Рішення

від 30.07.2009 по справі 8/369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/369

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" липня 2009 р. Справа № 8/369

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Давидюка В.К.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Колибіденко О.В. - дов. від 16.01.09р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ" (м.Київ)  

до Спільного підприємства "АПФ" (м.Житомир)

про стягнення 165191,10 грн.

Спір розглядається в більш тривалий термін, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 165191,10 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору купівлі-продажу №118 від 23.11.06р., з яких 140000,00 грн. - сума основного боргу, 14584,09 грн. - пеня, 1823,01 грн. - 3% річних та 8784,00 грн. - інфляційні.

В процесі судового розгляду справи позивач декілька раз уточнював позовні вимоги. Згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог, наданої представником позивача в судовому засіданні, позивач просить суд стягнути з відповідача 120000,00 грн. основного боргу, 14493,60 грн. пені, 2783,82 грн. 3% річних та 11914,00 грн. інфляційних, а всього на суму 149191,42 грн., а також просить стягнути з відповідача 1685,16 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві. Надав довідку про стан заборгованості відповідача, згідно якої станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 120000,00 грн. без врахування сум пені, 3% річних та інфляційних. Пояснив, що відповідач частково борг в сумі 20000,00 грн. сплатив позивачеві під час розгляду справи в суді.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір №118 від 23.11.06р., специфікацію до договору, розрахунки суми боргу, рахунок-фактуру, видаткову накладну, довіреність, банківські виписки, уточнення позовних вимог, довідки, свідоцтво про державну реєстрацію, довідки про включення до ЄДРПОУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.06р. між сторонами був укладений договір №118 від 23.11.06р. (а.с. 15-17), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідачеві (покупцю) товар, а відповідач зобов'язаний прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, передача товару за цінами, в терміни і в кількості буде здійснюватись згідно специфікацій до даного договору, які є невід'ємними його частинами.

Згідно з п. 5.1 зазначеного договору, оплата за поставлений товар проводиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця в гривнях України.

Оплата за поставлений товар здійснюється покупцем із розрахунку 100% вартості поставки не пізніше одного банківського дня до моменту поставки, якщо інше не передбачено специфікаціями на кожну партію товару (п.5.2 договору).

Специфікацією до даного договору №7 від 21.10.08р. (а.с.18) передбачено, що відповідач зобов'язаний оплатити партію товару на протязі 20 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов даного договору, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 280000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0013107 від 21.10.08р. та довіреністю ЯОЕ №054345 від 21.10.08р. (а.с.20-21).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, сплативши позивачеві 140000,00 грн., про що свідчать банківські виписки (а.с.22-27).

Тому, станом на день звернення з позовом до суду у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі  140000,00 грн. (280000,00 грн. - 140000,00 грн.).

Разом з тим, після подачі позову до суду відповідач частково розрахувався з позивачем, сплативши останньому 20000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 08.04.09р. та від 13.05.09р. (а.с.38,56) і не заперечувалось представником позивача в засіданні суду.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 120000,00 грн. (140000,00 грн. - 20000,00 грн.) основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 20000,00 грн. боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Крім того, позивач в заяві про уточнення позовних вимог від 30.07.09р. просить суд стягнути з відповідач на свою користь 2783,82 грн. 3% річних, 11914,00 грн. інфляційних та пеню, яка згідно уточненого розрахунку позивача становить 14493,60 грн.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що у випадку прострочення в оплаті за поставлений товар відповідно до специфікації на дану поставку, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві пеню в розмірі 0,2% від суми даної поставки за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши уточнений розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що 3% річних, інфляційні та пеня нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню в сумі 2783,82 грн. 3% річних, 11914,00 грн. інфляційних і 14493,60 грн. пені.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повного розрахунку з позивачем суду не надав.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги  в частині стягнення 120000,00 грн. основного боргу, 2783,82 грн. 3% річних, 11914,00 грн. інфляційних і 14493,60 грн. пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу суд припиняє провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Спільного підприємства "АПФ", 10019, м. Житомир, вул. Комерційна, 8 р/р 26008221701 в ОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 311272, код ЄДРПОУ 24702209

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єдина Торгова Система-Київ", 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 68, р/р 2600159804  у ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 32959643

- 120000,00 грн. - основного боргу;

- 14493,60 грн. - пені;

- 2783,82 грн. - 3% річних;

- 11914,00 грн. - інфляційних;

- 1685,16 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20000,00 грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Давидюк В.К.

Дата підписання:

Віддрукувати:  

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу