Рішення

від 23.12.2008 по справі 16/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/236

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "23" грудня 2008 р.Справа №  16/236

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 16/236

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ", м. Київ  

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Модус",                        с. Павлівка Світловодського району     

про стягнення 93 243,56 грн.,

Представники:

від позивача - Бєляков П.О., довіреність б/н від 18.04.08 р.;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Модус" заборгованості в сумі                         93 243,56 грн., з яких 81 083,60 грн. - сума основного боргу, 8 932,17 грн. - пеня,           2 108,17 грн. - інфляційні збитки та 1 119,62 грн. - 3% річних.

22.12.08 р. на адресу господарського суду Кіровоградської області від позивача надійшла заява б/н від 17.12.08 р. про уточнення позовних вимог, яка фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Модус" заборгованість в сумі 93 242,53 грн., з яких  81 083,60 грн. - сума основного боргу, 8 052,55 грн. - пеня, 3 000,09 грн. - інфляційні збитки та 1 106,29 грн. - 3% річних.

Оскільки, зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбачене  ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає позовні вимоги в редакції заяви від 17.12.08 р.

Відповідач відзив не подав, позовні вимоги не заперечив, однак про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 448521 (а.с. 95).

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступні обставини.

03.01.07 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Модус" (далі - Покупець) укладено договір поставки товару за № 01/07 (далі - Договір, а.с. 68-71).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність Покупця бетонні суміші, залізобетонні вироби (далі - Товар), а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату згідно даного Договору (п. 1.1. Договору).

Згідно п. 9.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня поточного року. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору, жодна з сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, його дія автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Договір 03.01.07 р. підписаний повноваженими представниками сторін та скріплений круглими печатками товариств.

Представник позивача поданим листом від 03.12.08 р. повідомив суд, що укладений між сторонами Договір, на підставі п. 9.1. Договору, був пролонгований до 31.12.08 р. (а.с. 90).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за якими регулюються параграфом 3 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Так, згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором  купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до п. 5.2. Договору, Товар вважається поставленим Покупцю з моменту його отримання в пункті призначення, згідно замовлення, представником одержувача, який вказується Покупцем, на підставі товарно-транспортних накладних.  

Як вбачається з матеріалів справи, Постачальник свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, поставивши Покупцю Товар на суму 81 083,60 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № РН-573/М від 09.10.07 (а.с. 83) на суму 58 524,53 грн. та № РН-0303 від 22.05.08 р. на суму 25 658,40 грн. (а.с. 84), копіями довіреностей серії ЯОВ № 924881 від 01.10.07 р. (а.с. 81) та серії ЯОВ              № 924861 від 12.05.08 р. (а.с. 82), копією податкової накладної № 353 від 22.05.08 р., а також копіями товарно-транспортних накладних (а.с. 14-26).

Ціна товару та порядок розрахунків регулюються розділом 7 Договору.

Так, відпуск Товару здійснюється по вільним відпускним цінам. Ціна Товару, що входить у партію поставки, вказується Постачальником у рахунках-фактурах і вважається погодженою Покупцем, в разі прийняття Товару. Передплата здійснюється Покупцем на підставі цього Договору або рахунків-фактур виставлених Постачальником на вартість партії Товару. Фактом безготівкової оплати за Товар є фактичне надходження коштів на р/р Постачальника (п.п. 7.1., 7.4. та 7.5. Договору).

Таким чином, Договором передбачена попередня оплата товару, однак строк оплати Договором не встановлений.

У відповідності до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.   

04.06.08 р. Постачальник направив на адресу Покупця претензію за вих. № 041 від 01.06.08 р., з проханням перерахувати кошти за поставлений, на підставі договору № 01/07 від 03.01.07 р., товар (а.с. 29). Зазначена претензія 18.06.08 р. отримана Покупцем, що підтверджується копією поштового повідомлення                         № 03653954 (а.с. 32).

Отже, Покупець повинен був виконати свої зобов'язання за Договором, провести оплату за поставлений Товар в семиденний строк від дня пред'явлення Постачальником вимоги.

За поставлений Товар Покупець не розрахувався, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу за поставлений товар в сумі       81 083,60 грн., а тому вимоги позивача в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими, повністю підтверджуються матеріалами справи та підлягають повному задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню, яка виникла внаслідок прострочення строку оплати за Товар в сумі 8 052,55 грн. за період з 05.07.08 р. по 17.12.08 р. (166 днів).

Як встановлено ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.2. Договору сторонами встановлено, що за прострочення платежу Покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 8 052,55 грн. за період з 05.07.08 р. по 17.12.08 р. (166 днів) ґрунтуються на умовах Договору та на нормах чинного законодавства, а тому підлягають повному задоволенню.  

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі                           1 106,29 грн. за період з 05.07.08 р. по 17.12.08 р. (166 днів) та інфляційні збитки в сумі 3 000,09 грн. за період з липня по листопад 2008 року включно.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поданий розрахунок позивача щодо інфляційних втрат відповідає дійсності та ґрунтується на нормах чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягають повному задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1 106,29 грн. за період з            05.07.08 р. по 17.12.08 р. (166 днів), то вона підлягає частковому задоволенню в сумі  1 103,27 грн., оскільки позивачем допущена помилка при розрахунку.   

Таким чином, загальна заборгованість відповідача становить 93 239,51 грн., з яких  81 083,60 грн. - сума основного боргу, 8 052,55 грн. - пеня, 1 103,27 грн. - 3% річних та 3 000,09 грн. - інфляційні втрати.  

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

                                                        ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Модус" (юридична адреса: 27505, Кіровоградська область, Світловодський район, с. Павлівка,                      вул. Жовтнева, 23; поштова адреса: 27505, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Комарова, 110-а; п/р 2600811276 в "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30503654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНА-ЛМ" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, 6а,                                    п/р 26000310004980 в філії ЦРУ ВАТ банку "Фінанси та кредит" м. Київ м. Київ, МФО 300937, код ЄДРПОУ 32660627) заборгованість в сумі 93 239,51 грн., з яких  81 083,60 грн. - сума основного боргу, 8 052,55 грн. - пеня, 1 103,27 грн. - 3% річних та 3 000,09 грн. - інфляційні втрати, а також витрати по сплаті державного мита в сумі 932,31 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,99 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, до набрання рішенням законної сили воно може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя