Ухвала

від 23.04.2015 по справі 2а-15232/10/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2015 рокусправа № 2а-15232/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі №2а-15232/10/0470 за позовом Приватного підприємства "Полісервіс" до Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и В :

Приватне підприємство "Полісервіс" звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням змін до позовної заяви, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №№0000042301/0 та 0000052301/0 від 23.03.2010 р., №№ 0000042301/1 та 0000052301/1 від 04.06.2010 р., №№0000052301/2 та 0000042301/2 від 03.08.2010 р.,№№ 0000042301/3 та 0000052301/3 від 27.10.2010р., якими підприємству визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на необґрунтовані висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено. Постанова суду фактично мотивована тим, що висновки податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів не узгоджуються з вимогами цивільного законодавства, якими визначено ознаки нікчемного правочину.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Криворізька північна об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки, та які на думку ДПІ, свідчать про нікчемність правочинів, за наслідками яких позивачем безпідставно відносились витрати до складу валових витрат, а сплачені суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що посадовими особами Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі Дніпропетровської області проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Полісервіс» щодо підтвердження відомостей, отриманих від осіб, які мали правові відносини з платником податків: ПП „Люверс» (код ЄДРПОУ 32974829), ТОВ „Реста» (код ЄДРПОУ 13454381) та ПП „Раут» (код ЄДРПОУ 24423811) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено Акт №19/231/31735434 від 23.03.2010р. (т.1 а.с.130-171).

В акті перевірки вказано на порушення підприємством вимог:

п.5.1, пп.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за період з 01.01.2004р. по 31.12.2008р. на загальну суму 544818 грн., в т.ч. по періодам:

2004 - 2005 роки - 345167 грн.;

І кв. 2006 року - 48774 грн.;

II кв. 2006 року - 34300 грн.;

І кв. 2007 року - 27659 грн.;

II кв. 2007 року - 88918 грн.;

пп.7.4.5 Закону України „Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 435853 грн., в т.ч.:

2004 - 2005 роки - 276133 грн.;

січень 2006 року - 13038 грн.;

березень 2006 року - 25981 грн.;

квітень 2006 року - 27440 грн.;

січень 2007 року - 22127 грн.;

квітень 2007 року - 71134 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.03.2010 року №0000042301/0, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 116577,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 58289,00 грн.; №0000052301/0 від 23.03.2010 р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 71134,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 35567,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін, у зв'язку з чим податковою службою винесено податкові повідомлення-рішення № 0000042301/1 та 0000052301/1 від 04.06.2010р., №№0000052301/2 та 0000042301/2 від 03.08.2010 р.,№№ 0000042301/3 та 0000052301/3 від 27.10.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, до розрахунку податкових зобов'язань включено порушення, які мали місце у І та ІІ кварталі 2007 року (податок на прибуток) та січень, квітень 2007 року (податок на додану вартість). Вказані порушення стосуються господарських взаємовідносин ПП Полісервіс з ПП Раут .

Згідно з висновками акту перевірки ПП Полісервіс неправомірно формувало валові витрати та податковий кредит по взаємовідносинам з ПП Раут . Такі висновки ДПІ ґрунтуються на тому, що право чини, які мали місце між ПП Полісервіс та ПП Раут є нікчемними та такими, що не створюють правових наслідків, крім їх недійсності.

Нікчемність укладених правочинів ДПІ пов'язує з тим, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2008р по справі № 2а-6549/08 визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Раут» з 22.09.2005р.

Крім цього, з аналізу податкової звітності, ДПІ зроблено висновок про відсутність у ПП «Раут» трудових ресурсів, власних виробничих, складських приміщень, устаткування та транспортних засобів, а також інших ресурсів для здійснення господарської діяльності.

У зв`язку з наведеним, ДПІ вказує на те, що ПП «Раут» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Крім цього, на вимогу ДПІ до перевірки ПП Полісервіс не було надано договори, укладені з ПП «Раут» , акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару. Згідно з поясненнями ПП Полісервіс документи щодо взаємовідносин з ПП Раут вилучені прокуратурою Тернівського району. За таких обставин, ДПІ зазначає, що неможливо встановити факт передачі товарів від продавця до покупця.

Будь-яких інших обставин, з якими б ДПІ пов'язувала порушення ПП Полісервіс вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Раут , акт перевірки №19/231/31735434 від 23.03.2010р. не містить.

За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2,1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності ж з пп. 7.4.5 ст. 7 Закону (168/97-ВР) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з Акту перевірки ДПІ не заперечувалась наявність первинних документів, які підтверджували господарські операції між позивачем та ПП Раут . Так, на стор.21 Акту перевірки зазначено, що на підставі матеріалів попередньої перевірки ПП «Полісервіс» (акт № 48/231-31735434 від 17.06.2009 року) та вилучених прокуратурою Тернівського району первинних документів (накладна, рахунок №24/01 від 24.01.2007 року на суму 41936,16 грн., в т.ч. ПДВ на суму 6989,36 грн.; накладна, рахунок №29/01 від 29.01.2007 року на суму 90828,36 грн., в т.ч. ПДВ на суму 15138,06 грн.; накладна, рахунок №03/04 від 03.04.2007 року на суму 175559,16 грн., в т.ч. ПДВ на суму 29259,86 грн.; накладна, рахунок №05/04 від 05.04.2007 року на суму 29281,69 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4880,28 грн.; накладна, рахунок №17/04 від 17.04.2007 року на суму 221964,12 грн., в т.ч. ПДВ на суму 36994,02 грн.) встановлено, що у перевіреному періоді ПП «Полісервіс» отримало від ПП «Раут» товар (електорообладнання, запчастини до електорообладнання) на загальну 559569,49 грн., в т.ч.:

у січні 2007 року на загальну суму 132764,52 грн., в т.ч. ПДВ на суму 22127,42 грн.;

у квітні 2007 року на загальну суму 426804,97 грн., в т.ч. ПДВ на суму 71134,16 грн.

Розрахунки за отримані товари проведені у червні, липні та листопаді 2007 року в загальній сумі 559569,49 грн. шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку на загальну суму 105570,0 грн., згідно виписок банку від:

07.06.2007 року на суму 5070 грн.;

11.06.2007 року на суму 49050 грн.;

15.06.2007 року на суму 10500 грн.;

18.06.2007 року на суму 10530 грн.;

02.07.2007 року на суму 30420 грн.;

проведення взаємозаліків на загальну суму 453999,49 грн., в т.ч.: у липні 2007р. на суму 334657,93 грн.; у листопаді 2007р на суму 119341,56 грн.

Вказані первинні документи відображені в Акті перевірки, при цьому, будь-яких зауважень щодо складення цих документів, податковим органом висловлено не було.

В той же час, ДПІ зазначає, що на її вимогу ПП Полісервіс не було надано до перевірки договори, укладені з ПП «Раут» , акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товару. Згідно з поясненнями ПП Полісервіс , про що зазначено в Акті перевірки, документи щодо взаємовідносин з ПП Раут вилучені прокуратурою Тернівського району.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції досліджувалось питання щодо наявності первинних документів по взаємовідносинам позивача з ПП Раут . Дослідженням цих обставин судом встановлено, що позивач звертався з листом до прокуратури Тернівського району в м.Кривому Розі, на що отримав відповідь, в якій зазначено про хронологію порушених справ, а також повідомлено про те, що кримінальну справу направлено на адресу прокуратури Дніпропетровської області. Згідно відповіді прокуратури Дніпропетровської області на адресу позивача вбачається, що кримінальна справа справ надходила до прокуратури області, але після її вивчення була повернута прокурору Тернівського району м.Кривого Рогу, при цьому зазначено, що прокуратура Дніпропетровської області не має інформації щодо місцезнаходження оригіналів первинних документів, які вилучені у ПП Полісервіс . Звертався позивач і до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу з проханням повідомити про надходження до суду кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб ПП Полісервіс . Н свій запит отримав відповідь про те, що така справа до суду не надходила.

Отже, встановити на теперішній час місцезнаходження первинних документів, які вилученні органами прокуратури під час досудового слідства у кримінальних справах, не видається можливим.

В той же час, вказані обставини не можуть свідчити про не підтвердження позивачем господарських операцій по взаємовідносинам з ПП Раут , оскільки по-перше: в акті перевірки, враховуючи акт попередньої перевірки, відображено первинні документи, а саме - накладні, рахунки, зазначений порядок розрахунків за поставлений товар, при цьому, ДПІ не ставить під сумнів наявність цих первинних документів під час відображення позивачем господарських операцій у податковому обліку. По-друге: відсутність витребуваних ДПІ документів як під час перевірки так і на теперішній час, враховуючи вищенаведені обставини, не свідчить про недотримання позивачем своїх обов'язків щодо збереження цих документів.

Крім цього, як зазначено вище, висновки про нікчемність правочинів між позивачем та ПП Раут , згідно з Актом перевірки, зроблені ДПІ з огляду те, що Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2008р по справі № 2а-6549/08 визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП «Раут» з 22.09.2005р.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються відповідачем, свідчать про те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2012 року, за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Полісервіс", постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2008 року - скасовано, провадження у справі закрито.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: дата державної реєстрації ПП "Раут" - 05.08.1996р. (дата запису - 07.09.2005р.), дата запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи - 15.12.2009р.

Таким чином, у 2007 році, на дату здійснення господарських операцій з ПП "Полісервіс", ПП "Раут" було належним чином зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом України Про оподаткування прибутку підприємств та Законом України Про податок на додану вартість .

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року по справі №2а-15232/10/0470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

(Повний текст ухвали виготовлено 24.04.2015р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк