Рішення

від 03.08.2009 по справі 11/167пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/167пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.09                                                                                 Справа № 11/167пн

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”в особі філії Сєвєродонецького відділення № 7854, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Сєвєродонецької міської ради, м. Сєвєродонецьк Луганської області

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Сєвєродонецьке міське бюро технічної інвентаризації, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання права власності та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності

суддя  Москаленко М.О.  

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мартиненко  К.О., дов. № 564 від 23.03.09.;

від відповідача –не прибув;

від 3-ої особи –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про визнання за ним права власності на автомобільний гараж на два бокси, який розташований на земельній ділянці в кварталі № 72 м. Сєвєродонецьк Луганської області, зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право власності на даний об'єкт нерухомості та зобов'язання Сєвєродонецьке міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати за позивачем право власності на автомобільний гараж на два бокси, який розташований на земельній ділянці в кварталі № 72 м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Представник відповідача та представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (Сєвєродонецьке міське бюро технічної інвентаризації) у судове засідання не прибули, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином.

КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»надане письмове клопотання № 01/813 від 31.07.2009 про розгляд справи без участі його повноважного представника.

З урахуванням думки присутнього в судовому засіданні  представника позивача  вказане клопотання КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»судом задовольняється та справа розглядається на підставі наданих матеріалів.

Відповідач причини неявки в судове засідання свого повноважного представника не повідомив.

Позовні вимоги мотивовані позивачем такими обставинами:

- згідно з рішенням Сєвєродонецької міської ради № 682 від 22.02.1994 позивачеві під будівництво гаражу для службового автотранспорту  в кварталі № 72 м. Сєвєродонецька Луганської області було надано земельну ділянку площею 76 кв. м;

- позивачем за договорами з підрядними організаціями було здійснено будівництво одного гаражу під два легкових автомобілі на вказаній вище земельній ділянці; гаражі були введені в експлуатацію та оприбутковані на баланс позивача;

- зареєструвати належним чином право власності на спірне майно позивач не має можливості у зв'язку з тим, що відсутній повний перелік документів, пов'язаних  із прийняттям спірного майна в експлуатацію, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.  

Письмовим відзивом від 03.08.2009 на позовну заяву відповідач зазначив, що не заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірне майно.

Письмовим відзивом № 01/768 від  17.07.2009  на позовну заяву КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»щодо вимог про зобов'язання КП «Сєвєродонецьке БТІ»зареєструвати право власності на спірне майно заперечило з підстав, викладених у відзиві.

В процесі судового розгляду справи позивачем було надано письмову заяву                № 655 від 31.07.2009 про уточнення позовних вимог та часткову відмову від позову у частині вимог про зобов'язання відповідача видати свідоцтво про право власності на спірне майно та про зобов'язання КП «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»зареєструвати за позивачем право власності на спірне майно.

Заява позивача про часткову відмову від позову не суперечить приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не порушує будь-яких охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб, тому приймається господарським судом, а провадження у справі у частині виказаних вимог підлягає припиненню на підставі приписів п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.  

Наслідки часткової відмови від позову позивачу судом роз'яснені в судовому засіданні 03.08.2009.

Уточнення позовних вимог також відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається господарським судом до розгляду. Таким чином, кінцевими позовними вимогами згідно з вказаною вище заявою про уточнення позовних вимог та часткову відмову від позову є вимоги позивача про визнання за ним права власності на гаражі на два службові автомобілі № 98, розташовані на земельній ділянці в кварталі № 72 м. Сєвєродонецька Луганської області.

 Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, встановивши такі обставини.

Рішенням Сєвєродонецької міської ради народних депутатів № 682 від  22.02.1994  (а.с. 12) Сєвєродонецькому відділенню Ощадбанку № 7854 у постійне користування було надано земельну ділянку площею 72 кв. м під будівництво гаражів для службового автотранспорту в мікрорайоні № 72 м. Сєвєрдонецька.

Відповідно  до вказаного рішення Сєвєродонецькому відділенню Ощадбанку           № 7854  був виданий Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою  серії ЯЯ № 166920 (а.с. 13-14) площею 0,0076 га, розташованою  у кварталі 72 у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

У матеріалах справи наявний Акт комісії про приймання закінченої будівництвом будівлі, споруди, а саме двох боксів для закритого зберігання автомобілів у 72 мікрорайоні м. Сєвєродонеьука Луганської області (а.с. 1517). Вказаний акт складений та підписаний у червні 1994 року.

Вказані будівельні роботи були виканні за письмовою заявкою Сєвєродонецького відділення Ощадного банку (а.с. 15) та Контрактом, укладеним позивачем з фірмою «Надежда»(а.с. 19-22), а також за умовами Прямого контракту  підряду (а.с. 23-25), за результатами виконання яких було складено Акт № 4-15 від 21.06.1994  приймання закінчених комплексів виконаних робіт (а.с. 26) та Акт приймання виконаних ремонтно-будівельних робіт (а.с. 27-28).  

Комунальним підприємством «Сєвєродонецьке бюро технічної інвентаризації»29.07.2009 було здійснено інвентаризацію спірного майна, за результатами якої видано технічний паспорт на гаражі № 98, що розташовані за адресою: Луганська область,            м. Сєвєродонецьк, квартал 72.

Відповідно до вказаного технічного паспорту (експлікації приміщень до плану виробничого будинку) (а.с. 18)  спірне майно на  наданій у постійне користування позивачеві земельній ділянці складається з двох гаражів площею 32, 7 кв. м.  загальною площею 64, 8 кв. м.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 (далі - Тимчасове положення), обов'язковій реєстрації в підприємствах бюро технічної інвентаризації підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Приписами п. 6.1 Тимчасового положення встановлено,  що органами місцевого самоврядування здійснюється  оформлення права власності з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, юридичним особам на новозбудовані, перебудовані та реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акту про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки  для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта та введення його в експлуатацію.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

 Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до приписів ст.  376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше майно вважаються  самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм  і правил, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети,  за умови надання земельної ділянки у встановленому  порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Приписами ч. 5ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як встановлено  судом під час судового розгляду даної справи, будівництво та перебудову об'єктів нерухомості  здійснено позивачем на наданій йому в постійне користування земельній ділянці, будівництвом не порушені права інших осіб, не змінене цільове призначення земельної ділянки.  

Письмовим відзивом на позовну заяву відповідач  у  даній справі не заперечив проти позовних вимог.

  Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України  власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право власності не визнається іншою особою.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, такими, що підтверджені матеріалами справи та її фактичними обставинами, а тому підлягають задоволенню частково з урахуванням вказаної вище заяви позивача про часткову відмову від позову.

Судові витрати на підставі приписів ст.ст. 4,49 Господарського процесуального кодексу  України відносяться на позивача у  справі, оскільки спір виник не з вини відповідача.

Під час звернення до суду з даним позовом позивачем платіжним дорученнями  № 1199 від 15.04.2009 на суму 370 грн. 97 коп. та  № 1441 від 06.05.2009 на суму            170 грн. 00 було сплачено 540 грн. 97 коп. державного мита, в  той час як сплаті за позовом підлягало 455 грн. 97 коп.

З урахуванням викладеного, на підставі приписів п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивачеві з Державного бюджету України слід повернути 85 грн. 00 коп. зайве сплаченого державного мита.

Керуючись ст. 44, 49, ч. 4 ст. 1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати за Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України»в  особі філії Сєвєродонецького відділення № 7854, м. Сєвєродонецьк Луганської області, проспект Гвардійський, буд. 40-а, код  02786453, право власності на  нерухоме майно, що складається з двох гаражів на два службові автомобілі № 98 загальною площею  64, 8 кв. м, розташованих на земельній ділянці в кварталі 72 у м. Сєвєродонецьку Луганської області.

3. В решті вимог позову провадження у справі припинити.

4.Судові витрати покласти на позивача у справі.

5. Повернути  Відкритому акціонерному товариству «Державний ощадний банк України»в  особі філії Сєвєродонецького відділення № 7854 зайве сплачене державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп.

Підставою для повернення державного мита є дане рішення, засвідчене печаткою господарського суду Луганської області.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Дата підписання рішення –10.08.2009.

Суддя                                                                                           М.О. Москаленко