Постанова

від 29.07.2009 по справі 53/187

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

53/187

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.07.2009                                                                                           № 53/187

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Тищенко  О.В.

 суддів:            Смірнової  Л.Г.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Рибін Д.Ю. дов. № 17 від 17.03.2009 року

 від відповідача -Кириченко Н.С. дов. №203-Д від 30.06.2009 року

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009

 у справі № 53/187 (суддя  

 за позовом                               ТОВ "Висотсервіс"

 до                                                   ТОВ "Виробничо-будівельна компанія "Максімус"

 про                                                   стягнення 66070,82 грн.

 СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Висотсервіс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна  компанія “Максімус” про стягнення 66 070,82 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору про надання послуг № 2909-08 від 29.09.2009 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року (дата підписання повного тексту 12.06.2009)  у справі № 53/187 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна  компанія “Максімус” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Висотсервіс” основний борг в сумі 62550,00грн., збитків від інфляції в сумі 3225,60 грн., 3% річних в сумі 579,64 грн., пені в сумі 4656,61 грн., витрати на сплату державного мита в сумі 710,09 грн. 117,88 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  та 6 589,05 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог відмовлено.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 53/187 повністю.  

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні та врахуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а висновки, викладені у ньому, не відповідають обставинам справи. Скаржник зазначає, що матеріали справи не містять доказів про надсилання рахунків-фактур та не надано довідок про виконання робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 15.07.2009 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 14.07.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю - зайнятістю судді Шапрана В.В. при розгляді інших справ та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 53/187 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г., Алданової С.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

15.07.2009 року представниками позивача у судовому засіданні було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду м. Києва без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, колегією суддів ухвалою від 15.07.2009 року розгляд справи було відкладено на 29.07.2009 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/13 від 28.07.2009 року у зв'язку з виробничою необхідністю – перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в часині додержання процесуальних строків, розгляд апеляційної скарги у справі № 53/187 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Смірнової Л.Г. Євграфової Є.П. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі №53/187 скасувати, постановити нове, яким відмовити у позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі № 53/187.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 29.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна  компанія “Максімус”(надалі-замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Висотсервіс” (надалі-виконавець) було укладено договір про надання послуг №2909-08 (далі - Договір).

Предметом цього договору є дії виконавця по виконанню вантажно-розвантажувальних, монтажних, земляних робіт (наданню послуг) у строки, визначені вказівкою замовника, власною будівельною технікою, механізмами та інвентарем (надалі – будівельна техніка0, та дії замовника, передбачені цим договором, в тому числі, по оплаті вартості послуг, наданих виконавцем.

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість роботи техніки за одну машино-годину, з урахуванням виду механізмів, визначена у Додатку № 1, що являється невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на основі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок про виконані роботи (послуги) ф. № ЕБМ –7 протягом 3 банківських днів після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Оплата здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур.

Пунктом 4.3 Договору за несплату замовником платежів за виконані роботи у строки, що передбачені цим Договором, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого в оплаті платежу за кожен день прострочення.

29.09.2009 року сторонами підписано додаток №1 до Договору №2909-08 про надання послуг.

Згідно з Додатком № 1 до Договору договірна ціна на виконання робіт (послуг) будівельною технікою становить 150,00 грн. за 1 машино-годину.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноваженими сторонами сторін та дії до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами прийнятих на себе відповідно до умов договору зобов'язань.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу у платне користування автовишку АГП-22 (22м), яка працювала на будівництві відповідача 417 годин, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями табелів роботи автовишки.

Копіями актів  № ОУ-0000179 здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 17.08.2008 року по 25.10.2008 року в кількості 82 години на загальну суму 12 300,00 грн., № ОУ-0000009 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.02.2009 року за період з 30.10.2008 року по 19.12.2008 року в кількості 335 годин на загальну суму 50 250,00 грн. підтверджується факт надання позивачем вказаних послуг.

Таким чином загальна вартість наданих послуг становить 62 550,00 грн.

           Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст. 901 Цивільного Кодексу України).

Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті наданих послуг, суду не надав.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 62 550,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено вище, відповідно до п. 3.3 Договору оплата здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на основі підписаних сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок про виконані роботи (послуги) ф. № ЕБМ –7 протягом 3 банківських днів після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін. Оплата здійснюється на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур.

Зі змісту ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України слідує, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи акти приймання-передачі виконаних робіт підписані сторонами без зауважень, рахунки-фактури позивачем виставлялись, доказом отримання їх відповідачем є відмітка останнього на рахунках-фактурах № СФ-0000270 від 02.02.2009р., № СФ-0000231 від 27.10.2008р. про отримання.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що строк виконання зобов'язання у відповідача настав через 3 (три) банківських дня після підписання сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), тобто 31.10.2008 року, але позивач, як вбачається з розрахунку, строк виконання зобов'язання визначив з 01.11.2008 року.

Тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення  62550,00 грн.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті  231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.3 Договору за несплату замовником платежів за виконані роботи у строки, що передбачені цим Договором, Замовник зобов'язується сплатити Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого в оплаті платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст.1 Закону України, від 22.11.1996, № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач на підставі п. 4.3 Договору та ст. 549, ст. 550 Цивільного кодексу України має сплатити позивачу пеню за невчасне виконання зобов'язань, яка згідно з здійсненим судом розрахунком складає: 4684,64 грн.

Розрахунок пені

Відносно суми боргу 12300,00 грн.

Прострочення платежу становить 182 дні ( 61 день - з 01.11.2008 р. по 31.12.2008р. + 121 день з 01.01.2009 р. по 01.05.2009р.)

Розрахунок пені від суми боргу 12300,00 грн. за 61 день (з 01.11.2008 р. по 31.12.2008р) за ставкою НБУ 12%.

(12% х 2) : 366 = 0,065% за один день;

0,065% х 61 = 3,96% за 61 день.

12300,00 х 3,96% / 100 = 487,08 грн.

Розрахунок пені від суми боргу 12300,00 грн. за 121 день (01.01.2009 р. по 01.05.2009р) за ставкою НБУ 12%.

(12% х 2) : 365 = 0,066% за один день;

0,066% х 121 = 7,98 % за 121 день.

12300,00 х 7,98% / 100 = 981,54 грн.

Разом: 487,08 грн.+ 981,54 грн. =1468,62 грн.

Відносно суми боргу 50250,00 грн.  

Прострочення платежу становить 97 днів - з 06.02.2009 р. по 14.05.2009 р., за ставкою 12%.

Розрахунок пені від суми боргу 50250,00 грн. за 97 днів за ставкою НБУ 12%.

(12% х 2) : 365 = 0,066% за один день;

0,066% х 97 = 6,4% за 97 днів.

50250,00 х 6,4% /100 = 3216 грн.

Всього: 1468,62 грн.. + 3216 грн. = 4684,62 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 3254,28грн. та 3% річних у розмірі 580,24 грн.

Розрахунок  трьох відсотків річних

Ставка НБУ за період з 01.11.2008 рік на день подання заяви становить 12%

Відносно суми  12300,00 грн.

Прострочення платежу становить 182 дні ( 61 день - з 01.11.2008 р. по 31.12.2008р. + 121 день з 01.01.2009 р. по 01.05.2009р.)

Розрахунок 3% річних від суми боргу 12300,00 грн. за 61 дні.

                                              3% : 366 = 0,0082 % за один день;

0,0082% х 61 = 0,50% за 61 дні.

12300,00 х 0,50% / 100 = 61,50 грн.

Розрахунок 3% річних від суми боргу 12300,00 грн. за 121 день.

                                             3% : 365 = 0,0082 % за один день;

0,0082% х 121 = 0,99% за 61 дні.

                                        12300,00 х 0,99% / 100 = 121,77 грн.

Три проценти річних від простроченої суми 12300,00 грн. за 182 дні становить 61,50 грн.+ 121,77 грн. =183,27 грн.

Відносно суми 50250,00 грн. Прострочення платежу становить 97 днів - з 06.02.2009 р. по 14.05.2009 р.

Розрахунок 3% річних від суми боргу 50250,00 грн. за 97 днів.

3% : 365 = 0,0082 % за один день;

0,0082% х 97 = 0,79% за 97 днів.

50250,00 x 0,79% /100= 396,97 грн.

Разом:  183,27 грн.. + 396,97 грн.= 5 80,24 грн.

Розрахунок суми

боргу з урахуванням встановленого індексу

1. Показники індексу інфляції за період з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. відносно суми боргу 12300,00 грн.

Загальний індекс інфляції за період з 01.11.2008 р. по 30.04.2009 р. - 110,74%

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з листопада 2008 року по квітень 2009р. (110,74%) становить:

12300,00 х 110,74%/100-13621,02 грн.

Розмір суми з урахуванням індексу інфляції становить:             

13621,02 грн. - 12300,00 грн. = 1321,02 грн.

2. Показники індексу інфляції за період з 01.02.2009 р. по 30.04.2009 р. відносно суми боргу 50250,00 грн.

Загальний індекс інфляції за період з 01.02.2009р. по 30.04.2009 р. - 103,85%

Сума боргу у розмірі 50250,00 грн. з урахуванням індексу інфляції за період з лютого 2009 року по квітень 2009р. (103,85%) становить:

50250,00 х 103,85% /100 = 52183,26 грн.

Розмір суми з урахуванням індексу інфляції становить:

52183,26 Урн. - 50250,00 грн. = 1933,26 грн.

Разом:  1321,02 + 1933,26 = 3254,28грн.

Що стосується стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат за послуги адвоката, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Пунктом 10 Інформаційного листа ВГСУ від 14.12.2007 року N 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що стаття  44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування як судових витрат сум,  що були сплачені стороною за отримання лише послуг адвокатів, а не будь-яких представників.

Відповідно п.10 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” від 04.03.1998 року № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвокатів здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

До матеріалів справи позивач надав оригінал платіжного доручення № 63 від 10.04.2009 року про оплату послуг адвоката в розмірі 6 607,08 грн., Договір № 17 від 17.03.2009 року про надання адвокатських послуг та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3898/10, видане Кавальчуку С.В.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 6 607,08 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1)   неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  

Відповідно до ч.2 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Оскільки судом першої інстанції невірно розраховано пеню, інфляційні втрати та 3% річних, тому рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі №53/187 підлягає  зміні.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, понесені під час розгляду справи судом першої інстанції в розмірі 828,57 грн. (в тому числі державне мито у розмірі 710,69 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 117,88 грн.(пропорційно розміру задоволених вимог).

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -                                                          

ПОСТАНОВИВ:

 1.  Апеляційну скаргу Фізичної особи – підприємця Литвин Галини Михайлівни  залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі №53/187 змінити, виклавши п 2 резолютивної частини в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Максімус”(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10 В, ідентифікаційний код 33194914, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Висотсервіс”(03028, м. Київ, вул. Феодосійська, 6, кв. 72, ідентифікаційний код 35379153) основний борг в сумі 62 550 (шістдесят дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп., пеню в розмірі 4684,62грн. (чотири тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.) 62 коп., збитки від інфляції в сумі 3254,28 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят чотири грн.) 28 коп., 3% річних в сумі 580,24 грн. (п'ятсот вісімдесят грн..) 24 коп., витрати на сплату державного мита в розмірі 710, 69 грн. та 117,88 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та 6 589 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн.. 05 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

 В решті позовних вимог відмовити.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Матеріали справи №53/187 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          Смірнова  Л.Г.