Рішення

від 06.08.2009 по справі 24/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

24/226

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  24/226

06.08.09

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт"

До                        Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця"

Про                    стягнення  5 105,30 грн.

 Суддя: Смілянець В.В.

Представники сторін:

Від позивача:          не з'явився  

Від відповідача:          не з'явився  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця" 4198,98 грн. заборгованості за договором, 496,97 грн. пені, 326,22 грн. збитків від інфляції, 83,13 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судове засідання від 06.08.2009р. не з'явився, але надіслав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій, в зв'язку з оплатою основного боргу, просить стягнути з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця" 487,40 грн. пені, 326,22 грн. збитків від інфляції, 65,48 грн. 3% річних, 102,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач у засідання суду не з'явився, пояснення по суті заявлених вимог, установчі документи суду не надав (позивачу не надіслав), відзив на позов не надіслав. Згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними документами у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2008 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортеця" був укладений Договір № 441/08-Р (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) продає, Відповідач (Покупець) купує, приймає та сплачує товари згідно специфікаціям (накладним), на умовах отримання товарів зі складу Позивача (Продавця) в м. Києві (або доставки до складу Відповідача (Покупця).

На виконання умов Договору в період з 06.08.2008р. по 10.10.2008р. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" передав, а Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортеця" отримав товар на загальну суму 4286,76 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- видаткова накладна № РНр-010127 від 06.08.2008р. на суму 882,12 грн.;

- видаткова накладна № РНр-011987 від 12.09.2008р. на суму 1256,82 грн.;

- видаткова накладна № РНр-014211 від 10.10.2008р. на суму 1281,60 грн.;

- видаткова накладна № РНр-014205 від 10.10.2008р. на суму 866,22 грн.

Згідно п. 3.2. Договору Відповідач (Покупець) зобов'язувався здійснювати оплату товару шляхом перерахування грошей на рахунок Позивача (Продавця) протягом  14 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару до повного взаєморозрахунку.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортеця" частково виконав зобов'язання по оплаті вартості товару в розмірі 87,78 грн.

На момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортеця" повністю виконав зобов'язання по оплаті вартості товару в сумі 4198,98 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Оскільки на момент судового розгляду справи Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фортеця" повністю виконав зобов'язання по оплаті вартості товару, суд прийшов до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 4198,98 грн. на підставі вимог п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то  воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача пеню за порушення строків оплати товару, інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 5.1. Договору: за несвоєчасну оплату товару Покупець (Відповідач) сплачує Позивачу (Продавцю) пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір пені становить - 487,40 грн., збитків від інфляції - 326,22 грн., 3% річних - 65,48 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в розмірі 487,40 грн., збитків від інфляції в розмірі 326,22 грн. та 3% річних в розмірі 65,48 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Провадження у справі № 24/226 в частині стягнення основного боргу в розмірі 4198,98 грн. припинити.

2.          В іншій частині позов задовольнити.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортеця" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 7; код ЄДРПОУ 32307825; р/р 26003053100949 в Філії КБ "Приватбанк", МФО 321842; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Родоніт" (02660, м. Київ, вул. С.Сагайдака, 101-А; код ЄДРПОУ 34425622; р/р 26004036000050 в ТОВ КБ "Коопінвестбанк" м. Ужгород, МФО 312248) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 40 коп. пені, 326 (триста двадцять шість) грн. 22 коп. збитків від інфляції, 65 (шістдесят п'ять) грн. 48 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ.

5.          Рішення надіслати сторонам.

6.          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя                                                                                                          В. В. Смілянець