Ухвала

від 14.04.2015 по справі 816/166/15-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 816/166/15-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Клочко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. по справі № 816/166/15-а

за позовом Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

21.01.2015 року позивач, Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, в якому просив визнати нечинним (протиправним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2014 року № 0000282308, яке видане Державною податковою інспекцією у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (м. Полтава, вул. Фрунзе, буд. 155), про сплату (донарахування) податку на додану вартість у сумі 1069001 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 267250,25 грн. за встановлене порушення п. 44.1 ст.44, п. 198.1, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, ст.201 Податкового кодексу України.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року по справі № 816/166/15-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинним (протиправним) та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18 серпня 2014 року № 0000282308.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року по справі № 816/166/15-а скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Публічному акціонерному товариству "Полтаваобленерго" відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що постанову винесено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" у встановленому законом порядку зареєстровано як юридичну особу, код ЄДРПОУ 00131819.

Позивач перебуває на обліку платників податків в Державній податкові інспекції у м. Полтаві та з 28.06.1997 року зареєстрований платником податку на додану вартість.

Ревізором-інспектором Державною податковою інспекцією у м. Полтаві у період з 16.07.2014 року по 22.07.2014 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з питань правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Промальянс енерджі" (код ЄДРПОУ 37033545) за жовтень, листопад 2012 року та з ТОВ "Аст-технології" (код ЄДРПОУ 34645705) за листопад, грудень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2014 року № 4496/16-01-22-02/00131819 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" зобов'язання зі сплати ПДВ за жовтень-грудень 2012 року загалом в розмірі 1069001 грн.

На вказаний Акт перевірки позивач 07.08.2014 року за вих. №02-31/9419 подав заперечення, відповідь про відхилення яких надано Державною податковою інспекцією у м. Полтаві листом від 13.08.2014 року за вих. №11403/10/16-01-22-02.

На підставі зазначеного вище Акта перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 18.08.2014 року сформовано податкове повідомлення-рішення № 0000282308, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 1336251 грн. 25 коп. (в т.ч., основний платіж - 1069001 грн., штрафні (фінансові) санкції - 267250 грн. 25 коп.).

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив до Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Державної фіскальної служби України.

Однак, рішеннями контролюючих органів спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги платника податків - без задоволення.

Не погодившись із вищезазначеним винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача та у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за рахунок відображення у податковому обліку господарських правовідносин з ТОВ "Промальянс енерджі" (код ЄДРПОУ 37033545) позивач протягом жовтня, листопада 2012 року сформував податковий кредит загалом в розмірі 66191 грн. 53 коп. (в т.ч., у жовтні 2012 року - 41642 грн. 81 коп., у листопаді 2012 року - 24548 грн. 72 коп.).

Крім того, відобразивши у податковому обліку господарські правовідносини з ТОВ "Аст-технології" (код ЄДРПОУ 34645705) позивач протягом листопада, грудня 2012 року сформував податковий кредит загалом в розмірі 1002809 грн 21 коп. (в т.ч., у листопаді 2012 року - 226390 грн. 94 коп., у грудні 2012 року - 776 418 грн. 27 коп.).

Однак, за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення зазначених вище сум до складу податкового кредиту, наслідком чого визначив заниження ПАТ "Полтаваобленерго" податкового зобов'язання зі сплати ПДВ загалом в розмірі 1069000 грн. 74 коп.

Даний висновок відповідач мотивував обставинами, викладеними в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача. Зокрема, зазначав, що за наявною у контролюючих органів податковою інформацією ТОВ "Промальянс енерджі" та ТОВ "Аст-технології" відсутні за місцезнаходженням, не володіють необхідними виробничими потужностями та кваліфікованим персоналом, що унеможливлює вчинення реальних господарських операцій.

Колегія суддів спростовує доводи, викладені в апеляційній скарзі, з огляду на наступне.

Згідно з абзацом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що спірні відносини між позивачем та його контрагентами стосувалися придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг.

До матеріалів справи залучено копії договорів:

- від 13.04.2012 року № 1555 про поставку, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (постачальник) зобов'язувалось у 2012 році поставити ПАТ "Полтаваобленерго" (покупець) товари, а покупець - прийняти і оплатити такі товари;

- від 13.04.2012 року № 67/12/2998 про підряд, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось у 2012 році поставити ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) обладнання згідно зі специфікаціями, здійснити монтаж, інсталяцію, налагодження цього обладнання згідно з кошторисною документацією та здати його в експлуатацію замовнику, а замовник - прийняти обладнання в експлуатацію та сплатити вартість обладнання і робіт;

- від 13.04.2012 року № 66/12/2671 на виконання проектних робіт, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось на свій ризик, своїми засобами за завданням ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) виконати роботи по розробці проектної документації, а замовник - прийняти та оплатити роботу на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим договором;

- від 13.04.2012 року № 67/12/2999 про підряд, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось у 2012 році виконати роботи - будівництво радіовежі 65 м на об'єкті: ПС "Озера" Кобеляцького району Полтавської області, що включають в себе: закупівлю металоконструкцій, транспортування металоконструкцій та інших матеріалів на об'єкт, будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, оформлення виконавчої документації, здача радіовежі замовнику, а ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) - прийняти і оплатити такі роботи;

- від 08.05.2012 року № 1567 на виконання проектних робіт, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось на свій ризик, своїми засобами за завданням ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) виконати роботи по розробці проектної документації: "Автоматизована система диспетчерського управління Гадяцької філії ПАТ "Полтаваобленерго" відповідно до завдання на проектування, затвердженого замовником і узгодженого підрядником, і передати результат робіт в 2-х примірниках у власність замовника, а замовник - прийняти та оплатити роботу на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим договором;

- від 08.05.2012 року № 1568 на виконання проектних робіт, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось на свій ризик, своїми засобами за завданням ПАТ "Полтаваобленерго" (замовник) виконати роботи по розробці проектної документації: "Автоматизована система диспетчерського управління Машівської філії ПАТ "Полтаваобленерго" відповідно до завдання на проектування, затвердженого замовником і узгодженого підрядником, і передати результат робіт в 2-х примірниках у власність замовника, а замовник - прийняти та оплатити роботу на умовах, у порядку і в строки, встановлені цим договором;

- від 31.05.2012 року № 1854 про поставку, за умовами якого ТОВ "Промальянс енерджі" (постачальник) зобов'язувалось у 2012 році поставити ПАТ "Полтаваобленерго" (покупець) товари (запасні частини до бензопил та ін.), а покупець - прийняти і оплатити такі товари ;

- від 22.06.2012 року №3 486 про поставку, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (постачальник) зобов'язувалось у 2012 році поставити ПАТ "Полтаваобленерго" (покупець) товари, а покупець - прийняти і оплатити такі товари;

- від 20.11.2012 року № 3796 про підряд, за умовами якого ТОВ "Аст-технології" (підрядник) зобов'язувалось у 2012 році здійснити модернізацію кабельної лінії зв'язку ПАТ "Полтаваобленерго" на ділянці від вул. Гірників, 22 (АГ Комсомольської філії) до точки перетину з існуючим кабелем (вул. Миру, 18 - вул. Портова, 25) м. Комсомольськ згідно з кошторисною документацією та здати її в експлуатацію замовнику, а замовник - прийняти обладнання в експлуатацію та сплатити вартість обладнання і робіт.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Колегія суддів зазначає, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац перший пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що контрагентами позивача, за результатами здійснення господарських операцій, виписано та передано останньому податкові накладні на суму вартості товарів (послуг).

Дослідивши копії таких податкових накладних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони за змістом та формою відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Також колегія суддів зазначає, що зауваження відповідача щодо змісту та форми податкових накладних в Акті перевірки та письмових запереченнях проти позову відсутні, а отже наведені податкові накладні підтверджують факт придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ "Аст-технології" та ТОВ "Промальянс енерджі" та є підставою для віднесення спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту.

За змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В матеріалах справи містяться копії: технічних завдань на розробку проектної документації, кошторисів, графіків виконання робіт по проектуванню, специфікацій до договорів поставки, договірної ціни, видаткових накладних, прибуткових ордерів, актів здачі-приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, актів приймання будівельних робіт, підсумкових відомостей ресурсів, локальних кошторисів, викопіювань із журналів реєстрації виданих довіреностей.

Дослідивши вищеперелічені копії документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони в своїй сукупності підтверджують факт придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ "Аст-технології" та ТОВ "Промальянс енерджі" протягом жовтня-грудня 2012 року.

Придбані товари позивач використав у власній господарській діяльності, на підтвердження чого до матеріалів справи залучено копії: вимог на внутрішнє переміщення цінностей, актів списання використаних матеріальних цінностей при проведенні ремонтних робіт, накладних на внутрішнє переміщення товарів.

Стосовно придбання у ТОВ "Аст-технології" послуг з розробки проектно-кошторисної документації "Автоматизована система диспетчерського управління", обладнання та будівельно-монтажних робіт, колегія суддів зазначає, що таке зумовлено модернізацією застарілої технічної бази позивача та необхідністю впровадження у виробництво нових технологій.

Також в матеріалах справи містяться копії актів комісії про прийняття в експлуатацію АСДУ, технологічних проектів та завдань, робочих проектів диспетчерських пунктів філій АСТ, зведених кошторисних розрахунків вартість будівництва, робочих проектів, наказів про затвердження робочих проектів, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації, актів технічної готовності до експлуатації змонтованого обладнання, актів технічної готовності об'єктів до експлуатації.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Аст-технології" у встановленому законом порядку отримано ліцензію Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про право зайняття господарською діяльністю у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури терміном дії з 17.02.2012 року по 17.02.2017 року.

За придбані товари та послуги позивач розрахувався у повному обсязі, що підтверджено залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями з відмітками банку про проведення платежів.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач протягом жовтня-грудня 2012 року правомірно відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 1069000 грн. 74 коп., сплачену в ціні придбаних у ТОВ "Аст-технології" та ТОВ "Промальянс енерджі" товарів/послуг.

Колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів чи допущення помилок в їх оформленні не може слугувати підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо іншими даними буде підтверджено фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю.

Залученими до матеріалами справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджено факт придбання позивачем товарів (послуг) у ТОВ "Аст-технології" та ТОВ "Промальянс енерджі", сплати у ціні таких товарів (послуг) податку на додану вартість загалом в розмірі 1069000 грн. 74 коп. та використання придбаних товарів (послуг) у господарській діяльності ПАТ "Полтаваобленерго".

Стосовно доводів контролюючого органу про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних про перевезення товарів від постачальників до покупця на переконання, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути визнані достатніми підставами для визнання спірних господарських операцій безтоварними, адже залученими до матеріалів справи письмовими доказами в їх сукупності підтверджено фактичне отримання позивачем товарів від ТОВ "Аст-технології" та ТОВ "Промальянс енерджі", їх оприбуткування, внутрішнє переміщення та використання у ході ведення ПАТ "Полтаваобленерго" господарської діяльності.

Посилання на відомості, викладені в актах про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, колегія суддів спростовує, оскільки отримання контролюючим органом такого акта перевірки не звільняє контролюючий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, адже акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.

В свою чергу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у постановах від 09.08.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі №21-573во10, від 31.01.2011 року у справі №21-47а10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Так само, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) зазначив, що "… компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Колегія суддів зазначає, що матеріали справи таких доказів не містять.

Відповідачем в свою чергу не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Так само, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Враховуючи наведене вище в своїй сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок податкової інспекції про порушення позивачем вимог статей 44, 198, 201 Податкового кодексу України здійснено при помилковому розумінні норм діючого на час виникнення спірних відносин законодавства та фактичних обставин справи.

Виходячи з визначення поняття штрафна санкція, що міститься в підпункті 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого дана санкція може бути застосована до платника податків лише у разі вчинення останнім порушення вимог податкового законодавства, а такі порушення в діях позивача відсутні, колегія суддів приходить до висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням також неправомірно застосовано до ПАТ "Полтаваобленерго" штрафні (фінансові) санкції в розмірі 267250 грн. 25 коп.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що долученими до матеріалів справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку підтверджено право позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ загалом в розмірі 1069000 грн. 74 коп.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 18.08.2014 року № 0000282308 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015 року по справі № 816/166/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2015р. по справі № 816/166/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Зеленський В.В. Судді Чалий І.С. П'янова Я.В. Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2015 р.