Постанова

від 21.10.2009 по справі 2а-4123/09/0870

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

21 жовтня 2009 року Справа № 2а-4123/09/0870

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Вінд», 69008, м. Запоріжжя, вул. Реактивна, 1

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя, 69000, м. Запоріжжя, вул. Тенісна, 8

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001032301/0/1546 від 08.07.2009 року.

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Ємельяновій Г.В.

за участі представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 04.09.2009 року)

від відповідача -ОСОБА_2 ( довіреність № 8309/10/10 від 22.07.2009 року)

ТОВ «Строй-Вінд»звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001032301/0/1546 від 08.07.2009 року, яким ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя визначено ТОВ «Строй-Вінд»податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2 762373,95 грн., у т.ч. за основним платежем -1841582,63 грн. та штрафних санкцій - 920791,31 грн.

Ухвалою суду від 20.07.2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4123/09/0870 та призначено до судового розгляду на 07.09.2009р. У судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.09.2009року. За письмовим клопотанням відповідача провадження у справі зупинялось до 21.10.2009 року. Ухвалою від 18.09.2009 року провадження у справі поновлено з 21.10.2009 року та призначено до судового розгляду на 21.10.2009 року.

У засіданні 21.10.2009р. відповідач заявив письмове клопотання про зупинення провадження у справі, в порядку п.4 ч.2 ст.156 КАС України, для отримання додаткових доказів щодо того, що контрагент позивача -ТОВ «Олекс - Трейд»на момент подання податкових декларацій з ПДВ за липень 2008 року було ліквідовано та внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про ліквідацію.

Ухвалою суду від 21.10.2009 року у задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя про зупинення провадження у справі -відмовлено та відповідно до ст.160 КАС України, 21.10.2009 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, у судовому засіданні здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Представник позивача підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Строй-Вінд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.08р., за результатами якої складений Акт від 25.06.2009 №1457/23-023/33528488. На підставі зазначеного Акту винесено спірне податкове повідомлення-рішення № 000103230І/0/1546 від 08.07.09р. по податку на додану вартість в сумі 2 762 373,95 (основний платіж -1 841 582,63 грн., штрафна санкція - 920 791,31 грн.).

Згідно висновків ДПІ, податкове повідомлення-рішення було винесено на підставі висновків відповідача про завищення права на податковий кредит у зв'язку з не декларуванням контрагентом-постачальником (ТОВ «Олекс-Трейд») податкових зобов'язань з ПДВ.

Однак, таке твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно платіжного доручення № 7 від 29.08.2008 ТОВ «Олекс-Трейд»сплатило до бюджету задекларований податок на додану вартість у розмірі 1844040,00 грн.

Крім того, зазначаючи, що право на податковий кредит не може бути поставлено в пряму залежність від дотримання податкової дисципліни третіми особами, позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0001032301/0/1546 від 08.07.2009 року, яким ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя визначено йому податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 2 762373,95 грн.

Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що працівниками ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя планову виїзну перевірку ТОВ «Строй-Вінд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.08р., за результатами якої складено Акт від 25.06.2009 №1457/23-023/33528488. В ході перевірки встановлено, що зважаючи на відсутність сплати до бюджету податкового зобов'язання у розмірі 1842904,52 грн. підприємством ТОВ «Олекс-Трейд», підприємство ТОВ «СТРОЙ ВІНД»не мало права на отримання податкового кредиту, що призвелодо порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями, п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України та безпідставного завищення суми податкового кредиту на загальну суму 1 841 582,63 грн, у тому числі:

- за липень 2008 року - на суму 1 841 582,63 грн.

Також ДПІ У Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ повідомлено, що провести перевірку ТОВ „Олекс-Трейд" (код ЕДРПОУ 35608402) з питань взаємовідносин з ТОВ «Строй-Вінд»не можливо, тому як ТОВ „Олекс-Трейд" 13.04.2009 (Б29/107-90) визнано банкрутом (14 стан).

До того ж, згідно наданих у ході перевірки завірених отриманих податкових накладних встановлено порушення п.п.7.4.5. п. 7.4. ст..7 Закону України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", відповідно до якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ"), оскільки зазначені податкові накладні не скріплені печаткою постачальником (контрагентом) ТОВ «Строй-Вінд».

Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, та просить у позові відмовити у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд,-

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень №117 від 06.04.2009р., №175 від 26.05.2009р., №175/1 від 04.06.2009р., фахівцями ДПІ у Заводському районі міста Запоріжжя проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Строй-Вінд»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.08р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.08р.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки встановлено, що позивачем, в порушення пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 та пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 19 ст.2 Бюджетного кодексу України, ТОВ «Строй-Вінд»занижено податок на додану вартість за липень 2008 року на загальну суму 18415183 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Олекс-Трейд»для ТОВ «Строй-Вінд»проводилось постачання товарно-матеріальних цінностей у тому числі за липень 2008 р. на загальну суму 11052476,52 грн. з ПДВ, у тому числі ПДВ 1841582,63 грн., що підтверджено податковими накладними.

В податковому обліку ТОВ «Строй-Вінд»податкові накладні, отримані від ТОВ «Олекс-Трейд»відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у розділі І «Отримані податкові накладні», дані якого відповідають даним податкової декларації за відповідні звітні періоди.

В бухгалтерському обліку дана операція відображена бухгалтерськими проводками:

Дт 641 1 «Розрахунки по ПДВ», Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

З метою підтвердження законності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, зазначених у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних податкових накладних, що були отримані підприємством ТОВ «Строй-Вінд»від ТОВ «Олекс-Трейд» у ході перевірки було направлено запит № 1402/7/23-112 від 10.04.2009 до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ, на обліку у якій перебуває підприємство.

Згідно листа № 18880/7/23-38 від 23.04.2008р. отримана відповідь, що ТОВ „Олекс-Трейд" має стан платника - 8 - внесено до ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням.

Також, згідно відповіді ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ ТОВ „Олекс- Трейд" 13.04.2009р. (Б29/107-09) визнано банкрутом.

Підприємство ТОВ «Олекс Трейд»за період липень 2008 року задекларувало суму податкових зобов'язань по податку на додану вартість за липень 2008 року меншу, ніж сума податку на додану вартість, що була віднесена підприємством ТОВ «Строй-Вінд»до складу податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Зважаючи на приписи п.п.7.2.3 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у покупця виникає право на податковий кредит у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця.

Одночасно законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум ПДВ до податкового кредиту є сплата цих сум до Державного бюджету України, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.2, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку як особи, яка згідно Закону України «Про додаток на додану вартість»від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями, «..яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем...»

З врахуванням вищенаведеного та зважаючи на відсутність сплати до бюджету податкового зобов'язання у розмірі 1842904,52 грн. підприємством ТОВ «Олекс-Трейд», підприємство ТОВ «Строй-Вінд»не мало права на отримання податкового кредиту, що призвело до порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 р.№ 168/97-ВР із змінами і доповненнями, п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України та безпідставного завищення суми податкового кредиту на загальну суму 1841582,63 грн., у тому числі: за липень 2008 року на суму 1841582,63 грн.

Таким чином, в порушення вимог п.п.7.2.3 п.7.2, пп 7.4.1, п.п 7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України, підприємством ТОВ «Строй-Вінд»занижено податок на додану вартість на загальну суму 1841582,63 грн., у тому числі: за липень 2008 року на суму 1841582,63грн.

Також згідно наданих у ході перевірки завірених копії отриманих податкових накладних встановлено порушення п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість"- „Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями…

У порушення п. 18 Наказу ДПА Украйни від 30.05.1997р. № 165 „Порядок заповнення податкової накладної", де зазначено „Усі складені екземпляри податкової накладної підписуються особою, вповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписуються покупцем товарів (послуг) та не скріпляються його печаткою" ТОВ „Строй-Вінд" включено до складу податкового кредиту суми податкового кредиту згідно податкових накладних, не скріплених печаткою постачальником ТОВ «Строй-Вінд».

З врахуванням вищенаведеного ТОВ «Строй-Вінд»не мало права на отримання податкового кредиту, що призвело до порушення вимог п.п.7.4.5. п. 7.4. ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 18 Наказу ДПА Украйни від 30.05.1997р. №165 „Порядок заповнення податкової накладної" та завищення суми податкового кредиту на загальну суму 279859,00 грн., у тому числі за липень 2008 року на суму 279859 грн.

За результатами перевірки складено Акт від 25.06.2009 №1457/23-023/33528488, у якому зафіксовано виявлені в ході перевірки порушення, а саме: завищення суми податкового кредиту за липень 2008 року на суму 1 841 582,63 грн.

За наслідками проведення перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000103230І/0/1546 від 08.07.2009р. по податку на додану вартість в сумі 2 762 373,95 (основний платіж -1 841 582,63 грн., штрафна санкція - 920 791,31 грн.).

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку до Запорізького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та, такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Закон України В«Про податок на додану вартістьВ» визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.

На момент проведення перевірки позивач на підтвердження податкового кредиту мав необхідні податкові накладні, виписані на його адресу ТОВ В«Олекс-ТрейдВ» , що відображено і в Акті перевірки.

Тому Позивач мав підстави для включення до податкового кредиту суми ПДВ за липень 2008 року в розмірі 1 841 582,63 грн.

В акті перевірки Відповідач вказує, що згідно відповіді на запит ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, листом № 18880/7/23-38 від 23.04.2008р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ повідомлено, що ТОВ „Олекс-Трейд" має стан платника - 8 - внесено до ЄДР запис про відсутність за місцезнаходженням та 13.04.2009р. (Б29/107-09) ТОВ „Олекс-Трейд" визнано банкрутом. Таким чином, порушення контрагентом постачальником своїх податкових зобов'язань є підставою для висновку про необґрунтованість заявлених ТОВ «Строй-Вінд» вимог про зменшення податкового зобов'язання.

Відповідач визначив недійсність виписаних ТОВ «Олекс-Трейд»податкових накладних на підставі факту визнання вказаного товариства банкрутом.

Проте, відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівВ» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до п. 9.8 ст. 9 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та п.п. 25.2.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3.04. 2000р. за №208/4429 ) реєстрація платника ПДВ діє до дати її анулювання.

Дата затвердження акта про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення. До цього моменту всі повноваження платника ПДВ (в тому числі виписування податкових накладних) за ним збережено.

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, Акту про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ТОВ „Олекс-Трейд не винесено.

Оскільки контрагент позивача на момент складання ним спірних податкових накладних перебував в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво платника податку на додану вартість, дані податкові накладні оплачені позивачем, тому визнання в судовому порядку недійсними установчих документів контрагента позивача не є підставою для визнання недійсними виписаних цим контрагентом податкових накладних, позивачем в ціні придбаних у цього контрагента товарів по податковим накладним було сплачено ПДВ, тому позивач правомірно відносив сплачений ним в ціні товару ПДВ до свого податкового кредиту.

Згідно пп. 7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» №168/97-ВР від 03.04.97р. із змінами та доповненнями податкова накладна має містити зазначені окремими рядками:

А) порядковий номер податкової накладної;

Б) дату виписування податкової накладної;

В) повну або скорочену назву, зазначеному у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

Г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

Д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

Е) опис (номенклатура) товару (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм);

Є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах;

Ж) ціну поставки без врахування податку;

З) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

И) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Таким чином, відсутність у податковій накладній будь -якого з перелічених реквізитів позбавляє покупця, зареєстрованого як платник ПДВ, права на податковий кредит, оскільки така податкова накладна не відповідає вимогам Закону про ПДВ.

Оскільки спірні податкові накладні видано по реальним господарським операціям, а виявлені в накладних помилки не призвели до втрат бюджету, слід визнати, що саме недотримання позивачем порядку, встановленого пп.. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону В«Про податок на додану вартістьВ» не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених позивачем витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно абз. 2 п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону В«Про податок на додану вартістьВ» , підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

Самі по собі недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою в результаті перевірки позивача, не роблять накладні недійсними та не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів.

Окрім того, відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Жодним нормативним актом України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

На суб'єктів підприємницької діяльності не покладено обов'язок контролювати звітність контрагента або своєчасність сплати ним податків

Приймаючи до уваги, що Закон України «Про податок на додану вартість»підставою для отримання відшкодування визначав дані тільки податкової декларації за звітний період і питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків, висновки податкового органу суд вважає неправомірними. Разом з тим, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні контрагентом, що був зареєстрований платником податку на додану вартість на час здійснення вказаних операцій, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не давали відповідачу підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 4, п. 1 ст. 17, ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Вінд»до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 08.07.09р. № 0001032301/0/1546, задовольнити.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.07.09р. № 0001032301/0/1546, винесене Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Запоріжжя.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Вінд»(ЄДРПОУ 33528488) 3,40 грн. (три грн.40 коп.) судового збору. Видати виконавчий лист.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 17.11.2009р.

Суддя О.М. Нечипуренко