Постанова
від 27.04.2015 по справі 910/18698/14
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р. Справа№ 910/18698/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Новікова М.М.

Мартюк А.І.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників:

від позивача: Назаров К.Є.;

від відповідача: Святина В.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Індар" арбітражного керуючого - ліквідатора Гонти Оксани

Анатоліївни

на рішення Господарського суду міста Києва

від 18.11.2014р. (суддя Борисенко І.І.)

у справі №910/18698/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім

"Індар"

до Приватного акціонерного товариства "По виробництву

інсулінів "Індар"

про стягнення 2 099 980,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "По виробництву інсулінів "Індар" (далі - відповідач) заборгованості за договором купівлі-продажу №0208-2 від 02.08.2011р. у загальній сумі 2 099 980,08 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що борг виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи про безпідставність та непідтвердженість позовних вимог належними доказами. При цьому відповідач наголошував на наступному:

- позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та не підтвердженими належними доказами;

- позивач не надав суду оригіналів договору, специфікації та накладних;

- надані позивачем документи засвідчені підписом та печаткою особи, яка не є стороною договору та не є учасником даного судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/18698/14 від 18.11.2014р. в позові було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18698/14 від 18.11.2014р. повністю та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводилися позивачем під час розгляду справи Господарським судом міста Києва.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2015р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2015р.

09.02.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли:

- від позивача - клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 09.02.2015р.;

- від відповідача - клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 09.02.2015р., а також відзив на апеляційну скаргу.

В судове засідання 09.02.2015р. представники сторін не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача та відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 24.02.2015р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Іоннікової І.А., Мартюк А.І.

24.02.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 24.02.2015р.

В судове засідання 24.02.2015р. з'явився лише представник позивача. Представник відповідача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2015р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено на 24.03.2015р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2015р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Новікова М.М., Мартюк А.І.

24.03.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Спецюрінвест» надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, а саме: договору купівлі-продажу №0208-2 від 02.08.2011р.; специфікації №1 до договору №0208-2 від 02.08.2011р.; видаткових накладних №ТД-0000287 від 16.08.2011р., №ТД-0000288 від 16.08.2011р., №ТД-0000301 від 05.09.2011р., №ТД-0000304 від 05.09.2011р., №ТД-0000306 від 05.09.2011р.; довіреностей №228338 від 16.08.2011р., №228387 від 05.09.2011р. та копій цих довіреностей.

В судовому засіданні 24.03.2015р. представник позивача підтримав клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест».

В судовому засіданні 24.03.2015р. представник відповідача заперечував проти клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест», наголошуючи на його безпідставності.

В судовому засіданні 24.03.2015р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 07.04.2015р.

06.04.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Зубець Л.П. на лікарняному, судове засідання, призначене на 07.04.2015р., не відбулося.

07.04.2015р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі та заперечення на клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест» про залучення письмових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2015р.

В судовому засіданні 27.04.2015р. представник відповідача заперечував проти клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест» про приєднання до матеріалів справи письмових доказів з підстав, наведених у письмових запереченнях з цього приводу, просив суд в задоволенні вказаного клопотання відмовити.

В судовому засіданні 27.04.2015р. представник позивача підтримав клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест» про приєднання до матеріалів справи письмових доказів з підстав, наведених в письмових поясненнях на вказане клопотання, просив суд клопотання задовольнити.

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання Приватного підприємства «Спецюрінвест» про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, оскільки названа особа не є учасником судового процесу у даній справі. Обґрунтування та доказів на підтвердження того, що рішення у справі впливає або може вплинути на права та інтереси Приватного підприємства "Спецюрінвест" суду не надано. Окрім того, з огляду на вимоги ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, Приватне підприємство "Спецюрінвест" не обґрунтувало неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду.

За таких обставин, у колегії судів відсутні процесуальні підстави для залучення до матеріалів справи наданих Приватним підприємством "Спецюрінвест" документів.

В судовому засіданні 27.04.2015р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18698/14 від 18.11.2014р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В судовому засіданні 27.04.2015р. представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 27.04.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Відповідно до позовної заяви, 02.08.2011р. між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу №0208-2 (далі - Договір), за умовами якого (розділ 1) продавець зобов'язується передати у власність покупця Карбоксипептидаза Б (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах Договору. Кількість, асортимент, ціна вказуються в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно з п.п.4.1, 4.2 Договору ціна товару в специфікації вказується в гривнях. Покупець здійснює оплату протягом 15 робочих днів після отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що на виконання умов Договору він поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 099 980,08 грн., але не оплатив його вартість в порядку і строки, обумовлені сторонами в Договорі.

Зважаючи на відмову відповідача в добровільному порядку погасити борг, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.

Місцевий господарський суд в позові відмовив повністю, визнавши вимоги позивача документально не підтвердженими.

Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений на виконання умов Договору товар.

Відповідно до ст. ст. 32, 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

З наведених вище правових норм випливає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

При цьому копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. №55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

В п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163- 2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55, передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки юридичної особи.

Таким чином, подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала (аналогічна правова позиція наведена в постанові Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження викладених в позові обставин позивач надав суду копії документів (договору, специфікацій та накладних), які засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою Приватного підприємства «Спецюрінвест», тобто особи, яка не є учасником судового процесу у даній справі.

Позивач в своїх поясненнях з цього приводу зазначав про те, що на підставі постанови Господарського суду Вінницької області від 06.08.2013р. позивача було визнано банкрутом (том справи - 1, аркуші справи - 12-14) і арбітражний керуючий неодноразово звертався до службових осіб боржника (позивача) з вимогою передати оригінали документів на підтвердження дебіторської заборгованості. Однак звернення арбітражного керуючого були залишені без реагування.

Засновник позивача - Приватне підприємство «Спецюрінвест» надав арбітражному керуючому копії документів (договір, специфікації, накладні), засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою Приватного підприємства «Спецюрінвест», які, на думку позивача, свідчать про наявність заборгованості відповідача за Договором.

З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що додані до позову копії документів не засвідчені належним чином, оскільки на копіях відсутнє прізвище, ініціали та посада особи, яка засвідчила ці копії, а також відсутні повноваження названої особи засвідчувати копії документів від імені Приватного підприємства "Спецюрінвест".

В своїх запереченнях на позов відповідач наголошував на тому, що надані позивачем документи не є належними доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України. При цьому відповідач наполягав на необхідності огляду саме оригіналів доданих до позову документів, зокрема, договору, специфікації та накладних.

Однак позивач не надав ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції оригіналів документів.

Як уже зазначалося вище, надані Приватним підприємством "Спецюрінвест" через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду оригінали договору, укладеного між позивачем і відповідачем, специфікації до нього, видаткових накладних та довіреностей, не можуть прийматися колегією суддів до уваги за відсутності правового обґрунтування щодо неможливості їх подання місцевому господарському суду. До того ж, Приватне підприємство "Спецюрінвест" не є учасником судового процесу у даній справі.

Колегією суддів враховано доводи позивача про те, що Приватне підприємство "Спецюрінвест" є засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" (позивача у даній справі), але ані позивачем, ані Приватним підприємством "Спецюрінвест" не надано пояснень з приводу того, на якій правовій підставі оригінали документів, що стосуються договору купівлі-продажу №0208-2 від 02.08.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем, видаткові накладні та довіреності на отримання товару на підставі цього договору та сам договір перебували у Приватного підприємства "Спецюрінвест", яке не було учасником вказаного правочину.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Однак, при цьому, обов'язок доведення наявності порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів Господарським процесуальним кодексом України покладено на позивача.

Натомість, в порушення вищевказаних процесуальних норм, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у позові обставин.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача у зв'язку з відсутністю їх документального підтвердження.

Доводи апеляційної скарги також не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи викладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18698/14 від 18.11.2014р. прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 75, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Індар" арбітражного керуючого - ліквідатора Гонти Оксани Анатоліївни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/18698/14 від 18.11.2014р. - без змін.

2. Матеріали справи №910/18698/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді М.М. Новіков

А.І. Мартюк

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення27.04.2015
Оприлюднено08.05.2015
Номер документу43878967
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/18698/14

Рішення від 12.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Ухвала від 05.10.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Демидов В.О.

Постанова від 22.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Ухвала від 03.07.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Корсак B.A.

Постанова від 27.04.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Ухвала від 17.01.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Зубець Л.П.

Рішення від 18.11.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Борисенко І.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні