Постанова

від 14.04.2015 по справі 925/1678/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. Справа№ 925/1678/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: Свіренюк О.О. - представник;

Від відповідача-1 за первісним позовом: не з'явився;

Від відповідача-2 за первісним позовом: не з'явився;

Від відповідача-3 за первісним позовом: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014

у справі № 925/1678/13 (суддя Потапенко В.В.)

за первісним

позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах

до 1. Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ"

про стягнення 4 654 453, 89 грн,

та за зустрічним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест"

до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах

про визнання іпотечного договору № 7207Z37 від 26.12.007 року недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ" , в якому просить стягнути із Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" ( з урахуванням уточнень)

- заборгованість за Генеральною угодою №7207N4 від 26.12.2007 та кредитним договором, що укладений в рамках і на умовах зазначеної Генеральної угоди, а саме: кредитним договором №7211КЗ від 17.03.2011 (з додатковою угодою від 27.06.2012 №7211КЗ-1) в сумі 4 555 038,16 грн.;

- звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №7207Z37, посвідченим 26.12.2007 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №10022, та договором про внесення змін до нього №7207Z37-1, що посвідчений 20.02.2009 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №404, згідно з умовами якого передано в іпотеку нерухоме майно, що складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18), яке знаходиться за адресою - Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, загальною площею - 626,3 кв. м., що належить на праві власності ТОВ "Продінвест".

- звернути стягнення на предмет застави згідно з договором застави №7210Z5, посвідченим 30.03.2010 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1020, згідно з умовами якого передано в заставу торгівельне обладнання та інші основні засоби у кількості 32 одиниці, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, яке належить на праві власності ТОВ "Метро-Інформ" а саме майно згідно переліку в рахунок погашення заборгованості за Генеральною угодою та кредитного договору, що укладений в рамках і на умовах зазначеної Генеральної угоди №7207N4 від 26.12.2007 , а саме: кредитного договору №7211КЗ від 17.03.2011 (з додатковою угодою від 27.06.2012 №7211КЗ-1), що виникла у Відповідача 1 перед Позивачем в сумі 4 555 038,16 грн.

- встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, а саме:

- нерухомого майна, що складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18), яке знаходиться за адресою - Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, загальною площею - 626,3 кв. м., що є предметом іпотеки, на рівні заставної вартості предмета іпотеки, визначеної п. 1.3 Розділу 1 іпотечного договору №7207Z37 від 26.12.2007, а саме: 6 125 300,00 грн. (шість мільйонів сто двадцять п'ять тисяч триста гривень);

- встановити початкову ціну предмета застави для його подальшої реалізації, а саме обладнання та основних засобів в кількості 32 одиниць знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, яке належить на праві власності ТОВ "Метро-Інформ" на рівні заставної вартості, тобто 31 455,26 грн. (тридцять одна тисяча чотириста п'ятдесят п'ять гривень двадцять шість копійок).

В процесі розгляду справи судом першоїі інстанції від другого відповідача надійшла зустрічна позовна заява для сумісного розгляду з первісним позовом, в якій позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним іпотечний договір № 7207Z37 від 26.12.2007 року укладений між ТОВ " Продінвест" та ВАТ " Державний експортно-імпортний банк України".Зазначена заява прийнята до провадження для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 925/1678/13.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 у справі №925/1678/13 первісний позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах - 4 555 038,16 грн. заборгованості за Генеральною угодою №7207N4 від 26.12.2007 та Кредитним договором №7211КЗ від 17.03.2011 (з додатковою угодою від 27.06.2012 №7211КЗ-1).

Звернено стягнення на предмет іпотеки по Іпотечному договору №7207Z37, посвідченому 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованому в реєстрі за №10022, та договору про внесення змін до нього №7207Z37-1, що посвідчений 20.02.2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №404, а саме на нерухоме майно, що складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18), яке знаходиться за адресою - Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, загальною площею - 626,3 кв. м., що належить на праві власності ТОВ "Продінвест".

Звернено стягнення на предмет застави згідно по договору застави №7210Z5, посвідченому 30 березня 2010 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1020, згідно з умовами якого передано в заставу торгівельне обладнання та інші основні засоби у кількості 32 одиниці, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, яке належить на праві власності ТОВ "Метро-Інформ", а саме відповідно до переліку викладеному в резолютивній частині рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 у справі №925/1678/13.

Кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки по Іпотечному договору №7207Z37, посвідченому 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованому в реєстрі за №10022, та договору про внесення змін до нього №7207Z37-1, що посвідчений 20.02.2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №404 та реалізації предмету застави по договору застави №7210Z5, посвідченому 30 березня 2010 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1020, направлено на погашення заборгованості Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" перед Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкасах за Генеральною угодою №7207N4 від 26.12.2007 та Кредитним договором №7211КЗ від 17.03.2011 (з додатковою угодою від 27.06.2012 №7211КЗ-1) в загальній сумі 4 555 038,16 грн.

Встановлено початкову ціну для реалізації предмета іпотеки по Іпотечному договору №7207Z37, посвідченому 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованому в реєстрі за №10022, та договору про внесення змін до нього №7207Z37-1, що посвідчений 20.02.2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №404, а саме нерухомого майна, що складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18), яке знаходиться за адресою - Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, загальною площею - 626,3 кв. м., на рівні заставної вартості предмета іпотеки, визначеної п. 1.3 Розділу 1 іпотечного договору №7207Z37 від 26.12.2007, а саме: 6 125 300,00 грн.

Встановлено початкову ціну для реалізації предмета застави по договору застави №7210Z5, посвідченому 30 березня 2010 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1020, а саме обладнання та основних засобів в кількості 32 одиниць, що знаходиться за адресою Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11 на рівні заставної вартості - 31 455, 26 грн.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки по Іпотечному договору №7207Z37, посвідченому 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованому в реєстрі за №10022, та договору про внесення змін до нього №7207Z37-1, що посвідчений 20.02.2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрований в реєстрі за №404 та предмета застави по договору застави №7210Z5, посвідченому 30 березня 2010 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованому в реєстрі за №1020, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.

Присуджено до солідарного стягнення з Дочірнього підприємства "Росток-Грифон" Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест", Товариства з обмеженою відповідальністю "МетроЧеркасах - 68 8акціонерного 20 грн. -Інформ" на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. витрат на сплату судового збору.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач за зустрічним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Продінвест" апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 у справі №925/1678/13 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Продінвест" з Державного бюджету України 609, 00 грн судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 144 від 26.01.2015.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2015 передано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" у справі № 925/1678/13 на рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 для розгляду головуючому судді Отрюху Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015 було поновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2015.

10.03.2015 через відділ документального забезпечення суду від представника позивача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015 розгляд справи відкладено на 09.04.2015.

В судовому засіданні 09.04.2015 оголошено перерву до 14.04.2015.

В судовому засіданні 14.04.2015 представник позивача за первісним позовом надав свої пояснення по справі.Інші сторони в судове засідання не з"явились, причини неявки суду невідомі.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, 24.03.2015 та 09.04.2015 у справі № 925/1678/13 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників, що не з"явились.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.12.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" згідно з постановою КМУ від 15.04.2009 №375 і змін до Статуту Відкритого акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" найменування банку змінено на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний бак України" в особі філії Публічного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Черкассах та Дочірнім підприємством "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест" була укладена генеральна угода №7207N4 (далі - "Генеральна угода"), за умовами якої (пункт 6.1.1.) позивач зобов'язався надавати першому відповідачу кредит у безготівковій формі у порядку, визначеному у кредитному договорі, в межах наданого забезпечення, а перший відповідач у відповідності до пункту 6.2.1. генеральної угоди зобов'язався погасити основний борг по кредиту та інші платежі згідно з умовами кредитного договору.

Згідно пункту 8.1. генеральної угоди у разі порушення строків сплати основного боргу по кредиту, процентів за користування кредитом та інших грошових зобов'язань за генеральною угодою, перший відповідач сплачує позивачу пеню, яка нараховується на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення такої заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у періоді, за який нараховується пеня, та інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством та кредитним договором.

Відповідно до додатку №1 до генеральної угоди (додаткова угода №7207N4-4 до генеральної угоди №7207N4 від 26.12.2007) до переліку кредитних договорів, укладених між позивачем та першим відповідачем, які діють в рамках генеральної угоди і є додатками до неї, значаться кредитні договори №7211К3 від 17.03.2011 та №7210К3 від 28.01.2010. Кредитні кошти, надані першому відповідачу в межах кредитного договору №7210К3 від 28.01.2010 були повністю погашені ним за рахунок кредитних коштів, що були йому надані по кредитному договору №7211К3 від 17.03.2011, у зв'язку з чим заборгованість першого відповідача перед позивачем існує виключно по кредитному договору №7211К3 від 17.03.2011 (далі - "Кредитний договір").

Згідно з пунктом 3.2. статті 3 Кредитного договору позивач відкриває першому відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом заборгованості 3 670 000 грн. з кінцевою датою погашення 01.10.2012 року зі встановленням процентної ставки на рівні 18,3% річних.

Пунктом 3.2.8. Кредитного договору передбачено сплату пені за прострочення першим відповідачем платежів за Кредитним договором у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За умовами Кредитного договору кредит надавався у безготівковій формі на підставі наданих першим відповідачем платіжних доручень та/або реєстрів платежів, та/або листів першого відповідача, та/або отриманих від першого відповідача засобами програмно-технічного комплексу "Клієнт-Банк" електронних заяв на перерахування кредитних коштів у гривні відповідно до умов договору, з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку першого відповідача, відкритому згідно з пунктом 3.8. Кредитного договору.

Згідно пункту 3.4.2. Кредитного договору у разі порушення термінів погашення кредиту, зазначених у графіках, позивач переносить прострочену частину заборгованості за кредитом на рахунок простроченого кредиту.

Станом на час звернення до суду заборгованість першого відповідача по Кредитному договору відповідач вказує у розмірі 4 654 453, 89 грн.

За умовами Кредитного договору та Графіку збільшення та зменшення ліміту заборгованості (додаток№1 до Кредитного договору) перший відповідач зобов'язався у період часу з 17.03.2011 року по 01.10.2012 року погасити кредит в сумі 3 670 000 грн. У зв'язку з невиконанням зобов'язання вказана заборгованість 01.10.1012 перенесена з рахунку основної заборгованості №2062500103300 на рахунок простроченої заборгованості №2067500023300.

Згідно пункту 3.5.1. Кредитного договору перший відповідач зобов'язався сплачувати проценти за користування кредитом у валюті кредиту, які нараховуються щомісячно на суму фактичної заборгованості за кредитом у розмірі, зазначеному в пункті 3.2. Кредитного договору. По Кредитному договору від початку дії договору встановлена процентна ставка у розмірі 18,3% річних за умови щомісячного підтримання першим відповідачем 75% загальних грошових потоків по рахунках, відкритих у позивача протягом всього терміну дії Кредитного договору. Першому відповідачу за період з 17.03.2011 року по 30.09.2013 року були нараховані проценти в сумі 1 707 589,23 грн., з яких сплачено 1 154 308,94 грн. На час звернення до суду розмір процентів за розрахунками позивача складав 553 280,29 грн.

Пунктом 4.1.1. Кредитного договору передбачено, що перший відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати комісію за управлінням кредитом у національній валюті в розмірі 0,1% від ліміту заборгованості. Першому відповідачу за період з 17.03.2011 року по 31.12.2012 року була нарахована комісія в сумі 121 575,43 грн., з яких сплачено 93 525,81 грн. На час звернення до суду розмір комісії за розрахунками позивача складав 28 049,62 грн.

За порушення строків погашення кредиту, вказаного у Графіку, процентів та комісій за користування цим кредитом згідно із пунктом 7.2. Кредитного договору першому відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів.

На час звернення до суду позивач нарахував першому відповідачу:

- пеню за порушення строку погашення кредиту в сумі 323 262,87 грн.;

- пеню за порушення строків сплати процентів за кредитом в сумі 5 673,13 грн.;

- пеню за порушення строків сплати комісії за управління кредитом в сумі 1 415,54 грн.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України першому відповідачу позивач нарахував три проценти річних в сумі 126 963,45 грн. за період з 02.10.2012 року по 30.09.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною угодою та Кредитним договором другим та третім відповідачами було передано в заставу та іпотеку належне їм майно:

- згідно іпотечного договору №7207Z37, посвідченим 26 грудня 2007 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №10022 (далі - "Іпотечний договір") та договору про внесення змін до нього №7207Z37-1, посвідченим 20.02.2009 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим в реєстрі за №404 - передано в іпотеку нерухоме майно іпотекодавця ТОВ "Продінвест", яке складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18) загальною площею 626,3 кв.м і знаходиться в м. Черкаси по вулиці Пастерівській, 11;

- згідно з договором застави №7210Z5, посвідченим 30 березня 2010 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Ященко В.М. та зареєстрованим в реєстрі за №1020 (далі - "Договір застави") - передано в заставу торгівельне обладнання та інші засоби заставодавця ТОВ "Метро-Інформ" у кількості 32 одиниць, яке знаходиться в місті Черкаси по вулиці Пастерівській, 11.

Відповідно до пункту 1.4.розділу 1, пункту 2.1.4. розділу 2, пункту 5.1. Іпотечного договору у випадку невиконання або неналежного виконання першим відповідачем відповідних положень Кредитного договору та/або невиконання чи неналежного виконання другим відповідачем відповідних положень Іпотечного договору, позивач має право отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами; у разі невиконання або неналежного виконання першим відповідачем умов Кредитного договору та/або порушення обов'язків другим відповідачем, встановлених Іпотечним договором, позивач має право вимагати дострокового виконання зобов'язання першим відповідачем, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса (пункт 5.2. розділу 5 Іпотечного договору).

Згідно пункту 2.1.3. Договору застави позивач має право звернути стягнення на предмет застави у випадку:

- якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання першим відповідачем, забезпеченого заставою згідно з цим договором воно не буде виконане;

- виникнення у нього права вимагати дострокового погашення боргу та/або дострокового виконання першим відповідачем зобов'язань за кредитним договором.

Умовами Іпотечного договору (пункт 2.1.5., пункт 2.1.11. розділу 2) та Договору застави (пункт 2.1.5., пункт 2.1.7. розділу 2) передбачено право позивача за рахунок предмета іпотеки та предмета застави задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти. Неустойку, пеню; витрати пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки та предмет застави; витрати на утримання, збереження предметів іпотеки. Застави та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов цих договорів.

У зв'язку з невиконанням першим відповідачем своїх грошових зобов'язань за Кредитним договором позивачем було направлено лист-вимогу №072-06/3100 від 12.11.2012 року з вимогою повернути непогашену частину кредиту, проценти за його користування, плати за управління кредитами, комісій, зборів, пені, на який першим відповідачем відповіді не надано.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції по справі призначалась судова експертиза, на вирішення якої були поставлені питання:

- яка дійсна заборгованість за кредитним договором №7211К№ від 17.03.2011 року, в якій сумі окремо по кредиту, процентах, комісії за управління кредитом?

- чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок пені, трьох відсотків річних умовам укладених між сторонами Генеральної угоди №7207N4 від 26.12.2007 року та кредитного договору №7211К№ від 17.03.2011 року? Якщо не відповідає, то встановити дійсний розмір цих нарахувань окремо по пені по простроченому кредиту, пені по простроченій оплаті по відсотках, пені по простроченій сплаті комісії, окремо по трьох відсотках річних.

Згідно висновку експерта від 29.09.2014 року за №1285/14-23 станом на 30.09.2013 року заборгованість ДП "Росток-Грифон" ТОВ Продінвест" за кредитним договором №7211К№ від 17.03.2011 року становила 4 154 300, 90 грн., зокрема:

- по тілу кредиту - 3 615 809 грн.

- по відсотках за користування кредитом - 553 280, 28 грн.

- по комісії за управління кредитом встановлена переплата у загальній сумі 14 788,38 грн.

Відповідно до пункту 2 висновку експерта розрахунок пені, трьох відсотків річних не відповідає умовам укладених Генеральної угоди та Кредитного договору. Дійсний розмір пені та 3 % річних становить 400 737,26 грн.:

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту - 270912, 48 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом - 5 622, 10 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за управління кредитом - відсутня,

- 3% річних від загальної суми заборгованості по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом - 124 202, 68 грн.

Ухвалою суду від 18 .07. 2014 судом першої інстанції була прийнята до розгляду заява позивач про зменшення позовних вимог від 15 липня 2014 року, в якій позивач виключив із ціни позову три проценти річних.

Ухвалою суду від 20 .10.2014 судом першої інстанції була прийнята до розгляду заява позивача про збільшення позовних вимог від 20 жовтня 2014 року, в якій позивач з урахуванням висновку експерта просить стягнути з першого відповідача заборгованість в сумі 4 555 038,16 грн.(4 154 300,90+400 737, 26), тобто повістю погоджуючись з розрахунком судового експерта.

Матеріали справи не містять доказів сплати першим відповідачем доказів сплати коштів у заявленій позивачем сумі. Висновки судового експерта відповідачем не спростовані.

З огляду на викладені обставини , вбачається факт порушення першим відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо повернення кредиту по Кредитному договору в установлений строк, встановлено факти порушення ним зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріали справи свідчать про те,що перший відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором порушував і його заборгованість перед позивачем складає 4 555 038,16 грн., з яких:

- по тілу кредиту - 3 615 809 грн.

- по відсотках за користування кредитом - 553 280,28 грн.

- по комісії за управління кредитом переплата на суму 14 788,38 грн.

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по тілу кредиту - 270 912, 48 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках за користування кредитом - 5 622, 10 грн.,

- пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії за управління кредитом - відсутня,

- 3% річних від загальної суми заборгованості по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом - 124 202, 68 грн.

Як зазначалось раніше, для забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача по Генеральній угоді та Кредитному договору позивач (іпотекодержатель за договором), та другий відповідач (іпотекодавець за договором) уклали Іпотечний договір згідно з умовами якого передано в іпотеку нерухоме майно, що складається із нежитлових приміщень з підвалом (А-18), яке знаходиться за адресою - Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Пастерівська, 11, загальною площею - 626,3 кв. м., що належить на праві власності ТОВ "Продінвест".

Згідно статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

За приписом частини 1 статті 574 Цивільного кодексу України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленного майна позивач має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою, необхідні витрати на утримання заставленного майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов"язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

В силу частини 1 статті 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи із визначення термінів у статті 1 Закону України "Про іпотеку" другий відповідач є майновим поручителем щодо забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача по Генеральній угоді та укладеному в її рамках Кредитному договорі.

Статею 3 Закону України "Про іпотеку" унормовано,що що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За статтею 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що заявлена позивачем вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідає приписам статті 39 Закону України "Про іпотеку" та іншим актам законодавства, з огляду на наступне:

Позивачем чітко вказано у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог загальний розмір вимог до першого відповідача та всі його складові, що підлягають сплаті позивачу, розрахунки обгрунтовані судовим експертом і не заперечуються сторонами.

Нерухоме майно, торгівельне обладнання та інші основні засоби, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги позивача, вказано у Іпотечному договорі та Договорі застави, посвідченому нотаріально, із визначенням найменування нерухомості, площі та літери за даними інвентаризаційної справи, найменування торгівельного обладнання, інших основних засобів, і таке ж нерухоме майно вказане у позовній заяві.

Заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки позивачем не вказуються, оскільки відповідно до Закону зазначаються лише у разі необхідності, тобто, така вимога є правом Іпотекодержателя, а не обов'язком. Вимоги інших кредиторів щодо предмету іпотеки не встановлені.

Позивачем у позовній заяві визначено спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом продажу на прилюдних торгах - і така вимога відповідає припису статті 41 Закону України "Про іпотеку".

Щодо вимоги позивача про початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодержателем і іпотекодавцем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.

Згідно частини 2 статті 591 Цивільного кодексу України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмету застави.

Позивач просить у позовній заяві встановити початкову ціну для реалізації предмета іпотеки на рівні заставної вартості предмета іпотеки, визначеної в пункті 1.3. розділу 1 Іпотечного договору у розмірі 6125300грн., а для реалізації предмета застави - на рівні заставної вартості в розмірі 31455,26 грн. Представник другого відповідача проти запропонованої позивачем оцінки предмету іпотеки та застави не заперечував.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та застави для задоволення його вимог до першого відповідача.

Матеріали справи свідчать про те, що в процесі розгляду справи судом першої інстанції скаржником подавався зустрічний позов про визнання іпотечного договору №7207Z37 від 26.12.2007 недійсним.

Як вже зазначалось раніше, звертаючись до суду другої інстанції з апеляційною скаргою, скаржник просив скасувати рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

З аналізу апеляційної скарги вбачається, що доводи останньої зводяться до того, що спірний договір від імені ТОВ "Продінвест" підписано директором Пільніком Олександром Васильовичем. Іпотечний договір №7207Z37 від 26.12.2007 року був укладений в інтересах третьої особи - ДП "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест". Пільнік О.В. одночасно був учасником та директором ТОВ "Продінвест", яке в свою чергу було єдиним засновником, учасником і власником ДП "Росток-Грифон" ТОВ "Продінвест", тобто його було укладено в порушення приписів статті 238 Цивільного кодексу України.Крім того, укладення спірного договору в інтересах ДП "Росток-Грифон" взагалі було позбавлене для ТОВ "Продінвест" будь-якого економічного сенсу і підприємницької доцільності, як вбачається із змісту Генеральної угоди. ЇЇ метою було фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника - ДП "Росток-Грифон". Укладення спірного договору не відповідало ані статутним цілям діяльності ТОВ "Продінвест", ані позиціям Генеральної угоди, у зв'язку з чим спірний договір суперечить положенням статті 1 Закону України "Про господарські товариства", статтям 92, 203, 207, 238 ЦК України і згідно ч. 1 статті 215 ЦК України є всі правові підстави для визнання спірного договору недійсним.

Викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегіє суддів до уваги не беруться з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачає вимогу, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно з п.2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 29 травня 2013 року N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" слід мати на увазі, що визнання правочину (господарського договору) недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину; винятки з цього правила можливі, якщо вони випливають із закону.

Для визнання оспорюваного договору недійсним сторона має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об'єктивна неможливість настання правового результату, а також, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналіз оспорюваного договору іпотеки свідчить про те, що він в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема щодо повноважень органів управління, а отже жодних підстав для визнання його недійсним в порядку ст.215 Цивільного кодексу України колегія суддів не вбачає.

З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів порушення позивачем права чи охоронюваного законом інтересів скаржника, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання іпотечного договору недійсним.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які грунтуються на належних та допустимих доказах.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продінвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 09.12.2014 у справі № 925/1678/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 925/1678/13 повернути Господарському суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко