Рішення

від 10.08.2009 по справі 17/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "10" серпня 2009 р.Справа №  17/71

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/71

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України",                м. Київ від імені якого діє філія - Петрівське відділення №5347, смт. Петрове Петрівського району Кіровоградської області  

до відповідача: фермерського господарства "Катрич", с. Іскрівка Петрівського району Кіровоградської області     

про стягнення 269882,23 грн.

представники:

від позивача - Дмитрієва С.М., довіреність № 1952 від 14.07.2009 року;

від позивача - Сидоренко О.С., довіреність № 1943 від 14.07.2009 року;

від відповідача - участі не брали;

В судовому засіданні 04.08.2009 року оголошувалась перерва до 15 год.  10.08.2009 року.

Відкритим акціонерним товариством "Державний Ощадний банк України", м. Київ від імені якого діє філія - Петрівське відділення №5347 подано позов про стягнення з фермерського господарства "Катрич" 269882,23 грн. заборгованості, що виникла із договору відновлюваної кредитної лінії №1 від 28.11.2007 року, яка складається з простроченого боргу в сумі 240000,00 грн., нарахованих відсотків в сумі 9608,04 грн., пені на прострочений борг в сумі 20230,79 грн. та пені на прострочені відсотки в сумі 43,40 грн.

В судовому засіданні 10.08.2009 року представником позивача подано "уточнення до позовних вимог", які за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. В редакції зазначеної заяви позовні вимоги викладені наступним чином: "стягнути з фермерського господарства "Катрич" на користь відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", м. Київ від імені якого діє філія - Петрівське відділення №5347 заборгованість по кредиту в сумі 179784,05 грн., яка складається з простроченого боргу в сумі 164163,92 грн. та пені на прострочений борг в сумі 15620,13 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1797,84 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" (том ІІ а.с. 140-141).

Відповідач позовні вимоги в редакції заяви від 10.08.2009 р. визнав в повному обсязі, при цьому звернувся до суду з клопотанням розглянути даний спір за його відсутності (том ІІІ а.с. 15).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

28.11.2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" („банк”) та фермерським господарством "Катрич" („позичальник”) було укладено договір відновлюваної кредитної лінії №1 (далі - договір №1 від 28.11.2007 року), згідно якого банк зобов'язався надати на умовах вказаного договору кредит в розмірі 500 000 грн., а позичальник - отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки вказану суму кредиту та сплатити відсотки за користування кредитом (том І а.с. 24-28).

Даний договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Відповідно до вимог статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором кредитної лінії в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи (том І а.с. 30, том ІІ а.с. 138-139).

Згідно пункту 1.2 договору №1 від 28.11.2007 року позичальник зобов'язався забезпечити повне повернення кредиту та відсотків у строк до 28.11.2008 року.

Між тим  взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав,   отримані в кредит кошти повернув частково (том І а.с.42,том ІІІ а.с.16-22), внаслідок чого утворився борг, який станом на 10.08.2009 р. складає 164163,92 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем в повному обсязі прийнятих на себе зобов'язань за договором №1 від 28.11.2007 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 164163,92 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 15620,13 грн., яка виникла внаслідок прострочення виконання зобов'язань за договором №1 від 28.11.2007 року

Пунктом 6.1.1 договору №1 від 28.11.2007 року визначено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню в розмірі 15620,13 грн. за період з 09.02.2009 р. по 09.08.2009 р., яка також підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Заява позивача №01-74/286 від 10.08.2009 року про повернення зайво сплаченої суми державного мита в розмірі 900,98 грн. (том  ІІ а.с.149-150) задоволенню не підлягає, оскільки при подачі позовної заяви позивачем сплачено державне мито в порядку визначеному статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 за №7-93 "Про державне мито" виходячи з ціни позову 269882,23грн. - в розмірі 2698,82 грн.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Катрич" (28337, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Іскрівка, р/р №260053171001 в філії - Петрівське відділення №5347 ВАТ "Ощадбанк", МФО 323936, код ЄДРПОУ 34249812) на користь відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України", м. Київ від імені якого діє філія - Петрівське відділення №5347 (Кіровоградська область, Петрівський район, смт. Петрове, вул. Жовтнева, 15а, р/р №37396905 в філії - Петрівське відділення №5347 ВАТ "Ощадбанк", МФО 323936, код ЄДРПОУ 02761720) - 164163,92 грн. основної заборгованості, 15620,13 грн. пені, 1797,84 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  десятиденного  строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні  було  оголошено  лише   вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя   С.В. Таран