Постанова

від 20.04.2015 по справі 910/22267/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2015 р. Справа№ 910/22267/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Алданової С.О.

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Каменська О.А. - за довіреністю.

Від відповідача: представник Бурчевський О.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіалінії Візз Ейр Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року

у справі №910/22267/14 (судя: Ярмак О.М.)

за позовом Командитного товариства „Aviasvit di Sidenko Oleg & c.S.A.S"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіалінії Візз Ейр

Україна"

про стягнення 6745,44 Євро

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року Командитне товариство „Aviasvit di Sidenko Oleg & c.S.A.S" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіалінії Візз Ейр Україна" про стягнення стягнення 6745,44 Євро.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 09.10.2013 року по 15.03.2014 року він придбав у відповідача для своїх замовників через он-лайн систему бронювання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" авіаквитки за маршрутом Неаполь-Львів, всього 240 авіаквитків, вартістю 36 327,98 Євро, оплата за які була проведена банківськими платіжними картками. У зв'язку із скасування вказаного рейсу, відповідачем на вимогу позивача було повернено кошти у період з 30.04.2014р. по 07.08.2014р. на загальну суму 29 582,54 Євро, залишок неповернених коштів, які позивач просить стягнути у судовому порядку складає 6745,44 Євро.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2014 року у справі № 910/22267/14 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час придбання квитків із використанням банківських платіжних карток, процедура розрахунків (еквайрінг) проходила в електронній системі АТ Райффайзен Банк Аваль, клієнтом якого є відповідач, та який є банком-резидентом України, тому усі транзакції з позивачем були проведені у Гривні, то й повернення відшкодування за авіаквитки були здійснені у Гривні, а заявлена до стягнення сума виникла в результаті конвертації сум оплати з Євро у Гривню за встановленим обмінним курсом станом на дату списання та повернення коштів.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09.10.2013 року по 15.03.2014 року Командитним товариством "Aviasvit di Sidenko Oleg & c.S.A.S" (провінція Неаполь, Італія) було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна" (м.Київ, Україна) для своїх замовників через он-лайн систему бронювання відповідача шляхом оплати банківською платіжною карткою 240 авіаквитків за маршрутом Неапіль-Львів, на загальну суму 36 327, 98 Євро.

Встановлено, що 16.04.2014 року відповідач електронними листами повідомив КТ "Aviasvit di Sidenko Oleg & c.S.A.S" про скасування рейсу Неапіль-Київ, в результаті чого 23.04.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення грошових коштів за авіаквитки анульованих рейсів у розмірі 40 965,79 Євро.

Матеріали справи свідчать про те, що 30.04.2014 року відповідач повернув позивачу на його банківський рахунок кошти за 240 квитків, проте відповідне повернення було здійснено не в повному обсязі, зокрема всього на суму 29 582,54 Євро.

Таким чином, за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 6 745,44 Євро недоплати відшкодування повної вартості квитків за ціною, за якою їх було придбано позивачем.

Відповідно до п.4 розділу 2 Правил повітряних перевезень та багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України за № 735 від 30.11.2012 р. (надалі Правила), які застосовуються до будь-якого міжнародного і внутрішнього перевезення пасажирів або багажу, яке здійснюється повітряним судном за плату або по найму, а також до перевезень повітряним транспортом, що здійснюються перевізником безкоштовно, до/з аеропортів, розташованих на території України, український перевізник, за винятком перевізника, який здійснює виключно чартерні рейси з бізнес-метою, встановлює свої правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (державною мовою), спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог цих Правил, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації. Умови договору на виконання чартерного рейсу з бізнес-метою не повинні суперечити положенням цих Правил та мають включати положення щодо прав пасажирів у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу.

Встановлено, що загальні умови перевезення пасажирів і багажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна", затверджені генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна", розроблено відповідно до Правил повітряних перевезень та багажу, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України за № 735 від 30.11.2012 р. та Повітряного кодексу України.

Розділами 15 та 16 Правил обумовлюються умови скасування та затримки рейсів та права пасажирів у разі відмови у перевезенні, скасуванні або затримки у рейсі.

Відповідно до п.1 розділу 15 Правил, перевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього.

Як роз'яснено у п.1 розділу 16 Правил, положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено в перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами перевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення чи забронював рейс, який було затримано/перенесено перевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс, незалежно від причин.

У п.1 глави 3 розділу 16 Правил передбачено, що у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до пункту 2 глави 2 цього розділу та компенсацію відповідно до пунктів 5 та 6 глави 2 цього розділу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу за два тижні до запланованого часу відправлення; або у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; або менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення і запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Пункт 2 глави 2 вказаного розділу передбачає, що крім виплати винагороди, перевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:

- відшкодування вартості перевезення впродовж семи днів, яке має бути виплачене готівкою, електронним банківським переказом, банківськими дорученнями або банківськими чеками чи за наявності засвідченої у письмовій формі згоди пасажира у вигляді дорожніх чеків та/або інших послуг, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також забезпечити за потреби зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

- або зміну маршруту, яка повинна здійснюватися за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або до кінцевого пункту - у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

За приписами п.п. 1,2 глави 2 розділу 19 Правил "Повернення коштів" у випадку скасування, перенесення, затримки рейсу, на який у пасажира були заброньовано місце та оформлено квиток, здійснюється примусове повернення коштів або перебронювання без застосування штрафних санкцій.

У випадку примусового повернення сума коштів, що повертається пасажиру, повинна дорівнювати, зокрема якщо жодна частина квитка не була використана - сумі, що дорівнює повній вартості квитка за ціною, за якою його було придбано.

Главою 1 розділу 19 Правил регламентовано, що повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі перевізника (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено. Повернення коштів перевізником в Україні здійснюється в національній валюті України. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування. У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

Аналогічні положення викладені в Загальних умовах перевезення пасажирів і багажу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна", затверджені генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіалінії Візз Ейр Україна", зокрема розділами 17, 19 Загальних умов.

Відповідно до п.1 розділу 7 Загальних умов вказано, що повна вартість перевезення визначається та сплачується у валюті Пункту відправлення, якщо перевізником не буде зазначена інша валюта на момент або до моменту здійснення платежу (наприклад, через нездійснення конвертації місцевої валюти). Якщо оплата здійснюється на території України, валютою оплати є гривня.

Положеннями п.8 вказаного розділу передбачено, що при здійсненні бронювання через Веб-сайт Пасажир або Зацікавлена особа, оплачує повну вартість авіаперевезення карткою, прийнятою для здійснення платежів через мережу Інтернет або шляхом грошового переказу.

Як вбачається з наданого Реєстру зняття коштів з карток замовників позивача на рейс за маршрутом Неапіль-Львів, перевізником якого є відповідач, та Реєстру повернення коштів за скасований рейс, оплата квитків і відповідно зняття коштів з банківських карток було здійснено у Євро, а також повернення коштів було акредитовано Євро.

Крім цього, на Веб-сайті відповідача - www.wizzair.com, в розділі "Обслуживание клиентов", підрозділ "Полезная информация", "Бронирование на wizz air", "Способи оплаты", "Платеж" "Список банковских счетов", страна "Италия" вказано валюту платежу: "Euro (EUR)", Код SWIFT: CITIITMX, Номер счета только для банковских переводов внутри страны: 000121993015, ПОЛУЧАТЕЛЬ: Wizz Air Hungary Kft, ABI 03566 CAB 01600; Номер счета только для международных банковских переводов: IT22S0356601600000121993015, ПОЛУЧАТЕЛЬ: Wizz Air Hungary Kft".

Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що вказана інформація підтверджує, що повна вартість перевезення визначена відповідачем та сплачена позивачем у валюті Пункту відправлення (Італія) у Євро.

Окрім цього, відповідачем не заперечується факт повернення на рахунок відповідача вартості перевезення за 240 авіаквитки на рейси за маршрутом Неаполь-Київ на загальну суму 36 327,98 саме в Євро, шляхом зняття вказаних коштів з банківських карток Пункту відправлення (Неаполь, Італія).

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що суд першої інстанції проігнорував, що усі без винятку транзакції, на які посилається позивач, насправді проходили у гривнях, а той факт, що із банківського рахунку, до яких прив'язані банківські картки, списувалися суми в Євро пов'язаний із діями італійського банка-емітента платіжних карток які були емітовані в Євро, і тому гривні списувалися з таких карток у вигляді еквіваленту в Євро за певним обмінним курсом. Також суд не дослідив, на не надав правової оцінки листу від АТ Райффайзен Банк Аваль, який є банком-еквайром позивача і який підтверджує зазначені вище факти.

Як встановлено постановою НБУ від 30.04.2010 р. № 223 «Про здійснення операцій із використанням спеціальних платіжних засобів» (яка було чинна на час виникнення правовідносин між сторонами по справі), еквайринг - діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування суб'єктів господарювання і здійснення операцій з видачі готівки користувачам спеціальних платіжних засобів, які не є клієнтами емітента, а також проведення розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням спеціальних платіжних засобів;

Відповідно до п. 9.2., Розділ 9 «Міжбанківські перекази за операціями з використанням спеціальних платіжних систем» постанова НБУ від 30.04.2010 р. № 223 «Про здійснення операцій із використанням спеціальних платіжних засобів» встановлено, що «міжбанківський переказ між банками - членами платіжних систем за платіжними операціями з використанням спеціальних платіжних засобів, здійсненими їх користувачами за межами України, проводиться у валюті, визначеній у договорах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Тобто, це стосується правовідносин, які виникають між банками та їх користувачами з приводу переказу вже сплачених грошей.

Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6745,44 Євро недоплати відшкодування повної вартості квитків за ціною, за якою їх було придбано, що еквівалентно 110 768,22 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіалінії Візз Ейр Україна" на рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 23.12.2014 року у справі № 910/22267/14 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/22267/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.М. Коршун

Судді С.Я. Дикунська

С.О. Алданова