Постанова

від 22.04.2015 по справі 925/2081/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2015 р. Справа№ 925/2081/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Ропій Л.М.

Калатай Н.Ф.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

ліквідатор Голінний А.М.,

від позивача не з'явився,

від відповідача Плаха А.В., дов. від 24.11.2014 №49,

розглянувши апеляційну скаргу Арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Чигиринське районне об'єднання «Агропроммеханізація»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015

(дата підписання - 02.02.2015)

у справі №925/2081/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Чигиринське районне об'єднання «Агропроммеханізація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон-Глас»

про стягнення 100000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 у позові Відкритого акціонерного товариства "Чигиринське районне об'єднання "Агропроммеханізація" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Глас" (далі - відповідач) про стягнення 100000,00 грн відмовлено повністю.

Стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України через місцевий орган державної податкової служби (за місцезнаходженням відповідача) 2000,00 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Арбітражний керуючий, ліквідатор ВАТ "Чигиринське районне об'єднання "Агропроммеханізація" звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач має сумніви щодо наявності оригіналу акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010 та, оскільки відповідачем не надано його, а копія акта не є належним доказом зарахування 100000,00 грн між сторонами, за умови заперечення його існування іншою стороною. Крім того, ліквідатор позивача заперечує, що вимоги в акті є однорідними та зустрічними. Ліквідатор позивача також заперечує проти стягнення з позивача всієї суми судового збору, оскільки вважає, що судовий збір мав бути покладений і на відповідача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 прийнято апеляційну скаргу Арбітражного керуючого, ліквідатора ВАТ "Чигиринське районне об'єднання "Агропроммеханізація" до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 25.03.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 23.02.2015) позивачу - 28.02.2015 та відповідачу - 04.03.2015, долучені до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду України від 25.03.2015 відкладено розгляд справи на 22.04.2015; зобов'язано сторони надати оригінал акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010.

17.04.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду ліквідатор позивача надав письмові пояснення, в яких вказав, що не має можливості надати оригінал акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010, оскільки він не був переданий ліквідатору керівництвом ВАТ "Чигиринське районне об'єднання "Агропроммеханізація", та просив розглянути справу за його відсутності.

У судовому засіданні 22.04.2015 ліквідатор підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 скасувати, постановити нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача надав суду та ліквідатору для огляду копію акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши ліквідатора та представника відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

31.05.2010, 03.06.2010 та 22.06.2010 відповідач перерахував позивачу 100000,00 грн в якості «авансового платежу за будівлі та споруди зг.рах.», що підтверджується платіжними дорученнями №57, №99 та №272 відповідно.

У статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України зазначено), що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.06.2010 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу частини комплексу (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за номером 7717, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у власність частину комплексу будівель, а саме: літ. "Д-І" - котельня, літ. "Е-І, Е'-І" - котельня, літ "К-2" профілакторій, літ. "Н-І" - зварювальний цех, літ. "Р-І" - приміщення складу (модуль), літ. "С-І" - склад будматеріалів, літ. "Г" - прохідна, літ. "Л-2" - контрольно-технічний пункт з підвалом, літ. "Ч-І" - допоміжний цех ремонтної майстерні, літ "І" - автозапровачна станція, літ. "Є,є" - склад АТП з прибудовою, літ. "Т-І" - киснево-наповнююча станція, № 1-7 - огорожа, № 9 - водонапірна башта, що знаходиться по вул. Кірова, 164, в м. Чигирин, Черкаської області (п.1 договору).

Згідно п.2 договору продаж частини комплексу вчиняється за ціною 755724,05 грн, що є його балансовою вартість (п.3 договору), які відповідач зобов'язується сплатити позивачу в безготівковій формі протягом 3-х місяців з моменту оформлення договору.

У період з 08.09.2010 по 17.12.2010 відповідач перерахував позивачу ще 655724,05 грн «оплати за будівлі та споруди зг.дог.купівлі-продажу від 23.06.2010», що підтверджується платіжними дорученнями від 08.09.2010 №904 на суму 30000,00 грн, від 24.09.2010 №1028 на суму 71000,00 грн, від 13.10.2010 №1075 на суму 205000,00 грн, від 17.12.2010 №1085 на суму 164224,05 грн та виписками з банківського рахунка за 19.10.2010 на суму 16000,00 грн, за 29.10.2010 на суму 11500,00 грн, за 16.11.2010 на суму 138000,00 грн, за 19.11.2010 на суму 15000,00 грн , за 30.11.2010 на суму 5000,00 грн та знайшло своє відображення у довідці від 03.12.2014, наданій ліквідатором позивача.

Таким чином, відповідач у період з 31.05.2010 по 17.12.2010 перерахував позивачу 755724,05 грн за частину комплексу згідно договору купівлі-продажу від 23.06.2010.

20.12.2012 постановою Господарського суду Черкаської області у справі №05/5026/1809/2012 визнано ВАТ "Чигиринське районне об'єднання "Агропроммеханізація" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута Голінного А.М.

24.06.2014 ухвалою Господарського суду Черкаської області у справі №05/5026/1809/2012 продовжено ліквідаційну процедуру на 6 місяців.

20.03.2014 ліквідатор надіслав відповідачу претензію, в якій просив сплатити 100000,00 грн згідно договору.

05.04.2014 відповідач надіслав ліквідатору копії платіжних документів, які свідчать, що заборгованість по договору від 23.06.2010 відсутня.

Однак, ліквідатор позивача, не звертаючи увагу на авансові платежі 31.05.2010, 03.06.2010 та 22.06.2010, тому, що договір не передбачає попередньої оплати, вважає, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 100000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що той факт, що договір не передбачає попередньої оплати, не свідчить, що перераховані відповідачем 100000,00 грн 31.05.2010, 03.06.2010 та 22.06.2010, в якості авансового платежу за будівлі та споруди згідно рахунків-фактур від 28.05.2010 №57 та від 22.06.2010 №70, не були сплачені за купівлю частини комплексу по договору на майбутнє, оскільки були перераховані на виконання рахунків-фактур, виставлених позивачем, прийняті ВАТ «Чигиринське районне об'єднання «Агропроммеханізація» без зауважень та заперечень.

Ліквідатором не наведено обґрунтованих причин, чому він не бере до уваги авансові платежі, здійснені позивачем 31.05.2010, 03.06.2010 та 22.06.2010 в сумі 100000,00 грн.

Натомість у суду немає підстав не брати до уваги авансові платежі від 31.05.2010, від 03.06.2010 та від 22.06.2010, що свідчать про відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 100000,00 грн за договором купівлі-продажу від 23.06.2010.

Крім того, 24.06.2010 між позивачем та відповідачем підписано акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого, на підставі ст.601 ЦК України, сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги в сумі 100000,00 грн і таким чином, вважати зобов'язання в цій частині припиненими. Зобов'язання виникли в зв'язку з: у відповідача через непогашене зобов'язання в сумі 100000,00 грн на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2010, а у позивача через непогашене грошове зобов'язання в сумі 100000,00 грн, яке виникло на підставі передплати за будівлі та споруди згідно платіжних доручень від 31.06.2010 №57, від 03.06.2010 №99 та від 22.06.2010 №272.

Матеріали справи свідчать, що акт, наданий відповідачем у вигляді копії, завіреної особою без зазначення посади та прізвища, ініціалів, підпис якої скріплено печаткою відповідача. Проте, в апеляційній скарзі ліквідатор заперечує існування такого акта та просив витребувати у відповідача його оригінал.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК України). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК України.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала (п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Суд апеляційної інстанції зобов'язав сторони надати оригінал акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010.

Ліквідатор у письмових поясненнях від 14.04.2015 вказав, що оригінал акта надати не має можливості в зв'язку з тим, що його не передано ліквідатору керівництвом позивача.

У судовому засіданні 22.04.2015 відповідач надав суду та ліквідатору для огляду оригінал акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.06.2010.

Враховуючи здійснення відповідачем авансових платежів 31.05.2010, 03.06.2010 та 22.06.2010 в сумі 100000,00 грн, суд апеляційної інстанції визнає відсутність у відповідача заборгованості перед позивачем.

У відзиві від 04.12.2014 на позовну заяву відповідач просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин. Проте, з огляду на відсутність порушеного права позивача, питання щодо застосування строку позовної давності у справі залишається без розгляду.

Стосовно заперечень ліквідатора в апеляційній скарзі проти стягнення з позивача всієї суми судового збору (2000,00 грн), оскільки вважає, що судовий збір мав бути покладений і на відповідача, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви ліквідатора він просив відстрочити позивачу сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення по суті.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.11.2014 задоволено клопотання ліквідатора та відстрочено сплату судового збору позивачем в сумі 2000,00 грн за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі (тобто до дня проведення судового засідання, визначеного ухвалою - 27.11.2014). Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.11.2014 відстрочено сплату судового збору до 04.12.2014.

Ліквідатором не було проведено сплату судового збору до 04.12.2014, однак, суд першої інстанції розглянув спір та прийняв рішення, яким в позові відмовив.

Відповідно до ст.49 ГПК України в разі відмови в задоволенні позову судовий збір, який підлягав сплаті, покладається на позивача.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги. У разі перенесення цієї дати (в зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) відповідно може бути продовжено й строк (строки), на які відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що господарським судом зазначається у відповідній ухвалі.

Якщо строк (строки), на який (які) судом було відстрочено або розстрочено сплату судового збору, закінчився, а таку сплату не здійснено, господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи може своєю ухвалою продовжити цей строк (але не довше ніж до прийняття судового рішення по суті справи), або звільнити сторону від сплати судового збору, або залишити позов чи скаргу без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, або стягнути несплачену суму судового збору при прийнятті судового рішення (п.п.3.2, 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

В зв'язку з відсутністю здійснення ліквідатором сплати судового збору в сумі 2000,00 грн за подання позову до 04.12.2014 та відмовою у позові, суд першої інстанції стягнув з позивача 2000,00 грн судового збору за подання позовної заяві в дохід Державного бюджету України у рішенні суду від 27.01.2015.

Враховуючи викладене вище, та те, що позивачем не доведено вину відповідача у виникненні спору, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду про стягнення з позивача 2000,00 грн судового збору за подання позовної заяві в дохід Державного бюджету України у рішенні від 27.01.2015.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Чигиринське районне об'єднання «Агропроммеханізація» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 27.01.2015 у справі №925/2081/14 - без змін.

2. Матеріали справи №925/2081/14 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Л.М. Ропій

Н.Ф. Калатай