Рішення

від 26.12.2008 по справі 18/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "26" грудня 2008 р.Справа №  18/193

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горлової М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/193

за позовом:  Приватного підприємства "Охорона - Захист", м. Кіровоград  

до відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник", с. Марто-Іванівка Олександрійського району Кіровоградської області     

про стягнення 7000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Руденко В.В., довіреність № 10 від 10.10.08; Ткаченко Є.К., довіреність № 11 від 30.01.08;

від відповідача -  участі не брали.

Приватним підприємством “Охорона-Захист” в порядку господарського судочинства подано позовну заяву про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Гірник”  7 000 грн. заборгованості за надані послуги з охорони об'єкта.

Ухвалою господарського суду від  14.10.2008 р. позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 18/193.

Розгляд справи № 18/193 відкладався з підстав, викладених в ухвалі господарського суду від 27.11.2008 р. та в судовому засіданні 16.12.2008 р. оголошено перерву до 26.12.2008 р.

В судовому засіданні 26.12.2008 р. представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач позов заперечив та подав письмовий відзив, в якому виклав свої заперечення і просить відмовити у задоволенні позову повністю. Представники відповідача в судове засідання 26.12.2008 р. не з"явились.

В судовому засіданні 26.12.2008 р. за згодою присутніх представників позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи та оцінивши надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, наведені в обґрунтування позовних вимог і заперечень проти позову, господарський суд встановив наступне.

01.02.2008 р. між приватним підприємством “Охорона Захист”  (Охорона) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Гірник” (Замовник)  укладено договір № 11/11 на охорону об'єкта  (т. 1 а.с. 9-17).

За умовами укладеного договору Замовник передає, а Охорона приймає під охорону два Об'єкта з матеріальними цінностями, які знаходяться в ньому та/або його відокремлені приміщення (будівлі) з матеріальними цінностями, які знаходяться в них і позначені у план-схемі Об'єкта, що охороняється. Об'єкти знаходяться за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, с. М.Іванівка та с.Звенигородка.

Сторонами при укладені договору передбачено надання послуг за плату, розмір якої становить 3500 грн. за місяць. Згідно пункту 1 договору  проводиться оплата до 10 числа слідуючого місяця відповідно акта виконаних робіт і рахунку.

Вказаний договір укладено в письмовій формі, підписано сторонами та скріплено печатками підприємств. Строк дії договору до 31 грудня 2008 року.

Стаття 67 Господарського кодексу України визначає, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.  Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  

Згідно частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до статті 901  Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

За приписами частини 1 статті 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

В силу вимог частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як повідомляється позивачем та не заперечується відповідачем,  приватне підприємство “Охорона-Захист” надавало визначені  умовами договору послуги по охороні об'єкту. Право позивача на надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності,  підтверджується ліцензіями серії АВ № 079548 та серії АВ № 079547, виданих Міністерством внутрішніх справ України (т. 1 а.с.71–72).

Між тим, відповідачем отримані послуги по охороні оплачені не в повному обсязі, а саме, не оплачено послуги, що надані в липні-серпні 2008 року в сумі 7 000 грн. Вказане, зокрема, слідує з акту звірки розрахунків (т. 1 а.с. 88)  та не заперечується сторонами.

У наданому до суду відзиві відповідач пояснив відсутність оплати  невиконанням приватним підприємством “Охорона-Захист” обов'язків по охороні майна позивача,  що  полягає у  допущені Охороною крадіжки майна сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Гірник” в липні-серпні 2008 р. Вказані обставини також слугували не підписанню з боку відповідача актів виконаних в робіт за липень-серпень 2008 р.

Нормами статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування покладено на кожну із сторін.

Господарський суд вважає, що відповідачем не доведено фактів неналежного виконання позивачем умов договору по охороні об'єкта в липні-серпні 2008 року, що слідує з наступного.

Згідно  статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Вказаним нормам кореспондують приписи статті 193 Господарського кодексу України щодо загальних умов виконання господарських зобов'язань.  

Сторонами при укладені договору на охорону об'єкта в пункті  2 передбачено, що акти виконаних робіт підписуються сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченню терміну дії договору.

Позивачем  з урахуванням зазначених умов договору підписано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які надані на підписання відповідачеві, а також виставлено рахунки на оплату (т. 1 а.с.84-87).

Надані акти відповідачем не підписано з причин вчинення в липні-серпні 2008р. крадіжок майна з охоронюваного позивачем об'єкту. Як на підтвердження викладеного, позивач посилається на  постанови про порушення кримінальних справ у зв'язку з крадіжками (т. 1 а.с. 39, т. 2 а.с. 36).

Пунктами  1, 4 розділу 6 укладеного між сторонами договору  передбачено, що факт неналежного виконання Охороною своїх зобов'язань та розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, встановлюється у визначеному чинним законодавством порядку. Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна Замовника сторонніми особами, які проникли на Об'єкт, що охороняється, або внаслідок пожежі, або за інших обставин, що допущені з вини Охорони, встановлюються органами дізнання, слідства або судом.

Між тим, порушення кримінальних справ за обставинами розкрадання майна відповідача свідчить лише про початок розслідування і ніяких фактів не доводить; вирок загального суду, який би містив данні, що мають значення для розгляду спору, зокрема факт вчинення злочину, данні про наявність вини позивача у викрадені майна відповідача та його розміру, з кримінальної справи відсутній.

Сам по собі не підписання відповідачем актів виконаних робіт  не звільняє  останнього від обов'язку розрахуватись за отримані послуги, враховуючи, що надання позивачем таких послуг відповідачем  в цілому не заперечується та позивачем виставлено необхідні для оплати рахунки.  

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач не спростував невиконання позивачем договірних зобов'язань по охороні об'єкта за липень-серпень 2008 р. та не обґрунтував і не підтвердив факт оплати наданих позивачем послуг по охороні об'єкта за липень-серпень 2007 р., господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд

                                                    ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Гірник" (28024, Кіровоградська область, м. Олександрія, с. Марто-Іванівка, вул. Воронова, 1, р/р 26003301305916, МФО 323215, ідентифікаційний код 30984945) на користь приватного підприємства "Охорона - Захист" (25002, м. Кіровоград, вул. Радянська, 4, р/р 2600800013549 в від. Укрексімбанку, МФО 323389, ідентифікаційний код 34100073) - заборгованість  в сумі 7000 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   В.В.Тимошевська