Постанова

від 14.04.2015 по справі 910/22284/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 910/22284/14

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Овечкіна В.Е. - головуючого, Корнілової Ж.О. - доповідача, Чернова Є.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі№ 910/22284/14 Господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ- Маркет", 2.Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", 3.Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

простягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3 % річних, інфляційних збитків, за участю представників сторін від позивача:не з'явились, від відповідача 1:не з'явились, від відповідача 2:не з'явились, від відповідача 3:не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" у жовтні 2014 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/22284/14 (суддя Нечай О.В.) провадження у справі № 910/22284/14 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" до Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" про стягнення заборгованості в розмірі 1050,00 грн. припинено. Провадження у справі № 910/22284/14 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 500,00 грн. - припинено. В іншій частині позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" 3966981,46 грн. заборгованості, 81106,65 грн. 3% річних, 636074,16 грн. інфляційних втрат. Стягнути з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" 905,00 грн. заборгованості. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" 500,00 грн. заборгованості.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 (у складі колегії суддів: Майданевича А.Г. - головуючого, Лобаня О.І., Федорчука Р.В.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі № 910/22284/14. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/22284/14 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/22284/14 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 Господарського суду міста Києва, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" (постачальник) 15.05.2010 укладено договір № 25005, за умовами якого постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені договором, виготовити та передати товар у власність покупцю, в певній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених договором.

Відповідно до пункту 2.1. договору, товар поставляється партіями. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, який поставляється зазначаються у товарно-транспортній накладній, і складається на підставі письмової заявки покупця, яка оформлюється згідно з додатком №3 до даного договору ("форма заявки") та яка є невід'ємною його частиною.

Згідно з пунктом 3.1. договору, покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 21-го календарного дня з дня поставки.

Пунктами 10.1., 10.2. договору встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 12 місяців. Даний договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою до даного договору.

Між ТОВ "АТБ-Маркет" та ТОВ "Снек Експорт" 15.05.2010 укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою внесено зміни до договору № 25005 від 15.05.2010.

В подальшому між сторонами укладено низку додаткових угод до договору, якими сторони змінювали (продовжували) дію договору поставки, а саме: додатковою угодою № 2 від 01.01.2011 продовжено дію договору до 31.12.2011; додатковою угодою № 3 від 31.12.2011 продовжено дію договору до 31.12.2012; додатковою угодою № 4 від 31.12.2012 продовжено дію договору до 31.12.2013.

За твердженнями позивача, він неодноразово звертався до відповідача-1 з пропозицією продовжити строк дії договору шляхом підписання відповідної додаткової угоди, шляхом направлення відповідачу-1 проекту додаткової угоди до договору поставки про продовження строку дії договору. Проте відповідач-1 не повернув позивачу підписаний екземпляр додаткової угоди.

Не зважаючи на те, що додаткову угоду не підписано, ТОВ "Снек Експорт" продовжувало виконувати замовлення відповідача-1 та здійснювати поставки товару на адресу відповідача-1 у 2014 році.

Позивач зазначає, що у період з 02.01.2014 по 05.02.2014 здійснив поставку та передав відповідачу-1 товар у власність на загальну суму 3969981,46 грн., а покупець прийняв його, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач-1 не здійснив оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у жовтні 2014 року ТОВ "Снек Експорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "АТБ-Маркет 3966981,46 грн. заборгованості за поставлений товар, 81106,65 грн. 3% річних, 636074,16 грн. інфляційних збитків; про стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості за поставлений товар у розмірі 2000,00 грн.; про стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості за поставлений товар у розмірі 1000,00 грн.

Під час прийняття оскаржуваного рішення суди дійшли до правильного висновку, що позовні вимоги ТОВ "Снек Експорт" про стягнення з ТОВ "АТБ-Маркет" 3966981,46 грн. заборгованості, 81106,46 грн. 3% річних, 636074,16 грн. інфляційних втрат; про стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" 950,00 грн. заборгованості; про стягнення з ФОП ОСОБА_4 2500,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню; припиненню провадження в частині стягнення з Приватного підприємства "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості в розмірі 1050,00 грн.; припиненню провадження в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно зі статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Позивач зазначає, що неодноразово звертався до відповідача-1 з пропозицією продовжити строк дії договору поставки шляхом підписання відповідної додаткової угоди.

Судами встановлено, що позивачем разом з товаром 10.12.2013 та 20.12.2013 направлено відповідачу-1 проект додаткової угоди до договору поставки про продовження строку дії договору № 25005 від 15.05.2010 в двох екземплярах, про що є відповідна відмітка у видаткових накладних.

Зазначена додаткова угода відповідачем-1 не підписана.

Після закінчення терміну дії договору, та враховуючи, що відповідачем-1 додаткову угоду про продовження строку дії договору № 25005 від 15.05.2010 не підписано, позивачем продовжувались поставки товарів відповідачу-1, а останнім товари приймались, що підтверджується копіями видаткових накладних, які підписані уповноваженою особою відповідача-1 та скріплені його печаткою.

З урахуванням приписів статті 181 Господарського кодексу України, враховуючи те, що відсутні докази пролонгації договору, підписані сторонами видаткові накладні є фактично договорами поставки, укладених у спрощений спосіб, шляхом прийняття відповідачем -1 від позивача товару.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що всі поставки товарів, які здійснювались ТОВ "Снек Експорт" на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" після 31.12.2013 мали позадоговірний характер, оскільки здійсненні після закінчення строку дії договору поставки.

Факт здійснення позивачем відповідачу-1 поставки товарів підтверджується видатковими накладними: № 37 Ц-ск від 02.01.2014 на загальну суму 22 976,51 грн., № 51 М-ка від 02.01.2014 на загальну суму 5011,44 грн., № 59 Д-цк від 02.01.2014 на загальну суму 126262,90 грн., № 41 К-м від 03.01.2014 на загальну суму 61432,78 грн., № 44 Ц-ск від 03.01.2014 на загальну суму 29194,07 грн., № 54 М-ка від 03.01.2014 на загальну суму 66579,24 грн., № 45 Д-ск від 04.01.2014 на загальну суму 161180,45 грн., № 46 Д-ск від 05.01.2014 на загальну суму 153346,39 грн., № 97 Ц-ск від 06.01.2014 на загальну суму 5456,16 грн., № 111 М-ка від 06.01.2014 на загальну суму 15504,24 грн., № 119 К-м від 08.01.2014 на загальну суму 5133,30 грн., № 101 Д-ск від 08.01.2014 на загальну суму 41637,84 грн., № 104 Д-цк від 08.01.2014 на загальну суму 18315,94 грн., № 106 Ц-ск від 08.01.2014 на загальну суму 12486,17 грн., № 112 М-ка від 08.01.2014 на загальну суму 18673,20 грн., № 155 Д-цк від 09.01.2014 на загальну суму 119315,53 грн., № 158 К-м від 10.01.2014 на загальну суму 13682,11 грн., № 161 Ц-ск від 10.01.2014 на загальну суму 38359,12 грн., № 164 М-ка від 10.01.2014 на загальну суму 79174,96 грн., № 117 Д-ск від 11.01.2014 на загальну суму 116089,15 грн., № 175 Д-цк від 13.01.2014 на загальну суму 13208,26 грн., № 239 К-м від 13.01.2014 на загальну суму 21124,64 грн., № 242 Ц-ск від 13.01.2014 на загальну суму 21016,82 грн., № 245 М-ка від 13.01.2014 на загальну суму 59080,15 грн., № 178 Д-цк від 14.01.2014 на загальну суму 41483,69 грн., № 236 Д-ск від 14.01.2014 на загальну суму 159620,29 грн., № 248 Д-ск від 15.01.2014 на загальну суму 173216,15 грн., № 274 К-м від 15.01.2014 на загальну суму 31596,08 грн., № 277 Ц-ск від 15.01.2014 на загальну суму 12591,78 грн., № 351 Д-цк від 16.01.2014 на загальну суму 96531,32 грн., № 363 К-м від 17.01.2014 на загальну суму 14885,08 грн., № 366 Ц-ск від 17.01.2014 на загальну суму 15077,38 грн., № 369 М-ка від 17.01.2014 на загальну суму 132190,57 грн., № 354 Д-ск від 18.01.2014 на загальну суму 116900,81 грн., № 357 Д-ск від 19.01.2014 на загальну суму 109066,75 грн., № 379 Д-цк від 20.01.2014 на загальну суму 49505,04 грн., № 447 М-ка від 20.01.2014 на загальну суму 33083,35 грн., № 452 К-м від 20.01.2014 на загальну суму 3289,13 грн., № 454 Ц-ск від 20.01.2014 на загальну суму 28334,90 грн., № 382 Д-цк від 21.01.2014 на загальну суму 49248,02 грн., № 450 Д-ск від 21.01.2014 на загальну суму 68717,17 грн., № 478 М-ка від 22.01.2014 на загальну суму 33340,20 грн., № 481 Ц-ск від 22.01.2014 на загальну суму 39575,71 грн., № 511 К-м від 22.01.2014 на загальну суму 6941,02 грн., № 512 М-ка від 22.01.2014 на загальну суму 38160,16 грн., № 458 Д-ск від 23.01.2014 на загальну суму 72634,21 грн., № 517 Д-цк від 23.01.2014 на загальну суму 17615,87 грн., № 519 Ц-ск від 24.01.2014 на загальну суму 9178,88 грн., № 521 Д-ск від 25.01.2014 на загальну суму 49736,83 грн., № 523 Д-ск від 26.01.2014 на загальну суму 51303,64 грн., № 571 Д-цк від 27.01.2014 на загальну суму 63025,07 грн., № 639 Ц-ск від 27.01.2014 на загальну суму 22357,90 грн., № 641 М-ка від 27.01.2014 на загальну суму 62522,23 грн., № 636 К-м від 27.01.2014 на загальну суму 34031,33 грн., № 573 Д-цк від 28.01.2014 на загальну суму 40918,18 грн., № 632 Дн-ск від 28.01.2014 на загальну суму 93871,81 грн., № 633 Д-ск від 29.01.2014 на загальну суму 114478,51 грн., № 653 М-ка від 29.01.2014 на загальну суму 74802,08 грн., № 650 Ц-ск від 29.01.2014 на загальну суму 31597,87 грн., № 644 Д-цк від 30.01.2014 на загальну суму 89300,11 грн., № 605 Ц-ск від 31.01.2014 на загальну суму 44280,30 грн., № 608 М-ка від 31.01.2014 на загальну суму 132068,70 грн., № 617 Д-ск від 31.01.2014 на загальну суму 62575,27 грн., № 711 К-м від 01.02.2014 на загальну суму 16540,87 грн., № 602 К-м від 02.02.2014 на загальну суму 48333,98 грн., № 623 Д-цк від 03.02.2014 на загальну суму 63282,16 грн., № 701 Ц-ск від 03.02.2014 на загальну суму 25204,19 грн., № 707 Д-цк від 04.02.2014 на загальну суму 43670,30 грн., № 620 Д-ск від 04.02.2014 на загальну суму 76673,65 грн., № 704 Д-ск від 05.02.2014 на загальну суму 131809,45 грн., № 719 М-ка від 05.02.2014 на загальну суму 20572,10 грн.

Таким чином, суди дійшли до правильного висновку, що позивач поставив відповідачу-1 товар на загальну суму 3969981,46 грн., який відповідач-1 не оплатив.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України.

Судами встановлено, відповідач-1, згідно з приписами чинного законодавства України, зобов'язаний сплатити поставлений товар після прийняття товару та підписання видаткових накладних на товар.

Твердження Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", що в деяких видаткових накладних міститься посилання на договір № 35813 від 01.01.2013, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що дане помилкове посилання на вказаний договір ніяким чином не спростовує факт поставки товару позивачем відповідачу-1 у позадоговірний період у спрощений спосіб.

У видаткових накладних, які підтверджують поставку товару у період з 02.01.2014 по 05.02.2014, значиться товар під торговими марками "Pirate" та "Вигідна ціна завжди", а за договором № 35813 - товари під торговими марками "Козацька розвага" та "Мачо", який не є предметом даного судового розгляду.

Суди дійшли до правильного висновку, що посилання відповідача-1 на те, що понад 50% копій видаткових накладних не встановлюють та не підтверджують факт здійснення поставки товарів позивачем відповідачу-1 та не можуть судом прийматись як доказ у справі, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995.

Суд першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку, що вказані твердження є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, згідно якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складається документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або у вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Судами встановлено, що з видаткових накладних вбачається, що відповідач-1 товар отримав, що підтверджується підписами на накладних, завірених штампом ТОВ "АТБ-Маркет".

Крім цього, вимоги наведених норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як "інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції" лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2013 у справі № 5023/5085/12.

З огляду на зазначені норми права, суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що підписання покупцем видаткових накладних, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

ТОВ "АТБ-Маркет" не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару в розумінні статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, тому суди дійшли до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості за отриманий ним товар в розмірі 3966981,46 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, судами встановлено, що між Приватним підприємством "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" (поручитель-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" (кредитор) 17.01.2014 укладено договір поруки (договір поруки-1), згідно з пунктом 1.1. якого поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 2000,00 грн. за виконання зобов'язань ТОВ "АТБ-Маркет" (боржник) щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.

Відповідно до пункту 2.2. договору поруки-1, кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на підставі основного договору на суму більше ніж 2000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2. договору поруки-1, порука з даного договору діє до 31.12.2015.

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (поручитель-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Снек Експорт" (кредитор) 17.01.2014 укладено договір поруки (договір поруки-2), відповідно до умов якого поручитель-2 зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше 1000,00 грн. за виконання зобов'язань ТОВ "АТБ-Маркет" щодо оплати вартості товару, поставленого кредитором боржнику в період з січня 2013 року по лютий 2014 року включно.

Відповідно до пункту 2.2. договору поруки-2, кредитор не має права вимагати від поручителя-2 виконання зобов'язань за боржника в частині оплати сум основного боргу, який виник на основі основного договору на суму більше ніж 1000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2. договору поруки-2, порука з даного договору діє до 31.12.2015.

Відповідно до частини 1 статті 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судами встановлено, що відповідачем-2 на виконання умов договору поруки-1 частково сплачено заборгованість в розмірі 1050,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9 від 31.10.2014 та відповідачем-3 на виконання умов договору поруки-2 частково сплачено заборгованість в розмірі 500,00 грн., що підтверджується квитанцією № 112184894 від 31.10.2014, тому суди дійшли до правильного висновку, що провадження у справі щодо стягнення з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" заборгованості у розмірі 1050,00 грн. та з ФОП ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 500,00 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив розрахунок 3% річних у розмірі 81106,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 636074,16 грн. за період з 06.02.2014 по 06.10.2014, оскільки відповідач-1 не здійснив оплату поставленого товару, прострочивши виконання грошового зобов'язання.

Суд першої та апеляційної інстанцій, провівши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, дійшли до правильного висновку, що розрахунок який здійснено позивачем та перевірено Господарським судом міста Києва, є арифметично правильним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача-1 3% річних у розмірі 81106,65 грн. та інфляційних втрат у розмірі 636074,16 грн.

Таким чином, судами правомірно з ТОВ "АТБ-Маркет" на користь ТОВ "Снек Експорт" стягнуто 3966981,46 грн. заборгованості, 81106,65 грн. 3% річних та 636074,16 грн. інфляційних втрат, з ПП "Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту" на користь ТОВ "Снек Експорт" стягнуто 950,00 грн. та з ФОП ОСОБА_4 на користь ТОВ "Снек Експорт" стягнуто 500,00 грн.

Суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що наведений перелік видаткових накладних у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним реквізитам видаткових накладних, що містяться в матеріалах справи.

Проте це лише технічна помилка суду першої інстанції, яка не впливає на правильність вирішення справи по суті, оскільки судом були повно з'ясовано всі обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права, а також висновки, які викладені в рішенні суду першої інстанції щодо періоду поставок, відсутності оплат за поставлений товар та загальної суми заборгованості за поставлений товар, відповідають фактичним обставинам справи.

Тому суд апеляційної інстанції правомірно виключив з мотивувальної частини рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2014 у справі № 910/22284/14 видаткові накладні: № РН-0000005 від 02.01.2014 на загальну суму 70158,17 грн., № РН-0000008 від 02.01.2014 на загальну суму 17559,82 грн., № РН-0000016 від 03.01.2014 на загальну суму 77508,47 грн., № РН-0000014 від 03.01.2014 на загальну суму 23136,72 грн., № РН-0000002 від 03.01.2014 на загальну суму 71904,58 грн., № РН-0000012 від 04.01.2014 на загальну суму 39796,94 грн., № РН-0000004 від 04.01.2014 на загальну суму 114168,71 грн., № РН-0000020 від 04.01.2014 на загальну суму 52920,00 грн., № РН-0000010 від 05.01.2014 на загальну суму 116574,62 грн., № РН-0000025 від 08.01.2014 на загальну суму 7403,38 грн., № РН-0000028 від 08.01.2014 на загальну суму 21622,44 грн., № РН-0000023 від 09.01.2014 на загальну суму 15479,58 грн., № РН-0000030 від 10.01.2014 на загальну суму 126080,34 грн., № РН-0000034 від 10.01.2014 на загальну суму 28210,33 грн., № РН-0000036 від 10.01.2014 на загальну суму 84977,92 грн., № РН-0000032 від 11.01.2014 на загальну суму 23199,19 грн., № РН-0000022 від 11.01.2014 на загальну суму 122449,75 грн., № РН-0000042 від 11.01.2014 на загальну суму 41895,00 грн., № РН-0000040 від 13.01.2014 на загальну суму 39582,71 грн., № РН-0000054 від 13.01.2014 на загальну суму 77548,57 грн., № РН-0000052 від 13.01.2014 на загальну суму 28491,19 грн., № РН-0000050 від 14.01.2014 на загальну суму 25577,88 грн., № РН-0000047 від 14.01.2014 на загальну суму 114479,28 грн., № РН-0000057 від 14.01.2014 на загальну суму 36751,50 грн., № РН-0000041 від 15.01.2014 на загальну суму 49623,23 грн., № РН-0000065 від 15.01.2014 на загальну суму 23546,57 грн., № РН-0000067 від 15.01.2014 на загальну суму 48562,84 грн., № РН-0000048 від 15.01.2014 на загальну суму 114479,28 грн., № РН-0000060 від 15.01.2014 на загальну суму 36751,50 грн., № РН-0000063 від 16.01.2014 на загальну суму 27137,04 грн., № РН-0000121 від 17.01.2014 на загальну суму 139782,85 грн., № РН-0000131 від 17.01.2014 на загальну суму 9421,14 грн., № РН-0000133 від 17.01.2014 на загальну суму 132405,44 грн., № РН-0000129 від 18.01.2014 на загальну суму 20299,44 грн., № РН-0000124 від 18.01.2014 на загальну суму 124503,59 грн., № РН-0000125 від 19.01.2014 на загальну суму 124503,59 грн., № РН-0000152 від 20.01.2014 на загальну суму 34362,22 грн., № РН-0000154 від 20.01.2014 на загальну суму 103888,28 грн., № РН-0000136 від 20.01.2014 на загальну суму 75450,17 грн., № РН-0000150 від 21.01.2014 на загальну суму 14005,01 грн., № РН-0000147 від 21.01.2014 на загальну суму 84858,77 грн., № РН-0000155 від 21.01.2014 на загальну суму 17640,00 грн., № РН-0000137 від 22.01.2014 на загальну суму 66537,02 грн., № РН-0000159 від 22.01.2014 на загальну суму 1055,69 грн., № РН-0000161 від 22.01.2014 на загальну суму 24366,10 грн., № РН-0000163 від 22.01.2014 на загальну суму 17666,42 грн., № РН-0000171 від 22.01.2014 на загальну суму 8432,53 грн., № РН-0000173 від 22.01.2014 на загальну суму 10556,89 грн., № РН-0000148 від 23.01.2014 на загальну суму 102498,77 грн., № РН-0000165 від 24.01.2014 на загальну суму 60135,90 грн., № РН-0000243 від 24.01.2014 на загальну суму 27956,57 грн., № РН-0000168 від 25.01.2014 на загальну суму 37284,08 грн., № РН-0000169 від 26.01.2014 на загальну суму 48888,20 грн., № РН-0000239 від 27.01.2014 на загальну суму 88653,06 грн., № РН-0000254 від 27.01.2014 на загальну суму 38206,37 грн., № РН-0000256 від 27.01.2014 на загальну суму 84977,92 грн., № РН-0000252 від 28.01.2014 на загальну суму 32713,94 грн., № РН-0000249 від 28.01.2014 на загальну суму 36751,50 грн., № РН-0000259 від 28.01.2014 на загальну суму 84545,50 грн., № РН-0000240 від 29.01.2014 на загальну суму 67004,65 грн., № РН-0000266 від 29.01.2014 на загальну суму 13497,01 грн., № РН-0000268 від 29.01.2014 на загальну суму 72804,17 грн., № РН-0000250 від 29.01.2014 на загальну суму 121297,00 грн., № РН-0000281 від 31.01.2014 на загальну суму 89535,06 грн., № РН-0000284 від 31.01.2014 на загальну суму 105568,92 грн., № РН-0000285 від 31.01.2014 на загальну суму 76441,50 грн., № РН-0000295 від 02.02.2014 на загальну суму 7037,93 грн., № РН-0000289 від 02.02.2014 на загальну суму 37671,74 грн., № РН-0000269 від 03.02.2014 на загальну суму 106118,03 грн., № РН-0000294 від 03.02.2014 на загальну суму 112606,85 грн., № РН-0000301 від 03.02.2014 на загальну суму 39542,62 грн., № РН-0000293 від 03.02.2014 на загальну суму 3701,69 грн., № РН-0000264 від 04.02.2014 на загальну суму 15974,02 грн., № РН-0000287 від 04.02.2014 на загальну суму 34830,02 грн., № РН-0000303 від 04.02.2014 на загальну суму 6868,75 грн., № РН-0000297 від 04.02.2014 на загальну суму 107312,40 грн., № РН-0000291 від 04.02.2014 на загальну суму 105568,92 грн., № РН-0000305 від 05.02.2014 на загальну суму 61235,63 грн., № РН-0000367 від 05.02.2014 на загальну суму 47975,14 грн., № РН-0000307 від 05.02.2014 на загальну суму 105126,70 грн.

Таким чином, постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 Господарського суду міста Києва підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Відповідно до пункту 1 статті 111 9 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, касаційна інстанція погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі № 910/22284/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддяОвечкін В.Е. Судді:Корнілова Ж.О. Чернов Є.В.