Рішення

від 27.04.2015 по справі 922/1172/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2015 р.Справа № 922/1172/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Дем'яновій Є.Є.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Слобожанські ресурси», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат», м. Харків про стягнення коштів в сумі 219719,12грн. за участю представників:

від позивача: Сільченко Т.І. - довіреність б/н від 09.07.2013

від відповідача: ФіліпеняЛ.І. - довіреність б/н від 11.08.2014

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Слобожанські ресурси», м.Харків (далі за текстом - позивач), звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат», м. Харків (далі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості в сумі 219719,12грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань за договором поставки №50 01.10.2014 щодо оплати отриманих нафтопродуктів.

Представник позивача в судове засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у письмових запереченнях від 31.03.2015 з позовними вимогами не погодився, оскільки позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору. Також зазначив, що ним регулярно здійснюються платежі за договором.

В судовому засіданні представник відповідача визнав наявність заборгованості, повідомив, що ним після порушення провадження у даній справі сплачено частину боргу в розмірі 10202,54грн.

Також відповідач в клопотанні від 27.04.2015 просив суд оголосити перерву для вирішення питання про укладення мирової угоди та продовжити строк розгляду справи.

Дане клопотання не підлягає задоволенню, оскільки судом в минулому судовому засіданні, 31.03.2015, вже оголошувалася перерва для надання сторонам можливості укласти мирову угоду. Однак відповідач до позивача для вирішення даного питання не звертався, що підтвердив представник позивача. У зв'язку з цим, суд не знаходить підстав для продовження строку вирішення спору та оголошення перерви в судовому засіданні.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

01 жовтня 2014 року між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 50 (далі за текстом - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач - прийняти і оплатити нафтопродукти у порядку і на умовах, визначених Договором.

Кількість, номенклатура, ціна нафтопродуктів погоджуються сторонами у видаткових накладних. Факт прийняття нафтопродуктів за цінами, кількістю, номенклатурою, зазначеними у видатковій накладній та/або факт оплати рахунка-фактури означає взаємну згоду сторін з умовами поставки і оплати нафтопродуктів, а також із ціною, кількістю, номенклатурою нафтопродуктів (пункт 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.5. Договору приймання-передача продукції відповідачу оформлюється підписанням сторонами видаткової накладної. Приймання продукції уповноваженою особою відповідача здійснюється на підставі довіреності на отримання продукції, підписаної та скріпленої печаткою відповідача. У випадку якщо у видатковій накладній відсутня відмітка покупця про відмову від прийняття Продукції та/або підписання видаткової накладної. Постачальник вважається таким, що поставив продукцію у строк та порядку, передбачені цим Договором.

Оплата продукції за цим Договором здійснюється на умовах відстрочення платежу протягом 10 (десяти) банківських днів з дати поставки продукції. Ціна кожної партії продукції, що поставляється за цим Договором, обумовлюються сторонами окремо і відображаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних (пункт 4.2 Договору).

У разі порушення Покупцем строків оплати поставленої Продукції, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,1 від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (пункт 5.1 Договору).

За час дії Договору позивач поставив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 1357176,14 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних, довіреностей на отримання, товарно-транспортних накладних.

Відповідач за отримані нафтопродукти розрахувався частково в сумі 1157603,65грн., у зв'язку з чим станом на момент подачі позовної заяви його заборгованість складала 199572,49грн.

У зв'язку з цим, позивач звернувся з даним позовом в якому просив стягнути 199572,49грн. основного боргу, 12899,63грн. пені, 6186,75грн. витрат від інфляції, 1060,25грн. 3% річних.

Відповідач отримання нафтопродуктів та факт здійснення оплати не в повному обсязі не заперечував.

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив 10202,54грн. Згідно Договору, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 17.04.2015.

Суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 526 Цивільного кодексу передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статей 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи підтверджують, що станом на момент подачі позову заборгованість відповідача за отримані нафтопродукти згідно Договору складала 199572,49грн.

Отже, позивач обґрунтовано звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

В той же час, враховуючи часткову оплату заборгованості за Договором після порушення провадження в розмірі 10202,54грн., позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню - в розмірі 189369,95грн.

В іншій частині вимог про стягнення основної заборгованості, в розмірі 10202,54грн., провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про недотримання позивачем досудового порядку врегулювання спору, оскільки дана обставина не є перешкодою для захисту порушеного або оспорюваного права в судовому порядку.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені, витрат від інфляції та 3% річних.

Перевіривши розрахунок вищевказаних сум, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що відповідають обставинам справи.

У зв'язку з цим, задоволенню підлягають вимоги про стягнення 12899,63грн. пені, 6186,75грн. витрат від інфляції, 1060,25грн. 3% річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 4394,38грн., оскільки спір у даній справі виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат» (пр.Маршала Жукова, буд.18-А, кв.7, м.Харків, 61100, код ЄДРПОУ 32761769) на користь Приватного підприємства «Слобожанські ресурси» (пр.Московський, 269, м.Харків, 61066, код ЄДРПОУ 36372798) 189369,95грн. основного боргу, 2899,63грн. пені, 6186,75грн. витрат від інфляції, 1060,25грн. 3% річних та 4394,38грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 10202,54грн. провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

Повне рішення складено 05.05.2015 р.

Суддя М.В. Калантай