. Окрім гонорару відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати, що передбачені п.п. 5.4.1 та п. 5.4.2 вказаного договору.

Відповідно до п. 5.11 даного договору за надання послуг за договором відповідач сплачує позивачу аванс у розмірі 3 850 грн. Зазначена сума сплачується щомісячно за місяць, що передує у рахунок оплати послуг позивача за відповідними ставками, що зазначені у договорі, або розміром оплати, погодженим окремо, та не підлягає поверненню.

Позивач зазначає, що на виконання умов вказаного договору позивач, як адвокат, у період часу з березня 2011 року по грудень 2011 року включно, надавав ТОВ «Ва і К» юридично-консультативні послуги, факт надання яких підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року. (а.с. 14 - 23)

На виконання умов договору відповідач сплатив позивачу грошові кошти у сумі 22 550 грн. за надані йому юридичні послуги, згідно актів приймання - передачі виконаних робіт за березень, квітень, травень, червень, липень 2011 року.

Проте, відповідач не здійснив оплату юридичних послуг, які він отримав від позивача у серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2011 року, а тому заборгованість позивача становить 19 250 грн.

01.12.2011 р. та 04.01.2012 р. на електронну адресу відповідача позивач направив листи з проханням сплатити грошову заборгованість за отриману правову допомогу та актами приймання-передачі виконаних робіт за листопад та грудень 2011 року для ознайомлення, підписання та подальшої згоди. (а.с. 32-33) Також на поштову адресу відповідача позивач неодноразово направляв рекомендовані поштові листи з вимогами терміново погасити грошову заборгованість за вищевказаним договором, зокрема 25.08.2011 р., 09.09.2011 р., 04.10.2011 р., 20.11.2011 р., 01.12.2011 р., 04.01.2012 р. (а.с. 24) 19.11.2012 р. та 20.12.2012 р. позивач рекомендованим поштовим листом з повідомленням направив на поштову адресу відповідач претензії про виплату заборгованості за договором. Дані претензії ТОВ «Ва іК» отримало 21.11.2012 р. та 24.12.2012 р., однак жодної відповіді на листи не надали. (а.с. 36-43)

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 903 ЦК України, у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Зі змісту ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.1 даного договору за надання правової допомоги відповідач сплачує позивачу гонорар у відповідності до актів приймання-передачі наданих послуг та рахунку. Окрім гонорару відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу фактичні витрати, що передбачені п.п. 5.4.1 та п. 5.4.2 вказаного договору.

Згідно з положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічна норма викладена в статті 28 Правил адвокатської етики, затвердженим Установчим з'їздом адвокатів України 17 листопада 2012 року.

Чинне законодавство не містить заборони на визначення розміру плати (гонорару) за надані послуги (правова допомога) у вигляді відсотків від досягнутого кінцевого результату (фактично стягнутої заборгованості).

Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 01.10.99 року, єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги. Повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.

При визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Відповідно до п. 5.2 договору розмір гонорару вказується в рахунку та акті приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п. 5.7 договору факт надання послуг за договором підтверджується актами приймання - передачі наданих послуг, що підписуються повноважними представниками сторін. В акті приймання - передачі зазначається таке:

5.7.1 послуги, що отримані клієнтом, на дау підписання акту, що не були оплачені раніше;

5.7.2 сума, що має бути сплачена клієнтом.

Відповідно до п. 5.8 договору за згодою сторін клієнт може здійснювати попередню оплату послуг, що надаються відповідно до договору.

Таким чином, виконавець в разі існування перед ним заборгованості повинен був вказувати в кожному наступному акті суму цієї заборгованості, а також суму до сплати з врахуванням внеску.

В матеріалах справи містяться акти за серпень та вересень 2011 року, в яких вказано, що сума до сплати за виконані послуги з урахуванням авансового платежу 0 грн. та в жодному з наданих актів не вказується про існування заборгованості, що підтверджує відсутність заборгованості за серпень та вересень 2011 року. (а.с. 19-20)

Факт сплати коштів за вересень місяць підтверджується наданими позивачем листами від 09.09.2011 р, 04.10.2012 р., 20.12.2012 р. та 04.01.2012 р. (а.с. 26)

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що у жовтні, листопаді та грудні 2011 року позивач ніяких робіт по юридичному обслуговуванню відповідача не проводив та ніяких доручень від товариства не отримував. Даний факт підтверджується листами позивача від 25.08.2011 р., 09.09.2011 р., 04.10.2012 р., 20.12.2012 р. та 04.01.2012 р. та електронним листом від 04.01.2012 р., в яких позивач вказує про те, що товариством не надано жодного із витребуваних ним документів, зокрема актів планової виїзної документальної перевірки ДПІ Голосіївського району м. Києва. Актів за жовтень, листопад та грудень 2011 року на адресу відповідача не надходило. Доказів їх направлення позивачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями статті 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач всі свої зобов'язання відповідно до умов договору виконав.

За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

Керуючись ст.ст. 509, 526, 626, 627, 628, 629, 638 ЦК України, ст.ст. 100, 12., 30, 60, 212, 213 та 223 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову адвоката ОСОБА_1 до Спільного українсько-казахського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Ва і К" про стягнення боргу за договором про надання правової допомоги - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: