Постанова

від 28.04.2015 по справі 31/187

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2015 р. Справа№ 31/187

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Степанець О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Кондратенко К.В. довіреність б/н від 09.03.2015;

від відповідача 1: Реплюк Н.М. довіреність б/н від 18.03.2015;

від відповідача 2: Іванова Я.О. довіреність № 01-16/138 від 17.03.2015;

від третьої особи: не з'явились;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель»

на рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2014 року

у справі № 31/187 (Суддя: Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Егрікалчерел М і Т»

до 1. Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель»;

2. Закарпатської обласної ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської облдержадміністрації

про стягнення 784 735,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Егрікалчерел М і Т» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» та Закарпатської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Управління з питань майна комунальної власності Закарпатської облдержадміністрації про стягнення 784 735,20 грн. (том 1, а.с. 2-7).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2014 року по справі №31/187 позов задоволено повністю (том 7, а.с. 233-247).

Обласне комунальне підприємство «Будинкоуправління адмінбудівель» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва по справі № 31/187 від 10 грудня 2014 року та прийняти нове, яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга відповідача 1 мотивована тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права та виніс рішення про задоволення позову без проведення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справи між суддями від 25 лютого 2015 року, справу № 31/187 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Рудченко С.Г., Агрикова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25 лютого 2015 року, апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10 березня 2015 року, у складі колегії суддів: головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Рудченко С.Г.

Згідно з розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10 березня 2015 року у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Агрикової О.В., склад суду змінено на: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді: Рудченко С.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою від 10 березня 2015 року, вищезазначена колегія суддів прийняла справу до свого провадження.

Ухвалами від 10.03.2015, 24.03.2015, 14.04.2015 розгляд справи було відкладено відповідно до 24.03.2015, 14.04.2015 та 28.04.2015.

20 квітня 2015 року через відділ документального забезпечення суду від Комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради» надійшли заперечення щодо розміру позовних вимог, за текстом яких відповідач 1 зазначає про незаконність вимог позивача.

На день розгляду справи у судовому засіданні через відділ документального забезпечення суду від ТОВ «Егрікалчерел М і Т», позивача у справі, надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 28 квітня 2015 року представники Закарпатської обласної ради та Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» надали суду свої пояснення, в яких підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року у справі № 31/187 та прийняти нове, яким відмовити у позові.

Представник ТОВ «Егрікалчерел М і Т» в судовому засіданні 28 квітня 2015 року надав суду усні пояснення, за якими заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

11 лютого 2008 року між ОКП «Будинкоуправління адмінбудівель» (надалі - замовник) та ТОВ «Егрікалчерел М і Т» (надалі - підрядник) укладено Договір підряду на реконструкцію (надалі - Договір) (т. 1, а.с. 12-17).

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується за завданням замовника відповідно до затвердженої проектної документації, на свій ризик провести реконструкцію частини гуртожитку в 40-квартирний житловий будинок з надбудовою мансардного поверху на 15 квартир загальною площею, що підлягає реконструкції 3382,16 м. кв. за адресою м. Ужгород, вул. І.Франка, 58.

Сторонами було підписано Додаток 1 до Договору підряду реконструкції від 11.02.2008 - Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт від 11 лютого 2008 року (т. 1, а.с. 18).

16 липня 2008 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору від 11 лютого 2008 року, згідно п. 1 якої сторони погодили п. 1.1 Договору викласти в іншій редакції, якою фактично змінили загальну площу, що підлягає реконструкції, а саме: з 3382,16 м. кв. на 2375,36 кв. метрів та уточнили адресу з: м. Ужгород, вул. І.Франка, 58 на: м. Ужгород, вул. І.Франка, 58 "Б" (т. 1, а.с. 21).

18 липня 2008 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено Додаткову угоду про внесення змін до Договору від 11 лютого 2008 року, за змістом якої сторони погодили п.п. 15.1, 16.1, 16.2 Договору викласти в наступній редакції:

"15.1. Приймання-передача виконаних підрядником робіт на об'єкті проводяться сторонами щомісячно до 30 числа поточного місяця і оформляються актом виконаних робіт, який підписується сторонами по договору та організацією, яка здійснювала технічний нагляд за виконанням будівельних робіт.".

"16.1. Розрахунки за виконані роботи, поставлені будівельні матеріали та обладнання на об'єкті будівництва проводяться на підставі підписаного сторонами протоколу про обсяги виконаних робіт та їх вартість на об'єкті будівництва на підставі підписаних сторонами щомісячних актів виконаних робіт. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів у замовника виникає зобов'язання щодо проведення розрахунків по договору з підрядником." (т. 1, а.с. 22).

16.2. Оплата виконаних робіт проводиться після ведення об'єкту в експлуатацію, на протязі 45 днів з дати підписання сторонами протоколу про обсяги виконаних робіт та їх вартість на об'єкті будівництва, але не пізніше дня укладення договору купівлі-продажу квартир, відповідно до п. 4.3.7 цього договору, безпосередньо покупцями квартир на розрахунковий рахунок підрядника відкритий в банку, що надав кредит на фінансування реконструкції." (т. 1, а.с. 22).

05 червня 2009 року сторонами було складено Протокол технічної наради на погодження додаткових робіт по реконструкції гуртожитку під 3-х секційний житловий будинок і надбудова мансарди по вул. І. Франка, 58 в м. Ужгород (1-4 поверхи). (т. 1, а.с. 24).

Відповідно до акту № 71 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року, який був підписаний обома сторонами 30 червня 2009 року без зауважень та скріплений печатками підприємств, позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 524 469,60 грн. (т. 1, а.с. 30-33).

Згідно акту б\н приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року позивачем було виконано роботи на загальну суму 260 265,60 грн. Акт підписано підрядником (позивачем) та представником технічного нагляду за виконанням будівельних робіт, який підтвердив об'єми та якість виконаних робіт (т. 1, а.с. 34-38).

Позивач стверджує, що вказаний акт було передано відповідачу 1 для підписання у серпні 2009 року, однак останній відмовився його підписати.

У грудні 2009 року позивачем рекомендованим листом № 169-12/09 від 23 грудня 2009 року було повторно надіслано відповідачу 1 два примірники акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року з податковою накладною на суму виконаних робіт, однак відповідь відповідачем надана не була (т. 1, а.с. 44-45).

Положенням ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що: «У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.».

В даному випадку, відповідач 1 не надав суду жодних доказів, які могли би свідчити про обґрунтованість його відмови від підписання акта приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року. В той же час, зауважень щодо ходу виконання робіт, об'єктивності і повноти інформації, викладеної у відповідній документації, тощо, відповідачем 1 зроблено не було.

Отже, відповідач 1, в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором, оплату виконаних робіт не здійснив, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 784 735,20 грн. відповідно до акту № 71 приймання виконаних підрядних робіт за червень 2009 року від 30.06.20009 на суму 524 469,60 грн. та акту приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 року на загальну суму 260 265,60 грн.

При цьому, посилання відповідачів на те, що між сторонами не підписано протоколів про обсяги виконаних робіт судом не приймаються з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Зі змісту укладеного між сторонами у справі Договору підряду на реконструкцію від 11 лютого 2008 року вбачається, що строк виконання відповідачем 1 обов'язку по оплаті виконаних підрядних робіт чітко не визначений, оскільки остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться після підписання актів приймання виконаних робіт, протоколів про обсяги виконаних робіт (в день підписання довідки чи актів виконаних підрядних робіт).

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (Таку правову позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 28 листопада 2011 року у справі № 3-127гс11).

Стосовно обставини, що викладені в пункті 16.2 Договору підряду на реконструкцію від 11.02.2008, з внесеними в подальшому відповідними змінами, то такі обставини вже не можуть настати, у зв'язку з тим, що вказаний вище Договір припинив свою дію з прийняттям відповідачем 2 рішення № 935 від 7 серпня 2009 року «Про проведення аукціону з відчуження майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області» (т. 1, а.с. 69), тобто відчуження майна, що є об'єктом будівництва, а також у зв'язку з прийняттям відповідачем 2 рішення № 1008 від 5 листопада 2009 року «Про визнання рішень обласної ради, такими, що втратили чинність», зокрема втратило чинність рішення 6-ї сесії 5-го скликання Закарпатської обласної ради № 246 від 7 березня 2007 року (т. 1, а.с. 70).

Таким чином, Договір підряду на реконструкцію від 11 лютого 2008 року діє тільки в частині виконання між сторонами обов'язку по розрахунку за фактично виконані роботи у відповідності до пункту 20.1 Договору і посилання відповідачів на те, що настанням строку на оплату є введення об'єкта реконструкції в експлуатацію, є помилковими, адже в цій частині договір не може бути виконаним у зв'язку з настанням наслідків відчуження цього об'єкта.

Щодо твердження скаржника про винесення судом першої інстанції рішення про задоволення позову без проведення додаткової будівельно-технічної експертизи, слід зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29 лютого 2012 року провадження по справі № 31/187 було зупинено, у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (т. 4, а.с. 57, 58).

27 вересня 2013 року від судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов «Висновок будівельно-технічної експертизи по господарській справі № 31/187» № 873 від 12.09.2013 разом з матеріалами справи № 31/187 (т. 4, а.с. 85-101).

У вказаному висновку судовим експертом, зокрема, зазначено наступне:

«1. Визначити обсяг та вартість виконаних робіт по реконструкції будівлі гуртожитку на вул. І. Франка, 58 в м. Ужгороді у період з 2001-2002 років станом на час проведення дослідження встановити не надається можливим.

2. Обсяг та вартість виконаних робіт по реконструкції будівлі гуртожитку пао вул. І. Франка, 58 в м. Ужгороді у 2009 році становить - 789 443,0 грн. (сімсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста сорок три гривні 00 коп.).» (т. 4, оборотна сторона а.с. 88).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14 квітня 2014 року було призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (т. 5, а.с. 88-95). Також ухвалою господарського суду міста Києва від 14 квітня 2014 року було зупинено провадження у справі (т. 5, а.с. 96-99).

16 червня 2014 року на адресу господарського суду міста Києва надійшов лист Львівського науково - дослідного інституту судових експертиз № 2645 від 16 травня 2014 року з клопотанням експерта про погодження початку виконання судової інженерно-технічної експертизи з квітня 2015 року (т. 6, а.с. 18, 19).

Згідно листа-звернення позивача б/н від 07.07.2014, останній, зокрема, зазначив про неможливість проведення експертизи Львівським науково - дослідним інститутом судових експертиз з квітня 2015 року, оскільки відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору будівельного підряду № 02-04/2013 від 17 квітня 2013 року строк завершення будівельно-монтажних робіт встановлено 1 січня 2015 року (т. 6, а.с. 23,24).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18 липня 2014 року було відмовлено в задоволенні клопотання експерта Рубцова Г.В. про погодження початку виконання судової інженерно-технічної експертизи по справі № 31/187 з квітня 2015 року (т. 6, а.с. 108-110).

21 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду міста Києва поновлено провадження у справі (т. 7, а.с. 1-2).

10 грудня 2014 року від представника відповідача 1 на адресу господарського суду міста Києва надійшло клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи (т. 7, а.с. 87-90).

У судовому засіданні 10 грудня 2014 року місцевим господарським судом було розглянуто по суті клопотання відповідача 1 про призначення у справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи та залишено його без задоволення, оскільки відповідачем 1 належним чином не визначено, в чому саме полягає неповнота та неясність проведеної у справі експертизи, в тому числі не наведено пояснень, які саме об'єкти не були досліджені експертами або на які питання не було надано відповідей (т. 7, а.с. 239).

Таким чином, твердження скаржника про винесення судом першої інстанції рішення про задоволення позову без проведення додаткової будівельно-технічної експертизи суперечить матеріалам справи, оскільки клопотання про проведення такої експертизи неодноразово розглядались судом першої інстанції.

Крім того, слід зазначити, що 24 березня 2015 року у суді апеляційної інстанції відповідач 1 також звертався до суду з клопотанням про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи (т. 8, а.с. 64-67).

У судовому засіданні 14 квітня 2015 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду вказане клопотання було розглянуто по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14 квітня 2015 року було відмовлено у задоволенні клопотання Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» у зв'язку з необґрунтованістю та відсутністю технічної можливості, оскільки після 2009 року на спірному об'єкті здійснювались будівельні роботи (т. 8, а.с. 84-86).

Посилання відповідача 1 на та, що з травня 2001 року по березень 2002 року на спірному об'єкті здійснювалась реконструкція не може спростовувати факту виконання робіт за підписаними актами виконаних робіт.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що скаржник не надав суду достатніх доказів в розумінні статті 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б могли стати підставою для задоволення апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду міста Києва повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в процесі розгляду справи в апеляційній інстанції.

Рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2015 року по справі № 31/187 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2014 року у справі № 31/187 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Будинкоуправління адмінбудівель» на рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2014 року у справі № 31/187 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10 грудня 2014 року у справі № 31/187 залишити без змін.

3. Справу № 31/187 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді С.Г. Рудченко

А.О. Мальченко