Ухвала

від 28.04.2015 по справі 825/4525/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" квітня 2015 р. м. Київ К/800/32687/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Ананко Ю. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» на постанову та ухвалуЧернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі№ 825/4525/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі № 825/4525/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. п. 138.1, 138.4, 138.5, 138.6, 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок, ст. ст. 9, 86, 163, 206 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки правомірності декларування ТОВ «Укрконт» від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року складено акт від 06.11.2013 року № 666/22/32480752, яким зафіксовано порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 46 080,00 грн. за 2012 рік.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2013 року № 0005572200, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46 080,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не спростовано висновки акта перевірки, які стали підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає такий висновок судів передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина ухвали апеляційного суду повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувані судові рішення зазначеним вимогам не відповідають, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки доводам підприємства та не вказали причини їх відхилення.

На думку податкового органу, позивачем завищено витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року на суму 46 180 грн., оскільки ТОВ «Укрконт» до складу рядка 06.4 Декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» включило витрати за послугами зберігання майна та оренди складського приміщення, які в господарській діяльності підприємством не використовувались.

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій залишили поза увагою посилання товариства про пов'язаність вказаних витрат із особливістю здійснення господарської діяльності товариства, не враховано доводи позивача про необхідність залучення послуг спірного контрагента через відсутність можливості охорони майна та збереження майна.

Крім того, судами першої та апеляційної інстанції не враховано, що в акті перевірки та оскаржуваному податковому повідомлення-рішенні зазначено про порушення пп. 134.1. п. 134.1 ст. 134, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України та визначено вказані норми підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, які не регулюють питання формування інших витрат.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що на підставі ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, надати оцінку доводам сторін та доказам, що їх підтверджують, з врахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо допустимості доказів (статті 70) та обов'язку доказування (стаття 71), і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконт» задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 року у справі № 825/4525/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак