ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2015 року Справа № 916/1657/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Мачульського Г.М., Шаргала В.І. розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Одеської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справігосподарського суду Одеської області за позовомЗаступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Відділу Держземагенства у м. Білгород-Дністровському Одеської області провнесення змін до договору оренди земельної ділянки за участю представників сторін:
прокуратури: Суходольський С.М. (прокурор Генеральної прокуратури України, посв. №020273),
позивача: не з'явився,
відповідача: ОСОБА_4,
третьої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ:
У травні 2014 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області (прокурор) в інтересах держави в особі Сергіївської селищної ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 21.03.2006, укладеного між сторонами у справі, на підставі якого позивачем передано відповідачу земельну ділянку площею 0,7 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення та експлуатації бази відпочинку "Гранд Чемпіон" строком на 25 років, в частині розміру орендної плати шляхом викладення п.2.3.1. та п.2.3.11. договору у наступній редакції:
Пункт.2.3.1. "Орендна плата вноситься орендарем у сумі 83582,80 грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні вісімдесят копійок) на рік";
Пункт 2.3.11. "Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки складає 2089570,00грн. (два мільйони вісімдесят дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят гривень)".
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.01.2015 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст. 626, 628, 651 Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст. 274, 288 Податкового кодексу України, ст.23 Закону України "Про оренду землі".
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 рішення господарського суду першої інстанції з даної справи скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Заступник прокурора Одеської області звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 125 Земельного кодексу України, ст.ст. 640, 654 ЦК України, ст. 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст.ст. 33, 34, 43, п. 1-1 ст. 80, ст. 101 ГПК України, постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", п.п. 1., 4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення".
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи наступне.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, рішенням Сергіївської селищної ради №603 від 23.12.2005 "Про затвердження ФОП ОСОБА_4 проекту відводу земельної ділянки для розміщення та експлуатації пансіонату" було вирішено надати в довгострокову оренду ФОП ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,7 га для розміщення та експлуатації бази відпочинку "Гранд-Чемпіон".
На підставі вказаного вище рішення 21.03.2006 між Сергіївською селищною радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (Орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно до умов якого Орендодавець із забудованих земель, в тому числі, які використовуються для організації масового відпочинку населення (в тому числі: кемпінгів, будинків для відпочинку або для проведення відпусток), а Орендар набуває право на оренду земельної ділянки, площею 0,7 га, строком на 25 років, яка знаходиться в АДРЕСА_1, для розміщення та експлуатації бази відпочинку "Гранд-Чемпіон", про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №04.06.506.00040 від 21.03.2006.
Пунктом 2.3.10 договору сторони встановили, що розмір орендної плати щорічно переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін, тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документально; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Орендна плата може збільшитись у разі, якщо селищною радою буде прийнято відповідне рішення про затвердження розміру орендної плати на поточний рік (п.2.3.4 договору).
Згідно п.2.3.5. договору у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, якщо інше не передбачено умовами договору оренди.
Господарський суд 1-ї інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, послався на існування рішення Сергіївської селищної ради №394 від 29.03.2013 "Про затвердження коефіцієнтів економіко-функціонального використання земельних ділянок Ко, розташованих на території смт. Сергіївка, що знаходяться в орендному користуванні громадян, фізичних осіб", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №01-09/96 від 22.01.2014, складеного Відділом Держземагенства у місті Білгород-Дністровському та згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2089570 грн.
Однак, при апеляційному розгляді справи, скаржником були надані додаткові докази, із змісту яких вбачається, що сторонами здійснювалися заходи щодо врегулювання існуючого спору.
Зокрема, 26.12.2014 Сергієвською селищною радою було прийняте рішення №601 "Про надання ФОП ОСОБА_4 дозволу на виготовлення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 0,7 га за адресою: АДРЕСА_1, в натурі (на місцевості)".
02.02.2015 Сергієвською селищною радою було прийняте рішення №615 про використання ОСОБА_4 коефіцієнту 0,5 на період будівництва до 31.12.2015.
Рішенням Сергіївської селищної ради №654 від 03.04.2015 "Про затвердження ФОП ОСОБА_4 технічної документації з інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1", пунктом 1 якого затверджено ФОП ОСОБА_4 технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1), що використовується для розміщення та експлуатації бази відпочинку "Гранд-Чемпіон", загальною площею 0,7001 га, в тому числі: під капітальною одноповерховою 57.1-0,0274 га, під тимчасовою57.3-0,0029 га, під проїздами, проходами та площадками 57.5-0,0832 га, відкриті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом 67-0,5866 га.
Пунктом 2 вказаного рішення рекомендовано відділу Держземагенства у місті Білгороді-Дністровському Одеської області врахувати матеріали інвентаризації земельної ділянки при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідно до п.1 даного рішення.
На підставі цього рішення Відділом Держземагенства у м. Білгороді-Дністровському Одеської області 20.04.2015 зроблено витяг №19-1529-0.1-572/2-15 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2015, з урахуванням якого Сергіївська селищна рада зробила розрахунок розміру орендної плати станом на 20.04.2015 та розмір якої складає 43827,19 грн. на рік.
Крім того, відповідачем надано копію додаткової угоди №5 від 20.04.2015 до договору оренди земельної ділянки №04.06.506.00040 від 21.03.2006, якою сторони (позивач та відповідач) відповідно до п.п.4.1. п.4 договору внесли зміни в п.п.2.3. п.2 "Умови договору", виклавши його у наступній редакції:
п.п.2.3.1 "Орендна плата за використання орендуючої земельної ділянки, на 2015 рік складає 43827,19 грн. і вноситься щомісяця, слідуючого за звітним з урахуванням індекса інфляції";
п.п.2.3.11 "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 7000 м.кв. складає 1095679,84 грн.".
Враховуючи зазначене, судом апеляційної інстанції було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Розглядаючи касаційну скаргу та перевіряючи юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення та правильність застосування судом 1-ї і 2-ї інстанції норм матеріального та процесуального права у відповідності до приписів ст. 111-5, 111-7 ГПК України, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити, що за приписами ст. 84 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Постанова суду апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідає.
Так, суд апеляційної інстанції при розгляді справи не надав оцінку додатковій угоді від 20.04.2015 №5 з огляду на приписи п.4 ст. 4-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про її державну реєстрацію, що свідчить про порушення положень ст. 640, 654 ЦК України, за змістом яких, договір є укладеним з моменту вчинення певної дії, а зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається.
Слід також зазначити, що відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Матеріали справи не містять обґрунтування неможливості подання відповідачем зазначених вище по тексту доказів до суду 1-ї інстанції, а оскаржувана постанова не містить обґрунтування причин прийняття таких доказів.
Враховуючи наведене, колегія вважає, що апеляційним господарським судом при вирішенні даного спору були порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови із направленням справи на повторний перегляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 у справі № 916/1657/14 скасувати.
Справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для перегляду.
Головуючий суддя: Г.П. Коробенко
Судді: Г.М. Мачульський
В.І. Шаргало
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2015 |
Оприлюднено | 21.07.2015 |
Номер документу | 47022888 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Коробенко Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні