Рішення

від 27.03.2015 по справі 922/230/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2015 р.Справа № 922/230/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради (м. Харків) до ТОВ "Хлібозавод "Ново-Баварський" (м. Харків) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне підприємство "Харківський автомобільний завод" (м. Харків) про повернення майна та відшкодування доходів, за участю представників:

позивача - гол. спеціаліста-юрисконсульта відділу правового супроводження Департаменту самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради Богомолова О.О. (довіреність №08-11/4847/2-14 від 29.12.14 р.),

відповідача - Василенко Л.С. (довіреність №53 від 17.02.15 р.),

3-ої особи - юриста Борисенкова Є.В. (довіреність від 28.01.15 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить зобов'язати відповідача повернути в натурі територіальній громаді міста Харкова, в особі Харківської міської ради безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,2530 га, яка розташована по вул. Цементній, 2 у м. Харкові, а також просить стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 133601,25 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач використовує земельну ділянку по вул. Цементній, 2 у м. Харкові без достатніх правових підстав, речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, він не набув належних прав власності або користування щодо земельної ділянки, в період з 01.12.2011 р. по 31.10.2014 р. відповідач не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, що призвело до фактичного безоплатного отримання ним послуг з користування земельною ділянкою та, як наслідок, одержання доходу в результаті використання вказаної земельної ділянки, розмір якого розрахований позивачем виходячи з розміру орендної плати за землю на підставі ЗК України, ПК України, Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 р., затвердженого рішенням ХМР від 27.02.2008 р. №42/08, Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р., затвердженого рішенням ХМР від 25.09.2013 р. №1269/13, Положення про порядок визначення розміру орендованої плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затвердженого рішенням ХМР від 27.02.2008 р. №41/08, рішенням ХМР від 25.12.2007 р. №335/07 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 р.», рішенням ХМР від 03.07.2013 р. №1209/13 «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 р.».

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу в позові повністю, посилаючись на те, що він правомірно набув нежитлові будівлі за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, та набув право користування земельною ділянкою площею 0,2530 га, що розташована по вул. Цементній, 2 у м. Харкові, на достатніх правових підставах, про що свідчить рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1610/14 від 06.08.2014 р., договір оренди землі від 28.11.2014 р., укладений між сторонами, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Також, у відзиві відповідач зазначає, що він за період з 01.12.2011 р. по 31.10.2014 р. відшкодував земельний податок за земельну ділянку площею 1359,9 кв.м. на загальну суму 39768,97 грн. ДП "Харківський автомобільний завод", який сплачує земельний податок та декларує податкові зобов'язання як платник земельного податку за земельну ділянку площею 20,0054 га за адресою вул. Цементна, 2 у м. Харкові, в тому числі і за частку земельної ділянки, на якій знаходяться орендовані відповідачем нежитлові приміщення на набуті нежитлові будівлі. Крім того, відповідач вказує, що він задекларував за період з серпня 2014 р. по грудень 2014 р. податкові зобов'язання як платник земельного податку за земельну ділянку площею 0,2534 га по вул. Цементній, 2 та перерахував до бюджету земельний податок за 2014 р. в сумі 6000,00 грн.

Третя особа, у письмовому поясненні по суті спору, не підтримує позовні вимоги позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2015 р. був продовжений строк розгляду спору, за заявою представника позивача, за межи строку, встановленого ст. 69 ГПК України, на 15 днів - до 28.03.2015 р., задоволено клопотання третьої особи, викладене у письмовому поясненні, про витребування з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (вул. Пушкінська, 61) інформації щодо приналежності земельної ділянки (м. Харків, вул. Цементна, 2) Міністерству оборони України, а також розгляд справи був відкладений на 25 березня 2015 р. о 15:00 год.

Позивач надав клопотання, в якому просить залучити до участі у справі Управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване.

Також, позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів, які вказані в ньому.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Третя особа надала клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії державного акту на постійне користування спірною земельною ділянкою та докази сплати земельного податку за 2014 р.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова надав інформацію щодо приналежності земельної ділянки по вул. Цементна, 2 у м. Харкові Міністерству оборони України.

25 березня 2015 р. в судовому засіданні була оголошена перерва до 27 березня 2015 р. о 14:00 год.

Після перерви позивач надав письмові додаткові пояснення по справі стосовно права власності на спірну земельну ділянку.

Третя особа надала клопотання про долучення до матеріалів справи дозволу з Міністерства оборони України на відчуження нежитлових будівель "Е-1", "Ж-1" по вул. Цементна, 2 у м. Харкові.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є структурним підрозділом Міністерства оборони України, основним завданням якого, відповідно до п. 3.2.2 положення про КЕВ м. Харків є облік земельних ділянок, які відносяться до земель оборони.

Згідно довідки КЕВ м. Харків від 24.03.2015 р. на обліку перебуває земельна ділянка військового містечка №33 площею 20,0054 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2. Ця земельна ділянка була виділена в користування Міністерству оборони України рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради №13/218с від 11.11.1949 р. На підставі рішення Харківської міської ради від 25.02.2004 р. №23/04 ДП МОУ «Харківський автомобільний ремонтний завод» було надано державний акт на право користування земельною ділянкою площею 20,0054 га серії ЯЯ №306021 від 08.11.2004 р., який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №7903. Облік вказаної земельної ділянки площею 20,0054 га здійснюється на підставі вказаного державного акту на право постійного користування, що підтверджується витягом з «Відомості наявності та використання земель оборони по КЕВ м. Харкова на 01.01.2015 р.»

05 липня 1997 р. між ДП МОУ «Харківський автомобільний ремонтний завод» (в/ч А0910) та СП ТОВ "Стамбул-Хліб" (нині ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський") був укладений договір №40 оренди нежитлового приміщення по вул. Цементній, 2 в м. Харкові загальною площею 360,15 кв.м. та земельної ділянки 700 кв.м.

Відповідно до умов цього договору орендар компенсував орендодавцю податок на землю, пропорційно площі землі, яку займає орендоване нерухоме майно.

Міністерство оборони України, в особі директора департаменту капітального будівництва та управління фондами, надало дозвіл №227/4164 від 21.09.2004 р. Державному підприємству МОУ «Харківський автомобільний ремонтний завод» (126 ХАРЗ) на відчуження незадіяного у виробничій діяльності наведеного у дозволі військового майна підприємства.

24.06.2005 р. відповідач (ТОВ Хлібозавод «Ново-Баварський») за договором купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Лазюк О.А. та зареєстрованого за №1360, придбав у Державного підприємства Міністерства оборони України «Харківський автомобільний ремонтний завод» (в/ч А0910), правонаступником якого є Державне підприємство «Харківський автомобільний завод», нежитлові будівлі: літ. "Е-1" площею 888,0 кв.м. та літ. "Ж-1" площею 99,4 кв.м., розташовані за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2.

В подальшому відповідач здійснив реконструкцію придбаних приміщень.

Згідно з інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області від 20.08.2014 р. №25805891:

- нежитлова будівля літ. «Ж-3» загальною площею 469,0 кв.м. по вул. Цементній, 2 зареєстрована за ТОВ «Хлібозавод «Ново-Баварський» на праві приватної власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.12.2007 р. по справі №2-6666;

- нежитлова будівля літ. «Е-2» загальною площею 1556,7 кв.м. по вул. Цементній, 2 зареєстрована за ТОВ «Хлібозавод «Ново-Баварський» на праві приватної власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 29.09.2009 р. по справі №38/281-09.

Право власності відповідача на вказані нежитлові будівлі підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно індексний №30923484 від 12.12.2014 р. та №32488806 від 21.01.2015 р., витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: індексний №30923692 від 12.12.2014 р. та №32489360 від 21.01.2015 р.

Земельна ділянка, на якій розташовані зазначені нежитлові будівлі, є часткою земельної ділянки, яка надавалась Державному підприємству Міністерства Оборони України "Харківський автомобільний ремонтний завод" (в/ч А0910) (нині - ДП "Харківський автомобільний завод"), у постійне користування площею 20,0054 га по вул. Цементній, 2 для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих і складських будівель, що підтверджується копією Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №306021 від 08.11.2004 р. та плану меж земельної ділянки.

Листом від 21.10.2005 р. №1/528 ДП МОУ «ХАРЗ» (в/ч А0910) надало згоду на оформлення ТОВ Хлібозавод «Ново-Баварський» права користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих і складських будівель та приміщень.

У зв'язку з передачею Державним підприємством МОУ «126 ХАРЗ» на баланс Харківської міського ради гуртожитку, рішенням 7 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 18.05.2011 р. №292/11 припинено Державному підприємству Міністерства оборони України "Харківському автомобільному ремонтному заводу" (в/ч А0910) (на той час ДП «126 ХАРЗ») право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 0,3921 га по вул. Цементній, 2 (нині вул. Цементна, 2-А) за його добровільною відмовою (лист від 11.02.2011 р. №1/37). Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою №7903 від 08.11.2004 р. вважається таким, що припинив свою дію з дня прийняття цього рішення. Державному підприємству «126 ХАРЗ» запропоновано оформити право користування земельною ділянкою, що залишилася, у встановленому порядку.

18.05.2012 р. між відповідачем та ДП «ХАРЗ» був укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, за яким відповідач відшкодовував земельний податок за зайняті орендованим приміщенням літ. «З-3» загальною площею 396,6 кв.м. земельну ділянку площею 172,5 кв.м. та власними приміщеннями - земельні ділянки та площі при будинкової території для їх обслуговування загальною площею 987,4 кв.м.

За період з 01.12.2011 р. по 31.10.2014 р. відповідач відшкодував ДП "Харківський автомобільний завод" земельний податок за земельну ділянку площею 1359,9 кв.м. на загальну суму 39768,97 грн., що підтверджується довідкою ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський".

Платіжним дорученням №186 від 06 лютого 2015 р. ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" перерахував до бюджету земельний податок за 2014 р. в сумі 6000,00 грн.

Листом від 03.06.2013 р. №1/147 ДП "Харківський автомобільний завод" дало згоду ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" на виділення частини земельної ділянки, на якій розташовані його будівлі, в окрему земельну ділянку та оформлення права користування нею.

Рішенням 31 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 26.02.2014 р. надано ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. "Е-2", "Ж-3" (виробничі, складські та адміністративні) по вул. Цементній, 2 та встановлено термін його розроблення - шість місяців.

На підставі рішення 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 р. №1610/14 надано ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" в оренду земельну ділянку площею 0,2530 га для експлуатації та обслуговування вищезазначених нежитлових будівель.

Частина земельної ділянки площею 0,2530 га по вул. Цементній, 2 була виділена в окрему земельну ділянку, кадастровий номер 6310137900:11:006:001 згідно проекту землеустрою щодо відведення ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" земельної ділянки по вул. Цементній, 2 в м. Харкові, затвердженого рішенням 34 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 06.08.2014 р. №1610/14, та технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

28.11.2014 р. між позивачем, Харківською міською радою, та відповідачем, ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський", було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2530 га по вул. Цементній, 2 у м. Харкові для експлуатації нежитлових будівель "Е-2", "Ж-3" (виробничі, складські та адміністративні), дата державної реєстрації 16.01.2015 р., витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.01.2015 р., виданий Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області.

До 01.01.2015 р. ДП "Харківський автомобільний завод" сплачувало земельний податок та декларувало податкові зобов'язання, як платник земельного податку за земельну ділянку площею 20,0054 га, за адресою: вул. Цементна, 2, м. Харків, (кадастровий номер 6310137900:11:006:0501), в т.ч. і за частку земельної ділянки, на якій знаходяться орендовані ТОВ Хлібозавод "Ново-Баварський" нежитлові приміщення та набуті у власність нежитлові будівлі.

Втім, 25.11.2014 р. Департаментом самоврядного контролю за використанням та охороною земель Харківської міської ради проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку площею 0,2530 га по вул. Цементній, 2-А у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літ. «Е-2», «Ж-3» (виробничі, складські та адміністративні приміщення). За результатами обстеження складено акт обстеження та визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Цементна, 2-А, в якому вказано, що ТОВ Хлібозавод «Ново-Баварський» з 17.12.2007 р. та по день складання акту використовує земельну ділянку без оформлення документів на право власності або користування земельною ділянкою та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125 ЗК України.

Як усно пояснив представник позивача у судовому засіданні, у акті та на додатках до нього помилково було зазначено адресу: вул. Цементна, 2-А, замість вул. Цементна, 2.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна №25805891 від 20.08.2014 р., листів Департаменту земельних відносин Харківської міської ради від 11.09.2014 р. №10228/0/225-14 та Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 23.09.2014 р. №4342/08 речові права відповідача на земельну ділянку не зареєстровані, останнє не набуло належних прав власності або користування щодо земельної ділянки по вул. Цементна, 2 у м. Харкові, а тому використовує земельну ділянку без достатніх правових підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до ст. 77 ЗК України, в редакції, що діяла до 01.01.2013 р., землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Стаття 6 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» до 01.01.2013 р. визначала, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності, зокрема, землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

З 01.01.2013 р. Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» втратив чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» №5245-VI від 06.09.2012 р., який у п/п а п. 4 Прикінцевих та перехідних положень встановив, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; які належать до земель оборони.

В частину 2 ст. 77 ЗК України були внесені зміни і з 01.01.2013 р. землі оборони можуть перебувати лише у державній власності.

Частина 2 статті 117 ЗК України встановлює, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

Як зазначалося вище, Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою №7903 від 08.11.2004 р. припинив свою дію з 18.05.2011 р. і до теперішнього часу ДП „ХАЗ" не оформив нового державного акту, однак земельна ділянка від цього не припинила бути державною.

Позивач не надав суду доказів передачі Міністерством оборони спірної земельної ділянки у комунальну власність (акту прийому-передачі), відмови або доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони. Відтак, позивач не набув права власності на спірну земельну ділянку.

Згідно зі ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відчуження об'єктів нерухомого майна в період з 01.01.2002 р. по 20.06.2007 р. (під час дії ст. 120 ЗКУ в ред. від 25.10.2001 р.) не тягнуло автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під будівлями та спорудами.

Статтею 120 ЗК України (в редакції від 25.10.2001 р.) було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди.

З 20.06.2007 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 р. №997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України (в редакції від 27.04.2007 р.) не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки. Так, статтями 92, 93, 98, 102 ЗК України передбачено користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оренди, сервітуту, еміфітевзису та суперфіцію. При цьому відповідно до статей 102-1 ЗК, 413 ЦК України суперфіцій визначено як право користування земельною ділянкою для забудови.

Відтак, відповідач з моменту визнання судами права власності на реконструйовані приміщення в силу положень статті 120 ЗК України набув право на оформлення права постійного користування земельною ділянкою, оскільки таке право належало попередньому власнику приміщень.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідач набув права власності на будівлі, але не на земельну ділянку та не оформив її у відповідності до діючих вимог законодавства України.

Фізичний, матеріальний зв'язок придбаного відповідачем майна та земельної ділянки є однією з ключових ознак, що вказує на приналежність цього майна до об'єкту нерухомості, а так, й на неможливість існування цього об'єкту нерухомості без використання земельної ділянки.

Наявність на земельній ділянці об'єкту нерухомості, належного на праві власності відповідачу, робить неможливим використання цієї земельної ділянки територіальною громадою міста Харкова для власних або інших цілей, а відтак і неможливість перебування її у володінні або користуванні міської ради (територіальної громади м. Харкова).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Викладені вище обставини обґрунтовують наявність правового зв'язку між результатом - правомірною поведінкою відповідача з набуття права власності на будівлю, та наслідком - набуттям відповідачем права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Втім, розташування будівлі на земельній ділянці робить неможливим переміщення будівлі без її знецінення та зміни її призначення як об'єкту цивільних прав (ст. 181 ЦК України). Крім того, примусове звільнення земельної ділянки неможливе без порушення права власності відповідача на будівлі, гарантованого ст. 41 Конституції України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно - земельну ділянку площею 0,2530 га, яка розташована по вул. Цементній, 2 у м. Харкові.

Відповідно до ч. 2 ст. 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Проте, як убачається із змісту позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача не вартість безпідставно набутого майна, а доходи, які отримав відповідач від безпідставно набутого майна, обґрунтовуючи свою вимогу ст. 1214 ЦК України, відповідно до якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Однак, позивач помилково вважає, що відповідач набув земельну ділянку.

Згідно зі ст. 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідач набув лише право на оформлення права постійного користування земельною ділянкою, оскільки діюче у час набуття права власності на будівлі законодавство не передбачало перехід права власності на земельну ділянку разом з переходом права власності на будівлю.

Позивач помилково просить стягнути доходи від набуття відповідачем земельної ділянки, оскільки відповідач набув лише право на оформлення права постійного користування земельною ділянкою і набув його не безпідставно, а у відповідності до положень ст. 120 ЗК України. Відповідач лише не оформив його вчасно відповідно до вимог діючого ЗК України, проте діюче законодавство не встановлює будь-якого строку для оформлення даного фактичного набуття права землекористування.

Крім того, суд вважає необґрунтованим та безпідставним зроблений позивачем, виходячи з розміру орендної плати за землю, розрахунок доходу одержаного від безпідставно набутого майна (земельної ділянки) територіальної громади м. Харкова в сумі 133601,25 грн., оскільки: по-перше, останнім не надано суду доказів отримання відповідачем цих доходів. По друге, право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки. Так статтями 92, 93, 98, 102 ЗК України передбачено користування земельною ділянкою на праві постійного користування, оренди, сервітуту, еміфітевзису та суперфіцію. По-третє, відсутній сам договір оренди та розрахунок нормативної вартості земельної ділянки, без якої неможливо визначити розмір орендної плати. В четверте, при розрахунку не враховане відшкодування відповідачем ДП „ХАЗ" земельного податку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача доходів, отриманих від безпідставно набутого майна в розмірі 133601,25 грн. необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 287.6 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 р., встановлювала, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи третя особа сплачувала земельний податок з усієї земельної ділянки, а відповідач відшкодовував їй відповідну частину.

Отже, питання сплати земельного податку було врегульоване статтею 287.6 ПК України, відтак статті 1212 - 1214 ЦК України не можуть застосовуватися до спірних правовідносин в силу положень ст. 1 ЦК України.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними та не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 181, 190, 377, 1212 - 1214 ЦК України, ст.ст. 77, 117, 120, 125, 126 ЗК України, ст. 287.6 ПК України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони», Законом України «Про розмежування земель державної та комунальної власності», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 01.04.2015 р.

Суддя В.І. Ольшанченко