Постанова

від 15.04.2015 по справі 914/4318/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2015 р. Справа № 914/4318/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Давид Л.Л.,

Кузь В.Л.,

При секретарі судового засідання: Марочканич І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» б/н від 05.01.2015 р. (вх. № 01-05/724/15 від 12.02.2015 р.),

на рішення Господарського суду Львівської області від 27 січня 2015 року

у справі № 914/4318/14 (суддя І.Б.Козак),

порушеній за позовом

Позивача: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр», м. Львів,

Про: зобов'язати відповідача здійснити демонтаж літнього майданчика на просп. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського у м. Львові та стягнення судових витрат.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: не прибув;

від позивача: не прибув.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 12 лютого 2015 року, справу № 914/4318/14 Господарського суду Львівської області розподілено головуючому судді Данко Л.С. та суддям Галушко Н.А., Кузь В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» б/н від 05.01.2015 р. (вх. № 01-05/724/15 від 12.02.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 25.02.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені рекомендованою поштою (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи)(а. с. 53-54).

З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015 р., про що сторони були належним чином повідомлено рекомендованим листом згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 11.03.2015 р., за участю представників сторін, оголошено перерву до 16.03.2015 р., про що представники сторін були повідомлені особисто під розписку, докази в матеріалах справи (а. с. 99).

З підстав зазначених у розпорядженні голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. склад колегії змінено, замість судді Галушко Н.А. (перебування у відпустці) введено суддю Давид Л.Л.

Враховуючи принцип незмінності судді встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (зміна складу колегії суддів) розгляд даної справи починається заново. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених ст. 69 ГПК України строків вирішення спору (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення»).

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р., за участю представників сторін, розгляд справи було відкладено на 15.04.2015 р., про що сторін належним чином повідомлено згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України (а. с. 110-111/зворот).

В судове засідання 15.04.2015 р. представник апелянта/відповідача не прибув, про причини не прибуття суд не повідомив, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи рекомендованою кореспонденцією згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Як вбачається з апеляційної скарги (а. с. 55-58) та додаткових пояснень до апеляційної скарги (а.с. 71), скаржник просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 р. у справі № 914/4318/14 скасувати та припинити провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду, ним подано клопотання б/н від 14.05.2015 р. (вх. № 01-04/2313/15 від 14.04.2015 р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням представника в іншому судовому засіданні Сихівського районного суду м. Львова.

Як вбачається з відзиву на апеляційну скаргу (а. с. 70) позивач проти апеляційної скарги заперечує в повному обсязі та просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 р. залишити без змін.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку у задоволенні клопотання позивача б/н від 14.05.2015 р. (вх. № 01-04/2313/15 від 14.04.2015 р.) про відкладення розгляду справи слід відмовити та розглянути справу по суті без участі представників сторін, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.

Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як уже було зазначено вище у цій постанові, ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2015 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» б/н від 05.01.2015 р. (вх. № 01-05/724/15 від 12.02.2015 р.) до провадження та розгляд справи № 914/4318/14 у зв'язку із не явкою в судове засідання представника скаржника розгляд справи було відкладено на 11.03.2015 р. про що сторін було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

В судовому засіданні 11.03.2015 р. за участю представників сторін оголошено перерву до 16.03.2015 р., про що представники сторін були повідомлені особисто під розписку, докази в матеріалах справи (а. с. 99). З підстав зазначених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 16.03.2015 р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2015 р., про що сторони було належним чином повідомлено про день, час та місце розгляду справи рекомендованою поштою згідно Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Однак, сторони повноважних представників в судове засідання, яке відбулось 15.04.2015 р. не направили.

Відповідно до норм чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі. Тому неможливість представників сторін бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника можливості скористатися правами ст. 28 ГПК України та ст. 244 ЦК України.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до приписів ст.ст. 67 та 77 ГПК України, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 липня 2013 року по справі № 6/175(2010).

Крім того, в ухвалі суду від 16.03.2015 р. участь повноважних представників судом обов'язковою не визнавалася (а. с. 110-111).

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засіданні. Наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 р. № 75 (із змінами та доповненнями) затверджена Інструкція з діловодства в господарських судах України (далі за текстом - Інструкція). Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам або іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.08р. № 01-8/482).

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції на адресу сторін у справі було направлено ухвалу про відкладення розгляду справи № 914/4318/14 від 16.03.2015 року, що підтверджується штампом суду з відміткою про відправку документа (а. с. 110-111/зворот).

З огляду на наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи № 914/4318/14 та вважає справу розглянути по суті без участі представників сторін.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 року у справі № 914/4318/14 (суддя І.Б.Козак) позов задоволено повністю (пункт 1-й резолютивної частини рішення). Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юр» (п. і. 79495, Львівська область, м. Львів, м. Винники, вул. Г. Хоткевича, буд. 15; код ЄДРЮО та ФОП 32126985) здійснити демонтаж літнього майданчика площею 50,0 м. кв., розташованого за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2 та стягнуто з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» (п. і. 79495, Львівська область, м. Львів, м. Винники, вул. Г. Хоткевича, буд. 15; код ЄДРЮО та ФОП 32126985) на користь стягувача: Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради (п. і. 79049, Львівська область, м. Львів, пр. Червоної Калини, буд. 66; код ЄДРЮО та ФОП 25258931) 1218 грн. 00 коп. судового збору (пункт 2-й та 3-й резолютивної частини рішення) (а. с. 40, 41-48).

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 р. у справі № 914/4318/14, апелянт/відповідач (ТзОВ «Юр») звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а. с.55-58), просить рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 р. у справі № 914/4318/14 скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, так як судом першої інстанції при прийнятті рішення, неповно з'ясовано всіх обставин, що мають значення для справи, а висновки суду викладені у рішенні суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке на думку апелянта підлягає скасуванню.

Вважає, що місцевий суд повинен був відкласти розгляд справи у зв'язку із не з'явленням в судове засідання представника відповідача та не поданням ним витребуваних доказів, оскільки вказані обставини позбавили скаржника можливості подати мотивований відзив на позовну заяву, докази та заявити клопотання про призначення експертизи з метою встановлення чи являється літнім майданчиком об'єкт, який позивач вважає літнім майданчиком.

Крім того, апелянт зазначає, що посилання суду на Наказ Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 р. № 244 «Про затвердження «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», де п. 1.3 визначено, що «Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі -ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.» є безпідставним, оскільки, на думку Апелянта, цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд, а не літніх майданчиків (п. 1.1 Порядку). Апелянт в скарзі зазначає, що при цьому суд посилається також на Порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затверджений ухвалою Львівської міської ради № 2452 від 03.05.2009 року, згідно з пунктом 1.2. цього Порядку, відкритий літній майданчик - це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Враховуючи вищенаведене Скаржник стверджує, що між поняттями «Літній майданчик» і «Тимчасова споруда» є суттєва різниця, яка полягає в їх призначенні та конструктивних особливостях.

Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що біля об'єкта ресторанного господарства, за адресою м. Львів, проспект Червоної Калини - вулиця Кос-Анатольського,2, немає літнього майданчика, а є об'єкт, який працівники відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації в Акті складеному від 30.10.2014 року називають літнім майданчиком, що є невід'ємною частиною об'єкта ресторанного господарства, за адресою м. Львів, проспект Червоної Калини - вулиця Кос-Анатольського,2, і є закритим приміщенням для тимчасового перебування людей.

Також апелянт в апеляційній скарзі покликається на те, що спір між сторонами у справі № 914/4318/14 не господарським, а підвідомчий адміністративному суду, так як з позовної заяви, не вбачається та, зокрема, позивачем не наведено законодавчих актів, та не надано суду рішення виконкому Львівської міської ради про надання Сихівській районній адміністрації повноважень на представництво у суді інтересів територіальної громади міста Львова чи Львівської міської ради у спорах щодо розміщення (демонтажу) літніх майданчиків, у тому числі права на заявлення до суду відповідного позову. Також апелянт звертає увагу суду на те, що в ухвалі місцевого суду про порушення провадження у справ не має посилань на законодавчі акти України, які надають право Сихівській районній адміністрації звертатись із вказаним позовом до господарського суду.

Враховуючи вищенаведене Скаржник прийшов до висновку, що вказаний спір не підлягає розгляду в господарському суді, оскільки він не виник при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав наведених у статті 12 ГПК України, а виник він із публічно-правових відносин, а саме з виконання позивачем адміністративно-управлінських функцій, як виконавчого органу Львівської міської ради, спрямованих на виконання ухвал Львівської міської ради.

Також апелянтом в процесі розгляду справи в апеляційному провадження 11.03.2015 р. за вх. № 01-04/1639/15 було подано додаткові пояснення до апеляційної скарги (а. с. 71) в яких Скаржник підтримує доводи наведені в апеляційній скарзі та додатково пояснює, що згідно п. 1.2 ухвали № 2452 від 05.03.2009 р. «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства - Відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей», однак зі звіту про проведення Технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: Будівлі магазину - кафе на проспекті Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові від 25.02.2015 р., проведеного експертом Л.Ю.Мануйлик, в результаті всестороннього аналізу встановлено, що приміщення під літ. 7 пл. 57,8 кв. м. та жодне з приміщень кафе «Кнайпа» на проспекті Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові не являється літнім майданчиком, оскільки є спорудою закритого типу.

Скаржник також стверджує, що Господарським судом Львівської області 01.12.2014 р. постановлено рішення у іншій справі № 5015/5133/12 (за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» про зобов'язання здійснити демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського), яким позов задоволено, що дане рішення місцевого суду оскаржене в апеляційному порядку, а відтак, на думку апелянта, є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що є підставою для припинення провадження у справі № 914/4318/14.

Колегією суддів встановлено, що Позивач: Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є юридичною особою, виконавчим органом Львівської міської ради з делегованими повноваженнями, ідентифікаційний код юридичної особи: 25258931, місцезнаходження: п. і. 79049, м. Львів, проспект Червоної Калини, 66, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АА № 562987 (а. с. 33) та Положенням про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради від 06.01.2012 р. № 07 затвердженого рішенням Львівської міської ради № 07 від 06.01.2012 р. (а. с. 28-32).

Відповідач/Апелянт: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юр» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 32126985, місцезнаходження юридичної особи: 79495, Львівська обл., м. Львів, м. Винники, вул. Гната Хоткевича, буд. 15, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЖ № 914590 (а. с. 20-21).

Як вбачається з апеляційної скарги та додаткових пояснень до апеляційної скарги, апелянт, вважає, що даний спір не підвідомчий господарському суду, так як, на думку скаржника даний спір між сторонами підвідомчий адміністративному суду, оскільки з позовної заяви, не вбачається та зокрема позивачем не наведено законодавчих актів, та не надано суду рішення виконкому Львівської міської ради щодо надання Сихівській районній адміністрації повноважень на представництво у суді інтересів територіальної громади міста Львова чи Львівської міської ради у спорах щодо розміщення (демонтажу) літніх майданчиків, у тому числі права на заявлення відповідного позову.

Зазначені вище твердження апелянта колегія суддів вважає помилковими, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради є юридичною особою, виконавчим органом Львівської міської ради з делегованими повноваженнями. На момент звернення з позовом до суду Позивач діяв на підставі Положення «Про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради», затверджене Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.01.2012 р. № 07 «Про затвердження Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради та її структури», яке вступило у дію з 01.02.2012 р. /п.2 рішення/(а.с. 28), саме Положення «Про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради», як Додаток № 1 до вказаного вище рішення (а.с.29-32).

До вступу в дію вищезазначеного Положення, Позивач діяв на підставі Положення «Про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради» від 27.10.2006 р. № 1231, повноваження якого були визначені у розділі 4 Положення (п.п. 4.1.8., 4.1.9., 4.2.). Пунктом 4.5.1. Положення «Про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради» від 27.10.2006 р. № 1231, Позивач був наділений повноваженнями на звернення у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами … до громадян, … та юридичних осіб …, з інших справ, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Відповідно до Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради від 06.01.2012 р. № 07, затвердженого рішенням Львівської міської ради № 07 від 06.01.2012 р. (розділ 4 Положення) Позивачу делеговано повноваження, зокрема, з управління майном на території району, що належить до власності територіальної громади міста, у встановлених міською радою та виконавчим комітетом межах (п. 4.1.2. розділу 4 Положення), розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом Львівської міської ради порядку щодо фактів порушення розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (п. 4.1.9 Положення), повноваження у сфері житлово-комунального господарства (п. 4.2. Положення), повноваження у сфері будівництва (п. 4.3. Положення). Позивачу також делеговано повноваження на звернення у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами, скаргами … до громадян, … та юридичних осіб …, з інших справ, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень (п. 4.5.1. Положення). Для реалізації завдань та виконання повноважень, передбачених цим Положенням, іншими нормативними актами для Сихівської районної адміністрації (розділ 5 Положення) передбачено Права, серед інших, право користуватися правами передбаченими для виконавчого органу міської ради згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в України», іншими нормами чинного законодавства України.

Оскільки ТзОВ «Юр» є юридичною особою, Товариством з обмеженою відповідальністю, наділене у встановленому порядку право дієздатністю з моменту реєстрації його установчих документів, відтак на нього поширюються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин, відтак розглядаючи даний спір по суті в порядку господарського судочинства, господарським судом не порушено правил предметної підсудності.

При вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, колегія суддів виходила із визначень наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».

Відтак, реалізуючи свої повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування можуть вступати з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини і у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками з іншими юридичними та фізичними особами.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 ГК України сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Під організаційно-господарськими відносинами розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (ч. 6 ст. 3 ГК України).

У даному випадку відносини між Синівською районною адміністрацією Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юр» є організаційно-господарськими, а спір про демонтаж тимчасової споруди розміщеної на підставі дозволу № 190 від 15.07.2010 р. (термін дії якого закінчився: 01.11.2010 р.) за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, площею 50,0 м. кв., є спором про право на розміщення тимчасової споруди на земельній ділянці комунальної власності.

Відповідно до Положення про Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради від 06.01.2012 р. № 07 затвердженого рішенням Львівської міської ради № 07 від 06.01.2012 р., розділом 4 Положення затверджено повноваження районної адміністрації, зокрема розгляд та вжиття заходів у встановленому виконавчим комітетом Львівської міської ради порядку щодо фактів порушення розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (п. 4.1.9 Положення).

Крім цього, ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009 № 2452 «Про затвердження Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності» визначено порядок встановлення літніх майданчиків у м. Львові.

Згідно ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п.4.1. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика. Пунктом 6.2. Порядку надано районним адміністраціям право звернення до суду з позовом про примусовий демонтаж літнього майданчика. Згідно п. 6.4. та 6.4.2. демонтажу підлягають літні майданчики, на розміщення яких закінчився термін дії дозволів (паспортів) або термін дії договорів на оренду конструктивних елементів благоустрою.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Скаржником до апеляційної скарги, в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції, подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що Господарським судом Львівської області постановлено рішення від 01.12.2014 р. по справі № 5015/5133/12 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» про зобов'язання здійснити демонтаж тимчасової споруди за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, яким позов задоволено, і, як стверджує Апелянт, вже є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що є підставою для припинення провадження у справі № 914/4318/14.

Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що вищенаведеними доводами Скаржник, по-перше, визнає факт, що правовідносини між сторонами є господарськими та підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства.

По-друге, твердження Скаржника в тій частині не заслуговують на увагу суду та спростовуються матеріалами справи, зокрема, рішенням Господарського суду Львівської області від 01.12.2014 р. у справі № 5015/5133/12 (а.с. 72-76), яке набрало законної сили, оскільки, як вбачається із зазначеного судового рішення, предметом спору у справі № 5015/5133/12, між тими самими сторонами, був демонтаж тимчасової споруди площею 30,0 кв.м ., розміщений на пр. Червоної Калини - Кос-Анатольського у м. Львові, на підставі дозволу № 5-8092 , терміном дії з 01.06.2011 р. по 18.12.2011 р .

У справі № 914/4318/14 за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юр» є зобов'язати здійснити демонтаж літнього майданчика площею 50,0 м. кв. розташованого за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, на підставі дозволу № 190, термін дії якого, з 15.07.2010 року по 01.11.2010 року .

Отже спори у справі № 5015/5133/12 та у справі № 914/4318/14, між тими самими сторонами про демонтаж тимчасових споруд, стосуються різних об'єктів за площею, а саме: площею 30 кв.м. - у справі № 5015/5133/12, площею 50 кв.м. - у даній справі, спірні об'єкти були розміщені Відповідачем на підставі різних дозволів: у справі № 5015/5133/12 - за дозволом № 5-8092 виданого 19.08.2009 р. Департаментом економічної політики ЛМР, у справі № 914/4318/14 - за дозволом № 190 виданий 15 липня 2010 р. Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради; термін дії вищевказаних дозволів також різний: термін дії дозволу № 5-8092 - з 01.06.2011 р. по 18.12.2011 р. - у справі № 5015/5133/12), термін дії дозволу № 190 - з 15.07.2010 р. по 01.11.2010 р. у справі № 914/4318/14.

Тому твердження Апелянта, що господарський суд Львівської області в межах своєї компетенції вже вирішив господарський спір, між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, що, на думку Скаржника, є підставою для припинення провадження у справі № 914/4318/14, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, відтак вимоги Апелянта (п. 1 прохальної частини апеляційної скарги) про припинення провадження у справі до задоволення не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 15.07.2010 року Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради Відповідачу (ТзОВ «Юр») видано дозвіл № 190 на розміщення відкритого літнього майданчика за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, площею 50,0 м. кв.

Термін дії дозволу № 190 - з 15.07.2010 року до 01.11.2010 року (а. с. 11).

Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради направила Відповідачу лист від 23.10.2014 року вих. № 34-вих.-1834 (а.с. 15) з вимогою в термін до 29.10.2014 р. здійснити демонтаж відкритого літнього майданчика за адресою: просп. Червоної Калини - вул.. Кос-Анатольського,2, у м. Львові, у зв'язку із закінченням терміну дії дозволу на його функціонування та договору оренди земельної ділянки.

Даний лист-вимога був отриманий Відповідачем 28.10.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка про отримання уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення №7906604296352 (а. с. 16).

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, Відповідачем не було добровільно демонтовано споруду відкритого літнього майданчика площею 50 кв.м. за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові, що підтверджується Актом проведення обстеження літнього майданчика ТзОВ «Юр» від 30.10.2014 року, який складений комісією у складі працівників відділу соціально-економічного розвитку Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради та інженером ЛКП "Хуторівка" з виходом на місце (а.с. 19).

Як вбачається з тексту вищенаведеного Акту проведення обстеження літнього майданчика ТзОВ «Юр» від 30.10.2014 року, комісією встановлено, що на проспекті Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові розміщений та функціонує літній майданчик ТзОВ "Юр" (кафе "Кнайпа"). Зазначений Акт підписано всіма членами комісії без застережень.

Розпорядженням Голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 03.11.2014 року № 437 (а.с. 9а), зобов'язано Відповідача добровільно здійснити демонтаж літнього майданчика, розташованого за адресою: пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові, в термін до 10.11.2014 р.

Вказане Розпорядження надіслано на адресу Відповідача 03.11.2014 року та отримане ним під розписку 05.11.2014 року, про що свідчить відповідна відмітка уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення № 7907004168156 (а. с. 10).

Відповідач всупереч вимогам Позивача, у добровільному порядку літнього майданчика не демонтував, що підтверджується Акт обстеження літнього майданчика ТзОВ «Юр» (кафе «Кнайпа») від 11.11.2014 р. (а.с. 14). Зазначений Акт складений комісією у складі працівників відділу соціально-економічного розвитку за участю начальника комунального відділу Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради.

Як вбачається зі змісту викладеного у Акті обстеження від 11.11.2014 року, комісією, з виходом на місце, встановлено, що власником ТзОВ «Юр» не виконано розпорядження голови Сихівської районної адміністрації від 03.11.2014 р. № 437 «Про демонтаж самовільно встановленого літнього майданчика на проспекті Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського». Літній майданчик не демонтований та функціонує. Акт підписано всім складом комісії.

Вищезазначені обставини слугували підставою для звернення Позивача до Відповідача з позовом від 21.11.2014 р. № 34-вих-2015 (вх. № 4474 від 08.12.2014) (а.с. 4-6) до господарського суду з вимогою зобов'язати відповідача здійснити демонтаж вказаного літнього майданчика на проспекті Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові.

Як встановлено місцевим господарським судом, не заперечується сторонами, станом на час розгляду справи у місцевому суді та на дату постановлення судового рішення по справі (27.01.2015 р.) доказів добровільного демонтажу Відповідачем відкритого літнього майданчика площею 50 кв.м., за адресою: м. Львів, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського, 2, у м. Львові, не подано.

Не надано таких доказів суду апеляційної інстанції. В матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є інші юридичні факти.

Згідно частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Згідно пункту 5 частини другої статті 10 вказаного Закону до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо.

Згідно чинних на момент отримання дозволу Методичних рекомендацій щодо встановлення порядку розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, затверджених наказом Мінбуду від 04.09.2006 № 296, Порядок отримання дозволу та вирішення інших питань щодо розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності як тимчасових споруд відповідно до статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій" визначався місцевими правилами забудови, розробленими і затвердженими місцевими радами згідно з вимогами статті 22 зазначеного Закону . За відсутності місцевих правил забудови відповідними радами розробляються та затверджуються як окремий нормативний акт Правила розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності (п.1 Методичних рекомендацій).

Згідно п.2.5 Правил благоустрою та утримання території м. Львова, які затверджені ухвалою Львівської міської ради на ІІ-й сесії 3-го скликання № 816 від 26.10.2000, порушенням правил благоустрою є самовільне встановлення малих архітектурних форм, або їх несвоєчасна перереєстрація.

Згідно з пунктами 3.8.7., 3.8.8. вказаних Правил споруди побутово-торгівельного призначення, спеціальні конструкції зовнішньої реклами після закінчення терміну дозволу повинні бути демонтовані без нагадування, або перерестровані не пізніше 20 днів після закінчення терміну дії дозволу, після цього терміну вони вважаються самовільно встановленими, а самовільно встановлені споруди, в тому числі і об'єкти, дозволи на які скасовані, після застосування до їх власників штрафних санкцій підлягають примусовому демонтажу.

На даний час в Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 р., підставою для розміщення тимчасової споруди визначено паспорт прив'язки тимчасової споруди (п.2.1.). Встановлення тимчасової споруди здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, відхилення від паспорта прив'язки тимчасової споруди не допускається (п.2.20, 2.21 Порядку). Розміщення тимчасової споруди самовільно забороняється (п.2.31 Порядку). У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив'язки, самовільного встановлення тимчасової споруди така тимчасова споруда підлягає демонтажу (п.2.30 Порядку). Документація щодо тимчасових споруд, видана до набрання чинності даним Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії (п.2.35 Порядку).

Частинами 1 та 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Стаття 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначає малу архітектурну форму як елемент декоративного чи іншого оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Відповідно до пункту 1.10 Правил благоустрою міста Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року № 376, та які є чинними на даний час, мала архітектурна форма для провадження підприємницької діяльності - невелика споруда для здійснення підприємницької діяльності торговельно-побутового призначення, що виконується з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без влаштування заглиблених у ґрунт фундаментів з розмірами, визначеними діючими нормативними документами.

У пункті 1.3 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244, які є чинними на даний час, визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пунктом 5 частини першої статті 16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" заборонено самовільне встановлення об'єктів зовнішньої реклами, торговельних лотків, павільйонів, кіосків тощо.

Відповідно до пункту 1.3. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 03.05.2009 року № 2452 (а.с. 22-24), відкритий літній майданчик - стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року, з 1 квітня по 1 листопада, і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Пунктом 2.1. вказаного Порядку передбачено, що для отримання дозволу на встановлення відкритого літнього майданчика суб'єкт господарювання (надалі - заявник) подає до управління "Дозвільний офіс" письмову заяву встановленої форми (додаток 1 до цього Порядку), у якій зазначає бажане місце та термін розміщення, функціональне призначення і характеристику об'єкта.

У пункті 4.1. Порядку визначено, що контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Відповідно до пункту 6.4.1. Порядку самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу.

Відповідно до пунктів 4.3. та 6.2. Порядку, у разі невиконання у зазначений термін вимог припису про усунення виявлених порушень цього Порядку районні адміністрації звертаються до суду з позовом про примусовий демонтаж літнього майданчика та забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 1.6.6. Положення «Про порядок врегулювання самочинного будівництва», затвердженого Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.09.2011 року № 835, та, яке є чинним на даний час, влаштування малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності без дозволу виконавчого органу міської ради і належно затвердженої проектної документації або з істотним відхиленням від проекту належить від ознак самочинного будівництва.

Відповідно до пункту 6.1. Правил розміщення малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Порядку надання дозволів на розміщення (встановлення) малих архітектурних форм та розміщення об'єктів торгівлі, ресторанного господарства та сфери послуг (побутового обслуговування) у малих архітектурних формах, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2009 року № 2685 "Про внесення змін до ухвал міської ради від 27.12.2007 року № 1470, від 18.12.2008 року № 2311 та від 09.04.2009 року № 2606", демонтажу підлягають малі архітектурні форми, для яких закінчився договір оренди землі і суб'єкту господарювання відмовлено у його продовженні; самовільно встановлені малі архітектурні форми, а також малі архітектурні форми, зовнішній вигляд яких не відповідає затвердженому проекту прив'язки та суб'єкту господарювання мотивовано відмовлено у погодженні існуючого вигляду малої архітектурної форми.

Як вбачається з матеріалів даної справи дозвіл № 190 припинив свою дію 01.11.2010 року (а. с. 11), іншого дозволу у встановленому законом порядку за вказуй вище об'єкт Відповідачу органами місцевого самоврядування - не надано.

З матеріалів справи не вбачається, що із заявою про продовження дії дозволу № 190 на розміщення відкритого літнього майданчика відповідач після закінчення його дії, тобто після 01.11.2010 р. не звертався.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.09.2013 р. у справі № 914/215/13-г Договір оренди земельної ділянки площею 0,0112 га, що на пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського у м. Львові, від 30 березня 2011 року (а.с. 17-18), визнано неукладеним через те, що він не пройшов державної реєстрації. Однак, як встановлено місцевим господарським судом у справі № 5015/5133/12, сторони 15.10.2014 р. уклали додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2011р., у якій п. 8 договору виклали у редакції, що «Договір укладено терміном до 30.12.2014 р.).

Слід зазначити, що навіть при наявності договору оренди землі, що не доведено Апелянтом/відповідачем належними та допустимими доказами у даній справі, останнє не дає права відповідачу після закінчення терміну дії відповідного дозволу на подальше знаходження відкритого літнього майданчика за вказаною адресою, оскільки таке можливе лише за наявності відповідного дозволу чи паспорта прив'язки тимчасової споруди.

З приписів наведених норм права та встановлених фактичних обставин справи вбачається, що після закінчення 01.11.2010 р. терміну дії дозволу на розміщення відкритого літнього майданчика, або за відсутності паспорта прив'язки тимчасової споруди, у відповідача припинилось таке право, яке було надане вказаним вище дозволом № 190, у зв'язку з чим він зобов'язаний був демонтувати відкритий літній майданчик площею 50 кв.м., розташований у м. Львові, пр. Червоної Калини - вул. Кос-Анатольського.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України по справі № 5015/1240/12 від 25.02.20-15 року.

Доводи Апелянта, що місцевий суд повинен був відкласти розгляд справи у зв'язку із не з'явленням в судове засідання представника Відповідача та не подання ним витребуваних доказів, у зв'язку з чим, як стверджує Апелянт, останній був позбавлений можливості подати мотивований відзив на позовну заяву, докази та заявити клопотання про призначення експертизи з метою встановлення, чи являється літнім майданчиком об'єкт, який позивач вважає літнім майданчиком, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою місцевого господарського суду від 09.12.2014 року (а.с. 1-2) порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 13.01.2015 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку, в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року № 28 (а. с. 3).

У зв'язку із не явкою в судове засідання, яке відбулося 13.01.2015 року представника відповідача, місцевим судом розгляд справи було відкладено на 27.01.2015 року, про що сторони були повідомлені відповідно до приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, та підтверджується відміткою, здійсненою на зворотньому боці ухвали суду про відкладення розгляду справи суду (а.с. 36-37/зворот), що є доказом здійснення належним чином повідомлення сторін про час і місце засідання суду.

Повторне неприбуття представника відповідача у судове засідання, яке відбулося 27.01.2015 р., не повідомлення про причин неявки в суд, не зважаючи на те, що Відповідач був належно повідомлений про день, час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року № 28.

Крім того, місцевим судом у спірному рішенні зазначено, що поштова кореспонденція, яка скеровувалась місцевим судом на адресу відповідача, поверталась до суду із відміткою відділення поштового зв'язку "Повертається за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається із долученого до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО та ФОП від 02.07.2012 року № 14166105, місцем реєстрації відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Юр" є адреса: 79495, Львівська область, м. Львів, м. Винники, вул. Г. Хоткевича, буд. 15, код ЄДРЮО та ФОП 32126985.

Відповідно до пункту 11 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", а також пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році", зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, неотримання відповідачем поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які йому надсилалися за адресою: 79495, Львівська область, м. Львів, м. Винники, вул. Г. Хоткевича, буд. 15, що відповідає вказаній позивачем у позовній заяві адресі відповідача, є належним доказом надсилання місцевим господарським останньому процесуальних документів по даній справі.

Щодо не подання відповідачем відзиву на позовну заяву, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вищенаведеного твердження апелянта в тій частині є надуманими, оскільки спростовуються вищенаведеним.

Інші твердження Апелянта/відповідача викладені в апеляційній скарзі колегією суду до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, апеляційну скаргу Апелянта/відповідача залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 р. у справі № 914/4318/14 - без змін.

Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 98, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2015 року у справі № 914/4318/14 - залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Витрати зі сплати судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Кузь В.Л.

В судовому засіданні 15.04.2015 р. оголошено резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено та підписано 21.04.2015 р.