Рішення

від 22.04.2015 по справі 41/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2015Справа №41/281

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерська брама» Простягнення 1 314 202,36 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Андрієвська О.В. - дов. № 316 від 31.03.2015 року;

від відповідача: Кириллов М.С. - дов. № б\н від 12.12.2014 року; Кравченко Н.Є. - дов. № б/н від 19.01.2015 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» Печерської районної у м. Києві ради про стягнення 1 314 202,36 грн.

Ухвалою суду від 08.09.2008 порушено провадження у справі № 41/281 та призначено її розгляд на 26.09.2008 р.

26.09.2008 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 26.09.2008 року судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 8/131 від 24.01.2008 року визнано протиправними та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

Враховуючи те, що справа № 41/281 та справа № 8/131 були пов'язаними, ухвалою суду від 26.09.2008 р. Господарський суд м. Києва зупинив провадження у справі № 41/281на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 8/131 за адміністративним позовом ОСББ «Престиж» до виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про оскарження розпоряджень від 30.05.2007 р. N 640, від 30.05.2007 р. N 641, від 30.05.2007 р. N 642, від 30.05.2007 р. N 643.

У зв'язку з тим, що відпали обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 41/281, господарський суд ухвалою від 27.02.2015 р. поновив провадження у зазначеній справі та призначив її розгляд на 23.03.2015 р.

Також судом задоволено заяву позивача та замінено назву позивача з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Представник позивача 23.03.2015 р. через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а в судовому засіданні 23.03.2015 р. надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні подав заперечення на позовну заяву, в яких заперечив проти наявності боргу перед позивачем з огляду на те, що за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. КП «ГІОЦ» на рахунок позивача було перераховано 15 966 712,43 грн.

У судовому засіданні 23.03.2015 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні до 06.04.2015 року.

Представник позивача 26.03.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, та письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні 06.04.2015 р. надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача 06.04.2015 року через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі, а в судовому засіданні 06.04.2015 року надав усні пояснення по суті спору, в яких повідомив суд про перерахування КП «ГІОЦ» на рахунок позивача за період з 01.01.2012 р. по 28.12.2012 р. - 4 905 802,28 грн. Також відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.

Крім того, представники сторін у даному судовому засіданні подали клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів, яке судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 06.04.2015 року, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 21.04.2015 року.

Представник позивача через канцелярію суду подав додаткові письмові пояснення по справі, а у судовому засіданні 21.04.2015 р. надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому зсіданні надав усні пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У судовому засіданні 21.04.2015 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву в судовому засіданні до 22.04.2015 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.04.2015 р. подав клопотання про долучення доказів до матеріалі справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд застосувати строки позовної давності.

В судовому засіданні 22.04.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Водоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - постачальник) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама», (надалі - абонент) було укладено договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 договору, цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - Дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р. зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за №165/374 , Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації системи населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 р. за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором

Згідно із п. 2.1.1 договору, облік поставленої води та кількість поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору, постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата за надані послуги, може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за наданні послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Згідно із п. 2.2.3 договору, в разі неотримання від постачальника проточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до п. 2.2.4 договору, відповідач у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зобов'язується у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтованими документами для проведення звірки та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Положеннями п. 7.1 Договору визначено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Як вказує позивач, за період з 01.06.2005 р. по 31.05.2008 р. відповідач в односторонньому порядку постійно порушував умови договору, розраховувався за спожиті послуги не в повному обсязі, сплативши за період з травня 2005 року по березень 2008 року включно 5 168 871,96 грн., внаслідок чого за відповідачем перед позивачем утворилася заборгованість, яка станом на 01.06.2008 р. за період з 01.06.2005 по 31.05.2008 р. становить 330 494,66 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача борг, який виник до 01.06.2005 р. та становить 983 707,70 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову відмову у позові, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Матеріалами справи, а саме актами зняття показників водолічильників, підтверджується надання позивачем відповідачу, на виконання умов договору №06917/2-06 від 25.09.2006 р., послуги з водопостачання та водовідведення у період з 01.06.2005 р. по 31.05.2008 р. на суму 5 494 526,78 грн., їх оплата відповідачем у розмірі 5 168 871,96 грн. та існування заборгованості станом на 01.06.2008 р. у розмірі 330 494,66 грн.

При цьому, спір з приводу обсягів (кількості) та вартості спожитих у спірний період послуг між сторонами відсутній.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на відсутність заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення надані на підставі договору № 06917/2-06 від 25.09.2006 р. у період з 01.06.2005 р. по 31.05.2008 р., з огляду на їх оплату, в підтвердження чого відповідачем надано зведені відомості розщеплення оплат КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр».

Як вбачається з наданих відповідачем зведених відомостей та довідки розщеплення оплат КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на рахунок позивача у січні-грудні 2012 р., в рахунок оплати вартості спожитих відповідачем за договором послуг з водопостачання та водовідведення, зараховано 4 905 802,28 грн.

Пунктом 2.2.2 договору сторонами узгоджено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. В разі утворення боргу, оплата за наданні послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу .

Положеннями п. 2.2.3 договору визначено, що в разі неотримання від постачальника проточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Таким чином, при укладанні договору сторони визначили порядок оплати за фактично отримані послуги не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем надання послуг та здійснення авансових платежів тільки за умови отримання відповідачем платіжного документа про оплату.

Відтак, з огляду відсутності доказів на підтвердження направлення позивачем платіжних вимог для здійснення відповідачем попередньої оплати вартості наданих послуг, зважаючи на умови п. 2.2.2 договору, яким визначено, що в разі утворення боргу, передбачено зарахування позивачем грошових коштів, що надходять від відповідача, першочергово в погашення боргу, суд дійшов висновку, що грошові кошти, які надійшли у січні-грудні 2012 р. у розмірі 4 905 802,28 грн., сплачені відповідачем в тому числі в рахунок погашення заборгованості у заявлений позивачем період з червня 2005 року по травень 2008 року.

Таким чином, враховуючи, що в рахунок оплати вартості послуг за договором відповідачем сплачено більше ніж заявлено позивачем до стягнення, на даний момент відсутня заборгованість за послуги надані у період з 01.06.2005 р. по 31.05.2008 р. за договором, з позовом про стягнення якої він звернувся до суду.

При цьому, суд відзначає, що зарахування коштів, які надійшли після спірного періоду через КП «ГІОЦ» за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення, в рахунок оплати існуючого боргу відповідача за спірний період не суперечить приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та Інструкції про безготівкові рахунки України в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р., оскільки згідно зведених відомостей КП «ГІОЦ» кошти у розмірі 4 905 802,28 грн., що надійшли на рахунок позивача є оплатою вартості спожитих відповідачем послуг з водопостачання за договором №06917/2-06 від 25.09.2006 р., тобто цільове призначення оплати коштів є саме оплата спожитих за договором послуг.

Пунктом 3.8. Інструкції про безготівкові рахунки України в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. визначено, що Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

В свою чергу, відомості КП «ГІОЦ» з розщеплення платежів в розумінні вказаної Інструкції не є платіжним документом, а відображений в наведених відомостях КП «ГІОЦ» місяць оброки платежу, не є реквізитом призначенням платежу в розумінні наведеної вище інструкції та він лише вказує у якому місяці населенням внесено та оброблено КП «ГІОЦ» відповідні платежі за споживання комунальних послуг.

Першочергове зарахування сплачених коштів в рахунок погашення заборгованості з оплати спожитих послуг (при цьому згідно п. 2.2.2 договору незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу) передбачено сторонами умовами договору, а тому суд приходить до висновку, що грошові кошти які надійшли у січні-грудні 2012 р. сплачені в рахунок погашення заборгованості за надані позивачем послуги у спірний період з 01.06.2005 р. по 31.05.2008 р.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на встановлені факти, господарський суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 330 494,66 грн. підлягають припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012 р. та від 07.05.2014 р. і постановах Вищого господарського суду України від 31.01.2013 р. та від 23.07.2014 р. у справах №5011-54/11383-2012, №910/24739/13 відповідно, якими вирішено аналогічний спір між тими ж сторонами за інший період.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення 983 707,70 грн. заборгованості, яка існувала до 01.06.2005 р., то суд відмовляє у їх задоволенні внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності і застосування її судом у відповідності до статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 983 707,70 грн. заборгованості, яка виникла з 01.01.1999 р. - 31.05.2005 р., лише 05.09.2008 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду міста Києва, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності про застосування якого заявлено відповідачем.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення 983 707,70 грн. заборгованості, яка існувала до 01.06.2005 р., - задоволенню не підлягає внаслідок пропуску позивачем строку позовної давності про застосування якої заявлено відповідачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» заборгованості в сумі 330 494,66 грн. на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

3. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама» (місцезнаходження: 01042, м. Київ, бул. Марії Приймаченко, 3, код ЄДРПОУ 34239762) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 3 304 (три тисячі триста чотири) грн. 95 коп. державного мита та 29 (двадцять дев'ять) грн. 67 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

27.04.2015 р.

Суддя Спичак О.М.