Постанова

від 09.02.2011 по справі 2а-10723/10/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2011 року 15 год. 03 хв. Справа № 2а-10723/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лазаренка М.С.

суддів: Матяш О.В.

Нестеренко Л.О.

при секретарі: Пшець Ю.Ю

за участю

представника позивача: Троцький В.Б., Доля І.В.

представника відповідачів: Малахов В.Л., Шавло Р.О., Насретдінова О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь»

до: 1. Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області

2. Державної податкової адміністрації у Запорізькій області

3. Державної податкової адміністрації України

про: встановлення факту порушення строків, визнання неправомірними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, Державної податкової адміністрації України про встановлення факту порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень, про визнання протиправними та скасування рішення №7695/10/25-006 від 15.07.2010р. про результати розгляду первинної скарги, рішення №4200/10/25-020 від 20.09.2009р., рішення№13170/6/25-0515 від 06.12.2010р., про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000192301/0 від 27.04.2-1-р., №0000192301/1 від 15.07.2010р., №0000192301/3 від 10.12.2010р.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити та надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили у задоволенні позову відмовити та надали заперечення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, перевіривши викладені обставини наданими доказами колегія суддів вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, на підставі направлень від 22.02.2010р. №67, від 02.04.2010р. №73, Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтресталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт про результати планової виїзної перевірки №70/23-0/30284493 від 15.04.2010р., яким встановлено, що на порушення пункту 5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону Україні «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) підприємством завищено валові витрати за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р. на загальну суму 157620 грн. 83 коп., шляхом віднесення до валових витрат по придбанню гороху згідно видаткових накладних: від 03.07.2008 №04/07 на суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.); від 03.07.08р. №03/07 на суму 159145 грн. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17 коп.); отриманих від контрагента TOB «Екоспец-ресурс», перевіркою ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя правочини по взаємовідносинам з яким визнано нікчемними. В результаті чого занижено податок на прибуток до сплати в бюджет в сумі 48205 грн.

Перевіркою встановлено, що підприємством завищено валові витрати за період з 01.07,2008р. по 31.12.2009р. на загальну суму 157620 грн. 83 коп., шляхом віднесення до валових витрат по придбанню гороху згідно видаткових накладних: від 03.07.08 №04/07 на суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.); від 03.07.08р. №03/07 на суму 159145грн. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17коп.); отриманих від контрагента TOB «Екоспец-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 35512270, м. Світловодськ. Підприємство перейшло на облік до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя 01.01.2009р.), на поставку гороху в кількості 99,55т. на підставі договору від 18.06.08 №18/06г.

Як вбачається з акту перевірки (ст.. 7 Акту), згідно отриманої інформації від ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, лист від 17.03.2010. №1389/7/16, фахівцями якої проведена документальна невиїзна перевірка TOB «Екоспец-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 35512270) з питань правильності дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.08р. по 30.09.08р., та акту про результати документальної невиїзної перевірки від 27.01.10р. №25/16/35512270, за результатами якої встановлено:

- фактично, згідно податкової звітності TOB «Екоспец-ресурс» , (ЄДРПОУ 35512270) та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності;

- у ході проведення перевірки з'ясовано, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, перевіркою не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності. Таким чином перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю.

- свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано за рішенням ДПІ у Жовтневому р-ні м.Запоріжжя з 27.10.09р. у зв'язку з не поданням декларацій з податку на додану вартість протягом 12 календарних місяців;

- підприємство має стан ,,8" - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням;

- TOB « Екоспец-Ресурс» порушено ч. 1 ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених TOB «Екоспец-Ресурс» з підприємствами, в числі яких значиться TOB «Інтерсталь».

За наслідками перевірки, здійсненої фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя, акт про результати документальної невиїзної перевірки від 27.01.10р. №25/16/35512270, зроблено висновок, що TOB «Екоспец-Ресурс» здійснювало операції, товарний характер яких наявними документами перевіркою не підтверджено. Відповідно до частини 1 ст. 216, п. 4 ст. 203, п. 2 ст. 205, п. 1 ст. 206, п.1 ст. 208, п. 2 ст. 207, п. 2,1 ст. 215, ст.. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини є нікчемними - в силу закону.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205: акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

В ході проведення перевірки, аналізом первинних документів по придбанню гороху, а саме: видаткової накладної №03/7 від 03.07.08р. на загальну суму 159145 грн., у кількості 83,76 т; видаткової накладної №04/7 від 03.07.08р. на загальну суму 30000 грн., у кількості 15,79т; та перевіркою суті і змісту операцій за цими документами встановлено невідповідність первинних документів фактичним обставинам проведених операцій.

В підтвердження транспортування гороху у кількості 99,55 т. TOB «Інтерсталь» не надано до перевірки жодного документа, а саме: товарно-транспортної накладної, дорожнього листа, та/або договору на закупівлю послуг перевезення товару. У судовому засіданні також представниками позивача не надано належним чином оформлених доказів, що підтверджують реальність проведеної операції по придбанню гороху.

Відповідно до п. 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Наказ), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля; п. 11.3. цього ж Наказу, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Згідно з п. 11.5. Наказу, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Також типовою формою №1-ТН товарно-транспортної накладної, затвердженої наказам Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.1996р. №488/346, передбачено, що один примірник товаротранспортної накладної зберігається у вантажовідправника, другий примірник - у вантажоодержувача, 3 та 4 - авто підприємства.

Відповідно до розділу 10 Наказу, а саме:

п. 10.5. Місце фактичної здачі - приймання вантажу точно зазначається в Договорі з наступним уточненням у заявці;

п. 10.8. У товарно-транспортній накладній зазначається прізвище, ім'я, по батькові представника Замовника та документ, згідно з яким він уповноважений супроводжувати вантаж;

п. 10.12. Здача Замовником і приймання Перевізником вантажів, що перевозяться навалом, наливом або в контейнерах, передбачають визначення та запис маси вантажу в товарно-транспортній накладній;

п. 10.13 Запис у товарно-транспортній накладній маси вантажу та способу її визначення виконується Замовником.

Відповідно до п. 13.1 Наказу, перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 договору №18/06 від 18.06.2008р. «Строки та умови постачання», строки постачання узгоджуються обома сторонами згідно замовлення. Відповідно до договору, пункт поставки товару не визначено взагалі.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Стаття 204 ЦК України встановлює презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Зокрема, правочин не може бути визнаний недійсним через його порушення однією зі сторін, яким би істотним воно не було (натомість, це може бути підставою для односторонньої відмови від правочину чи одностороннього розірвання договору).

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України, загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1-3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів), тобто укладення правочину:

ч. 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства;

ч. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

ч. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

ч. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

Згідно статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою цієї статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, суд приходить до висновку про нікчемність правочину, виходячи з наступного.

В розділі 1 договору №18/06 від 18.06.2008р. зазначено: «Продавець зобов'язується відвантажити товар. Кількість, асортимент кожного відвантаження визначається відгрузочними документами, виходячи з потреб Покупця».

Слід зазначити, що у TOB «Інтерсталь» наявні у власності транспортні засоби, складські приміщення, тобто є можливість самостійно здійснювати перевезення та зберігання придбаного товару для подальшої реалізації.

На запит ДПІ у м.Енергодар від 12.04.10 №3634/10/23-507 TOB «Інтерсталь» повідомило (лист від 12.04.10 №10) що товарно-транспортні накладні по транспортуванню гороху, придбаного у TOB «Екоспец-ресурс» відсутні в зв'язку з тим, що продукція вивезена замовником зі складу постачальника.

Отже, відсутність в договорі запису про отримувача товару та відсутність інформації про транспортування товару, а саме: щодо місця завантаження та розвантаження товару, його перевізника (автопідприємства та водія), маси товару та способу її визначення, свідчить про відсутність у TOB «Інтерсталь» дій спрямованих на фактичне отримання та перевезення товару, тобто на виконання взятих на себе зобов'язань по укладеній угоді та відсутність мети створення правових наслідків, тобто договір №18/06 від 18.06.10р., укладений між TOB «Інтерсталь" та TOB «Екоспец- ресурс», носить характер нікчемного.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зокрема до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно з п.п.11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З наведених положень Закону випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг, товарів, робіт до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.2 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особі, яка брала участь у здійснені господарської операції.

Також слід враховувати, що пунктом 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства також передбачено, що у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Отже, операція по придбанню гороху, згідно видаткових накладних від 03.07.08 №04/07 на суму 30000 грн. (в т.ч. ПДВ 5000 грн.) та від 03.07.08р. №03/07 на суму 159145грн. (в т.ч. ПДВ 26524 грн. 17коп.), складених в момент здійснення операцій, є такою, що суперечить діючому законодавству та вважаються недійсними або нікчемним правочином, що призвело до завищення валових витрат в сумі 157620 грн. 83 коп.

Також, слід зазначити, що ствердження підприємства що зазначений горох було поставлено ВАТ «Одеський ремонтно-монтажний комбінат» в липні 2008р в повному обсязі не підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі» за 3 квартал, згідно якої даний горох було реалізовано в 3 кварталі 2008 року у кількості 42т. на суму 66500грн. Залишок гороху на складі по даній операції станом на 30.09.08р. становить 57,55т.

Отже, беручи до уваги вищезазначене, донарахування за період з 01.07.2008р по 31.12.2009р податку на прибуток є обґрунтованими, висновки акту та податкове повідомлення-рішення - є правомірними.

Стосовно вимог адміністративного позову, щодо встановлення фактів порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строків позовної давності стосовно визначення з боку ДПІ суми податкового зобов'язання, скасування рішень про результати розгляду скарг - не підлягають задоволенню, так як не відповідають вимогам діючого законодавства.

В адміністративному позові позивач зазначає, що ДПІ було застосовано штрафні санкції визначені п.1 ст.208 ГК України з пропуском строку позовної давності, з врахуванням ст.250 ГК України, а саме не більше 6 місяців з моменту виявлення порушення.

Це твердження не відповідає вимогам ГК України та діючого податкового законодавства.

Відповідно до п.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до п.1 ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Вимоги ст. 208 ГК України передбачають стягнення зазначеної суми по угоді, відповідно до строків зазначених в ст.250 ГК України - як адміністративно-господарської санкції, а ДПІ застосовувала штрафні санкції за порушення податкового законодавства, відповідно до пп.17.1.3 п.17.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р.

Зокрема, відповідно до пп.17.1.3 п.17.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами" №2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 42;2 пункту 12 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового тріоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули, в межах строків визначених пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 зазначеного Закону За винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Враховуючи вище викладене, за результатами розгляду спору, суд вважає, що висновки Акту перевірки щодо виявлених порушень підтверджені належними доказами, податковим органом доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0000192301/0 від 27.04.2-1-р., №0000192301/1 від 15.07.2010р., №0000192301/3 від 10.12.2010р. відповідно до приписів чинного законодавства, а позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень №0000192301/0 від 27.04.2-1-р., №0000192301/1 від 15.07.2010р., №0000192301/3 від 10.12.2010р., встановлення фактів порушення строків прийняття податкових повідомлень-рішень та застосування строків позовної давності стосовно визначення з боку ДПІ суми податкового зобов'язання, скасування рішень про результати розгляду скарг такими, що не підтверджені належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсталь» до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області, Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, Державної податкової адміністрації України про встановлення факту порушення строків, визнання неправомірними та скасування рішень відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 24 лютого 2011 року.

Головуючий суддя (підпис) М.С. Лазаренко

Суддя (підпис) О.В. Матяш

Суддя (підпис) Л.О. Нестеренко

Постанову виготовлено у повному обсязі 04 квітня 2011 року.