Постанова

від 16.09.2015 по справі 2а/1770/2197/2011

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2197/2011

16 вересня 2015 року м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління ОСОБА_1 фонду України в Костопільському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області про стягнення невідшкодованих витрат, -

ВСТАНОВИВ :

Управління ОСОБА_1 фонду України в Костопільському районі звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) про стягнення невідшкодовані витрати на виплату пенсій та інших виплат за період з січня по квітень 2011 року на загальну суму 199 146,38 грн.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 у справі №2а/1770/2197/2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012, в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.06.2015 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, що отримали каліцтво за межами України - скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04.07.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 залишено без змін.

13.07.2015 справа №2а/1770/2197/2011 надійшла до Рівненського окружного адміністративного суду та відповідно до ст.15-1 КАС України розподілена для розгляду в провадження судді Гломбу Ю.О.

Ухвалою віл 14.07.2015 справу №2а/1770/2197/2011 в частині позовних вимог про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, що отримали трудове каліцтво за межами України призначено до розгляду на 16.09.2015.

Представник позивача в судове засідання 16.09.2015 не прибув, подав клопотання, яким позовні вимоги підтримав та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач позов не визнав, подав письмове заперечення, на підставі якого просив в позові відмовити повністю. Крім того, зазначив, що в позові не вірно визначено вид виплат та розмір який позивач виставляє як пенсія особам, що отримала трудове каліцтво за межами України, оскільки із зазначеної в позові суми: 1737,36 грн. складає сума виплаченої суми, а 7351,66 грн. - щомісячна державна адресна допомога.

Представник відповідача в судове засідання 16.09.2015 не прибув, подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України у зв'язку з тим, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та заперечення, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності особам, що отримали каліцтво за межами України підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Судом встановлено, що за січень-квітень 2011 року позивачем було виплачено 9089,02 грн., з яких 1737,36 грн. - кошти на виплату та доставку пенсії по інвалідності ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та 7351,66 грн. - щомісячна державна адресна допомога.

Вказані суми витрат включалися позивачем до актів щомісячної звірки, але не були прийняті до заліку та не відшкодовувались відповідачем.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач підписав акти щомісячних звірок з таблицями розбіжностей (а.с.17-24). Вказані таблиці розбіжностей є невід’ємними частинами актів, отже в такому вигляді і мають подаватись до Головного управління ОСОБА_1 фонду та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Такий самий порядок був затверджений спільним листом ОСОБА_1 фонду України (23.10.2007 №16842/04-30) та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (19.10.2007 №183-08-4), де було вказано, що у разі розбіжностей необхідно скласти таблиці розбіжностей по кожному місяцю окремо, в яких зазначити причини, по яких управління виконавчої дирекції Фонду не приймало до відшкодування витрати, визначені головним управлінням ОСОБА_1 фонду. В подальшому, починаючи з жовтня 2007 року, спільно узгоджені Довідка і таблиця розбіжностей, підписані начальником головного управління ОСОБА_1 фонду та начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України надсилається у ОСОБА_1 фонд України та виконавчу дирекцію Фонду у встановлені строки.

Адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України „Деякі питання пенсійного забезпечення громадянВ» № 265 від 26.03.2008 і передбачена у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох - 120 %, на трьох і більше - 150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. Згідно з п. 4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 не передбачає відшкодування ОСОБА_1 фонду України витрат на виплату і доставку вказаних видів адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Діючим законодавством також не передбачено відшкодування ОСОБА_1 фонду України витрат на виплату і доставку вказаної адресної допомоги з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Так, стаття 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатностіВ» №1105-ХІV від 23.09.1999, в редакції чинній на момент виникнення правовідноси, дає повний перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Державна адресна допомога, не відноситься до переліку виплат для відшкодування завданої каліцтвом шкоди, окрім того, вона не пов’язані із страховими випадками, а тому не повинна відшкодовуватись відповідачем.

Відшкодування відповідачем ОСОБА_1 Фонду України, витрат пов’язаних з виплатою пенсій регулюється Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України ОСОБА_1 фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою Правління ОСОБА_1 фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697. Однак, цим Порядком також не передбачений обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України відшкодовувати щомісячну державну адресну допомогу та витрати на її доставку.

Тому, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Костопільському районі не зобов’язане включати до заліку суми витрат по виплаті адресної допомоги по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та відшкодовувати витрати з виплати та доставки вищевказаної пенсії.

Крім того, п. 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України ОСОБА_1 фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління ОСОБА_1 фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697, передбачено, що органи ОСОБА_1 фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, разом з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України складають акт щомісячної звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню. На підставі вказаного акту Головним управлінням ОСОБА_1 фонду та Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування узгоджується довідка про відшкодування, згідно з якою на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, Фонд соціального страхування перераховує відповідні кошти ОСОБА_1 фонду України (п.6 та п.7 Порядку).

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача в тій частині, що сторони у даній, справі позбавлені права на проведення розрахунків на своєму рівні.

Також суду слід зазначити, що Порядок не врегульовує спірні відносини, так як розрахований на відсутність спору, разом з тим він чітко окреслює повноваження робочих органів на місцях, які полягають лише у проведенні взаємозвірок та підписання відповідних актів.

Враховуючи дані обставини суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача невідшкодованих витрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги на загальну суму 7351,66 грн.

Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини щодо неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, суд виходить з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основ) якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

За змістом пункту 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 2272-ІІІ від 22.02.2001 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.04.2001, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, ОСОБА_1 фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

В статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

За змістом частини другої статті 2 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № XII від 05.11.1991 встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання-чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Як убачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ОСОБА_1 фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

З позовної заяви та досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що відповідачем не прийнято до заліку витрати на виплату та доставку пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну за січень-квітень 2011 року загальною сумою 1737,36 грн., в тому числі: ОСОБА_3 - 600,00 грн., витрати на доставку пенсії відсутні; ОСОБА_4 - 600,00 грн., витрати на доставку пенсії відсутні; ОСОБА_2 - 529,12 грн. та витрати на доставку пенсії - 8,24 грн. (а.с.135).

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат в загальній сумі 1737,36 грн., понесених позивачем за період січень-квітень 2011 року на виплату та доставку пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління ОСОБА_1 фонду України у Костопільському районі в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих за кордоном задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Костопільському районі Рівненської області (код ЄДРПОУ 29930496) на користь управління ОСОБА_1 фонду України у Костопільському районі (код ЄДРПОУ 22553805) витрати на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих за кордоном, за січень-квітень 2011 року в розмірі 1737,36 грн. (одна тисяча сімсот тридцять сім гривень 36 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.