Ухвала

від 23.04.2015 по справі 903/350/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" квітня 2015 р. Справа № 903/350/15

за позовом прокурора Старовижівського району в інтересах держави в особі Старовижівської районної державної адміністрації, смт. Стара Вижівка, Волинської області

до відповідача-1: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Ратнівський аграрій", смт. Ратне, Ратнівського району, Волинської області

відповідача-2: Синівської сільської ради, с. Синове, Старовижівського району, Волинської області

про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) №21 від 01.12.2013р., скасування рішення сесії Синівської сільської ради №29/5 від 19.11.2013р., зобов'язання звільнити нерозподілені земельні ділянки,

Головуюча - суддя Якушева І.О.,

судді Костюк С.В.,

Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача : Янчук С.М. - начальник юридичного відділу (дов. №415/38/2-15 від 14.04.2015р.),

від відповідача-1: Шкіринець Ю.М. - заступник директора з юридичних питань та безпеки (дов. б/н від 06.04.2015р.),

від відповідача-2: Коцюбчик О.А. - сільський голова (рішення Синівської сільської ради №1/1 від 12.11.2010р.)

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор прокуратури Волинської області Леміщак Д.М. (посвідчення №032258 від 20.02.2015р.).

В судовому засіданні з 15.04.2015р. по 23.04.2015р. було оголошено перерву.

Суть спору: прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просив визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю) № 21 від 01.12.2013 року, укладений між Синівською сільською радою Старовижівського району та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій», на підставі якого останньому передано невитребувані земельні ділянки частки (паї) № 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 323, 324, 325, 326 загальною площею 17, 0 га, вартістю 224 036,20 гривень, що розташовані за межами населеного пункту на території Синівської сільської ради Старовижівського району; скасувати рішення сесії Синівської сільської ради № 29/5 від 19 листопада 2013 року «Про надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок часток (паїв) сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» для ведення товарно сільськогосподарського виробництва»; зобов'язати сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Ратнівський аграрій» звільнити нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки № 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 323, 324, 325, 326 загальною площею 17, 0 га, вартістю 224 036,20 гривень, що розташовані за межами населеного пункту на території Синівської сільської ради Старовижівського району.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки № 301, 302, 303, 304, 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 323, 324, 325, 326, які передані в оренду за договором № 21 від 01.12.2013 року, знаходяться на території Старовижівського району, Волинської області за межами населеного пункту, а тому повноваження з передачі в оренду вказаних у договорі ділянок часток (паїв) належать Старовижівській районній державній адміністрації.

Ухвалою суду від 02.04.2015р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.04.2015р.

В судовому засіданні 15.04.2015р. представник відповідача-1 заявив клопотання про колегіальний розгляд справи.

Для вирішення питання про колегіальний розгляд справи судом було оголошено перерву з 15.04.2015р. по 23.04.2015р.

Розпорядження голови господарського суду Волинської області №01-3/37 від 21.04.2015р. розгляд справи №903/350/15 доручено колегіальному складу господарського суду в складі: головуючої - судді Якушевої І.О., суддів Костюк С.В., Вороняка А.С.

Прокурор, представник позивача в судовому засіданні 15.04.2015р. позовні вимоги підтримали.

Відповідач-1 у відзиві №181/1 від 08.04.2015р. позову не визнав, посилаючись на таке:

- відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст.ст. 6, 13, 21, 36, 41, 43, 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" питання щодо розпорядження землями державної власності підлягає вирішенню відповідною місцевою державною адміністрацією, голова якої в межах своїх повноважень видає розпорядження, що в передбачених законом випадках можуть бути оскаржені до органу влади вищого рівня або до суду.

Статтями 13, 21 цього Закону встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, в тому числі, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля, місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 122 Земельного кодексу України визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності , крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою ст. 134 цього Кодексу.

Як вбачається із змісту розпорядження № 164 від 25 липня 2013 року, Старовижівська райдержадміністрація, посилаючись на ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", інші норми чинного законодавства, надала дозвіл СТОВ «Ратнівський аграрій» на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) за рахунок земель невитребуваних паїв Синівської сільської ради, встановивши, що розпорядження діє протягом одного року з часу його прийняття.

Однак, при постановленні даного розпорядження позивач неправильно застосував чинне на момент прийняття розпорядження законодавство, визначивши, що при передачі в оренду невитребуваних земельних часток (паїв) необхідно в обов'язковому порядку розробляти технічну документацію.

За своєю правовою природою земельні частки (паї) не є земельними ділянками, а тому оренда земельної частки (паю) і оренда земельної ділянки мають суттєво різні якісні відносини.

У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Редакцією Закону України «Про землеустрій», яка діяла до 01.01.2013 року, було передбачено, що одним із видів документації із землеустрою є технічна документація щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку.

Однак, з 01.01.2013р. до вказаного Закону внесено зміни, якими передбачено його застосування лише до випадків розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок, а не розробки технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Тому, правова підстава з 01.01.2013 року вказувати у розпорядженні про розроблення технічної документації із землеустрою при укладенні договорів оренди земельної частки (паю) відпала.

Таким чином, земельна частка (пай) не є земельною ділянкою та не відноситься до об'єктів нерухомого майна, речові права щодо яких підлягають державній реєстрації у порядку, визначеному нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначений в умовних кадастрових гектарах.

Місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.95р. N 720/95 було передбачено порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками визначено Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" N 899-ІV від 05.06.2003 року.

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень (ст.ст. 3, 5 Закону).

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі (ст.9 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Згідно з п. 12 постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)» від 04.02.2004 №122 нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Зважаючи на викладене, нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників

земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Відтак, враховуючи, що оренда земельної частки (паю) регулюється постановою Кабінету міністрів України № 119 від 24.01.2000р., якою затверджено Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), а також наказом Держкомзему України №5 від 17.01.2000р., яким затверджено форму Типового договору оренди земельної частки (паю) - варто зауважити, що Типовий договір не містить будь-яких посилань на необхідність виготовлення технічної документації з землеустрою. Крім того, законодавство не містить вимог щодо обов'язкових істотних умов у договорі оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п.2 згаданої постанови КМУ №119 - реєстрація договорів оренди земельної частки (паю) проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю). Для реєстрації такого договору орендодавець має подати до відповідного виконкому органу місцевого самоврядування договір оренди земельної частки (паю) у двох примірниках та сертифікат на право на земельну частку (пай).

Як вбачається з тексту позовної заяви та пояснень на ухвалу господарського суду Волинської області від 14.04.2015 № 116-487 вих.15 прокурором не зазначено, в чому полягає порушення інтересів держави, не обґрунтовано необхідність їх захисту та не вказано орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Оскільки, передані в оренду згідно оспорюваного рішення земельні ділянки не відносяться до земель державної чи комунальної власності, а належать у якості частки (паю) фізичним особам не зрозуміло, в чому ж полягає порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом.

Позивач в позовній заяві, посилаючись на ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», робить висновок, що договір оренди нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок в межах населених пунктів укладають відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Однак, відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Тобто, дана норма регулює відносини щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) і не стосується оренди.

Статтею 3 Земельного кодексу України визначено, що саме цим кодексом регулюються земельні правовідносини та встановлюються способи захисту цивільних прав та інтересів суб'єктів земельних правовідносин, а статтею 152 Земельного кодексу України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, що застосовується у разі порушення (невизнання, оспорювання) вже існуючого права на земельну ділянку, яке виникає відповідно до статті 125 Земельного кодексу України.

За визначенням, що міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, "охоронюваний законом інтерес" - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

За частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу в момент вчинення правочину.

Позивачем не надано належні та допустимі докази порушення його права чи охоронюваного законом інтересу станом на час вчинення спірного договору, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.04.2015р. позову не визнав з підстав, наведених у відзиві №181/1 від 08.04.2015р.

Відповідач-2 вимог ухвали суду від 02.04.2015р. не виконав, обґрунтованих письмових пояснень на заявлений позов не подав.

В судовому засіданні 15.04.2015р. представник відповідача-2 усно позову не визнав.

У зв'язку із необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи слід відкласти.

Керуючись п. 3 ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 21.05.2015 року на 14 год. 30 хв.

2. Зобов'язати прокурора до 19.05.2015 року подати суду:

2.1. Письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача-1 на позов, наведених у відзиві №181/1 від 08.04.2015р.

2.1. Письмові пояснення, в яких обґрунтувати порушення інтересів держави, за захистом яких прокурор звернувся з позовом до господарського суду ( з огляду на те, що передані в оренду згідно з оспорюваним рішенням земельні ділянки не відносяться до земель державної чи комунальної власності, а належать до нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок).

3. Зобов'язати позивача до 19.05.2015 року подати суду:

3.1. Письмові пояснення по справі з врахуванням заперечень відповідача-1 на позов, наведених у відзиві №181/1 від 08.04.2015р.

4. Зобов'язати відповідача-2 до 19.05.2015 року подати суду:

4.1. Обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження;

4.2. Належним чином завірені копію протоколу про результати розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), копію проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі (ст.9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»;

4.3. Належним чином завірений проект поділу на земельні частки (паї) земель, що підлягають паюванню в межах Синівської сільської ради, Старовижівського району.

4.4. Письмові пояснення про те, скільки часток (паїв) не було витребувано, якої площі; подати схему нерозподілених (не витребуваних) часток (паїв), список осіб.

4.5. Письмові пояснення про те, чи одержували громадяни сертифікати на право на зазначені в договорі земельні частки (паї); чи було здійснено розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), які згідно з п.1.1 договору є об'єктом оренди (ст.9 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"; землі невитребуваних земельних часток (паїв) яких саме громадян було передано в оренду згідно з оскаржуваним договором.

Прокурору, сторонам ухвалу суду надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Головуюча суддя І. О. Якушева

Судді С.В. Костюк

А.С.Вороняк