Рішення

від 06.08.2009 по справі 8/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/251

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/251

06.08.09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ СПЕЦЕНЕРГОПРОММОНТАЖ»    

до                  Закритого акціонерного товариства «Оболонь»

про                стягнення  13 749,00 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача       представник –Шекера С.В.(дов. б/н від 21.04.2009р.)

Від відповідача   представник –Ордуханов А.П. (дов. № 164/0/25-09 від 02.07.2009р.)

Обставини справи:

Позивач   звернувся  до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 11 301,05 грн., що становить заборгованість за договором № 63 від 20.10.2008р. та 1 196,36 грн. пені, 1 102,04 грн. збитків від інфляції, 149,55 грн. трьох відсотків річних.   

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.06.2009р. порушено провадження у справі № 8/251, розгляд справи призначений на 09.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 09.07.2009р. розгляд справи був відкладений на 06.08.2009р., у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 06.08.2009р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних, в частині основного боргу просив суд припинити провадження у справі, у зв'язку з перерахуванням відповідачем суми основного боргу.

У судовому засіданні представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що перерахував на рахунок позивача суму основного боргу, тому просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в частині  стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних.   

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

20.10.2008р. між ТОВ «МФ Спеценергопроммонтаж»- «підрядник»та ЗАТ «Оболонь»- «замовник»був укладений договір № 63, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «підрядник»прийняв на себе виконання робіт по «Виготовленню та монтажу протипожежної дробини Друге приймальне відділення елеватора. кресл. ОБЛ-07-049-224-КМ, ЗАТ «Оболонь».

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Договірна ціна робіт по цьому договору згідно з п.1.2 договору склала 11 325,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Остаточний розрахунок за виконані «підрядником»роботи здійснюються «замовником»на підставі акту виконаних робіт протягом 10-ти банківських днів з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п.3.1 договору).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт № 65 за жовтень 2008р., які свідчать про виконання робіт «підрядником»та прийняття їх «замовником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов'язання належним чином, за виконанні позивачем роботи не розрахувався.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем погашена у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4458 від 02.07.2009р. (копія в матеріалах справи).

З огляду на викладене, в частині вимог позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 11 301,05 грн. слід припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 196,36 грн. пені, 1 102,04 грн. збитків від інфляції, 149,55 грн. трьох відсотків річних.

Відповідач заперечував проти вимог позивача про стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних, посилаючись на те, що в матеріалах справи міститься договір № 63 від 20.10.2008р., яким передбачено договірну відповідальність в іншому розмірі.

Крім того, відповідач наголосив на тому, що в матеріалах справи міститься довідка про вартість виконаних підрядних робіт, однак дана довідка не оформлена належним чином, а саме в довідці не мітиться дати її підписання відповідачем, а також міститься підпис не уповноваженої особи підписувати такі документи від імені відповідача.     

Згідно з наказом Держкомстату України і Держбуду України „Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві” від 29.12.2000р. № 416/299 та наказом Держкомстату України і Держбуду України „Про затвердження типових форм первинних документів по обліку у будівництві” від 21.06.2002р. №  237/5  та поясненнями щодо заповнення  типових форм акт приймання виконаних підрядних робіт  по формі КБ-2в розповсюджується на будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної форми власності. Довідка про вартість виконаних підрядних робіт по формі КБ-3 розповсюджується на всі будівельні підприємства і будівельні структурні підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, які виконують будівельні і монтажні роботи, роботи з капітального і поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.  Акт по формі КБ-2в та довідка по формі КБ-3 складаються щомісяця спеціалістами будівельного підприємства, якщо підприємство у звітному періоді виконувало будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд  та інші підрядні роботи, у двох примірниках і надаються  субпідрядником –генпідряднику, генпідрядником –забудовнику.

Статтею 252 ЦК України передбачено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Таким чином, враховуючи те, що нормами чинного законодавства передбачено, що акт по формі КБ-2в та довідка по формі КБ-3 складаються щомісяця спеціалістами будівельного підприємства, якщо підприємство у звітному періоді виконувало будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд  та інші підрядні роботи, отже складання сторонами по спірному договору довідки про вартість виконаних робіт за жовтень  2008р. та акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. свідчить про те, що підрядні роботи були виконані у звітному періоді, а саме у жовтні місяці 2008р.     

Крім того, роботи за довідкою про вартість виконаних робіт за жовтень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. були прийняті відповідачем без будь-яких претензій та зауважень, що підтверджується підписом та відбитком печатки відповідача.

Наказом МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток, і штампів»(п.3.4.1) передбачено, що відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів,  а також законністю користуванням ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, які у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного із безпосередньо підлеглих їм працівників.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували покладення відповідальності за зберігання та користування печаткою відповідача на одного з безпосередньо підлеглих керівнику підприємства працівників, що дає підстави стверджувати про те, що печаткою користувався керівник відповідача.

Крім того, відповідно до положень ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як свідчать матеріали справи, відповідач здійснив розрахунки за виконані позивачем роботи у повному обсязі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта  визнані судом обґрунтованими.   

В матеріалах справи відсутні докази визнання спірних довідок про вартість виконаних робіт за жовтень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. недійсними.

З огляду на викладене, враховуючи те, що довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2008р. та акт приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008р. підписані сторонами та скріплені печатками сторін, отже сторонами погоджено, що у звітному місяці, а саме у жовтні 2008р. позивачем були виконані роботи, таким чином у відповідності до положень п. 3.1 спірного договору відповідач повинен був розрахуватися за роботи позивача протягом 10-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт, а саме протягом 1-10 числа листопада місяця 2008р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 63 від 20.10.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт у повному обсязі та у встановлений договором строк, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в сумі 1 102,04 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 149,55 грн., зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 1 102,04 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 149,55 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку затримки платежів з боку «замовника», останній сплачує «підряднику»пеню у розмірі 0,5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання зобов'язання.    

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 196,36 грн. правомірна та підлягає задоволенню, відповідач не довів протилежне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог та враховуючи проведені відповідачем розрахунки в частині основного боргу, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в частині вимог позивача про стягнення з відповідача 1 196,36 грн. пені, 1 102,04 грн. збитків від інфляції, 149,55 грн. трьох відсотків річних, в частині ж вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, слід припинити провадження у даній справі.    

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Враховуючи те, що відповідач здійснив розрахунки в частині основного боргу після звернення позивача до суду за захистом своїх прав та законних інтересів, тому судові витрати у повному обсязі слід покласти на відповідача.  

Керуючись ст. ст. 241, 252, 253, 525, 526, 546, 547, 549, 611, 625, 837, 882 ЦК України, ст. ст. 193, 231, 232  ГК України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Оболонь»(04655, м.Київ, вул. Богатирська, 3; код ЄДРПОУ 05391057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МФ Спеценергопроммонтаж» (04071, м.Київ, вул. Оболонська, 21; код ЄДРПОУ 34482476) 1 196 (одну тисячу сто дев'яносто шість) грн. 36 коп. пені, 1 102 (одну тисячу сто дві) грн. 04 коп. збитків від інфляції, 149 (сто сорок дев'ять) грн. 55 коп. трьох відсотків річних, 137 (сто тридцять сім) грн. 49 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В частині вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу припинити провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя                                      В.С. Катрич

Дата підписання: 10.08.2009р.