Рішення
від 24.07.2012 по справі 815/152/2012
МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 24.07.2012

Справа № 815/152/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»липня 2012 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі

головуючого-судді Бахаєва І.М.

при секретарі -Піщевої А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополь цивільну справу за первісним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(далі ПАТ «УкрСиббанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Техноцент «Навігатор», Відкрите акціонерне товариство (далі ВАТ) «Запоріжсантехмонтаж», за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Автоком»про стягнення боргу за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року, та за зустрічним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Автоком»до Публічного акціонерного товариства (далі ПАТ) «УкрСибБанк»про визнання не дійсним Кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом ПАТ «УкрСиббанк»звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Техноцент «Навігатор», ВАТ «Запоріжсантехмонтаж», третя особа ТОВ «Автоком» про стягнення боргу за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року, у розмірі 2020342,38 гривень. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 06 червня 2008 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», скорочено АТ «УкрСиббанк», є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Державну реєстрацію змін здійснено 18.12.2009 року) та позичальником ТОВ «Автоком»було укладено Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року, згідно якого позичальнику надано кредит у валютах вказаних в Кредитному договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 396 039,60 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 1 922 376,22 гривень по курсу НБУ на день укладення Кредитного договору. Позивач у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором. Але взяті на себе зобов'язання відповідачі не виконують умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитним договором терміни. Зобов'язання за Кредитним договором відповідачами виконані не були, та було порушено графік погашення кредиту, крім того відповідачі не сплачуються проценти за користування кредитом, внаслідок чого станом на 03.09.2010 р. загальна сума боргу за Кредитним договором складає 2020342,38 грн.

На адресу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, надійшов зустрічний позов, позивач за зустрічним позовом ТОВ «Автоком»звернувся до суду з позовом до ПАТ «УкрСибБанк»про визнання не дійсним Кредитного договору, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позовні вимоги ПАТ «УкрСибБанк»вважає такими, які повинні бути визнанні не обґрунтованими та такими, що порушують законні права та інтереси ТОВ «Автоком». 06.06.2008 р. між ПАТ «УкрСибБанк», та ТОВ «Автоком», укладено Кредитний договір №11356886000 про надання мультивалютної кредитної лінії в сумі 396 039 доларів США 60 центів. Таким чином, кредит надавався у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії встановленим у базовій валюті - долар США (п. 1.1 Кредитного договору). Умови розділу 1 п.п. 1.1. Договору суперечать статті 203 ЦК України, а саме: валюта кредиту -долари США, в той час як єдиним законним платіжним засобом в Україні є гривня.

Крім цього, при укладанні Договору були прийняті деякі умови, що суперечать чинному законодавству України, так у відповідності до п. 3.6. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженим постановою НБУ від 10.05.2007, № 168, далі - Правила, «Банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо». Таким чином, Банком порушені зазначені вище Правила.

Згідно п. 2.4. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Банки зобов'язані отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з вищенаведеною інформацією.

У відповідності до п. 2.5. вказаних Правил, Банки розробляють форму (бюлетень, довідка, повідомлення тощо) надання споживачу достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, яка повинна бути затверджена рішенням уповноваженого органу банку та доведена до відома його відповідних структурних підрозділів.

Згідно Кредитного договору п.п.1 Сторони погодили, що з метою отримання траншу Позичальник надає до банку письмову заяву за формою згідно додатку 1 до Договору, в якій зазначає бажану суму траншу та бажану дату його отримання. Заява Позичальника є підставою для видачі банком траншу Позичальнику. Така заява в матеріалах справи відсутня, а зразок форми заяви про надання кредитних коштів, підписаний повноважними особами сторін по Договору, не має необхідних для цього умов, а саме: відсутня інформація щодо дати кредитування, розмірів кредиту та підпис погодження з уповноваженою особою банку Додаток №1 до Кредитного договору.

На підставі викладеного, ТОВ «Автоком»просить суд визнати не дійсним Кредитний договір № 11356886000 від 06.06.2008 року про надання грошових коштів у вигляді кредитної лінії укладеним між ПАТ «УкрСибБанк»та ТОВ «Автоком».

В судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшло клопотання представника ПАТ «УкрСиббанк»ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності від 30.12.2011 року, в якому зазначено, що він просить провести судове засідання без участі представника позивача, за наявними матеріалами справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а також на адресу суду від представника позивача надійшло письмове заперечення на зустрічну позовну заяву, в якій він просить суд, залишити зустрічну позовну заяву без розгляду, тому як ТОВ «Автоком»не має статусу відповідача, а виступає як заявив позивач, третьою особою у справі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, а тому не має відповідної цивільної процесуальної дієздатності на пред'явлення зустрічної позовної заяви.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Техноцент «Навігатор», ВАТ «Запоріжсантехмонтаж»в судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду справи були повідомлені своєчасно у встановленому законом порядку.

Третя особа за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом ТОВ «Автоком»в судове засідання не з'явився за невідомою суду причині про час та дату слухання повідомлений належним чином, про що свідчить в матеріалах справи почтове повідомлення про вручення судової повістки.

Оскільки у відповідності до абз.2 ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від відповідачів не надходило, тому суд визнає їх неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судом у відповідності до вимог ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» за первісним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі, а зустрічний позов ТОВ «Автоком»слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк»(Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», скорочено АТ «УкрСиббанк», є правонаступником акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк». Державну реєстрацію змін здійснено 18.12.2009 року) та позичальником товариством з обмеженою відповідальністю «Автоком»було укладено кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року, згідно якого позичальнику надано кредит у валютах вказаних в кредитному договорі, у формі кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 396 039,60 доларів США у порядку і на умовах, зазначених у кредитному договорі. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 1 922 376,22 гривень по курсу НБУ на день укладення кредитного договору (а.с.18-21).

В відповідності до умов кредитного договору кредитування позичальника здійснюється шляхом надання окремих частин кредитних коштів (траншів) в будь-якій валюті, що передбачена кредитним договором, в межах ліміту кредитної лінії. Валютою кредиту(траншу) можуть бути: долар США, гривня України, Євро. Базовою валютою за кредитним договором є долар США (п.п. 1.1. Кредитного договору).

В відповідності до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує:

-14,5 процентів річних за кредитами в доларах США;

-13,5 процентів річних за кредитами в Євро;

-23,0 процентів річних за кредитами в Українській гривні (п.п. 1.3.1 Кредитного договору).

За користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі:

-29,0 процентів річних за кредитами в доларах США;

-27,0 процентів річних за кредитами в Євро;

-46,0 процентів річних за кредитами в Українській гривні (п.п. 1.3.1 Кредитного договору).

Згідно п.п. 1.1. Додаткової угоди до кредитного договору від 10.06.2008 року, за використання кредитних коштів за кредитним договором встановлюється кредитна ставка в розмірі: 14,5 процентів річних за кредитами в доларах США; 13,5 процентів річних за кредитами в Євро; 20,9 процентів річних за кредитами в Українській гривні.

Згідно п.п. 1.2. Додаткової угоди до кредитного договору від 10.06.2008 року, за користування кредитними коштами понад встановлений термін процентна ставка встановлюється в розмірі: 29,0 процентів річних за кредитами в доларах США; 27,0 процентів річних за кредитами в Євро; 41,8 процентів річних за кредитами в Українській гривні.

Згідно п. 2 Додаткової угоди до кредитного договору від 30.09.2009 року сторонидомовилися з 30 вересня 2009 року замінити форму кредитування мультивалютної кредитної лінії на мультивалютний кредит позичальником нових траншів, і встановити суму кредиту у розмірі 239 814, 17 доларів США, яку банк надав позичальнику, а позичальник прийняв, належним чином використав і зобов'язується повертати банку у строки передбачені кредитним договором. Вказана сума грошових коштів дорівнює еквіваленту 1 920 911,50 гривень за курсом НБУ на день укладення Додаткової угоди.

На дату підписання Додаткової угоди до кредитного договору від 30.09.2009 року сума заборгованості за кредитом складає 1 792 000,00 гривень і позичальник підтвердив свої зобов'язання по поверненню цієї суми,а також по сплаті плати за кредит та інших платежів за кредитним договором (зокрема, комісій, штрафних санкцій) (а.с.26).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти.

У даному випадку, AT «УкрСиббанк»у повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором.

Позичальник ТОВ «Автоком»не виконує умови кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитним договором терміни.

Зобов'язання за Кредитним договором позичальником виконані не були, та було порушено графік погашення кредиту, позичальником ТОВ «Автоком» не сплачуються проценти за користування кредитом, внаслідок чого станом на 03.09.2010 р. загальна сума боргу TOB «Автоком»за кредитним договором складає 2020342,38 грн., про що свідчить в матеріалах справи довідка-розрахунок заборгованості за кредитом (а.с.126-130).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та поручителями були укладені наступні договори поруки:

- з ТОВ «Техноцентр «Навігатор»був укладений Договір поруки № 11356886000/П від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель -1) (а.с.85-86);

- з ОСОБА_2 укладений Договір поруки № 11356886000/П-1 від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель -2) (а.с.90-91);

- з ОСОБА_3 укладений Договір поруки № 11356886000/П-2 від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель -3) (а.с.96-97);

- з ОСОБА_4 укладений Договір поруки № 11356886000/П-3 від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель - 4) (а.с.102-103);

- з ОСОБА_1 укладений Договір поруки № 11356886000/П-4 від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель - 5) (а.с.108-109);

- з ОСОБА_5 укладений Договір поруки № 11356886000/П-5 від 06 червня 2008 року (надалі - Поручитель - 6) (а.с.115-116);

- з ОСОБА_8 укладений Договір поруки № 240567 від 30 вересня 2009 року (надалі - Поручитель - 7) (а.с.121);

На підставі пункту 1.3 Договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в тому числі суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами кредитного договору. Згідно п. 1.4. Договорів поруки, відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором ніяким чином не можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за договором (п. 1.5 Договорів поруки).

Згідно пункту 2.2. Договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги.

Свої зобов'язання згідно п. 1.3, 1.4, 1.5 Договорів поруки, щодо відповідальності перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору поручителі не виконали.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ВАТ «Запоріжстантехмонатж»(далі - Іпотекодавець-майновий поручитель) укладені:

- Договір іпотеки № 11356908000-11356886000/3-1 від 30 вересня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 в реєстрі за № 204 (далі Договір іпотеки-1), згідно якого в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»передано нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. 9 Березня, буд. 6 та належить Відкритому акціонерному товариству «Запоріжстантехмонатж»на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області № 955 від 09.08.1995 року та переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Запоріжсантехмаонтаж»від 21.09.1999 року, зареєстрованих в реєстрі прав власності на нерухоме майно 18.07.2006 року в книзі 3п-135 номер запису 367п. (а.с.71-76).

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки-1 ринкова вартість предмету іпотеки, згідно з звітом незалежної оцінки, зробленим суб'єктом оціночної діяльності ПП «Рієлті»від 28.09.2009 року, становить 758 805,00 гривень.

Договір іпотеки № 11356908000-11356886000/3-1/1 від 01 жовтня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 в реєстрі за № 2016 (далі Договір іпотеки-2), згідно якого в іпотеку АКІБ «УкрСиббанк»передано нерухоме майно, а саме: виробничі будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Будівельників, 12 та належать ВАТ «Запоріжстантехмонатж»на підставі Свідоцтва про право власності, виданим Виконкомом Олександрійської міської ради 04.02.2002 року на підставі рішення виконкому Олександрійської міської ради № 43 від 24.01.2002 року (а.с.77-79).

Згідно п. 1.2. Договору іпотеки-2 ринкова вартість предмету іпотеки, згідно звіту суб'єкта оціночної діяльності становить 2 341 160,00 гривень.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.1 ЗУ «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому

Відповідно до ст. ст. 12, 33 ЗУ «Про іпотеку»у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання вернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.п. 4.1, 4.2, 4.4 Договору іпотеки у випадку порушення Іпотекодавцями будь - якого зобов'язання за цим договором або будь - якого зобов'язання, що забезпечено іпотекою за цим Договором, Іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», п. 4.2. Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється в тому числі на підставі рішення суду.

Враховуючи те, що термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний Позивачем таким, що настав, а заборгованість за Кредитнім договором у встановлений строк не була сплачена, Позивач отримав право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Статтею 41 ЗУ «Про іпотеку», передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження».

Окрім того, в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та ТОВ «Автоком»укладені:

- Договір застави товарів в обороті № 11356886000/3 від 6 червня 2008 року., посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № 2623 (далі Договір застави -1), згідно якого в заставу АКІБ «УкрСиббанк»на умовах застави товари в обороті, майно (наведене в Додатку № 1 до Договору застави -1), що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 94.

Згідно п.п. 1.1.1 Договору застави -1 за домовленістю сторін, вартість предмету застави складає 2 604 286,16 грн.

- Договір застави товарів в обороті № 11356908000-11356886000/3-2 від 30 вересня 2009 року., (далі Договір застави-2), згідно якого в заставу АКІБ «УкрСиббанк»на умовах застави товари в обороті, майно (наведене в Додатку № 1 до Договору застави -1), що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоком»та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Виробнича, буд. 10а.

Згідно п.п. 1.1.1 Договору застави-1 за домовленістю сторін, вартість предмету застави складає 1 057 952,00 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою.

Частиною 1 ст. 589 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 20 Закону України «Про заставу».

Оскільки позичальником належним чином не виконувалися грошові зобов'язання, передбачені Кредитним договором, зважаючи на наявність простроченої заборгованості більш ніж на 1 місяць банк повідомив позичальника, що у порядку розділу 11 Кредитного договору, у разі не погашення простроченої заборгованості протягом 14 календарних днів з дати одержання вимоги, термін повернення кредиту у повному обсязі та процентів за його використання буде вважатися таким, що настав на 15 календарний день з дня одержання вимоги, а заборгованість по кредитному договору обов'язковою до повернення у повному обсязі.

18.06.2010 року TOB «Автоком»була направлена Вимога від 15.06.2010 року, за вих. № 133-432/174 в якій Банк вимагав, в порядку розділу 11 Кредитного договору, погасити прострочену заборгованість по Кредитному договору, а також проценти та пеню, в якій було зазначено, що в разі несплати простроченого боргу, строк повернення кредиту буде визнаний таким, що настав. Вимогу позичальником отримано 21.06.2010 року (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 342).

Таким чином, строк повернення кредиту настав 06 липня 2010 року.

Крім того, вищезазначеним поручителям, в порядку розділу 2 Договорів поруки, були направлені наступні вимоги:

ТОВ «Техноцентр «Навігатор»від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/214 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 064), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-1 отримано 19.07.2010 р. (а.с.87).

ОСОБА_2 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/220 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 069), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-2 отримано 21.07.2010 р. (а.с.92).

ОСОБА_3 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/218 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 067), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-3 не отримано та повернуто Банку (а.с.98).

ОСОБА_4 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/217 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 066), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-4 отримано 19.07.2010 р.(а.с.104).

ОСОБА_1 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/216 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 053), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-5 отримано 21.07.2010 р.(а.с.110)

ОСОБА_5 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/219 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 068), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-6 отримано 21.07.2010 р. (а.с.117).

ОСОБА_8 від 13.07.2010 р., за вих. № 133-432/213 (в відповідності до повідомлення-розписки про вручення відправлення спецзв'язку № 061), яку було відправлено 15.07.2010 р. Вимогу Поручителем-7 не отримано та повернуто Банку (а.с.123).

Окрім того, ВАТ «Запоріжсантехмонтаж», 15.07.2010 р. було відправлено письмові Вимоги в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», за вих. №№ 133-432/214, 133-432/212 від 13.07.2010. Вимоги Іпотекодавцем-майновим поручителем не отримано та повернуто Банку (у відповідності до повідомлень-розписок про вручення відправлення спецзв'язку №№ 063, 062).

Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні.

Станом на 03.09.2010р. загальна сума заборгованості за Кредитним договором становить: 2020342,38 гривень з них:

Заборгованість за кредитом та відсотками 1923754,10 гривень, а саме:

- 1625449,29 гривень - заборгованість за простроченим кредитом,

- 298304,81 гривень - заборгованість по простроченим процентам за користування кредитом.

Всього заборгованість за пенею 96588,28 гривень, а саме:

- 86457,36 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом:

- 10130,92 гривень - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом, про що свідчить довідка розрахунків заборгованості (а.с.126-130).

На теперішній час заборгованість за вищевказаним кредитом відповідачами не погашена.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ «Техноцент «Навігатор», ВАТ «Запоріжсантехмонтаж», за участю третьої особи: ТОВ «Автоком»про стягнення боргу за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року обґрунтована та підлягає задоволенню.

Суд вважає, що у задоволені позовних вимог ТОВ «Автоком»до ПАТ «УкрСибБанк»про визнання не дійсним кредитного договору, таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Всі умови договору з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

З вищенаведеного випливає, що позивач та відповідач, підписавши кредитний договір, додаткові угоди до Кредитного договору, договори поруки, договори іпотеки, договори застави, встановили факт досягнення згоди між собою, щодо всіх істотних умов кредитного договору.

Доводи позивача за зустрічним позовом, що зміна курсу валют є істотною зміною обставин, не відповідають вимогам чинного законодавства.

При укладанні кредитного договору позивач за зустрічним позовом не був обмежений у можливості отримати кредит як в іноземній, так і в національній валютах. Валюту кредитування у вигляді долара США позивач обрав на власний розсуд.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України „ Про національний Банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним Банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно «Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року № 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США. установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже, незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони приймали на себе певні ризики, на випадок зміни валютного курсу та в момент укладення договору не мали будь - яких законних підстав вважати, що зміна встановленого валютного курсу не настане.

Позивачем не доведено, що сторони при укладенні кредитного договору були впевнені в тому, що така зміна обставин не настане.

Виходячи із змісту статей 1046, 1054 ЦК України відповідальність за валютні ризики лежить саме на позичальнику.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, як це передбачено.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обв'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до пункту 2.2. Договорів поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором банк має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання Поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої Вимоги.

Свої зобов'язання згідно п. 1.3, 1.4, 1.5 Договорів поруки, щодо відповідальності перед Кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають з кредитного договору поручителі не виконали.

Суд надійшов висновку про те, що при укладенні кредитного договору про надання мкльтивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06 червня 2008 року в іноземній валюті та беручи на себе певні зобов'язання, сторони повинні були чітко усвідомлювати, що курс національної валюти по відношенню до долара США не є незмінним та враховувати підвищений валютний ризик за таким кредитом. Ризик підвищення курсу долару США до гривні несе саме позичальник. Суду, не було доведено того факту, що кредитний договір був укладений всупереч вимогам чинного законодавства, тому права сторін при укладені та виконанні кредитного договору не були порушені.

Тому суд вважає за необхідним стягнути з відповідачів солідарну суму заборгованості по кредитному договору № 11356886000 від 06 червня 2008 року в розмірі 2020342,38 гривень.

На підставі вимог ст.88 ЦПК України з відповідачів підлягає стягненню суми сплачених судових витрат: судовий збір у сумі 1820,00 гривень, вартість витрат за інформаційно -технічного забезпечення судового процесу 120, 00 гривень.

Керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про національний Банк України», ст.ст. 10, 60, 88, 197, 209, 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 543, 553-554, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України, , суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноцент «Навігатор», Відкрите акціонерне товариство «Запоріжсантехмонтаж», за участю третьої особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоком»про стягнення боргу за Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 11356886000 від 06.06.2008 року -задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (адреса реєстрації та місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, 69035, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), (іншими даними суд не володіє) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»(61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, рахунок 29090000000113, отримувач AT «УкрСиббанк»), заборгованість за простроченим кредитом у сумі 1 625 449,29 ( один мільйон шестисот двадцять п'ять тисяч чотириста сорок дев'ять ) гривень 29 копійок.