Ухвала

від 30.01.2012 по справі 2а/1770/2197/2011

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/1770/2197/2011

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д.П.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"30" січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Жизневської А.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" липня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області про зобов"зання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі ( далі- ВД ФССНВ) про зобов"язання включити в акти щомісячної звірки невідшкодовані витрати управління Пенсійного фонду на виплату пенсій інвалідам внаслідок трудового каліцтва,- ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, одержаного за кордоном та витрати на виплату пенсій і доставку, всього на суму 9089.02 грн., 1331.64 коп. - на виплату допомоги на поховання ОСОБА_8 та 188725.72 грн. щомісячної державної адресної допомоги.

У червні 2011 року позивач змінив предмет позову і просив стягнути з відповідача понесені ним на виплату пенсій та інших виплат зазначеним категоріям осіб за період з січня по квітень 2011 року на загальну суму 199146.38 грн.(а.с.47).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 липня 2011 року у позові ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Костопільському районі відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_3 Пенсійного фонду звернулось до апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій порушує питання про скасування постанови у зв"язку з її невідповідністю нормам матеріального права, та прийняття нової про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді -доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.Судом встановлено, що за січень-квітень 2011 року позивачем було виплачено :

-на виплату та доставку пенсій інвалідам внаслідок трудового каліцтва в результаті нещасних випадків, що стались в період роботи за кордоном -ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,- 1776.14 грн.

-на виплату допомоги на поховання ОСОБА_8, що одержувала пенсію по інвалідності внаслідок трудового каліцтва,- 1331.20 грн.

-на виплату державної адресної допомоги вказаним пенсіонерам -188725.72 грн.

А всього- 199146.38 грн.(а.с.5).

Вказані суми витрат включалися позивачем до актів щомісячної звірки, але не були прийняті до заліку та не відшкодовувались відповідачем.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування витрат по виплаті державної адресної допомоги не передбачено законом, відсутня правова підстава для відшкодування допомоги на поховання ОСОБА_8, та у зв"язку з тим, що до ВД ФССНВ не були передані документи потерпілих від нещасного випадку до 01.04.2001 року.

Такі висновки суду грунтуються на матеріалах справи та чинному законодавстві.

Як встановлено, у матеріалах справи відсутні медичні документи, на підтвердження факту пов"язаності причини смерті застрахованої особи з одержаним трудовим каліцтвом. Таким чином, суд дійшов правильного висновку, що зазначені обставини зумовлюють відсутність самого факту настання страхового випадку.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки відповідно до Постанови від 6 березня 2006 року N 13 "Про витрати на поховання у разі смерті застрахованої особи від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" витрати на поховання проводяться робочими органами виконавчої дирекції Фонду страхувальнику або сім'ї застрахованого чи іншій особі, яка здійснювала поховання у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року N 826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" із змінами, внесеними від 25 серпня 2004 року N 1112, та постановою правління Фонду від 06.03.2006 року N 13 передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Судова колегія вважає, що при вирішенні данного спору суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність обов'язку відповідача по виплаті допомоги на поховання. Ототожнення позивачем поняття допомоги на поховання, яка передбачена ст. 53 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", з поняттям виплати ватрат на поховання, що передбачене ст. 21 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", є необгрутованим.

Що стосується адресної допомоги, вона встановлена постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання пенсійного забезпечення громадянВ» № 265 від 26.03. 2008 року і передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно з п. 4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03. 2008 року не передбачає відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Діючим законодавством також не передбачено відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Так, стаття 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ» №1105-ХІV від 23.09.1999 року дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога, не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, окрім того, вона не пов'язані із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись відповідачем.

Відтак, висновки суду першої інстанції в цій частині позовних вимог, є обгрунтованими.

Щодо стягнення витрат понесених на виплату пенсій громадянам, які отримали травми за межами України, то суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року N 16/98-ВР одним із видів соціальних послуг і матеріального забезпечення, які надаються за таким страхуванням, є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності, яка настала з таких причин.

Частиною 4 статті 26 зазначеного законодавчого акта встановлено, що в разі, коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася така особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного щодо відшкодування понесених ним витрат.

У пункті 2 статті 7 "Прикінцеві положення" Закону України від 22 лютого 2001 року N 2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (набрав чинності з 1 квітня 2001 року), встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не були передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України від 23 вересня 1999 року N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон N 1105-XIV) також передбачено: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований; при цьому зазначений страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону N 1105-XIV Фондом провадяться відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац 3).

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як зазначено в абзаці 7 того самого пункту, Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII "Про охорону праці", які ліквідуються.

Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції і щодо того, що чинним законодавством не передбачений порядок, відповідно до якого спір з цього питання міг би вирішуватись між управлінням Пенсійного фонду України та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на місцях. Такий спір, в тому числі і стягнення невідшкодованих сум пенсії по інвалідності особі, яка стала інвалідом внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР та витрат на її доставку повинен вирішуватися на централізованому рівні між правлінням Пенсійного фонду України та правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 197,198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "04" липня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: ОСОБА_9

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Костопільському районі Рівненської області вул.Грушевського,34а,м.Костопіль,Рівненська область,35000

3- відповідачу ОСОБА_4 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у костопільському районі Рівненської області вул.Б.Хмельницького 15,м.Костопіль,Рівненська область,35000