Ухвала

від 28.04.2015 по справі 37/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.04.2015Справа № 37/16

За скаргою Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві

справа №37/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

Про стягнення 7 436 163, 66 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від скаржника: Данько Л.Л. - за дов.;

Від позивача: Шевченко О.П. - за дов., Кузуб Л.В. - за дов.;

Від ВДВС: не з'явились

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва по справі №37/16 від 28.02.2011р. вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь АЕК «Київенерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» 6 334 805, 02 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 361 650, 12 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 87 873, 11 грн. збитків внаслідок інфляції, 29 480, 81 грн. 3% річних, 153 602, 74 грн. пені, 25 500, 00 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

18.07.2011р. на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2011р. по справі №37/16, господарським судом міста Києва видано наказ.

16.03.2015р. Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» подана скарга на неправомірні дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2015р. за наказом Господарського суду міста Києва №37/16 від 18.07.2011р.

Скарга мотивована тим, що постановою від 19.02.2015р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Григорян О.Г. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №37/16 від 18.07.2011р.

Однак, скаржник вважає зазначену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

В постанові про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2015р. державним виконавцем була зазначена сума стягнення з ПАТ «Київводоканал» на користь ПАТ «Київенерго» в розмірі 6 631 497, 68 грн. згідно наказу господарського суду міста Києва №37/16 від 18.07.2011р.

Однак, на момент відкриття виконавчого провадження, за твердженням скаржника, частину основного боргу було погашено в результаті проведення взаєморозрахунків. Не погашеною по наказу господарського суду міста Києва №37/16 від 18.07.2011р. залишається сума, яка складається з штрафних санкцій та судових витрат в загальному розмірі 296 692, 66 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» на відділ примусового виконання рішень управлінь державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в області, містах Києві та Севастополі покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить від трьох до десяти мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 19 Закону України «По виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа та за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив відкрити виконавче провадження та провести стягнення в межах суми залишку боргу в розмірі 296 692, 66 грн. Незважаючи на це, виконавче провадження відкрито на суму 6 631 497, 68 грн., зазначену у виконавчому документі, що, за твердженням скаржника, суттєво порушує його охоронювані законом інтереси, так як сума, яка зазначена в постанові про відкриття виконавчого провадження значно перевищує фактичну існуючу суму заборгованості.

Отже, за скаргою ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», головний державний виконавець Григорян О.Г. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та зазначив у даній постанові невірну суму до стягнення, порушивши своїми діями норми ст. ст. 21, 26 Закону України «Про виконавче провадження», а тому, за твердженням скаржника, постанова від 19.02.2015р. про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 121 2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В судовому засіданні 28.04.2015р., розглянувши вказану скаргу на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, суд вважає винесену головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві Григоряном О.Г. постанову про відкриття виконавчого провадження від 19.02.2015р. такою, що відповідає вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Закон України «Про виконавче провадження» визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Судом встановлено, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві на виконанні перебуває виконавче провадження ВП №46538694 з примусового виконання наказу №37/16, виданого Господарським судом міста Києва від 18.07.2011р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь АЕК «Київенерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго» 6 334 805, 02 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію, 361 650, 12 грн. основного боргу за спожиту реактивну електроенергію, 87 873, 11 грн. збитків внаслідок інфляції, 29 480, 81 грн. 3% річних, 153 602, 74 грн. пені, 25 500, 00 грн. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236, 00 грн.

Згідно ст. 19 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 Закону.

У відповідності зі ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою зазначеної статті визначено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Отже, посилання скаржника на те, що державний виконавець неправомірно відкрив виконавче провадження на всю суму, вказану у наказі Господарського суду міста Києва від 18.07.2011р. №37/16, а не на суму залишку заборгованості за виконавчим документом, не може прийматись судом до уваги, оскілки відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець приймає до виконання виконавчий документ, а тому у постанові про відкриття провадження повинна вказуватись сума заборгованості згідно виконавчого документу.

Жодною нормою Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено, що виконавче провадження повинно відкриватись на суму, вказану у заяві стягувача, а не на суму, зазначену у виконавчому документі.

Суду доведено, що державним виконавцем у відповідності до вимог ст. 35 Закону, було відкладено провадження виконавчих дій на 10 днів та відповідно збільшено скаржнику (боржнику) строк для добровільного виконання рішення, протягом якого він і може повідомити державного виконавця про суми, які були сплачені ним в рахунок погашення рішення суду.

В заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено дійсну суму залишку заборгованості згідно з виконавчим документом.

Також, судом враховано, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 15.12.99 N 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування чи роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Таким чином, винесення державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження на всю суму стягнення за наказом не є перешкодою для проведення виконавчих дій, так як подальші виконавчі дії, а саме накладення арешту на рахунки боржника чи виставлення платіжних вимог на примусове стягнення коштів, будуть проводитьсь у відповідності до інформації про залишок боргу за виконавчим документом, що міститься в заяві про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, дії державного виконавця вчинені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищенаведене, скарга Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Борисенко І.І.