Рішення

від 06.07.2009 по справі 6/379

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

6/379

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  6/379

06.07.09

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»

До                              1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт-інвест-строй»

                              2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»

Про                              стягнення 493841,51 грн.

                                                                                     Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

Від позивача                                         Бєлозьоров С. С. (за дов.)

Від відповідача-1                                        Клименко Г. А.  (за дов.)

Від відповідача-2                                        Іващенко О. В. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»до товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт-інвест-строй»про стягнення 690992 грн. за договором № СВП-11/08/08 від 21.11.2008 р., а саме: основного боргу  в сумі 690992 грн., пені в сумі 283441,02 грн., штрафу в сумі 31062,04 грн., трьох процентів річних в сумі 5856,26 грн., збитків від інфляції в сумі 36587,30 грн. та процентів за неправомірне користування коштами в сумі 23452,08 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»17 грн. за умовами договору поруки № 25 від 05.02.2008 р..

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір позовні вимоги. Так, заявлено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт-інвест-строй»493841,51 грн., а саме: основний борг у сумі 299763,27 грн., пеня в сумі 108195,07 грн., штраф в сумі 38436,13 грн., три проценти річних в сумі 7549,68 грн. та збитки від інфляції в сумі 39879,36 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем-1 обов'язку по оплаті товару, поставленого за умовами договору поставки № СВП-11/08/08 від 21.08.2008 р..

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р. порушено провадження у справі № 6/379, розгляд справи призначено на 06.07.2009 р..

У судовому засіданні 06.07.2009 р. відповідач-1 звернувся до суду з заявою про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Сімферополя.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача-2 є м. Київ, підстави для направлення справи та підсудністю до Господарського суду міста Сімферополя відсутні, а відтак, заява відповідача-1 про направлення справи за підсудністю до Господарського суду міста Сімферополя задоволенню не підлягає.

За згодою представників сторін у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

21.08.2008 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»(постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Квінт-інвест-строй» (покупцем) було укладено договір поставки № СВП-11/08/08 (далі –Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1), постачальник зобов'язується передати у власність покупця металопродукцію (далі - Товар) в строки та на умовах, встановлених Договором, а покупець, зобов'язується оплатити вартість Товару та прийняти його у відповідності з умовами Договору.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що ціна, загальна кількість, асортимент та номенклатура Товару, що постачається на умовах Договору, вказуються в рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною Договору та/або в видаткових/залізничних накладних.

Відповідно до п. 1.3 Договору, факт поставки товару по цінах, в кількості, асортименті та номенклатурі, вказаним в рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, або факт оплати рахунка-фактури свідчить про взаємну згоду постачальника та покупця з умовами поставки та умовами оплати Товару (якщо вони вказані в рахунку-фактурі), ціною, кількістю, асортиментом та номенклатурою Товару, які вказані в рахунках-фактурах та/або в видаткових/залізничних накладних, а також є підтвердженням факту отримання покупцем від постачальника рахунка-фактури, який постачальник поставляє/поставив.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Товар вважається поставленим постачальником та прийнятим покупцем з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки товару залізничним транспортом – з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, або в інший момент у відповідності з умовами поставки згідно правил «Інкотермс»відповідно до яких постачається конкретна партія Товару, з урахуванням особливостей, вказаних в Договорі.

На виконання умов Договору позивач постав відповідачу Товар на загальну суму 382921,22 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № КРт-005913 від 21.08.2008 р., № КРт-005974 від 01.09.2008 р. та № КРт-005969 від 01.09.2008 р.. Товар було одержано за довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Крім того, у позовній заяві позивач посилається на те, що ним відповідачу було також поставлено товар за видатковими накладеними № КР-0001511 від 21.08.2008 р. та № КР-0001536 від 01.09.2008 р. та № КР-0001540 від 01.09.2008 р.  на загальну  суму 2160 грн.

На доведення наявності вказаної заборгованості позивачем до матеріалів справи долучені копії актів здачі-приймання робіт (надання послуг) № КР-0001511 від 21.08.2008 р. на суму 720 грн. та № КР-0001536 від 01.09.2008 р. на суму 720 грн.

Проте, вказані акти не можуть бути належним доказом поставки Товару за Договором, з огляду на те, що, як слідує з їх змісту, предметом їх було погодження обсягу та вартості послуг, які надаються за умовами договору № 2008/04-05 від 01.04.2008 р., а не спірного Договору, а відтак, до вказаних актів неможливо застосовувати умови Договору щодо строків оплати та штрафних санкцій.

Жодних доказів поставки на суму 720 грн. за видатковою накладною № КР-0001540 від 01.09.2008 р. матеріали справи не містять.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги, в тому числі й вимоги щодо стягнення штрафних санкцій, заявлені позивачем за актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № КР-0001511 від 21.08.2008 р., № КР-0001536 від 01.09.2008 р. та видатковою накладною №КР-0001540 від 01.09.2008 р., задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доведеною поставку позивачем відповідачу-1 за умовами Договору Товару на загальну суму 382921,22 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору, оплата Товару здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати вартості Товару в строки, вказані в рахунках-фактурах постачальника. З моменту зарахування на розрахункових рахунок постачальника 100 % оплати за поставлений Товар, або за Товар, який має бути поставлений, ціна на Товар не підлягає зміні.

Постачальник має право поставити Товар покупцю без попередньої оплати. У таких випадках покупець оплачує поставлений Товар в розмірі 100% від вартості поставленого Товару на протязі трьох банківських днів з моменту поставки.

Як зазначено позивачем, відповідач-1 за отриманий Товар розрахувався в сумі 85317,95 грн. з огляду на що:

- видаткова накладна № КРт-005913 від 21.08.2008 р. на суму 84578,50 грн. повністю погашена сплатою відповідачем 29.08.2008 р. 85298,50 грн. (банківська виписка КР-00000271);

- видаткова накладна  № КРт-005969 від 01.09.2008 р. на суму 146541,57 грн. частково погашена відповідачем на суму 739,45 грн., з яких 720 грн. залишок з коштів перерахованих 29.08.2008 р. (банківська виписка КР-00000271) та 19,45 грн. кошти, перераховані 01.09.2008 р.(банківська виписка № КР-001536);

Таким чином заборгованість за накладною № КРт-005969 від 01.09.2008 р. становить 145802,12 грн.

- видаткова накладна № КРт-005974 від 01.09.2008 р. на суму 151801,15 грн. повністю не сплачена.

Таким чином, неоплаченим залишився Товар на суму 297603,27 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти  господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем в сумі 297603,27 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, відтак позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 297603,27 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання  (неналежне виконання).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору за прострочення строків оплати Товару, встановлених Договором та додатками до нього, відповідач-1 сплачує позивачу пеню в розмірі 0,5% від вартості простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім уплати пені, відповідач-1 сплачує  позивачу штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого Товару у вказані в Договорі та додатках до нього строки.

Враховуючи несвоєчасну оплату відповідачем-1 частини з поставленого Товару, що був ним отриманий за Договором, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню з урахуванням обсягів Товару, що були сплачені несвоєчасно, а саме:

- Товар, поставлений за видатковою накладною № КРт-005913 від 21.08.2008 р., оплачений лише 29.08.2008 р., тобто з порушенням термінів, встановлених Договором, а отже, вимоги про стягнення штрафу за його несвоєчасну оплату підлягають задоволенню в сумі 8458,85 грн.

84578,50 грн.Х10%=8458,85 грн.

- Товар, поставлений за видатковою накладною № КРт-005969 від 01.09.2008 р. на суму 146541,57 грн., частково в сумі 739,45 грн. оплачений відповідачем в межах строків, встановлених Договором, а отже, позовні вимоги про стягнення штрафу за вказаною накладною підлягають задоволенню в сумі  14580,21 грн.

145802,12  грн.Х10%=14580,21 грн.

- Товар, поставлений за видатковою накладною № КРт-005974 від 01.09.2008 р. на суму 151801,15 грн., повністю не оплачений, а отже, позовні вимоги про стягнення штрафу за вказаною накладною підлягають задоволенню в сумі  15180,11 грн.

151801,15 грн.Х10%=15180,11 грн.

Таким чином, загальна сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача становить 38219,17 грн.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 108195,07 грн. слід зазначити наступне.

Позивачем наданий розрахунок пені відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно якого розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Проте, вказаний розрахунок виконаний з арифметичними помилками.

Враховуючи часткове задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача-1 основного боргу та помилки в розрахунку позивача, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 пені підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду з урахуванням заявленого до стягнення позивачем періоду її нарахування.

- за видатковою накладною № КРт-005913 від 21.08.2008 р. вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 27,73 грн.

84578,50 грн.Х24%/366Х5=27,73 грн.

- за видатковою накладною № КРт-005969 від 01.09.2008 р., заборгованість 145802,12  грн., вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 17496,25 грн.

145802,12 грн.Х24%/365Х183=17496,25 грн.

- за видатковою накладною № КРт-005974 від 01.09.2008 р. вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 18216,14 грн.

151801,15Х24%/366Х183=18216,14 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача, становить 35740,12 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача-1 трьох процентів річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 трьох процентів  річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 7495,22 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача-1 збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

При перерахунку судом збитків від інфляції встановлено, що сума вказаних збитків становить 43747,68 грн., в той час як позивачем заявлено до стягнення 39897,36 грн.

Враховуючи положення ГПК України, а саме: відсутність повноважень у  суду при прийняття рішення виходити за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 збитків від інфляції підлягають задоволенню в сумі 39897,36 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені та відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача-1. Вимоги до відповідача-2 у заяві про зменшення розміру позовних вимог відсутні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи, що розмір первісно заявлених позовних вимог становив 756860,64 грн., а державне мито сплачено виходячи з суми 690992 грн., суд вважає за необхідне достягнути з позивача на користь Державного бюджету України 658,69 грн. державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Квінт-інвест-строй»(95017, м. Сімферополь, вул. Рубцова, 44, код 35052948, рахунок 260061381801 у СФ ВАТ «Фінанси та кредит», МФО 384812, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32036829, рахунок 26004962482211 в філії «ПУМБ»м. Києва, МФО 322755) 305098,49 грн. боргу з урахуванням інфляції, 38219,17 грн. штрафу, 35740,12 грн. пені, три проценти річних в сумі 7495,22 грн., 4189,55 грн. державного мита та 100,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр «Леман-Україна»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32665054, рахунок 26001450028000 у банку ЦВ ЗАТ «Донгорбанк»м. Києва, МФО 334970) на користь Державного бюджету України 658,69 грн.

Суддя                                                                                 С.А. Ковтун

         Рішення підписано 07.08.2009 р.