Постанова

від 27.07.2009 по справі 25/282

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

25/282

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.07.2009                                                                                           № 25/282

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Пашкіної С.А.

 суддів:            Попікової  О.В.

          Кропивної Л.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача (за первісним позовом) -         Пожидаєв А.М. (довір. №23 від 09.06.09р.);

Від відповідача (за первісним позовом) -  Головко О.І. (довір. б/н від 20.02.08р.);

Від третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

Головко О.І. (довір. б/н від 15.04.2009р.);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства „Трансепт-3” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал”

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2009

 у справі № 25/282 (суддя Морозов С.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал”

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів  електроніки „Домотехніка”

 про                                                   стягнення 4001182,97 грн.

 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів  електроніки „Домотехніка”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал”

про стягнення 1097830,67 грн.

третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору:

ПП „Трансепт-3”

про стягнення 6687111,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. у справі  №25/282 в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів електроніки „Домотехніка” відмовлено повністю. В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів електроніки „Домотехніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал”  відмовлено повністю. Позовні вимоги Приватного підприємства „Трансепт-3” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” на користь Приватного підприємства „Трансепт-3” заборгованість в сумі 5 656 956,39 грн., судових витрат у розмірі 21 775,30 грн. В іншій частині позову відмовлено.

          Рішення суду першої інстанції грунтується на тому, що первинними документами для бухгалтерського обліку операцій, а саме нарахування сум винагороди, яку має сплачувати одна із сторін на користь іншої, є складені і підписані сторонами акти, на підставі яких  повинні здійснюватись записи у бухгалтерському обліку. Позовна вимога про визнання щомісячних актів по результатам співробітництва позивача та відповідача, за первісним позовом, за період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. такими, що підписані відповідачем 01.04.2008р. не відповідає встановленим законодавством способам захисту прав, а тому задоволенню не підлягає.

          Місцевий господарський суд вказує про те, що сторонами було встановлено, що підтримання середньозваженої дохідності кредитного портфелю на рівні не менше 35% в період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. покладається саме на банк, а тому, як зазначає суд, враховуючи залежність визначення напрямку сплати винагороди по договору від забезпеченості вказаної середньозваженої дохідності кредитного портфелю на відповідному рівні, саме від належного виконання банком п.2.1.12 договору і залежало його право на отримання винагороди згідно п.2.2.11 договору. Матеріалами справи також підтверджується, що позивачем, за первісним позовом порушувалися умови договору щодо об'єму та кількості кредитів, які ним видавалися згідно із додатком  №7 по договору.

          Місцевий господарський суд вказує про те, що за договором про відступлення права вимоги до ПП „Трансепт-3”  перейшло право вимагати від ТОВ „Банк Ренесанс Капітал” належного виконання зобов'язання, щодо сплати комісійної винагороди  в сумі 125 535,42 грн., сплати штрафу за видачу кредитів, не передбачених умовами договору  про співробітництво, в сумі 6 562 575,72 грн, що складається з вартості виданих кредитів в сумі 5 531 420,97 грн. та дохідності, отриманої відповідачем за зустрічних позовом за такими кредитами в сумі 1 030 154,75 грн.   

             Не погоджуючись із вказаним рішенням суду  Товариство з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (позивач за первісним позовом) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги  ТОВ „Банк Ренесанс” в повному обсязі, а в задоволенні позовних вимог ТОВ „Мережа супермаркетів  електроніки „Домотехніка” та  ПП „Трансепт-3” відмовити.

          В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом вказує про те, що  банк неодноразово звертався до відповідача з проханням підписати щомісячні акти, з метою отримання винагороди, передбаченої пунктом 2.2.11 договору. Однак, відповідач актів не підписував та не надавав жодних обґрунтованих пояснень, щодо зволікання підписанню актів, чим недобросовісно перешкоджав здійсненню розрахунків за договором. Таким чином, як вказує позивач за первісним позовом у відповідача існує безспірне та невиконане, прострочене грошове зобов'язання перед банком щодо виплати банку комісійної винагороди.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ПП „Трансепт-3” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд змінити рішення Господарського суду  міста Києва в частині відмови в задоволенні позовних вимог ПП „Трансепт-3” та задовольнити позовні вимоги ПП „Трансепт-3” в повному обсязі.

          В апеляційній скарзі ПП „Трансепт-3” вказує про те, що згідно з п.3.5 договору про співробітництво, за видачу відповідачем іншого кредитного продукту, ніж ті, які визначені договором, відповідач сплачує на користь ТОВ „Домотехніка” штраф в розмірі вартості такого, виданого всупереч умовам цього договору кредиту за кожен випадок видачі. Тобто, як зазначає третя особа, при укладення договору сторонами, при визначенні розміру штрафних санкцій, було зазначено термін „вартість кредиту”. Згідно п.2.1 Постанови Національного банку України №168 від 10.05.2007р. ”Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту”, до вартості  кредитного продукту включається як сума основного зобов'язання позичальника, так і доходність банку, отримана у вигляді процентів за виданий кредит. Відповідно до висновку судово-бухгалтерської експертизи №11952 від 24.02.2009 року розмір виданих відповідачем кредитів з порушенням умов договору про співробітництво становить 5 531 420,97 грн.            

Дослідивши доводи апеляційних скарг, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

28.09.2007р. позивач, за первісним позовом, (Банк), та відповідач, за первісним позовом, (Продавець) уклали договір про співробітництво № SL-747 (далі Договір). Умовами договору сторони передбачили  умови та  порядок співробітництва між ними, з метою збільшення Продавцем обсягів реалізації товарів та збільшення обсягів надання Банком фізичним особам споживчих кредитів для придбання Товарів в точках їх реалізації Продавця у розмірі 100 % вартості Товарів на умовах та в строки визначені цим Договором.

Згідно п. 1.7 Договору співробітництво за цим Договором передбачатиме докладання обома Сторонами максимальних зусиль щодо організації такого співробітництва, а саме: Продавець здійснює організацію взаємодії за цим Договором, щодо придбання Товарів за рахунок Кредитів, що надаються Банком, а Банк здійснює розрахункові операції при перерахуванні таких кредитних коштів Покупців на користь Продавця. Послуги, які Сторони надають одна одній за цим Договором, здійснюються на взаємній платній основі, що передбачає оплату винагороди Сторонам, в залежності від досягнутих результатів співробітництва.

Згідно п. 2.2.11 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2007р. до Договору, за здійснення Банком розрахункових операцій при перерахуванні кредитних коштів Покупців на користь Продавця, та за умови, що Середньозважена доходність Кредитного портфелю Банку за звітний місяць є менше ніж 35,00% Продавець зобов'язаний сплачувати Банку комісійну винагороду за формулою: С= (S – CD) * L * 0,5, де: С – сума комісії, що належить до сплати Продавцем Банку, CD – Середньозважена доходність Кредитного портфеля Банку (відповідно до п. 1.8 цього Договору), S – встановлений Договором базовий рівень середньозваженої доходності кредитного портфелю Банку згідно п. 2.2.11 цього Договору (для цілей цього пункту S дорівнює 35,00%), L – загальна сума виданих Банком кредитів в магазинах Продавця за Звітний період (1 календарний місяць).

Сплата передбаченої цим пунктом винагороди за період співробітництва з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. здійснюється Продавцем Банку одноразово, на підставі підписаних сторонами щомісячних актів, протягом 5 банківських днів після підписання акту за березень 2008 року. Акти складаються за результатами співпраці сторін за формою, наведеною у Додатку № 5 до Договору.

Сторони доповнили договір пунктом 2.1.12 , відповідно до якого передбачили забезпечення середньозваженої дохідності кредитного портфелю, що буде сформований в період з 01.10.07р. по 31.03.08р. на рівні не менше 35%. Даним пунктом сторони не передбачили відповідальність жодної сторони при не дотриманні 35% середньозваженої дохідності кредитного портфелю, а тому для розрахунку комісійної винагороди застосовується п.2.2.11 договору( в редакції додаткової угоди №1).

З листування сторін вбачається, що сторони дійшли згоди про розірвання спірного Договору, а також договорів про співробітництво, укладених Банком з комісіонерами відповідача, та договорів суборенди, з 08.04.2008р., що сторонами не заперечується.

Листом № 03/364 від 25.03.2008р. Банк надіслав відповідачу щомісячні акти за звітні періоди на загальну суму 3 891 867,13 грн. з детальною розшифровкою проведених трансакцій стосовно кожного наданого кредиту і звернувся з проханням підписати акти та повернути по одному підписаному примірнику Банку до 31 березня 2008р.

Враховуючи, що умовами Договору не встановлений строк, протягом якого сторони зобов'язані підписати щомісячні акти, з урахуванням норм ст. 530 ЦК України, відповідач повинен був підписати акти до 1 квітня 2008р.

Відповідач безпідставно акти не підписав і по одному примірнику Банку не повернув.

Відповідно до п. 3 ст. 212 ЦК України, згідно якій, якщо настанню обставин недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала, а тому колегія суддів приймає акти за період з 1 жовтня 2007р. по 31 березня 2008р. включно, як такі, що підписані з боку відповідача з 01 квітня 2008 р.

Проте колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що   позовні вимоги Банку про визнання щомісячних актів по результатам співробітництва Банку та ТОВ „Домотехніка” за період з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. є такими, що підписані ТОВ „Домотехніка” 01.04.2008р., задоволенню не підлягають за відсутності у законодавстві України обраного позивачем способу захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

В той же час, внаслідок встановлення судом зазначеного факту, вимоги Банку про стягнення з ТОВ „Домотехніка” основного боргу, а також інфляційних та річних з простроченої суми підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

На підтвердження розміру комісійної винагороди Банк посилається на Реєстр платежів згідно виданих кредитів у мережі магазинів відповідача за період з 1 жовтня 2007р. по 31 березня 2008р. включно, на наявні щоденні акти звірки по кожному наданому кредиту, підписані відповідачем, та відповідні платіжні доручення, які свідчать про здійснення Банком розрахункових операцій за наданими кредитами.

Згідно п. 2.1.7 Договору Банк зобов'язаний видавати в магазинах продавця (комісіонерів Продавця) виключно кредитні  продукти, перелік та умови видачі яких визначені в Додатку № 7 до цього Договору. Зміни до переліку та умов кредитних продуктів, визначених в Додатку № 7 до чинного Договору, здійснюються шляхом узгодження та підписання відповідної додаткової угоди між сторонами.

Як свідчать матеріали справи, Банк в період з 08.10.2007р. по 10.01.2008р. включно, в порушення умов Договору, коли діяли акційні кредитні продукти, видавав і стандартні кредитні продукти, а в період з 11.01.2008р. по 31.03.2008р., коли діяли стандартні кредитні продукти, видавав ще й акційні, що є порушенням Банком умов Договору.

Зазначені обставини підтверджуються висновком судово-бухгалтерської експертизи № 1195 від 24 лютого 2009р.

З урахуванням  наведених обставин сума винагороди , яка підлягає стягненню на користь банку з відповідача, за первісним позовом, становить:

За таких обставин, вимоги Банку про стягнення з ТОВ “Домотехніка” комісійної винагороди задовольняються частково, відповідно наведених даних та з урахуванням  розрахунку експерта, в сумі 3 351 476,67 грн.

Відповідно, вимоги про стягнення річних і інфляційних підлягають частковому задоволенню, за уточненим розрахунком суду, в сумі 64 899,60 грн. та 359 364,43 грн. відповідно.

Розрахунок 3% річних від суми боргу

Розрахунок інфляційних за період заборгованості

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає за необхідне в решті позовних вимог банку  відмовити.

14 липня 2008р. ТОВ „Мережа Супермаркетів Електроніки „Домотехніка” звернулася з зустрічною позовною вимогою до ТОВ „ Банк Ренесанс Капітал” про стягнення винагороди в сумі 225707, 53 грн. та неустойки в сумі 871231, 30грн.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 17.04.2009р. ТОВ „Домотехніка” відступило ПП „Трансепт-3” право вимоги до ТОВ „Банк Ренесанс Капітал”  щодо сплати комісійної винагороди в сумі 125 535,42 грн. та штрафу, за видачу кредитів не передбачених умовами договору про співробітництво, в сумі 6561575,72грн., що складається: з вартості виданих кредитів в сумі 5531420,97грн. та доходності , отриманої ТОВ „Банк Ренесанс Капітал”  в сумі 1 030 154,75 грн.  

Згідно висновку судово-бухгалтерскої експертизи № 11952 від 24.02.09р. встановлено, що розмір винагороди, на яку має право ТОВ „Домотехніка” становить 125 535,42 грн., саме ця сума, була передана ТОВ „Домотехніка” за договором відступлення права вимоги ПП „Трансепт-3”.

Враховуючи викладене та положення ст.514 Цивільного кодексу України, позовні вимоги ТОВ „Домотехніка” в частині стягнення комісійної винагороди в сумі 125535,42грн. та штрафу в розмірі 6561575, 72грн. задоволенню не підлягають.

Позовні вимоги в частині стягнення  винагороди в сумі 125 535,44грн. (251 070,86грн. – 125 535,42грн.) також задоволенню не підлягають, у зв'язку з ненаданням ТОВ „Домотехніка”, в порушення ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України, належних та допустимих доказів у підтвердження своїх вимог.

          17.04.2009р. ТОВ „Домотехніка” та ПП „Трансепт-3” уклали договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ „Домотехніка” уступає, а ПП „Трансепт-3” приймає на себе право вимоги виконання зобов'язання до ТОВ „Банк Ренесанс Капітал” згідно договору про співробітництво № SL-747 від 28.09.2007р., Додаткових угод до Договору про співробітництво № 1 від 01.10.2007р., № 2 від 08.10.2007р., а саме:

- щодо сплати комісійної винагороди в сумі 125 535,42 грн.;

- щодо сплати штрафу за видачу кредитів, не передбачених умовами Договору про співробітництво, в сумі 6 561 757,72 грн., з яких: 5 531 420,97 грн. – вартість виданих кредитів, 1 030 154,5 грн. – доходність, отримана ТОВ „Банк Ренесанс Капітал” за такими кредитами.

Суд першої інстанції відмовив ПП „Трансепт-3” в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 1030154,5 грн. доходності, однак колегія суддів з даним висновком погодитися не може з огляду на наступне.

Згідно п. 2.1.6 Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.10.2007р. до Договору, розмір винагороди Продавця розраховується за наступною формулою:

C=(CД-S)x L x0,5, де

С-Сума комісії, що належить до сплати банком продавцю.

СД - Середньозважена  доходність кредитного портфеля банку (відповідно до п.1.8 цього договору).

S- Встановлений договором базовий рівень середньозваженої доходності кредитного портфелю банку згідно п.2.1.5 цього договору.

L- Загальна сума виданих банком кредитів в магазинах продавця за звітний період.

* Для цілей цього пункту S дорівнює 35,00 %

Звітний період – один календарний місяць.

Сплата передбаченої цим пунктом винагороди за період співробітництва з 01.10.2007р. по 31.03.2008р. здійснюється банком одноразово на підставі підписаних сторонами щомісячних актів протягом 5 банківських днів після підписання акту за березень 2008 року. Акти складаються за результатами співпраці сторін за формою, наведеною у додатку № 5 до цього договору.

Заходи в організації взаємодії вважаються виконаними продавцем та прийнятими банком в період, дату, календарний місяць, квартал, півріччя, в якому сторонами проводиться звірка загальної суми виданих банком за посередництвом продавця кредитів  (в будь-якій формі) та підписується за її результатами акт (додаток №5 до цього договору). Сума винагороди в грошовому та відсотковому значенні визначається сторонами у вищевказаному акті. Сторони проводять звірку виданих кредитів за кожним кредитним продуктом за наступними параметрами: ПІБ покупця, вартість кредитованого товару, сума перерахованих за товар коштів, строк погашення кредиту, інші параметри за погодженням сторін.     

ПП „Трансепт-3” вимагає стягнути з Банку 125 535,42 грн. комісійної винагороди.

З огляду на те, що суд визнав акти за період з 1 жовтня 2007р. по 31 березня 2008р. включно такими, що підписані з боку ТОВ „Домотехніка” з 01 квітня 2008р.,та право  на стягнення комісійної винагороди передано ТОВ „Домотехніка” за договором відступлення права вимоги ПП „Трансепт-3”, ПП „Трансепт-3” має право на комісійну винагороду на загальну суму 125 535,42 грн. розмір якої підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи №11952 від 24.02 2009р.

Щодо вимог про стягнення з Банку штрафу за видачу кредитів, не передбачених умовами Договору про співробітництво, в сумі 6 561 757,72 грн., з яких: 5 531 420,97 грн. – вартість виданих кредитів, 1 030 154,5 грн. – доходність,  яка отримана ТОВ „Банк Ренесанс Капітал” за такими кредитами, слід зазначити наступне.

Згідно п. 3.5 Договору про співробітництво, за видачу Банком іншого кредитного продукту, ніж ті, які визначені цим Договором, Банк сплачує на користь Продавця штраф в розмірі вартості такого виданого всупереч умов цього Договору кредиту за кожен випадок видачі.

Зміст поняття „сукупна вартість споживчого кредиту” визначений у Правилах надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 № 168 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.05.2007 р. за N 541/13808), згідно яких до орієнтовної сукупної вартості кредиту входять: процентна ставка за кредитом, вартість всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту.

Отже, до сукупної вартості кредитного продукту включаються як сума кредиту, так і сума, яку споживач повинен  виплатити банку виходячи з процентної ставки по кредиту.

Посилання Банку на те, що вартість кредиту – це лише та сума, яку споживач платить виходячи з призначеної процентної ставки по кредиту, не відповідає чинному законодавству. Зазначена сума, на думку колегії суддів, за своєю суттю є платою, яку споживач платить банку за користування наданими йому кредитними коштами.

Враховуючи, що під час розгляду справи знайшов своє підтвердження факт видачі Банком в порушення умов Договору про співробітництво кредитних продуктів на загальну суму 5 531 420,97 грн., вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до висновку судово-бухгалтерскьої експертизи та проведеного розрахунку судова колегія прийшла до висновку, що доходність банку становить суму 853 585,82 грн.:

За таких обставин, вимоги ПП „Трансепт-3” підлягають задоволенню частково в сумі 6510542,21 грн. з яких: 125535,42грн.- сума комісійної винагороди, 6385006,79грн. штрафу за видачу кредитів непередбачених умовами договору про співробітництво № SL-747 від 28.09.2007р.

У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають пропорційному розподілу між сторонами, відповідно до задоволених позовних вимог.

         З огляду на вищевикладене апеляційна інстанція дійшла висновку , що рішення господарського суду м. Києва підлягає зміні.          

            Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Трансепт-3” задовольнити повністю.

 3. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 26.05.2009р. викласти в наступній редакції:

„ Позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів електроніки „Домотехніка” ( код ЄДРПОУ 30370617, 03150 м. Київ, вул.Фізкультури,30 п/р 26003097421 в АБ „Експрес-Банк”, МФО 322959)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4)  3 351 476,67 грн. – комісійної винагороди, 64 899,60 грн. – 3% річних, 359 364,43 грн. – інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовити.

В зустрічному позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів „Домотехніка” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” відмовити повністю.

  Позовні вимоги Приватного підприємства „Трансепт-3” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” задовольнити частково.

  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4) на користь   Приватного підприємства „Трансепт-3”  (ідентифікаційний код 34913773, адреса: 03065 м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 42 р/р №2600030147508 в ВАТ „БГ Банк” у м. Києві, МФО 320995)  125535,42 грн. – комісійної винагороди, 6385006,79 грн. – штрафу. В іншій частині позову відмовити.   

Стягнути з    Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів електроніки „Домотехніка” ( код ЄДРПОУ 30370617, 03150 м. Київ, вул.Фізкультури,30 п/р 26003097421 в АБ „Експрес-Банк”, МФО 322959)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4) – 25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

  Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4) на користь   Приватного підприємства „Трансепт-3”  (ідентифікаційний код 34913773, адреса: 03065 м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 42 р/р №2600030147508 в ВАТ „БГ Банк” у м. Києві, МФО 320995)  25 500 грн. витрат по сплаті державного мита, 110 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.„

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Мережа супермаркетів електроніки „Домотехніка” ( код ЄДРПОУ 30370617, 03150 м. Київ, вул.Фізкультури,30 п/р 26003097421 в АБ „Експрес-Банк”, МФО 322959)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4) – 12 750 грн. за подання апеляційної скарги.

5. Стягнути з   Товариства з обмеженою відповідальністю „Банк Ренесанс Капітал” (ідентифікаційний код 26333064, адреса: 04050, м. Київ, вул.Глибочицька,4) на користь   Приватного підприємства „Трансепт-3”  (ідентифікаційний код 34913773, адреса: 03065 м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 42 р/р №2600030147508 в ВАТ „БГ Банк” у м. Києві, МФО 320995) – 12 750 грн. за подання апеляційної скарги.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

7. Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.             

 Головуючий суддя                                                                      Пашкіна С.А.

 Судді                                                                                          Попікова  О.В.

                                                                                          Кропивна Л.В.

 05.08.09 (відправлено)