Рішення

від 23.04.2015 по справі 914/745/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 р. Справа № 914/745/15

За позовом:Приватного підприємства «Дукат», с. Муроване, Пустомитівський р-н, Львівська обл.; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», м. Львів; про:стягнення 27761,11 грн. боргу, 6940,30 грн. інфляційних втрат та 737,34 грн. три відсотки річних за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт №10/10 від 21.10.2013р. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І.

Представники сторін: від позивача: Клонцак Н.Ю. - представник (довіреність б/н від 18.03.2015р.); від відповідача: Іванюк Й.І. - представник (довіреність №03.12-18 від 27.03.2015р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

05.03.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Приватного підприємства «Дукат» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» про стягнення 27761,21 грн. боргу, 6940,30 грн. інфляційних втрат та 737,34 грн. три відсотки річних за договором на виконання ремонтно-будівельних робіт №10/10 від 21.10.2013р.

Ухвалою суду від 10.03.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 19.03.2015р. Розгляд справи відкладався на 02.04.2015р. та 23.02.2015р.

31.03.2015р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої ПП «Дукат» просить суд стягнути з ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» 27761,11 грн. боргу, 6940,28 грн. інфляційних втрат, 737,34 грн. три відсотки річних та понесені позивачем судові витрати. Ухвалою від 02.04.2015р. суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Крім цього, 03.04.2015р. на адресу господарського суду від ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» в порядку ст. 60 ГПК України, надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним) просить суд прийняти її для спільного розгляду з первісним позовом, визнати недійсним договір на виконання ремонтно-будівельних робіт №10/10 від 21.10.2013р.

Ухвалою від 06.04.2015р. суд повернув ТОВ «Львівська ізоляторна компанія» зустрічну позовну заяву з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання 23.04.2015р. з'явилася, зменшені позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити повністю з підстав, зазначених в позовній заяві.

В засіданні зазначила, що 21.10.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт №10/10, на виконання якого позивачем були виконані, а відповідачем прийняті будівельні роботи по ремонту санвузла будівлі по вул. Зелена, 301 у м. Львові на загальну суму 48101,24 грн. За умовами договору відповідач зобов'язувався протягом 5-ти банківських днів здійснити авансовий платіж у розмірі 20340,13 грн., а остаточний розрахунок в розмірі 27747,87 грн. здійснити протягом 30 календарних днів з дня підписання остаточного акту виконаних робіт. Однак, виконані роботи відповідач оплатив лише частково, перерахувавши 20340,13 грн. авансу, натомість решта виконаних робіт на суму 27747,87 грн. залишилися неоплаченим. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 6940,28 грн. інфляційних втрат та 737,34 грн. три відсотки річних.

Представник відповідача в судове засідання 23.04.2015р. з'явився, проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти позову представник зазначає, що долучені до позовної заяви документи не завірені належним чином, а відтак не є належними та допустимими доказами та не можуть братися судом до уваги.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10.2013р. між позивачем та відповідачем укладено Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе зобов'язання на виконання робіт по ремонту санвузла площею 11,48 кв.м. будівлі головного корпусу бук. «А-3» інвентарний №110202010/1 (надалі - Роботи), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301, згідно кошторисною документацією, що є невідкладною частиною даного Договору (Додаток 1).

Згідно п. 6.1.-6.3. Договору по завершенню робіт або їх частини, виконавець передає замовнику Акт виконаних робіт (форма КБ-2в). Замовник протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання Акту зобов'язаний підписати його і повернути виконавцеві або надати мотивовану відмову з переліком зауважень, якщо такі є, після чого виконавець повинен усунути всі зауваження в термін узгоджений з замовником. Якщо замовник протягом 5-ти робочих днів письмово не повідомив виконавця про мотивовану відмову, дана робота вважається прийнятою.

На виконання умов Договору, позивачем були виконані, а відповідачем без зауважень прийняті будівельні роботи санвузла головного адміністративного корпусу, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 301, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №1 від 27.12.2013р. (на суму 35462,00 грн.) та Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2014р. №2 від 05.03.2014р. (на суму 12639,24 грн.).

За умовами п. 3.2. Договору замовник зобов'язувався протягом 5-ти банківських днів після підписання Договору здійснити авансовий платіж у розмірі 20340,13 грн., а остаточний розрахунок в розмірі 27747,87 грн. провести напротязі 30 календарних днів з дня підписання остаточного акту виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зобов'язань за Договором, відповідачем в якості авансового платежу 17.12.2013р. було перераховано грошові кошти в розмірі 20340,13 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи банківська виписка по рахунку. Натомість, докази сплати решти виконаних робіт на суму 27761,11 грн. в матеріалах справи - відсутні.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що станом на 23.04.2015р. жодних грошових коштів від відповідача в рахунок погашення заборгованості не надходило, розмір боргу не змінився.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт належного виконання робіт за Договором позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013р. №1 від 27.12.2013р. та за березень 2014р. №2 від 05.03.2014р.

Згідно ч. 1 ст. 843 ЦК України встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способом її визначення.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту п. 3.2. Договору вбачається, що розрахунок за виконані роботи проводиться замовником протягом 30 календарних днів з моменту підписання остаточного Акту приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки останній Акт приймання виконаних робіт був підписаний сторонами Договору 05.03.2014р., оплатити виконані роботи відповідач повинен був до 04.04.2014р. включно, проте цього не здійснив.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 3.2. Договору строк, кошти в розмірі 27671,11 грн. сплачені не були, відтак ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 6940,28 грн. інфляційних втрат та 737,34 грн. три відсотки річних.

Здійснивши перерахунок річних та інфляційних суд зазначає, що три відсотки річних розраховані вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю, в розмірі 737,34 грн., натомість інфляційні втрати за заявлений період за підрахунком суду складають 4688,85 грн., а тому підлягають частковому стягненню з відповідача у вказаному розмірі. В решті цих вимог суд відмовляє.

Разом з тим, суд відхиляє твердження відповідача про те, що долучені до позовної заяви копії документів є неналежними та недопустимими доказами у справі, оскільки такі не завірені належним чином, оскільки всі оригінали долучених до позовної заяви документів були оглянуті господарським судом в засіданні 02.04.2015р., що підтверджується протоколом судового засідання від 02.04.2015р. у справі №914/745/15. При огляді оригіналів документів, суд встановив відповідність наявних в матеріалах справи копій цим оригіналам.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Зменшені позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (79000, м. Львів, вул. Новаківського, 14; код ЄДРПОУ 30823262) на користь Приватного підприємства «Дукат» (79024, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Муроване, вул. С. Стрільців, 2/14; код ЄДРПОУ 23953352) 27761,11 грн. боргу, 4688,85 грн. інфляційних втрат, 737,34 грн. три відсотки річних та 1710,99 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.