Рішення

від 12.10.2015 по справі 910/18698/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015Справа №910/18698/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» доПриватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» простягнення 2 099 980,08 грн. Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Назаров К.Є. (дов. №б/н від 01.10.2015 р.); від відповідача:Святина В.А. (дов. №826/1/15.05-10-14 від 23.04.2015 р.);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» (надалі - ТОВ «ТД «Індар») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» (надалі - ПрАТ «Індар») про стягнення 2 099 980,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов Договору купівлі-продажу №0208-2 від 02.08.2011 р. поставив відповідачу товар, а останній свого грошового зобов'язання з його оплати належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем виникла заборгованість у розмірі 2 099 980,08 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.09.2014 р. порушено провадження по справі №910/18698/14 та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.11.2014 р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 р. в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Індар» було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.07.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 р. та рішення господарського суду міста Києва від 18.11.2014 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №910/18698/14 передано на розгляд судді Демидову В.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. суддею Демидовим В.О. прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 25.08.2015 р.

17.08.2015 р. від позивача до загального відділу господарського суду міста Києва на виконання вимог ухвали від 04.08.2015 р. надійшли письмові пояснення, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

19.08.2015 р. від представника позивача до загального відділу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а також додаткові документи по справі.

21.08.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.08.2015 р. у зв'язку із неявкою представників сторін, а також заявленими ними клопотаннями, розгляд справи було відкладено на 05.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2015 р. задоволено клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору на 15 днів та у зв'язку із необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 12.10.2015 р.

09.10.2015 р. від позивача до загального відділу суду надійшли письмові пояснення щодо наявності укладеного між позивачем та іншою особою договору про відступлення права вимоги.

12.10.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення щодо заяви представника ОСОБА_3 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 Господарського кодексу України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, Вищий господарський суд України в своїй постанові зазначив, що 26.09.2014 р. позивачем до суду було подано клопотання про витребування у Приватного підприємства «Спецюрінвест» оригіналів документів, які необхідні для вирішення спору (договору, видаткових накладних, специфікації, довіреності), яке господарським судом міста Києва розглянуто не було.

З огляду на викладене, в судовому засіданні 12.10.2015 р. судом було розглянуто клопотання позивача про витребування у Приватного підприємства «Спецюрінвест» оригіналів документів які необхідні для вирішення спору та відмовлено в його задоволенні, оскільки 24.03.2015 р. Приватним підприємством «Спецюрінвест» до загального відділу Київського апеляційного господарського суду було подано оригінали документів, які є предметом поданого позивачем клопотання №02-10/1309 від 18.09.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 12.10.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2015 р. з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні.

В судовому засіданні 12.10.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2011 р. між ТОВ «ТД «Індар» (продавець) та ПрАТ «Індар» (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №0208-2 (надалі - «Договір»), відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця карбоксипептидаза Б (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1 Договору).

Кількість, асортимент, ціна вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору передача товару здійснюється від продавця до покупця після підписання сторонами даного договору.

Пунктами 4.1, 4.2 Договору визначено, що ціна товару в специфікації вказується в гривнях. Покупець здійснює оплату протягом 15 робочих днів після отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту виконання сторонами своїх зобов'язань по договору (п. 7.1 Договору).

02.08.2011 р. сторонами було підписано специфікацію №1 до Договору №0208-2 згідно якої, зокрема погодили загальну вартість товару, яка склала 2 099 980,08 грн.

Суд встановив, що позивачем на виконання умов Договору було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 2 099 980,08 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТД-0000287, №ТД-0000288 від 16.08.2011 р., №ТД-0000301, №ТД-0000304 та №ТД-0000306 від 05.09.2011 р., а також довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №228338, №228338 від 16.08.2011 р., №228387, №228387 від 05.09.2011 р.

Проте, відповідач взятого на себе зобов'язання з оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, вартості товару у строк визначений Договором не сплатив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості переданого товару у розмірі 2 099 980,08 грн.

Договір №0208-2 від 02.08.2011 р. є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Матеріалами справи (видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей) підтверджується передання продавцем товару на загальну суму 2 099 980,08 грн. та його прийняття покупцем.

Згідно приписів ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У пункті 4.2 Договору сторонами було погоджено, що покупець здійснює оплату товару протягом 15 робочих днів після отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Враховуючи визначений п. 4.2 Договору строк оплати (15 робочих днів), то за товар поставлений 16.08.2011 р. відповідач зобов'язаний був сплатити кошти до 06.09.2011 р., а за товар поставлений 05.09.2011 р. до 26.09.2011 р.

Позивач стверджує, а відповідачем не надано доказів зворотного, що покупець взятих на себе зобов'язань за Договором належним чином не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, у зв'язку із чим у ПрАТ «Індар» виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 2 099 980,08 грн., строк оплати якої на дату розгляду даної справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 2 099 980,08 грн. на підставі Договору за переданий позивачем товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПрАТ «Індар» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ТОВ «ТД «Індар» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «По виробництву інсулінів «Індар» (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5; ідентифікаційний код 21680915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індар» (21022, Вінницька обл., м. Вінниця, Замостянський район, вул. Тарногродського, 21; ідентифікаційний код 36423480) заборгованість у розмірі 2 099 980 (два мільйона дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 08 коп. та судовий збір у розмірі 41 999 (сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 60 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 16.10.2015 р.

Суддя В.О. Демидов