Рішення

від 23.07.2009 по справі 18/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18/275

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  18/275

23.07.09

За позовом          ТОВ «Деліта»;

До                    ТОВ «Портал А.С.»;

Про                    стягнення 32 972,56 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Батехіна О.О., представник, довіреність б/н від 30.06.2009 р.;

Від відповідача:           не з”явились

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2009 р. порушено провадження у справі №18/275, справа призначена слуханням на 30.06.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 30.06.2009 р. до 23.07.2009 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 30.06.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 31 767,00 грн. заборгованості, 1 205,56 грн. відсотків, 329,73 грн. витрат по сплаті держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач—Товариство з обмеженою відповідальністю „Портал А.С.”, повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.07.2008 р. між сторонами укладений договір поставки №200/П3-08, за умовами якого відповідач зобов'язався постачати позивачеві товар на підставі заявлених останнім замовлень на постачання, які складаються за формою, визначеною в додатку №1 до договору, а позивач зобов'язався приймати товар та оплачувати його вартість.

Як визначено п. 5.1. договору, оплата товару проводиться протягом 7 календарних днів після виставлення рахунку-фактури.

Відповідно до п. 3.1. договору в редакції додаткової угоди до нього відповідач зобов'язаний поставити позивачеві товар протягом 10 банківських днів з дня надходження коштів на розрахунковий рахунок останнього у розмірі 100% попередньої оплати.

Позивачем на адресу відповідача була направлена заявка вих. №251 від 20.10.2008р., згідно з якою позивач просив поставити товар в кількості 1 000 кг. згідно з договором поставки. В цій же заявці було зазначено про те, що заявку вих. №246 від 14.10.2008 р. про поставку товару в кількості 2 000 кг. слід вважати недійсною.

Платіжним дорученням №905 від 20.10.2008 р. позивач здійснив на користь відповідача попередню оплату товару у сумі 31 767,00 грн.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, оплачений позивачем товар не поставив.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Позивачем здійснений розрахунок за користування чужими грошовими коштами, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 55 ГПК України, господарський суд здійснив розрахунок трьох процентів річних, що підлягають стягненню з відповідача у сумі 558,75 грн.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Портал С.А.»(юридична адреса: інд. 03055, м. Київ, вул. О.Теліги, 7-а, к. 1, оф. 20; фактична адреса: інд. 01000, м. Київ, вул. Ломоносова, 18, оф. 101; код ЄДРПОУ 34430784) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деліта»(інд. 83054, м. Донецьк, вул. Поліграфічна, 14, код ЄДРПОУ 33320366) 31 767 (тридцять одна тисяча сімсот шістдесят сім) грн. збитків, 558 (п'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 75 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 323 (триста двадцять три) грн. 27 коп. витрат по сплаті держмита та 306 (триста шість) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко