Постанова

від 29.04.2015 по справі 910/14319/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2015 року Справа № 910/14319/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоПолянського А.Г., суддівКравчука Г.А., Мачульського Г.М. (доповідач), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргузаступника прокурора міста Києва на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі№910/14319/13 Господарського судуміста Києва за позовомпершого заступника прокурора Деснянського району міста Києва до 1. Київської міської ради 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернейшенл Ко., ЛТД" провизнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним договору, визнання відсутнім права користування за участю

- відповідача-1:Телицька В.А. (довіреність від 13.03.2015р.) - відповідача-2:Саврук С.М. (довіреність від 19.01.2015р.) - прокурора: 1) Кузнецова Ю.В. (посвідчення № 023135 від 26.11.13р.) 2) Збарих С.М. (освідчення № 028728 від 05.09.14р.), В С Т А Н О В И В:

Звернувшись в суд з даним позовом до Київської міської ради (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернейшенл Ко., ЛТД" (далі - відповідач-2), перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва (далі - позивач) просив:

- визнати недійсним та скасувати рішення Київської міської ради від 26.02.2010 №395/3833 "Про внесення змін до пункту 5 рішення Київської міської ради від 01.03.2001 №205/1182 "Про надання і вилучення земельних ділянок";

- визнати недійсним договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, укладений 31.08.2010 між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернейшенл Ко., ЛТД", що зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.09.2010 за №62-6-00557 у Книзі записів державної реєстрації договорів;

- визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубі Роз Інтернейшенл Ко., ЛТД" права користування земельною ділянкою по вул. Попудренка, 88/3 у Деснянському районі м. Києва, площею 1,8124 га, кадастровий номер 8000000000:62:066:0003, вартість якої згідно з нормативною грошовою оцінкою становить 11 890 788,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 неправомірно своїм рішенням та внісши зміни договору оренди змінив цільове призначення земельної ділянки, крім того зміни були внесені без внесення змін до Генерального плану розвитку міста. Перший заступник прокурора Деснянського району міста Києва, встановивши, що уповноваженим органом в даному спорі в сфері здійснення контролю за використанням і охороною земель є Державна інспекція сільського господарства, яка позбавлена права звернення з позовом до суду, заявив позов самостійно в якості позивача.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останнім рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ярмак О.М., судді Літвінова М.Є., Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.), у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі заступник прокурора просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві відповідач-2, вказує на те, що судами повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми права.

Постанову прийнято 29.04.2015 у зв'язку із оголошеною у судовому засіданні 22.04.2015 перервою.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2001 відповідачем-1 було прийнято рішення №205/1182 "Про надання і вилучення земельних ділянок", пунктом 5 якого було затверджено проект відведення земельної ділянки відповідачу-2 для реконструкції модульних приміщень та будівництва виробничого корпусу з випуску губної помади з адміністративно-побутовим корпусом та подальшою їх експлуатацією і обслуговуванням на вул. Попудренка, 88/3 у Ватутінському районі, та надано за умови виконання п.5.1 цього рішення, в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 1,81 га для реконструкції модульних приміщень та будівництва виробничого корпусу з випуску губної помади з адміністративно-побутовим корпусом та подальшою їх експлуатацією і обслуговуванням, земельну ділянку площею 0,03 га, що знаходиться між капітальною огорожею відповідача-2 та червоною лінією на вул. Попудренка віднесено до земель міської забудови.

На виконання зазначеного рішення органу місцевого самоврядування 22.04.2002 між відповідачем-1 (орендодавець) та відповідачем-2 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у оренду на 10 років вказану земельну ділянку для реконструкції модульних приміщень та будівництва виробничого корпусу з випуску губної помади з адміністративно-побутовим корпусом та подальшою їх експлуатацією і обслуговуванням.

Договір оренди земельної ділянки було посвідчено 22.04.2002 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. за реєстровим №709, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про що зроблено запис від 26.07.2002 за №62-6-00034 у Книзі записів державної реєстрації договорів.

26.02.2010 відповідачем-1 було прийнято рішення №395/3833 "Про внесення змін до пункту 5 рішення Київської міської ради від 01.03.2001 №205/1182 "Про надання і вилучення земельних ділянок" (далі - Рішення).

Згідно п.п.1, 2 вказаного Рішення, відповідачем-1 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо внесення змін до пункту 5 рішення №205/1182 від 01.03.2001 "Про надання і вилучення земельних ділянок"; внесено зміни до пункту 5 рішення №205/1182 від 01.03.2001 відповідача-1 "Про надання і вилучення земельних ділянок", а саме: слова "для реконструкції модульних приміщень та будівництва виробничого корпусу з випуску губної помади з адміністративно-побутовим корпусом та подальшою їх експлуатацією і обслуговуванням" замінено словами "для будівництва та експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального та готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом", слово "Ватутінському" замінено словом "Деснянському", слова та цифри "в оренду на 10 років" замінено словами та цифрами "в довгострокову оренду на 25 років".

31.08.2010 між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено договір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки (далі-Договір), яким викладено договір оренди від 22.04.2002 в новій редакції, цільове призначення: "для будівництва та експлуатації багатофункціонального торговельно-розважального та готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом".

Додаткову угоду було посвідчено 31.08.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за реєстровим №1000, а також зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 17.09.2010 за №62-6-00557 у книзі записів державної реєстрації договорів.

Прокурор, вважаючи, що прийняття Рішення відповідачем-1 про внесення змін до договору оренди, та внесення змін до цього Договору здійснено з порушенням приписів законодавства, звернувсь у суд з даним позовом.

Під час первісного розгляду справи суд касаційної інстанції скасовуючи прийняті рішення про задоволення позову і передаючи справу на новий розгляд, вказав, що в спірних правовідносинах мала місце зміна виду використання земельної ділянки в межах земель житлової та громадської забудови, на яку відповідач-1 мав повноваження без особливих процедур, проте судами не було досліджено дотримання при здійсненні такої зміни вимог містобудівної документації, що є необхідним відповідно до положень Земельного кодексу України, а також не було мотивовано судові рішення про задоволення позову в частині визнання недійсними змін до Рішення та до Договору про встановлення нового строку оренди на 25 років.

Статтею 20 Земельного кодексу України передбачено, що визначення видів використання земельних ділянок в межах певної категорії земель відбувається самостійно власником чи користувачем земельної ділянки в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтею 39 кодексу в редакції чинній на момент винесення оскаржуваного Рішення передбачено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

При новому розгляді справи суди встановили, що Генеральний план м. Києва затверджено рішенням Київської міської ради "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" від 28.03.2002 №370/1804, яке діяло на момент прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення та продовжує діяти на даний час.

Згідно положень п.3.1. розділу 3 "Генеральний план міста, селища" ДБН Б.1-3-97 "Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів", який діяв на момент прийняття відповідачем-1 оскаржуваного рішення і до 01.11.2012, одним із завдань генерального плану, як основного виду містобудівної документації на певній території, є визначення пріоритетних та допустимих видів використання і забудови територій та їх взаєморозміщення.

Судами було досліджено посилання відповідача-1 (органу, який у межах повноважень, визначених законом, вирішує питання щодо надання у користування (оренду) земельних ділянок та затверджує містобудівну документацію) про те, що використання спірної земельної ділянки для будівництва та експлуатації багатофункціонального торгово-розважального та готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом не створює жодних суперечностей з існуючим Генеральним планом м. Києва, і за результатами дослідження суди дійшли висновку, що на етапі прийняття рішення були відсутні підстави для внесення змін до Генерального плану м. Києва.

Відповідно до наявного у матеріалах справи витягу з містобудівного кадастру щодо чинних містобудівних регламентів та інших умов впровадження містобудівної діяльності, містобудівних умов та обмежень щодо певної території, а також наявних вимог та обмежень щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, в т.ч. викопіювання з містобудівної документації (офіційні відомості) стосовно спірної земельної ділянки по вул. Попудренка 88/3 в Деснянському районі м. Києва, на ній допускаються такі види забудови: - магазини роздрібної торгівлі товарами періодичного попиту; кафе; фабрики-заготовочні; технічні бібліотеки; будинки, культури, клуби; виставочні приміщення; відділення зв'язку; філії, відділення банків; готелі; спортивні комплекси; інші.

Тобто відомості вказаного витягу про допустимі види використання земельної ділянки згідно містобудівної документації не суперечать визначеному оскаржуваним рішенням виду її використання "для будівництва та експлуатації багатофункціонального торгово-розважального та готельно-офісного комплексу з підземним паркінгом", тому суди дійшли правильного висновку про те, що оскаржені Рішення та Договір були прийняті у відповідності до містобудівної документації.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, щодо невідповідності оскаржених змін до Рішення та Договору містобудівній документації, не спростовують названих висновків, а направлені на переоцінку встановлених обставин справи, що в суді касаційної інстанції відповідно до приписів статей 111 5 , 111 7 Господарського процесуального кодексу України не допускається.

Щодо внесення змін до Рішення та Договору суд касаційної інстанції також погоджується з висновками судів про те, що з урахуванням положень статті 627 Цивільного кодексу України, статті 19 Закону України "Про оренду землі" сторони самостійно визначають строк дії договору оренди, а враховуючи те, що законодавством не вимагається особливих процедур для збільшення строку оренди в рамках максимального строку, немає підстав вважати, що внесення змін до Рішення та Договору в цій частині суперечило приписам законодавства.

Отже, оскільки порушення судами норм матеріального чи процесуального права не виявлено, відсутні підстави для скасування прийнятих судами рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 п.1, 111 11 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі Господарського суду міста Києва №910/14319/13, залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.А.Кравчук

Г.М. Мачульський