Постанова

від 23.04.2015 по справі 916/1657/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2015 р.Справа № 916/1657/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Мишкіної М.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Закернична І.П., сл. посвідчення №031666,

від позивача - Желєзко Ю.Ю., за довіреністю,

від відповідача - ОСОБА_3, за довіреністю,

від третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на рішення господарського суду Одеської області від 29 січня 2015 року

у справі №916/1657/14

за позовом Заступника Білгород-дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки,

встановив:

У травні 2014 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області (далі-прокурор) в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі-відповідач) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006р., укладеного між сторонами у справі, на підставі якого позивачем передано відповідачу земельну ділянку площею 0,7 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд Чемпіон» строком на 25 років, в частині розміру орендної плати шляхом викладення п.2.3.1. та п.2.3.11. договору у наступній редакції:

Пункт.2.3.1. «Орендна плата вноситься орендарем у сумі 83582,80грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) на рік»;

Пункт 2.3.11. «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень)».

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06 травня 2014 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділ Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області

Рішенням господарського суду Одеської області від 29 січня 2015 року (суддя Гут С.Ф.) позов задоволено у повному обсязі, внесено зміни до договору оренди землі від 21.03.2006р., а саме: викладено п.2.3.1. договору у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у сумі 83582,80грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) на рік»; п.2.3.11. викладено у наступній редакції: «Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень)». Також стягнуто з ФОП ОСОБА_5 1218 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст.626, 628, 651 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст.274, 288 Податкового кодексу України, ст.23 Закону України «Про оренду землі».

Господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи, з урахуванням приписів норм матеріального права, дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підтвердженими належними докази, а тому підлягали задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову прокурора відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд в порушення приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу та виніс рішення без участі представників сторін, не заслухавши їх пояснень, без дослідження матеріалів, які є у відповідача та які мали значення для правильного та об'єктивного вирішення спору.

З урахуванням викладеного, скаржник вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню відповідно до ст.104 ГПК України.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу її не визнав, вказавши про те, що апелянту безпосередньо було відомо про знаходження справи №916/1657/14 у судді господарського суду Одеської області Гута С.Ф., оскільки відповідач приймав участь в судових засіданнях, які відбулися 27.05.2014р., 17.06.2014р. та 02.07.2014р.

Таким чином, на думку прокурора, доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, зводяться до вільного тлумачення правових норм, переоцінки наявних у справі доказів, не містять конкретних підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

18.03.2015р. від Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області надійшло клопотання, в якому останній просив суд розглянути справу за відсутності його представника по наявним в матеріалах справи документах.

31.03.2015р. ФОП ОСОБА_7 було подано клопотання про зупинення провадження у справі №916/167/14 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №К/800/65487/14, яка знаходиться на розгляді Вищого адміністративного суду України.

Вказане клопотання про зупинення провадження у справі в судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2015р. було залишено відкритим до наступного судового засідання-23.04.2015р., в якому скаржник вже не наполягав на його задоволенні.

Також через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду 23.04.2015р. скаржником подано письмове клопотання з додатками, в якому останній просив рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог прокурору у зв'язку із відсутністю предмету спору на час прийняття оскарженого рішення та фактичною зміною договору.

Прокурор в засіданні суду заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, відповідача та прокурора, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням Сергіївської селищної ради №603 від 23.12.2005р. «Про затвердження ФОП ОСОБА_5 проекту відводу земельної ділянки для розміщення та експлуатації пансіонату» було вирішено надати в довгострокову оренду ФОП ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,7 га для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд-Чемпіон».

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі вказаного вище рішення 21.03.2006р. між Сергіївською селищною радою (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно до умов якого Орендодавець із забудованих земель, в тому числі, які використовуються для організації масового відпочинку населення (в тому числі: кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток), а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, площею 0,7 га, строком на 25 років, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд-Чемпіон», про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006р.

Пунктом 2.3.10 договору сторони встановили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Орендна плата може збільшитись у разі, якщо селищною радою буде прийнято відповідне рішення про затвердження розміру орендної плати на поточний рік (п.2.3.4 договору).

Згідно п.2.3.5. договору у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.

Господарський суд, приймаючи оскаржене рішення про задоволення позовних вимог, послався на існування рішення Сергіївської селищної ради №394 від 29.03.2013р. «Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб», витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №01-09/96 від 22.01.2014р., складеного Відділом Держземагенства у місті Білгород-Дністровському та згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2089570 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на таке.

При апеляційному розгляді справи, скаржником було надане клопотання з додатковими документами, із змісту якого вбачається, що на час розгляду справи сторонами здійснювалися заходи щодо врегулювання існуючого спору.

26.12.2014р. Сергієвською селищною радою було прийняте рішення №601 «Про надання ФОП ОСОБА_5 дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,7 га за адресою: АДРЕСА_1, в натурі (на місцевості)».

02.02.2015р. Сергієвською селищною радою було прийняте рішення №615 про використання ОСОБА_7 коефіцієнту 0,5 на період будівництва до 31.12.2015р.

Рішенням Сергіївської селищної ради №654 від 03.04.2015р. «Про затвердження ФОП ОСОБА_7 технічної документації з інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1», пунктом 1 якого затверджено ФОП ОСОБА_5 технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), що використовується для розміщення та експлуатації бази відпочинку «Гранд-Чемпіон», загальною площею 0,7001 га, в тому числі: під капітальною одноповерховою 57.1-0,0274 га, під тимчасовою57.3-0,0029 га, під проїздами, проходами та площадками 57.5-0,0832 га, відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом 67-0,5866 га.

Пунктом 2 вказаного рішення рекомендовано відділу Держземагенства у місті Білгороді-Дністровському Одеської області врахувати матеріали інвентаризації земельної ділянки при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до п.1 даного рішення.

На підставі цього рішення Відділом Держземагенства у м. Білгороді-Дністровському Одеської області 20.04.2015р. зроблено витяг №19-1529-0.1-572/2-15 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015р., з урахуванням якого Сергіївська селищна рада зробила розрахунок розміру орендної плати станом на 20.04.2015р. та розмір якої складає 43827,19 грн. на рік.

Крім того, скаржником надано копію додаткової угоди №5 від 20.04.2015р. до договору оренди земельної ділянки №04.06.506.00040 від 21.03.2006р., якою сторони (позивач та відповідач) відповідно до п.п.4.1. п.4 договору внесли зміни в п.п.2.3. п.2 «Умови договору», виклавши його у наступній редакції:

п.п.2.3.1 «Орендна плата за використання орендуючої земельної ділянки, на 2015 рік складає 43827,19 грн. і вноситься щомісяця, слідуючого за звітним з урахуванням індекса інфляції»;

п.п.2.3.11 «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 7000 м.кв. складає 1095679,84 грн.».

Разом з тим, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №01-09/96 від 22.01.2014р., який прийнято до уваги судом першої інстанції, не містить печатки, а також кадастрового номеру земельної ділянки. Тобто такий витяг не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Згідно з вимогами ст.ст.32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

На підставі викладеного, колегія суддів скасовує оскаржене рішення у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції обставинам, що мають значення для вирішення спору, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 99, 101-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 29 січня 2015 року у справі №916/1657/14 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міськради Одеської області на користь ФОП ОСОБА_5 609 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 28.04.2015р.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

Таран С.В.