Постанова

від 28.07.2009 по справі 49/84

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/84

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 28.07.2009                                                                                           № 49/84

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Кондратової  І.Д.

          Попікової  О.В.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 від відповідача - Дорогань О.М.- представник, дов. б/н від 31.03.2009,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.04.2009

 у справі № 49/84 (суддя Митрохіна А.В.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю  "Волинь Край"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг"

 про                                                   стягнення 48321,60 грн.

 На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 14.07.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 28.07.2009.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 49/84 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 48 321,00 грн. помилково перерахованих коштів, а також 531,54 грн. відсотків за неправомірне користування чужим коштами, крім того 531,54 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення мотивовано тим, що відповідач зобов'язаний був в строк до 09.07.2007 перерахувати на користь позивача грошові кошти в розмірі 48 321,60 грн., помилково перерахованих згідно  з платіжним дорученням № 75 від 04.07.2007; дії відповідача є порушенням зобов'язань та вимог законодавства, тому відповідно до ч.1 та ч.2 ст.536 ЦК України, ст.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

          Відповідач в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 49/84 скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

          Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

          Заявник посилається на те, що 30.03.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 30-03-09, умовами якого сторони передбачили продаж розкидача Аxis 30. 1Q, вартість якого відповідно до додатку № 1 до договору становить 48 321,60 грн.; 01.04.2009 розкидач був переданий позивачу та сторони на підставі ст.601 ЦК України уклали угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, тому відповідач не має заборгованості перед позивачем.

          Заявник стверджує, що не був повідомлений про розгляд справи, тому був позбавлений можливості надати наступні документи: договір купівлі-продажу товару № 30-03-09 від 30.03.2009, угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.03.2009 на підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем.

          Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

          Відповідачем надані документи, витребувані ухвалою апеляційного господарського суду від 14.07.2009.

          Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи,  заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

          Позивачем пред'явлено вимоги про стягнення помилково зараховані кошти на рахунок відповідача в розмірі 48 321,60 грн. та 4 832,16 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

          Як вбачається із матеріалів справи, будучи покупцем за договором № 37-07 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 29.05.2007, позивач перерахував відповідачу, продавцю за вказаним договором, за платіжними дорученнями від 01.06.07 за № 36 суму авансу – 32 214,40 грн. та за платіжним дорученням від 13.06.07 за № 41 оплату за техніку – суму 48 321,60 грн., що разом складає вартість розкидача мінеральних добрив із навантажувачем, передбачену специфікацією № 1, що є додатком до договору № 37-07 від 29.05.2007.

          Зазначена сільськогосподарська техніка була передана відповідачем позивачу за видатковою накладною № РН-0000040 від 06.08.2007 та актом прийому передачі товару (сільськогосподарської техніки) від 06.08.2007.

          04.07.07 за платіжним дорученням № 75 позивачем перераховано відповідачу суму 48 321,60 грн. із зазначенням платежу: "Сплата за с/г техніку згідно із рахунком № 82 від 30.05.2007 у т.ч. ПДВ 20% - 8 953,60 грн."

          Позивач стверджує, що за платіжним дорученням № 75 сума була перерахована помилково, оскільки на той час розрахунки із позивачем за сільськогосподарську техніку були проведені.

          Позивачем надіслано вимогу відповідачу про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 48 321,60 грн. за платіжним дорученням № 75 від 04.07.2007, яке останнім одержано 21.09.2007.

          Апеляційною інстанцією встановлено, що матеріалами справи підтверджено помилкове перерахування позивачем відповідачу грошових коштів у сумі 48 321,60 грн. за платіжним дорученням № 75 від 04.07.2007 та існування обов'язку відповідача повернути зазначені кошти на час пред'явлення позову.

     Відповідно до ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Ухвалою від 14.07.2009 апеляційним господарським судом на підставі ст.ст.77, 99 ГПК України витребувані докази у сторін та відповідачем витребувані докази надані.

          Як вбачається із договору № 30-03-09 купівлі-продажу товару від 30.03.2009 та специфікації товару, яка є додатком № 1 до договору № 30-03-09, відповідач, за договором продавець, зобов'язався передати позивачу, за договором покупцю, розкидач Axis30. 1Q з диском (ел.упр) № 18100 вартістю 48 321,60 грн.

          30.03.2009 позивачем та відповідачем укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, за якою сторони, маючи одна до одної однорідні зустрічні вимоги, строк виконання яких настав, а саме: по виконанню грошового зобов'язання по помилково перерахованій сумі 48 321,60 грн. за договором № 37-07 від 29.05.07 та по виконанню грошового зобов'язання за договором № 30-03-09 від 30.03.2009 на суму 48 321,60 грн.  на підставі ст.601 ЦК України та про  припинення вищевказаних зобов'язань.

          За видатковою накладною № РН-0000005 від 01.04.2009 відповідач передав, а позивач прийняв зазначений розкидач із диском, всього на суму 48 321,60 грн., про що також складено акт прийому-передачі товару від 01.04.2009.

          Згідно із ч.1 ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав.

          Оскільки зобов'язання відповідача перед позивачем про сплату помилково перерахованої суми 48 321,60 грн. припинилось після пред'явлення позову, то господарський спір виник у цій частині з вини відповідача, тому на нього покладаються витрати по сплаті судових витрат у відповідному розмірі, а провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

                    Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність вимог про стягнення 4 832,16 грн. відсотків за користування чужими коштами, зважаючи на наступне.

          Згідно із ч.2 ст.536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами  встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

          Відповідно до п.35.2 ст.35 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 № 2346-111 у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

          Однак, оскільки позивач не є банком-порушником, то у нього відсутні підстави для застосування процентів у розмірі, передбаченому у зазначеному Законі.

          Отже, у цій частині позовні вимоги не правомірні.

          Як вбачається із належно оформленої відмітки на звортній стороні ухвали Господарського суду міста Києва від 01.04.2009 у справі № 49/84 про відкладення розгляду справи на 13.04.2009, зазначена ухвала надіслана сторонам 07.04.2009, у тому числі відповідачу на дві адреси, тобто обидві адреси, зазначені в позовній заяві.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення.

          Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 у справі № 49/84 скасувати повністю.

                    Провадження у справі за позовом у частині стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 48 321,60 грн. припинити.

                    У позові в частині вимог про стягнення 4 832,16 грн. відсотків – відмовити.

                    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, 03049, м. Київ, вул. Сурікова, 30, рах. № 2600201302081 в ТОВ "Укрпромбанк" м. Києва, МФО 321228, код ЄДРПОУ 33934787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" (35613, с. Квітневе, вул. Шкільна, 1, рах. № 26004501109460 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 34712886) 483,21 грн. державного мита та 107,27 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Край" (35613, с. Квітневе, вул. Шкільна, 1, рах. № 26004501109460 в КРД "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 322904, код ЄДРПОУ 34712886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Європейський лізинг" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А, 03049, м. Київ, вул. Сурікова, 30, рах. № 2600201302081 в ТОВ "Укрпромбанк" м. Києва, МФО 321228, код ЄДРПОУ 33934787) 24,16 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 49/84 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Кондратова  І.Д.

                                                                                          Попікова  О.В.

 05.08.09 (відправлено)