Ухвала

від 27.04.2015 по справі 2/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" квітня 2015 р. справа № 2/262

За скаргою боржника - комунального підприємства "Чернівціводоканал"

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по прийняттю постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2015 р.

стягувач - публічне акціонерне товариство "ЕК "Чернівціобленерго"

Суддя Миронюк С.О.

Представники сторін:

Від стягувача - Тимофійчук В.М. - представник. Довіреність від 08.08.2013 р.

Від боржника - Бузовська В.М., довіреність № 05/17 від 04.11.2014 р.

Від відділу державної виконавчої служби - Семенов М.В. - представник. Довіреність від 29.12.2014 р. № 314/4.1/1402.

СУТЬ СПОРУ: Рішенням господарського суду Чернівецької області від 26.11.2001 р. у даній справі стягнуто з ДКП "Чернівціводоканал" на користь ВАТ "Чернівціобленерго" 21358694,94 грн. боргу шляхом звернення стягнення на майно з відстрочкою виконання строком на шість місяців. На примусове виконання рішення від 26.11.2001 р. був виданий наказ від 10.12.2001 р.

Ухвалою суду від 05.10.2005 р. задоволено заяву ВАТ "ЕК" Чернівціобленерго" про зміну способу та порядку виконання рішення суду від 26.11.2001 р. На виконання даної ухвали 06.04.2006 р. судом видано наказ.

Ухвалою суду від 05.10.2011 р., залишеною постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 р. без змін, відстрочено виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 26.11.2001 р. до 01.09.2012 р.

29.01.2015 р. комунальне підприємство "Чернівціводоканал" (правонаступник ДКП "Чернівціводоканал") звернулося до господарського суду Чернівецької області зі скаргою на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2015 р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. на підставі наказу № 2/262 від 06.04.2006 р.

Скаржник просить визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. по прийняттю постанови від 06.01.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження незаконними, а також визнати недійсною постанову від 06.01.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І., та визнати недійсними наслідки виконавчих дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І. по виконанню наказу від 06.04.2006 р. по справі № 2/262.

Скарга обґрунтовується наступним.

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2009 р. в матеріалах справи КП «Чернівціводоканал» відсутня, також відсутні докази направлення її скаржнику.

- державний виконавець зобов'язаний був провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому по закінченню вищевказаного терміну державним виконавцем мали бути вчинені дії по поверненню виконавчого документа стягувачеві.

- при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2015 р. державним виконавцем порушено вимоги ч. 4 ст. 57 «Про виконавче провадження» відповідно до якої копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику.

Державна виконавча служба та Стягувач у відзиві на скаргу посилається на те, що дана скарга є необґрунтованою, а тому в задоволені її просить відмовити.

Розглянувши скаргу ДКП "Чернівціводоканал" на дії ДВС, заслухавши пояснення представника стягувача, виконавчої служби та скаржника (боржника), суд встановив.

Так, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова від 06.01.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ДКП "Чернівціводоканал") ВП № 13047836.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом; за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення; боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частинами 1 - 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах; готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт; арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно з ч.ч. 2, 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна; постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Від так, доводи скаржника про порушення Державною виконавчою службою норм ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з отриманням ним 19.01.2015 р. постанови державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2015 р. не спростовують законних і обґрунтованих дій виконавчої служби, оскільки:

по-перше, відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення;

по-друге, одержання скаржником 19.01.2015 р. вказаної постанови державного виконавця не свідчить про відсутність у державного виконавця права на винесення постанови про арешт майна боржника з метою забезпечення реального виконання рішення суду, передбаченого нормами ст.ст. 32, 52, 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, посилання скаржника на той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2009 р. в матеріалах справи КП «Чернівціводоканал» відсутня, а також відсутні докази направлення її скаржнику, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається про обізнаність скаржника про існування виконавчого провадження по виконанню наказу № 2/262 від 06.04.2006 р.

Крім того, постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.05.2009 р. скаржником не в судовому порядку не оскаржена не була.

За таких обставин суд дійшов висновку, що необґрунтовані доводи скаржника в частині скасування оскарженої постанови не можуть бути підставою для задоволення поданої ним скарги, у зв'язку з чим остання підлягає відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Відхилити скаргу КП «Чернівціводоканал» на постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.01.2015 р., винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попівим Р.І.

Суддя Миронюк С.О.