Рішення

від 24.11.2008 по справі 15/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" листопада 2008 р.Справа №  15/301

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства „Лекс-фарма” м. Київ

до відповідача: ТОВ „Терра-Тіко” м. Кіровоград

про стягнення 10110 грн. 22 коп.

Представники сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – Кузьмінська В.Л. довіреність б/н від 18.11.08р.

                                                       ВСТАНОВИВ:          

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 5450 грн. 02 коп. боргу, 4660 грн. 20 коп. пені. В клопотанні б/н і б/д зареєстрованого в суді 03.11.08р. позивач просить включити до суми позову затрати на відрядження в загальній сумі 148 грн. 56 коп. В судове засідання позивач не з'явився, про причини неявки не повідомив. В надісланій по факсу заяві б/н і б/д, яка зареєстрована в суді 21.11.08р., позивач вказує наступне: „Повідомляємо Вам, що ми виставляли позов до ТОВ „Терра-Тико” согласно справи № 15/301 р. Кіровоград, в якому просили стягнути з них 10330 гр. 22 коп. 4.11.08 г ми отримали суму 5450гр 16 коп. Проте ми не отримали пеню 4660 гр 20 коп. і витрати на відрядження в суд у розмірі 148 г 56 коп. ТОВ „Терра-Тіко” відмовляється оплачувати вказану суму. Просимо суд в законом порядку зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання перед нами”. Представник відповідача в усній формі підтвердив погашення основного боргу, позовні вимоги в частині стягнення пені заперечив.   

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір № 84 від 22.05.07р. За умовами договору продавець /позивач/ зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти на реалізацію продукцію, товари, кількість, якість і асортимент яких зазначені в накладних, рахунках чи в доповненнях до договору. Платежі проводяться покупцем шляхом передоплати, або оплати після реалізації товару, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання продукції від продавця. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до письмового повідомлення про намір його розірвати однією із сторін. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений печатками підприємств.  

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.          

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по накладним від 22.05.07р., 05.06.07р., 26.06.07р., 27.08.07р., 05.11.07р., 12.12.07р., 23.04.08р., 05.06.08р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16500 грн. 42 коп. Відповідач частково розрахувався за отриманий товар сплативши 11050 грн. 40 коп.

Залишок боргу відповідача на момент звернення позивача до суду становив 5450 грн. 02 коп.    

Під час розгляду справи, відповідач сплатив залишок боргу в сумі 5450 грн. 02 коп., що підтверджується копією платіжного доручення № 854 від 04.11.08р.

Тому, позовні вимоги в частині стягнення 5450 грн. 02 коп. основного боргу підлягають припиненню на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення 4660 грн. 20 коп. пені підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення неустойки передбачені ст. ст. 230, 231 ГК України.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку невиконання умов пункту 5.1 і не повернення товару по пункту 3.2 покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожний день прострочки платежу до повного погашення заборгованості.

Позивачем нарахована пеня за період з 21 червня 2007 року по 1 вересня 2008 року в сумі 4660 грн. 20 коп. по 0,5 % за кожний день прострочки оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Частина 2 ст. 4 ГК України визначає, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначається цим Кодексом.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08р. № 01-8/211 „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у відповідь на питання № 1 в абзаці 6 викладена правова позиція про те, що спеціальні норми ГК України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами ЦК, які передбачають відповідне загальне регулювання. Тобто мова йде і про частину 2 ст. 551 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.  

Таким чином, позивач невірно розрахував суму пені, яка з врахуванням вищенаведених актів законодавства, облікової ставки НБУ, що змінювалась, періоду часу вказаного позивачем в розрахунку, врахуванням періоду прострочки оплати по кожній накладній становить 516 грн. 11 коп.

Відповідач не надав власний розрахунок пені.

Позовні вимоги в частині стягнення витрат на відрядження, а саме проїзд Київ-Кіровоград 93 грн. 87 коп., проїзд Кіровоград-Дніпропетровськ 54 грн. 69 коп. задоволенню не підлягають, так як ст. 44 ГПК України не відносить до складу судових витрат як витрати на відрядження представника сторони, так і на відшкодування за проїзд.

Позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 4, 193, 230 – 232, 343 ГК України, ст. ст. 9, 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 80, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Терра-Тіко” м. Кіровоград вул. Героїв Сталінграду 16/17 р/р 26008312183001 у ФЗАТ КБ Приватбанк м. Кіровоград МФО 323583 код ЄДРПОУ 31008130 на користь приватного підприємства „Лекс-фарма” м. Київ вул. Козацька 32А р/р 2600575299 „Райффайзен банк Аваль” МФО 380805 код ЄДРПОУ 35001453 – 516 грн. 11 коп. пені, 59 грн. 66 коп. сплаченого державного мита, 69 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Провадження по справі в частині стягнення 5450 грн. 02 коп. основного боргу – припинити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя   К.М.Мохонько