Ухвала

від 09.04.2015 по справі 910/21987/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

09.04.2015Справа № 910/21987/14

за скаргоюПублічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» простягнення суми вкладу в розмірі 201 534,25 євро, що еквівалентно 3 293 069 гривень 59 копійок

Головуючий суддя Чинчин О.В.

Суддя Васильченко Т.В.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від Скаржника (Відповідача): Мединський М.М. (представник за довіреністю);

від Позивача: не з'явились (представник за довіреністю);

від ВДВС: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення суми вкладу в розмірі 201 534,25 євро, що еквівалентно 3 293 069 гривень 59 копійок.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20 листопада 2014 року по справі №910/21987/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» було задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» 201 534 (двісті одну тисячу п'ятсот тридцять чотири) євро 25 євроцентів, що еквівалентно 3 293 069 (три мільйони двісті дев'яносто три тисячі шістдесят дев'ять) гривень 59 копійок, з яких: грошові кошти (вклад) 200 000,00 євро, що в гривневому еквіваленті становить 3 268 000,00 грн.; пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань 1 369,86 євро, що в гривневому еквіваленті становить 22 383,56 грн.; 3% річних за користування коштами 164,38 євро, що в гривневому еквіваленті становить 2 686,03 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АККО ІНТЕРНЕШНЛ» 65 861 (шістдесят п'ять тисяч вісімсот шістдесят одну) гривню 39 копійок судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року по справі №910/21987/14 рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/21987/14 в частині стягнення суми пені скасовано, в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення суми пені. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/21987/14 викладено в наступній редакції:

" 1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" - задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 40-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 19257351) 200 164,38 (двісті тисяч сто шістдесят чотири) євро 38 євроцентів, що еквівалентно 3 270 686,03 (три мільйони двісті сімдесят тисяч шістсот вісімдесят шість) гривень 03 копійки, з яких: грошові кошти (вклад) 200 000,00 євро, що в гривневому еквіваленті становить 3 268 000,00 грн.; 3% річних за користування коштами 164,38 євро, що в гривневому еквіваленті становить 2 686,03 грн.

3. В частині позову про стягнення пені у розмірі 1 369,86 євро, що в гривневому еквіваленті становить 22 383,56 грн. - відмовити.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" (03057, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 40-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 19257351) 65 413,72 (шістдесят п'ять тисяч чотириста тринадцять) гривень 72 копійки судового збору".

09.02.2015 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2015 року № 910/21987/14 видано Накази.

19.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) отримано від Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві по справі №910/21987/14, яку вмотивовано тим, що 20.02.2015 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві відкрито виконавче провадження та 04.03.2015 року постановою накладено арешт на кошти, які містяться на рахунках АТ «Дельта Банк» і в інших банках в межах суми 200 164,38 євро та 65 413 грн. 72 коп. Вважає, що ця постанова від 04.03.2015 року не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки винесена після введення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк», тобто 02.03.2015 року

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 року прийнято скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві до розгляду, судове засідання призначено на 01.04.2015 року.

01.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2015 року.

01.04.2015 року в судове засідання з'явився представник заявника (відповідача). Представник позивача та відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві надати суду матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду м. Києва від 09.02.2015 року про примусове виконання рішення по справі №910/21987/14.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2015 року відкладено розгляд скарги на 09.04.2015 року, у зв'язку з неявкою представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві в судове засідання, витребуванням додаткових доказів по справі.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли уточнення до скарги на дії державного виконавця, якими просив Суд визнати недійсною постанову про арешт коштів, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві винести постанову про зняття арешту, накладеного згідно незаконної постанови про арешт коштів, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876.

08.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшли письмові пояснення по справі, а також копія матеріалів виконавчого провадження №46560876.

В судовому засіданні 09.04.2015 року представник Скаржника підтримав скаргу на дії органів державної виконавчої служби та просив її задовольнити. В судове засідання представник Позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про поважні причини неявки Суд не повідомили.

Суд, розглянувши уточнення скарги на дії державного виконавця Відповідача від 08.04.2015 року, зазначає, що приймає її до розгляду, так як вона за своєю суттю є заявою про виправлення технічної помилки у прохальній частині скарги відповідно до вимог п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України». За таких підстав, Суд розглядає скаргу з урахуванням поданої відповідачем заяви про уточнення скарги на дії державного виконавця від 08.04.2015 року.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що неявка в судове засідання представників Позивача та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві не перешкоджає розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії органів державної виконавчої служби.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що Скарга Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії органів державної виконавчої служби підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що, відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)

Частиною 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом. (абзац 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до ст.45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Зазначена процесуальна норма узгоджується з положеннями ч. 5 ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно зі ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»)

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження №46560876, 20.02.2015 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу №910/21987/14 виданого Господарським судом м. Києва від 09.02.2015 року про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" 200 164,38 євро 38 євроцентів, що еквівалентно 3 270 686,03 гривень 03 копійки, з яких: грошові кошти (вклад) 200 000,00 євро, що в гривневому еквіваленті становить 3 268 000,00 грн.; 3% річних за користування коштами 164,38 євро, що в гривневому еквіваленті становить 2 686,03 грн.; про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" 65 413,72 грн. судового збору. Боржнику надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду.

Вказана постанова була надіслана на адресу боржника за вих. № 250/2 від 20.02.2015 р. та отримана останнім 26.02.2015 р., що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі підприємства.

04.03.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 200 164,38 євро та 65 413,72 грн.

11.03.2015 року представник Відповідача звернувся з заявою до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про зупинення виконавчого провадження №46560876 у зв»язку з запровадженням у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» тимчасової адміністрації.

18.03.2015 року представник Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» звернувся з заявою про зняття арешту до начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві. Листом від 25.03.2015 р. за вих. №250/2 начальник ВДВС повідомив про відсутність правових підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. від 16.03.2015 року зупинено виконавче провадження з примусового виконання наказу №910/21987/14 виданого Господарським судом м. Києва від 09.02.2015 року про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" 200 164,38 євро 38 євроцентів, що еквівалентно 3 270 686,03 гривень 03 копійки, з яких: грошові кошти (вклад) 200 000,00 євро, що в гривневому еквіваленті становить 3 268 000,00 грн.; 3% річних за користування коштами 164,38 євро, що в гривневому еквіваленті становить 2 686,03 грн.; про стягнення з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АККО ІНТЕРНЕШНЛ" 65 413,72 грн. судового збору до розгляду справи по суті.

Відповідно до п.п. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі:

1) смерті, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувача або боржника, або припинення юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво;

2) визнання стягувача або боржника недієздатним;

3) проходження боржником строкової військової служби у Збройних Силах України, передбачених законом інших військових формуваннях, якщо згідно з умовами служби провадження виконавчих дій неможливе, чи на прохання стягувача, який проходить строкову військову службу в Збройних Силах України або інших військових формуваннях;

4) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;

5) прийняття судом до розгляду скарги на постанову органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення;

6) зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження судом чи посадовою особою, яким законом надано таке право;

7) зупинення судом реалізації арештованого майна;

8) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

9) запровадження тимчасової адміністрації банку-боржника;

10) сплати боржником або іншим гарантом у встановленому законодавством порядку (у тому числі за договорами про відшкодування ядерної шкоди) коштів на відшкодування ядерної шкоди, що дорівнюють або перевищують встановлену законом межу відповідальності оператора ядерної установки. Для обчислення сплачені кошти підлягають перерахуванню у Спеціальні права запозичення, що встановлюються Міжнародним валютним фондом, за офіційним курсом Національного банку України на день сплати;

12) звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 8 цього Закону;

13) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;

14) наявності коштів за договорами банківського рахунку або банківського вкладу, які боржник не має права вимагати до закінчення строку дії таких договорів, у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення;

15) внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

16) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;

17) прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств" протягом трьох років з моменту завершення приватизації;

18) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Виконавче провадження на підставі, передбаченій пунктом 7 частини першої цієї статті, зупиняється лише в частині звернення стягнення на майно, реалізацію якого зупинено судом.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці, а для системно важливих банків - шість місяців. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Як встановлено Судом, Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено Банк до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.03.2015 р. № 51 розпочато з 03.03.2015 року процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці з 03.03.2015 року по 02.06.2015 року включно, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В.

Відповідно до ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

Основними завданнями Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та захист прав і законних інтересів вкладників банків.

Суд зазначає, що здійснення виконавчого провадження щодо боржника - банку, відносно якого введено тимчасову адміністрацію, державним виконавцем повинні бути враховані положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо особливостей дії тимчасової адміністрації.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. щодо винесення постанови про арешт коштів від 04.03.2015 року є такими, що суперечать положенням спеціального Закону, оскільки з 03.03.205 року розпочато процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 3 місяці, а тому вказана постанова підлягає визнанню недійсною. При цьому, Суд зазначає, що пояснення державного виконавця, що їй стало відомо про введення тимчасової адміністрації боржника лише 11.03.2015 року, Судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, при зверненні до Суду з вказаною скаргою, з урахуванням заяви від 08.04.2015 року, Відповідач просив Суд зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві винести постанову про зняття арешту, накладеного згідно незаконної постанови про арешт коштів, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876.

Суд зазначає, що у цій частині скарга на дії державного виконавця не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини, а з підстави, передбаченої пунктом 18 частини першої статті 37 цього Закону, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану. (ч.4 ст. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»)

Таким чином, вимога Скаржника про зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві винести постанову про зняття арешту, накладеного згідно незаконної постанови про арешт коштів, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магдою С.Г. від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876 задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч.3, 4 статі 60 вказаного Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. (ч.5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

З огляду на вищевикладені положення норм чинного законодавства України, Суд приходить до висновку, що Відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним позовом з вимогою про зняття арешту.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві по справі №910/21987/14 в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. про арешт коштів боржника від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві по справі №910/21987/14 - задовольнити частково.

2. Визнати недійсною постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Магди С.Г. про арешт коштів боржника від 04.03.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 46560876.

3. В іншій частині вимоги скарги відхилити.

Головуючий суддя О.В. Чинчин

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя Ю.В. Цюкало