Рішення

від 12.08.2016 по справі 41/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2016Справа №41/281

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства

«АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ»

до комунального підприємства по утриманню житлового господарства

Печерського району міста Києва «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 314 202,36 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Драчова М. С. (довіреність № 494 від 01.07.2016);

від відповідача: Яковіщук Я.М. (довіреність № 15-01-16/2 від 15.01.2016),

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2008 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява відкритого акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ», організаційно-правову форму якого у подальшому було змінено на публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (далі - позивач) до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1 314 202,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що між ним та відповідачем був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 (далі - договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва (далі - послуги), а відповідач зобов'язувався оплачувати надані йому послуги своєчасно та в повному обсязі.

Проте, відповідач зобов'язання, взяті на себе згідно з умовами договору, виконував неналежним чином, здійснював оплату послуг, наданих позивачем, не в повному обсязі та з порушенням строків, встановлених умовами договору. У зв'язку цим, у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг, наданих позивачем, у розмірі 1 314 202,36 грн, з яких: 983 707,70 грн - заборгованість за період до 01.06.2005, а 330 494,66 грн - заборгованість за період з 01.06.2005 по 31.05.2008.

Вважаючи, що його права порушені позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у розмірі 1 314 202,36 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2015 у справі № 41/281, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 983 707,70 грн відмовлено, а в частині стягнення боргу в сумі 330 494,66 грн провадження у справі припинено на підставі підпункту 1-1 пункту 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; стягнуто з відповідача на користь позивача 3 304,95 грн державного мита, 29,67 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 касаційну скаргу позивача задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 41/281 в частині припинення провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача 330 494,66 грн заборгованості та розподілу судових витрат скасовано, справу у відповідній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. У решті рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 41/281 залишено без змін.

Направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий господарський суд України вказав на те, що оплати, які надходили від відповідача протягом періоду з січня по грудень 2012 та були враховані судом при прийнятті рішення у даній справі, були також враховані судами в інших судових справах, а саме у справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13, як поточна оплата отриманих відповідачем послуг.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду міста Києва від 30.05.2016 № 04-23/1039 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2016 справу № 41/281 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 22.06.2016.

22.06.2016 представник позивача в судовому засіданні подав письмові пояснення по суті спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2016. Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 розгляд справи відкладено на 11.07.2016.

07.07.2016 через загальний відділ діловодства суду представником відповідача були подані письмові пояснення по суті спору з урахуванням викладеного в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2016.

11.07.2016 у судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті пору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 розгляд справи відкладено на 25.07.2016.

25.07.2016 представники сторін у судовому засіданні надали пояснення по суті пору. Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору, яке судом було задоволено на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.07.2016 розгляд справи відкладено на 08.08.2016.

08.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача були подані пояснення по справі щодо розмірів вартості наданих послуг та їх оплат по судових справах, пов'язаних з даною.

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення по суті пору.

Судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12.08.2016.

09.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи, а також пояснення по справі щодо періодів виникнення заборгованості, розмірів оплат наданих послуг та часу їх надходження.

Представником відповідача також були подані документи для долучення до матеріалів справи.

12.08.2016 через загальний відділ діловодства суду представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача подав пояснення по справі, в яких вказав, що оплата послуг, наданих позивачем, здійснювалась відповідачем з власних банківських рахунків, через КП «ГІОЦ», а також шляхом оплати пільг та субсидій Управлінням праці та соціального захисту населення. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги вважав необґрунтованими та безпідставними, просив суд в їх задоволенні відмовити.

У судовому засіданні 12.08.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.09.2006 між відкритим акціонерним товариством «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «ВОДОКАНАЛ», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (далі - позивач, постачальник або ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ») та комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА», (далі - відповідач, абонент або КП «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА») був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору цей договір укладається у відповідності із Законом України «Про питну воду та питне водопостачання». За цим договором постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м. Києва (надалі - дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (в подальшому - місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 за №165/374, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації системи населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно із п. 2.1.1 договору облік поставленої води та кількість поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.

Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата за надані послуги, може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за наданні послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу (п. 2.2.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.3 договору в разі неотримання від постачальника проточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з п. 2.2.4 договору абонент у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зобов'язується у десятиденний термін з дня направлення позивачем платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обґрунтованими документами для проведення звірки та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Положеннями п. 7.1 договору визначено, що цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

В разі існування у абонента грошових зобов'язань перед постачальником, що виникли до набрання чинності цього договору, абонент першочергово вживає заходи по виконанню таких грошових зобов'язань (п. 5.8 договору) .

Позивач протягом періоду з 01.06.2005 по 31.05.2008 надав відповідачу послуг на суму 5 494 526,78 грн, що підтверджується актами зняття показників водолічильників, розшифровками рахунків абонента за період з червня 2005 по травень 2008, копії яких долучені до матеріалів справи. Крім того, позивачем був здійснений перерахунок вартості наданих ним послуг на суму 4 839,84 грн, у зв'язку з чим, загальна вартість послуг, спожитих відповідачем протягом спірного періоду становить 5 499 366,62 грн (5 494 526,78+4 839,84).

Відповідач послуги, надані позивачем, прийняв, проте оплатив частково, а саме в розмірі 5 168 871,96 грн, що підтверджується зведеними відомостями розщеплення сплат за період з травня 2005 по травень 2008 та банківськими виписками долученими до матеріалів справи.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем з оплати послуг, спожитих ним протягом періоду з 01.06.2005 по 31.05.2008, у розмірі 330 494,66 грн.

Водночас, спір з приводу обсягів (кількості) та вартості спожитих у спірний період послуг між сторонами відсутній.

22.04.2015 Господарським судом міста Києва було прийнято рішення у справі № 41/281, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015, яким провадження у справі в частині стягнення боргу в розмірі 330 494,66 грн припинено.

Вказане рішення в цій частині обґрунтовано наступним.

З огляду на відсутність доказів на підтвердження направлення позивачем платіжних вимог для здійснення відповідачем попередньої оплати вартості послуг, зважаючи на умови п. 2.2.2 договору, якими визначено, що у випадку утворення боргу, зарахування позивачем грошових коштів, що надходять від відповідача, першочергово здійснюється в оплату боргу, суд дійшов висновку, що грошові кошти, які надійшли у січні-грудні 2012 у розмірі 4 905 802,28 грн, сплачені відповідачем в тому числі в рахунок погашення заборгованості у заявлений позивачем період з 01.06.2005 по 31.05.2008. Таким чином, суд вважав, що оскільки в рахунок оплати вартості послуг за договором відповідачем сплачено (4 905 802,28 грн) більше ніж заявлено (330 494,66 грн) позивачем до стягнення, на момент прийняття ним рішення у даній справі у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за послуги, спожиті ним протягом спірного періоду.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016 вищевказане рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2015 у справі № 41/281 було скасовано в частині припинення провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 330 494,66 грн, справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Направляючи справу на новий судовий розгляд Вищий господарський суд України вказав на те, що оплати, які надходили від відповідача за період з січня по грудень 2012 відображалися в розрахунках позовних вимог у інших судових справах, а саме у справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13 (судові рішення у яких були прийняті раніше та станом на час вирішення спору у справі № 41/281 набрали законної сили) як поточна оплата отриманих відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення у січні-грудні 2012 та зазначені оплати враховувалися судами у вирішенні відповідних спорів як оплати за відповідний період, впливали на розмір заборгованості за відповідний період, і рішення у зазначених судових справах приймалися з урахуванням таких оплат.

Крім того, Вищий господарський суд України вказав на необхідність встановити, чи можуть бути зараховані кошти, сплачені на користь позивача протягом січня-грудня 2012 в рахунок оплати вартості спожитих відповідачем за договором послуг з водопостачання та водовідведення за період з червня 2005 по травень 2008 та чи не призведе таке зарахування до повторного їх врахування та до подвійного зарахування одних і тих же коштів у різних періодах й відповідно, до штучного зменшення боргу відповідача.

Судом встановлено, що під час першого розгляду даної справи по суті рішення Господарським судом міста Києва було прийнято 22.04.2015.

Водночас, за результатами розгляду справи № 5011-54/11383-2012 Господарським судом міста Києва рішення було прийнято 19.10.2012. Вказане рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2012, а постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2013 змінене лише в частині відмови у стягненні пені та трьох процентів річних.

За результатами перегляду справи № 910/12183/13 Київським апеляційним господарським судом була прийнята постанова від 17.03.2015.

Таким чином, остаточне вирішення спору у пов'язаних справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13 відбулось раніше ніж у даній справі, а відповідні судові рішення станом на час вирішення спору у справі № 41/281 набрали законної сили.

Судом також встановлено, що предметом спору у справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13 було стягнення заборгованості з оплати послуг, наданих на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.2006, укладеного між позивачем та відповідачем, тобто того ж договору, що є підставою позову у даній справі № 41/281.

При цьому, в межах справи № 5011-54/11383-2012 позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості з оплати послуг, наданих ним протягом періоду з 01.09.2011 по 30.04.2012, у розмірі 427 799,58 грн, а судами встановлено здійснення відповідачем протягом квітня-травня 2012 оплат в розмірі 548 251,86 грн.

З позовної заяви № 395 від 16.08.2012 по справі № 5011-54/11383-2012, а також розгорнутого розрахунку позовних вимог до неї (копії яких долучені до матеріалів справи), вбачається, що загалом протягом періоду з 01.09.2011 по 30.04.2012 відповідачем здійснено оплати на суму 3 609 479,86 грн, з яких 1 793 191,55 грн - протягом січня-квітня 2012. Вказані грошові кошти були враховані як поточна оплата послуг, наданих протягом січня-квітня 2012.

В межах справи № 910/12183/13 позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості з оплати послуг, наданих ним протягом періоду з 01.05.2012 по 31.03.2013, у розмірі 548 997,14 грн, а судами встановлено, що позивач протягом вказаного періоду надав відповідачу послуги загальною вартістю 5 752 775,87 грн, відповідач вказані послуги оплатив частково, а саме в розмірі 5 203 778,73 грн (без врахування перерахунку на суму 39 304,52 грн), а також встановлена наявність заборгованості в розмірі 548 997,14 грн.

З позовної заяви № 309 від 20.06.2013 по справі № 910/12183/13, а також розгорнутого розрахунку позовних вимог до неї (копії яких долучені до матеріалів справи), вбачається, що загалом протягом періоду з 01.05.2012 по 31.03.2013 відповідачем було здійснено оплати на суму 5 243 083,25 грн (5 203 778,73+39 304,52), з яких 3 775 215,82 грн - протягом травня-грудня 2012. Вказані грошові кошти були враховані як поточна оплата послуг, наданих протягом травня-грудня 2012.

Таким чином, протягом січня-грудня 2012 відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 5 568 407,37 грн.

У поясненнях по справі, поданих 12.08.2016, позивач зазначив, що оплата спожитих відповідачем послуг здійснювалась з власних рахунків відповідача, відкритих у банківських установах, через комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (далі - КП «ГІОЦ»), а також шляхом оплати пільг і субсидій Управлінням праці та соціального захисту населення. Так, протягом періоду:

- з 01.09.2011 по 30.04.2012 (справа № 5011-54/11383-2012) відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 3 609 479,86 грн, з яких: 1 655 486,26 грн - через КП «ГІОЦ» ; 9 812,63 грн - через банківську установу, 135 287,34 грн - Управлінням праці та соціального захисту населення;

- з 01.05.2012 по 31.03.2013 (справа № 910/12183/13) відповідачем були сплачені на користь позивача грошові кошти в загальному розмірі 5 243 083,25 грн, з яких: 3 250 316,03 грн - через КП «ГІОЦ» ; 208 085,60 грн - через банківську установу, 251 151,28 грн - Управлінням праці та соціального захисту населення.

З довідки «Інформація про зарахування коштів на розрахунковий рахунок ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ», сплачених мешканцями КП «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА», за холодну воду для підігріву, холодну воду та водовідведення холодної води та водовідведення гарячої води за період з 01.01.2012 по 28.12.2012 включно» (а.с. 99 т. 3), виданої КП «ГІОЦ», вбачається, що протягом вказаного періоду на користь позивача було перераховано грошові кошти в сумі 4 905 802,28 грн. При цьому, розмір грошових коштів, перерахованих у січні-квітні 2012 склав 1 655 486,27 грн, а розмір грошових коштів, перерахованих у травні-грудні 2012 - 3 250 316,01 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, про те, що грошові кошти в розмірі 4 905 802,28 грн, сплачені відповідачем протягом січня-грудня 2012, відображались в розрахунках позовних вимог, що були предметом розгляду у пов'язаних справах № 5011-54/11383-2012 і № 910/12183/13, та враховувались як поточна оплата послуг, наданих протягом січня-грудня 2012, а відтак впливали на розмір заборгованостей, які підлягали стягненню у справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13.

07.07.2016 відповідач подав пояснення по справі, вважав, що грошові кошти, сплачені ним протягом січня-грудня 2012, позивач на підставі п. 2.2.2 договору повинен був зарахувати в оплату боргу, що виник протягом спірного періоду з 01.06.2005 по 31.05.2008, незважаючи на призначення платежу, визначене платником.

Згідно з умовами п. 2.2.2 договору в разі утворення боргу, оплата за наданні послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Таким чином, укладаючи договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.2006 його сторони дійсно погодили спеціальний порядок зарахування грошових коштів, що надходять від абонента в оплату спожитих ним послуг.

Водночас, судові рішення у пов'язаних справах № 5011-54/11383-2012 та № 910/12183/13 були прийняті з урахуванням оплат, здійснених відповідачем протягом січня-грудня 2012 у розмірі 4 905 802,28 грн. Вказані судові рішення були прийняті раніше та станом на час вирішення даного спору у справі № 41/281 набрали законної сили.

Зарахування грошових коштів у розмірі 4 905 802,28 грн в якості оплати заборгованості, що є предметом спору в даній справі № 41/281 (заборгованості за послуги, надані позивачем протягом періоду з 01.06.2005 по 31.05.2008) призведе до повторного їх врахування та до подвійного зарахування одних і тих же грошових коштів у різних періодах й відповідно, до штучного зменшення боргу відповідача.

За таких обставин, суд вважає, що заборгованість відповідача з оплати послуг, наданих позивачем протягом періоду з 01.06.2005 по 31.05.2008, у розмірі 330 494,66 грн є неоплаченою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно з положеннями ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води, зокрема, зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем у розмірі 330 494,66 грн або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з оплати послуг, наданих позивачем відповідачу на підставі договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 06917/2-06 від 25.09.2006, в розмірі 330 494,66 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем були сплачені 13 142,03 грн державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 1 314 202,36 грн задоволені судом частково, з відповідача підлягають стягненню державне мито в розмірі 3 304,95 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 29,67 грн.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» в частині стягнення боргу в розмірі 330 494,66 грн задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства «ПЕЧЕРСЬКА БРАМА» (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, 3, ідентифікаційний код 34239762) на користь публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, ідентифікаційний код 03327664) 330 494,66 грн (триста тридцять тисяч чотириста дев'яносто чотири грн 66 коп.) боргу; 3 304,95 грн (три тисячі триста чотири грн 95 коп.) державного мита; 29,67 грн (двадцять дев'ять грн 67 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17 серпня 2016 року.

Суддя Я.А. Карабань