Ухвала

від 11.02.2015 по справі 2а-3846/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

11 лютого 2015 року                              м. Київ                              № 2а-3846/11/2670

          Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши у письмовому провадженні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФГ-Дельта"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києва Головного управління Державного казначейства України у м.Києві

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.10.2013 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» (далі-позивач або ТОВ «ТФГ-Дельта») задоволено частково шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві (далі-відповідач) на користь ТОВ «ТФГ-Дельта» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 17 350,00 грн. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень).

22.11.2011 року Київським апеляційним адміністративним судом виданий виконавчий лист на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року, який був пред'явлений позивачем до виконання Управлінню Державного казначейства у Печерському районі м. Києва шляхом подання заяви від 24.11.2011 року за вих.№ 01/24 з додаванням до неї виконавчого листа.

Листом від 01.12.2011 року за вих.№ 01-12/1404 Управління Державного казначейства у Печерському районі м. Києва повідомило позивача про те, що його лист від 24.11.2011 року за вих.№ 01/24 направлений за належністю до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

У свою чергу, листом від 11.01.2012 року за вих.№ 05-08/49/289 «Щодо виконання виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року по справі № 2а-3846/11/2670», Головне управління Державного казначейства України у м. Києві повідомило позивача, що виконання рішень про стягнення з державного бюджету України бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України та, відповідно, скерувало отриманні від позивача документи для виконання до Державної казначейської служби України.

Зважаючи на зазначене, позивач звернувся до Державної казначейської служби України із заявою від 05.11.2013 року за вих.№ 01/05 про здійснення на підставі виконавчого листа від 22.11.2011 року по справі № 2а-3846/11/2670 безспірного списання коштів Державного бюджет України в розмірі 17 350,00 грн. на поточний рахунок позивача.

За результатом розгляду зазначеної заяви, листом від 04.12.2013 року за вих.№ 5-08/2546-32209 Державна казначейська служба України повідомила позивача, що рішення про стягнення коштів державний та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Отже, оскільки на момент надходження від позивача зазначеного виконавчого документу (виконавчого листа від 22.11.2011 року) на виконанні Державної казначейської служби України знаходяться інші аналогічні судові рішення, що надійшли раніше, заходи щодо перерахунку коштів на рахунок позивача будуть здійснені після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше виконавчого листа Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 року .

19.03.2014 року позивач повторно звернувся до Державної казначейської служби України із заявою за вих.№ 02/19, в якій просив невідкладно вжити заходів щодо безспірного списання коштів Державного бюджету України в розмірі 17 350,00 грн. на поточний рахунок позивача виходячи з положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

За результатом розгляду зазначеної заяви позивача від 19.03.2014 року за вих. № 02/19, Державна казначейська служба України повідомила позивача, що відповідь з порушеного у заяві питання надана нею у листі від 04.12.2013 року за вих.№ 5-08/2546-32209, а також звернула увагу позивача, що Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не розповсюджується на категорію справ щодо стягнення коштів з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з такою позицією суб'єкта владних повноважень, позивач через канцелярію суду подав клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 2а-3846/11/2670 шляхом постановлення ухвали про зобов'язання Державної казначейської служби України подати у встановлений судом строк, звіт про виконання виданого Київським апеляційним адміністративним судом виконавчого листа від 22.11.2011 року № 3846/11/2670, боржником за яким є Головне управління Державного казначейства України у м. Києві, для виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТФГ-Дельта» бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 17 350,00 грн. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят гривень).

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначав про непорушність принципу обов'язковості виконання судових рішень усіма органами державної влади, а також наголошував на положеннях Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» щодо державних гарантій виконання судових рішень про стягнення коштів, в яких боржником є державний орган.

Для розгляду зазначеного клопотання позивача, судом було призначене судове засідання з викликом сторін.

У судове засідання 02.02.2015 року відповідачі по справі не прибули, явку уповноважених представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноважених представників чи відкладення розгляду справи суду не надходило.

Представником Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подані через канцелярію суду письмові заперечення на клопотання позивача, в яких він суд відмовити у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, оскільки Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не допускало жодних порушень прав та законних інтересів позивача.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене, керуючись ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ «ТФГ-Дельта» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.2,3 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами ч.1 ст.255, ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, в листі Вищого адміністративного суду України від 09.01.2013 року № 28/12/13-13, адресованого суддям місцевих та апеляційних адміністративних судів для врахування при здійсненні правосуддя, зазначено, що нормі ч.1 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України кореспондують положення абз.7 п.4 ч.1 ст.163, абз.5 п.4 ч.1 ст.207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій. Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. У разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття постанови у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.

Виходячи з викладеного та враховуючи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2011 року у справі № 2а-3846/11/2670, суд не зобов'язував відповідача подати звіт про виконання судового рішення, а також те, що клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 2а-3846/11/2670 подане позивачем задовго після прийняття постанови у зазначеній справі, у суду відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання позивача.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання встановлює Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі-Закон).

Згідно ст.1 Закону, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, крім іншого, державний орган.

Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду (ч.1 ст.3 Закону).

Щодо безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду встановлено наступний порядок.

Згідно пп.1 п.9 Розділу VI. «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, зокрема, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Зазначені рішення передаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання.

Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Таким чином, діючим законодавством чітко визначений порядок безспірного списання коштів державного бюджету за рішенням суду (порядок виконання відповідного судового рішення), отже виключає можливість втручання суду у відповідний порядок, оскільки таке втручання суперечитиме завданням адміністративного судочинства та порушуватиме закріплений Конституцією України принцип розподілу влад.

Відповідно до ч.10 ст.267 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Приймаючий до уваги вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 160-165, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТФГ-Дельта» про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі № 2а-3846/11/2670 залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                           Арсірій Р.О.