Постанова

від 23.04.2015 по справі 904/26/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2015 року Справа № 904/26/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)

суддів: Пархоменко Н.В., Чередка А.Є.,

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: директор Скарінкін С.С., наказ № 3-к від 21.01.2011 року,

від відповідача: представник Скиба В.В., довіреність № б/н від 24.01.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/26/15

за позовом Приватного підприємства "Альтернатива Инжинеринг", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17", м. Дніпропетровськ

про стягнення 109 600, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Альтернатива Інжинеринг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія трест № 17" про стягнення з останнього на свою користь заборгованості у сумі 109 600, 00 грн. відповідно до договору оренди № 20111130/1 від 30 листопада 2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/26/15 (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія трест 17" на користь Приватного підприємства "Альтернатива Інжинеринг" заборгованість по сплаті орендної плати у сумі 109 600, 00 грн., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у сумі 2 192, 00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором оренди № 20111130/1 від 30.11.2011 року щодо своєчасної оплати орендної плати за період оренди з січня 2012 року по грудень 2014 року у загальній сумі 109 600, 00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17" подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, відповідач просить скасувати це рішення та припинити провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на ті обставини, що місцевим господарським судом не в повній мірі з'ясовані обставини щодо того, чи настав строк виконання зобов'язань відповідачем та чи не існує обставин, які вказують на припинення договору оренди. За доводами відповідача, позивач шляхом направлення відповідачу претензії № 00598 від 29.11.2013 року з вимогою повернути орендоване майно в односторонньому порядку відмовився від договору оренди, у в'язку з чим договір оренди вважається розірваним (припиненим) з моменту отримання претензії. Також, відповідач вважає, що пред'явлення такої претензії свідчить про зміну зобов'язання відповідно до п. 6.1. договору. На думку відповідача, в разі фактичного користування річчю орендарем після припинення дії договору оренди орендодавець має право тільки на отримання компенсації за таке користування, яка не буде мати характеру та статусу орендної плати, а є неустойкою. Окрім того, відповідач стверджує, що рахунків на оплату орендної плати, з моментом виставлення яких пов'язується строк оплати орендної плати, він від позивача не отримував, а позивач, у свою чергу, належними доказами відповідні обставини не підтверджує. При цьому, за доводами відповідача, днем пред'явлення рахунку до оплати є день його отримання відповідачем, а не день виготовлення рахунку, тому саме з дати отримання рахунку відповідачем і необхідно відраховувати строк для його оплати.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує посилаючись на те, що не направляв на адресу відповідача листів, якими відмовлявся від виконання сторонами обов'язків за договором, вимагав розірвання чи припинення договору; навпаки, неодноразово нагадував відповідачу про необхідність виконання умов договору та взятих на себе орендарем зобов'язань. Також, позивач зазначає, що неодноразово надсилав на адресу відповідача рахунки з вимогою про оплату орендної плати, які дублювалися факсом, цінними листами з описом, подавалися нарочно. За твердженням позивача, у судовому засіданні господарського суду першої інстанції, проведеному 17.02.2015 року, позивач надав для огляду оригінал конверту, направленого 02.02.2015 року на адресу відповідача, з відміткою пошти про повернення конверту у зв'язку з закінченням строку зберігання, проте відповідач у судовому засіданні відмовився від отримання вимоги про оплату та дублікатів рахунків, після чого рахунки були надіслані на адресу відповідача листом кур'єрської доставки.

У судовому засіданні 16.04.2015 року оголошено перерву на 23.04.2015 року.

У судовому засіданні 23.04.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 30.11.2011 року Приватне підприємство "Альтернатива Инжинеринг" (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17" (орендар) уклали договір оренди № 20111130/1 (далі - Договір) (а.с. 11-13, т. 1), за умовами якого (п. 1.1) орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в оренду (тимчасове і платне користування) елементи будівельних риштувань для виконання робіт за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Комунальне підприємство "Дитячий заклад оздоровлення і відпочинку ім. О. Матросова". Власником орендованого майна є орендодавець.

Відповідно до п. 3.3. Договору строк оренди становить 31 (тридцять одну) добу від дати підписання акту приймання-передачі майна.

Пункт 3.7. Договору передбачає, що за погодженням з орендарем строк оренди може бути продовжений, при цьому орендар повинен повідомити орендодавця листом не менше ніж за п'ять днів з дати закінчення строку оренди. За відсутності заперечень зі сторони орендодавця договір продовжується автоматично на строк, вказаний орендарем, але не менш ніж на 14 днів, при цьому лист орендаря є підставою для продовження строку договору і є його невід'ємною частиною.

За двома актами приймання-передачі майна в оренду від 01.12.2011 року (додаток № 1) позивач передав відповідачу обумовлене договором майно (а.с. 14-15, т. 1). За найменуванням, кількістю, заставною вартістю майна ці акти є ідентичними, відмінність їх полягає в тому, що з боку орендаря акти підписані різними особами.

Загальна вартість переданого в оренду майна становить 36 307, 36 грн. (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата за тимчасове користування майном згідно додатку № 1 (орендна плата) становить 3 100, 00 грн.

Розмір орендної плати за одну добу складає 100, 00 грн., у тому числі ПДВ 20%, на весь час оренди (п. 3.2. Договору).

Сума орендної плати за весь строк оренди майна складає 3 100, 00 грн., у тому числі ПДВ 20% (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 3.5. Договору орендар здійснює оплату за весь строк оренди майна протягом 3-х календарних днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем.

При продовженні строку оренди орендна плата за кожний місяць оренди нараховується шляхом корегування суми орендної плати на індекс інфляції. Перерахунок орендної плати проводиться орендодавцем у триденний строк з дня продовження договору, при цьому орендар зобов'язаний оплатити рахунок орендодавця протягом трьох днів з моменту його отримання (п. 3.8. Договору).

Згідно з п. 8.7. Договору у випадку неповернення майна в строк, передбачений п. 3.3., Договір вважається продовженим до моменту повернення орендодавцю орендованого майна. Орендна плата складає 100, 00 грн. за одну добу.

Також, за положеннями п. 5.1.7. Договору орендар зобов'язаний своєчасно на умовах п. 3.5. перераховувати орендну плату орендодавцю.

На оплату орендної плати за спірним Договором позивач виставив відповідачу наступні рахунки-фактури (рахунки на оплату) (а.с. 50-77, т. 1):

рахунок-фактура № 02 від 04.01.2012 року на суму 3 100, 00 грн. за січень 2012 року,

рахунок-фактура № 04 від 01.02.2012 року на суму 2 900, 00 грн. за лютий 2012 року,

рахунок-фактура № 08 від 29.02.2012 року на суму 3 100, 00 грн. за березень 2012 року,

рахунок-фактура № 11 від 30.03.2012 року на суму 3 000, 00 грн. за квітень 2012 року,

рахунок-фактура № 16 від 30.04.2012 року на суму 3 100, 00 грн. за травень 2012 року,

рахунок-фактура № 22 від 19.06.2012 року на суму 3 000, 00 грн. за червень 2012 року,

рахунок-фактура № 26 від 04.07.2012 року на суму 3 100, 00 грн. за липень 2012 року,

рахунок-фактура № 32 від 17.07.2012 року на суму 3 100,00 грн. за серпень 2012 року,

рахунок-фактура № 41 від 31.08.2012 року на суму 3 000, 00 грн. за вересень 2012 року,

рахунок-фактура № 46 від 26.09.2012 року на суму 3 100, 00 грн. за жовтень 2012 року,

рахунок-фактура № 73 від 20.12.2012 року на суму 6 100, 00 грн. за листопад-грудень 2012 року (61 день),

рахунок-фактура № 74 від 28.12.2012 року на суму 5 900, 00 грн. за січень-лютий 2013 року (59 днів),

рахунок-фактура № 05 від 04.04.2013 року на суму 6 100, 00 грн. за березень-квітень 2013 року (61 день),

рахунок-фактура № 08 від 11.07.2013 року на суму 9 200, 00 грн. за травень-липень 2013 року (92 дні),

рахунок-фактура № 12 від 03.09.2013 року на суму 6 100, 00 грн. за серпень-вересень 2013 року (61 день),

рахунок-фактура № 15 від 26.09.2013 року на суму 6 100, 00 грн. за жовтень-листопад 2013 року (61 день),

рахунок-фактура № 26 від 10.12.2013 року на суму 3 100, 00 грн. за грудень 2013 року,

рахунок-фактура № 35 від 10.01.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за січень 2014 року,

рахунок-фактура № 37 від 03.02.2014 року на суму 2 800, 00 грн. за лютий 2014 року,

рахунок-фактура № 39 від 28.02.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за березень 2014 року,

рахунок-фактура № 14 від 31.03.2014 року на суму 3 000, 00 грн. за квітень 2014 року,

рахунок-фактура № 18 від 30.04.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за травень 2014 року,

рахунок-фактура № 22 від 26.05.2014 року на суму 3 000, 00 грн. за червень 2014 року,

рахунок-фактура № 28 від 26.06.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за липень 2014 року,

рахунок на оплату № 57 від 15.08.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за серпень 2014 року,

рахунок на оплату № 62 від 10.09.2014 року на суму 3 000, 00 грн. за вересень 2014 року,

рахунок на оплату № 64 від 07.10.2014 року на суму 3 100, 00 грн. за жовтень 2014 року,

рахунок на оплату № 76 від 05.12.2014 року на суму 6 100, 00 грн. за листопад - грудень 2014 року,

а всього сума орендної плати за виставленими наведеними вище рахунками за період оренди з січня 2012 року по грудень 2014 року включно становить 109 600, 00 грн.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 ГК України).

Враховуючи умови Договору щодо строку оплати орендної плати за кожен місяць оренди (п. 3.5.), наявні в матеріалах справи рахунки-фактури (рахунки на оплату), строк оплати орендної плати за січень 2012 року-грудень 2014 року та у спірній сумі є таким, що настав.

Доказів оплати орендної плати за спірний період оренди та у спірній сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу з орендної плати за спірний період оренди у сумі 109 600, 00 грн. шляхом надання належних доказів не спростував.

За наведеного, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 109 600, 00 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача щодо неотримання ним спірних рахунків-фактур та у зв'язку з цим не настання строку оплати орендної плати відповідно до цих рахунків.

Згідно правової позиції, наведеної в абз. 2, 3 п. 1.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.

Також, відповідно до п. 1.7 1 . наведеної вище постанови пленуму питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.

Доказами направлення позивачем відповідачу рахунків на оплату орендної плати за частину спірного періоду відповідно до матеріалів справи є претензія від 29.11.2013 року, вих. № 00598 (а.с. 18-21, т. 1) та претензія від 17.02.2015 року, вих. № 00647 (а.с. 47-49, 82-83, т. 1) (щодо направлення рахунків за весь спірний період). Направлення вказаних претензій разом з рахунками на належну адресу відповідача підтверджується відповідними описами вкладення, фіскальним чеком.

Відповідно до копії конверту (а.с. 18, т. 1), в якому направлена перша претензія відповідачу, останній відмовився від її отримання. Відповідач посилається на ті обставини, що вказаний конверт не є належним доказом направлення, так як з нього не вбачається адреса отримувача. Проте, такі доводи відповідача спростовуються тим, що оригінал вказаного конверту оглянуто у судовому засіданні апеляційного господарського суду, проведеному 16.04.2015 року, та встановлено, що на конверті вказано належну адресу відповідача.

Окрім того, відповідач не заперечує факт отримання ним від позивача претензії від 29.11.2013 року, вих. № 00598, посилаючись на цю претензію як доказ односторонньої відмови позивача від Договору оренди.

Отже, доводи відповідача про не настання строку оплати орендної плати за спірний період оренди відповідно до вказаних рахунків є необгрунтовані.

Також, безпідставними є доводи відповідача про припинення дії спірного Договору та відсутність підстав для стягнення заявленого боргу, як орендної плати.

Згідно зі ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до умов п. 8.7. Договору у випадку не повернення майна в строк, передбачений п. 3.3. Договору, Договір вважається продовженим до моменту повернення орендованого майна орендодавцю; за час фактичного користування майном сплачується орендна плата.

Оскільки орендодавець після закінчення терміну дії Договору не відмовився від Договору та не розірвав його в установленому порядку, Договір вважається продовженим на той же строк і на тих самих умовах.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, посилання відповідача на претензією № 00598 від 29.11.2013 року (а.с. 20-21, т. 1), як на доказ відмови позивача від Договору є безпідставними, оскільки зі змісту цієї претензії не вбачається відмови позивача від договору у зв'язку з несвоєчасною оплатою суми боргу.

Також, за обставин включення позивачем та відповідачем до Договору умови про продовження дії Договору до моменту повернення орендованого майна і умови про оплату орендної плати при наявності таких обставин за час користування майном, вимога позивача повернути майно з оренди не зумовлює припинення у відповідача обов'язку оплати орендної плати до фактичного повернення майна з оренди.

Доказів повернення орендованого майна відповідач не надав.

Отже, враховуючи умови Договору, якими передбачено, що після закінчення Договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Таким чином, місцевим господарським судом при прийнятті рішення у справі повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, не допущено порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, а висновки, наведені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17" на оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі задоволенню не підлягає, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Трест № 17" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/26/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/26/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 28.04.2015 року

Головуючий суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Суддя А.Є. Чередко