Ухвала

від 07.04.2015 по справі 910/21994/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 квітня 2015 року Справа № 910/21994/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Коробенка Г.П., суддів:Бакуліної С.В., Мележик Н.І., Удовиченка О.С., Чернова Є.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Комстарт" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 19.03.2015 у справі№910/21994/14 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі: Міністерства охорони здоров'я України, Державного закладу "Всеукраїнський клінічний медико - реабілітаційний центр Мінстрества охорони здоров'я України" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Комстарт" провизнання недійсним пункту договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2014 позовні вимоги заступника прокурора міста Києва задоволено: визнано недійсним пункт 6.5. Договору про надання платних медичних послуг від 04.04.2012 №76, укладеного між Клінічною лікарнею нафтопереробної промисловості України, правонаступником якої є Державний заклад "Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний центр Міністерства охорони здоров'я України" та ТОВ"Комстарт", яким його було доповнено згідно з Додатком №3 від 05.11.2013.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 у справі № 910/21994/14 апеляційну скаргу ТОВ "Комстарт" залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 26.11.2014 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.03.2015 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Комстарт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Комстарт" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.03.2015, в якій заявник просить вказану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2013 у справі №5021/950/12, від 05.04.2007 у справі №5/3414-2/382, від 05.08.2014 у справі №902/1691/13 та від 25.01.2011 у справі №37/162, обґрунтовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Встановлений статтею 111 16 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові 19.03.2015 у справі №910/21994/14, про перегляд якої просить заявник, суд касаційної інстанції, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, погодився з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсним пункту 6.5 Договору про надання платних медичних послуг, укладеного між Клінічною лікарнею нафтопереробної промисловості України, правонаступником якої є Державний заклад "Всеукраїнський клінічний медико-реабілітаційний центр Міністерства охорони здоров'я України" (позивач-2) та ТОВ "Комстарт", яким його було доповнено згідно з Додатком №3 від 05.11.2013. Даного висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що положення п. 6.5. Договору є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам чинного законодавства та внесені до Договору керівником (позивачем-2) із перевищенням наданих йому повноважень, без згоди МОЗ України (позивач-1), яке є уповноваженим органом управління позивача-2, так як позивач-2 (бюджетна неприбуткова установа) перед укладенням Додаткової угоди № 3 до Договору не звертався до позивача-1 для погодження здійснення відповідних розрахунків видатків на сплату штрафних санкцій за таким Договором та внесення відповідних змін до кошторису; зобов'язання щодо сплати штрафних санкцій (видатки Державного бюджету) відповідно до Додаткової угоди № 3 до Договору, укладеної між позивачем-2 та відповідачем, були взяті без затвердження відповідного кошторису та паспорту бюджетної програми, а отже без відповідних бюджетних асигнувань та з перевищенням повноважень з боку колишнього керівника закладу.

Водночас, у постанові від 28.02.2013 у справі №5021/950/12, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо визнання недійсними та виключення з угоди про співробітництво пунктів 3.2, 3.3 і стягнення витрат за комунальні послуги, з огляду на те, що вказані витрати є необґрунтованими, однак спірною угодою про співробітництво сторони узгодили здійснення витрат, пов'язаних з утриманням матеріально-технічної бази клінічного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я, які відносяться до спільної діяльності сторін, за рахунок цього закладу, та позивачем не доведено обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів звертає увагу на те, не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права постанови Вищого господарського суду України від 05.04.2007 у справі №5/3414-2/382, від 05.08.2014 у справі №902/1691/13 та від 25.01.2011 у справі №37/162, на які посилається заявник, оскільки у зазначених справах та у справі №910/21994/14, про перегляд постанови у якій просить заявник, предмети та підстави позовних вимог є різними. Так, у справі №910/21994/14, на яку подана заява про перегляд, заявлено позов про визнання недійсним пункту договору. Водночас, у справі №5/3414-2/382 позов заявлено про стягнення заборгованості по нарахованих відсотках за бюджетною позикою; у справах №902/1691/13 та №37/162 - про стягнення боргу та штрафних санкцій за поставлений природний газ.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комстарт" у допуску справи №910/21994/14 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяГ. Коробенко СуддіС. Бакуліна Н. Мележик О. Удовиченко Є. Чернов