Рішення

від 01.02.2007 по справі 17/657-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.02.07

          Справа № 17/657-06.

За

позовом: приватного підприємця ОСОБА_1 До відповідачів:

1.

Приватного підприємця ОСОБА_2

2.

Товариства з обмеженою відповідальністю “Флора Інтернешнл”

Про

визнання нікчемним договору від 23.02.2001 року та акту приймання-передачі від

01.04.2005 року

Суддя    ЛУЩИК М. С.

За

участю представників сторін:                  

від

позивача:              ОСОБА_1.

від

1-го відповідача:   не з'явився.

від

2-го відповідача:   Охріменко В.В.,

довіреність № 01/2007 від 10.01.07р.

Суть

спору: Позивач просить визнати нікчемним з моменту підписання договір про

співробітництво, укладений між приватним підприємцем ОСОБА_2 та товариством з

обмеженою відповідальністю “Флора Інтернешнл” 23.02.2001р., та акт

приймання-передачі до цього договору від 01.04.2005р., підписаний між  приватним підприємцем ОСОБА_2 та товариством

з обмеженою відповідальністю “Флора Інтернешнл”.

26.10.2006

року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог і просить суд визнати

недійсним з моменту підписання договір про співробітництво від 23.02.2001 р. та

акт приймання-передачі до цього договору від 01.04.2005 р., а також зобов'язати

відповідача повернути позивачу торгівельний ряд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (комплекс

кіосків на АДРЕСА_1).

01.02.2007

року позивач,  подав заяву про уточнення

позовних вимог, в якій просить постановити рішення, яким визнати за ним право

власності на торгівельний ряд “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що розташований за адресою: м.

Суми, перехрестя вулиць Харківська - Сумсько-київських дивізій, визнати

недійсним договір купівлі-продажу торгівельного ряду “ІНФОРМАЦІЯ_1”, укладений

між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03 жовтня 2006 року і посвідчений приватним нотаріусом

Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5. за № НОМЕР_1; стягнути з

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальні збитки в сумі 23 400 грн. 00 коп. та в рахунок

відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. 00 коп., а також з метою забезпечення

позову накласти заборону на вчинення дій, направлених на перехід права

власності на торгівельний ряд “ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Перший

відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні

вимог посилаючись на те, що договір про співробітництво від 23  лютого 2001 року, укладений між ТОВ “Флора

Інтернешнл” та  приватним підприємцем

ОСОБА_2., повністю відповідає вимогам законодавства, а отже відсутні підстави

для визнання його недійсним. Щодо визнання недійсним з моменту підписання  акту приймання-передачі до договору від

01.04.2005 р., то відповідач вважає, що акт здачі -приймання частки у праві

власності не є актом у розумінні ст. 12 ГПК України, у зв'язку з чим позовні

вимоги про визнання недійсним такого акту не підлягають розгляду господарським

судом 

Другий

відповідач  у відзиві на позовну заяву

підтримав позовні вимоги і повідомив, що ніяких договорів з першим відповідачем

та актів приймання-передачі директор ОСОБА_6. не підписувала в зазначений час,

оскільки була звільнена з роботи 12.02.2001р., а також повідомив, що відповідач

ніяких внесків на будівництво торгового ряду «ІНФОРМАЦІЯ_1 міста» не вносив.

В

судове засідання 01.02.2007 року позивач подав заяву, в якій відкликав  позовні вимоги викладені в заяві  про 

уточнення позовних вимог від 01.02.2007 року.

Крім

того, позивач просить з метою забезпечення позову до набуття чинності рішенням

по даній справі просить з метою забезпечення позову накласти заборону на

вчинення дій, направлених на перехід права власності на торгівельний ряд

“ІНФОРМАЦІЯ_1”.

Суд,

розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення  заборони на вчинення дій, направлених на

перехід права власності на торгівельний ряд “ІНФОРМАЦІЯ_1”, вважає його

необґрунтованим, оскільки всупереч вимогам ст. 66 Господарського

процесуального  кодексу України позивачем

не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи

зробити неможливим виконання рішення господарського суду України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд

вважає, що вимоги позивача  підлягають

задоволенню частково, виходячи з наступного:

Торгівельний

ряд „ІНФОРМАЦІЯ_1" був побудований підприємством ТОВ „Флора Інтернешнл"

на земельній ділянці, яка розташована на розі вулиць Харківської та СКД і була

надана підприємству в оренду Сумською міською радою згідно рішення Сумської

міської ради XXIII скликання XX сесії від 20 червня 2001 року „Про вилучення та

надання земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і громадянам

та попереднє погодження місця розташування об'єктів" з укладенням договору

оренди НОМЕР_2 для несільськогосподарського використання, під розміщення

торгівельної зони ринку „ІНФОРМАЦІЯ_1 міста". 12.02.2001 року ТОВ „Флора

Інтернешнл" було виконано узгодження на розміщення нежитлових приміщень на

цій земельній ділянці та виготовлений паспорт на розміщення кіосків і він був

погоджений в управління містобудування і архітектури м. Суми. Всі роботи по будівництву

торгівельного ряду були виконані виключно ТОВ „Флора Інтернешнл", про що є

в наявності всі договори на виконання робіт по будівництву торгівельного

комплексу.

Належних

документів на будь-яку участь ПП ОСОБА_2. у будівництві торгівельного ряду „ІНФОРМАЦІЯ_1"

не мається,  більш того, сам приватний

підприємець ОСОБА_2. починаючи з 01.06.2003 року по 01.02.2004 року на

загальних підставах орендував торгівельну секцію в приміщенні торгового ряду

„ІНФОРМАЦІЯ_1 міста" у ТОВ „Флора Інтернешнл", що    підтверджується   договором  

оренди нежитлового приміщення від 01.06.2003 року.

20

жовтня 2005 року ТОВ „Флора Інтернешнл" уклало договір купівлі-продажу

торгівельного ряду „ІНФОРМАЦІЯ_1" на користь ТОВ „Радикс" і цей

договір нотаріально посвідчений. До 20.10.2005 року спірне нерухоме майно

перебувало  повністю на балансі лише ТОВ

„Флора Інтернешнл". При здійснення продажу 20.10.2005 року продавцем не

було повідомлено покупця про права третіх осіб на торгівельний ряд

„ІНФОРМАЦІЯ_1".

До

13.09.2006 року нерухоме майно торгівельного комплексу „ІНФОРМАЦІЯ_1"

перебувало на балансі ТОВ „Радикс" і було продано ПП ОСОБА_1. за

нотаріально посвідченим договором. Знову ж при здійснення продажу 13.09.2006

року продавцем ТОВ „Радикс" не було повідомлено покупця ПП ОСОБА_1. про

права третіх осіб на торгівельний ряд „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Таким

чином, придбавши нерухоме майно - торгівельний ряд „ІНФОРМАЦІЯ_1"

позивач  02.10.2006 року звернувся до КП

„СМБТГ за належною реєстрацією права власності на це майно за ним, однак йому

було відмовлено, посилаючись на те, що це майно було вже зареєстровано на праві

власності за ПП ОСОБА_3. на підставі рішення господарського суду Сумської

області по справі № 14/393-06 від 13.07.2006 року , тому позивач вимушений був

звертатися до касаційної інстанції і постановою Вищого господарського суду

України від 06.12.2006 року це рішення господарського суду Сумської області

було скасовано.

ПП

ОСОБА_2. вважав себе власником нерухомого майна на підставі договору між ТОВ

„Флора Інтернешнл" та ним від 23.02.2001 року про сумісну діяльність по

будівництву торгівельного ряду „ІНФОРМАЦІЯ_1".

Як

вбачається з матеріалів справи, договір підписаний від імені ТОВ „Флора

Інтернешнл" директором ОСОБА_6 23.02.2001 року, але  зазначений підпис  в договорі про співробітництво не відповідає

підпису ОСОБА_6.., який міститься у господарських документах відповідача, копії

яких знаходяться в матеріалах справи. Крім того,  прокуратурою Зарічного району м. Суми  порушено кримінальну справу № 0778001  відносно ПП ОСОБА_2. та невстановленої

службової особи за ч. 3 ст. 190 КК України - шахрайство, вчинене у великих

розмірах, ч. 2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, яке

спричинило тяжкі наслідки, ч. 2 ст. 366 КК України - службове підроблення, яке

спричинило тяжкі наслідки, оскільки договір про співробітництво від 23.02.2001

року шахрайським шляхом був підписаний на користь ОСОБА_2., де другою стороною

якого  виступало ТОВ “Флора Інтернешнл” в

особі ОСОБА_6, яка була директором товариства, але на час підписання договору

звільнилася із займаної посади, що підтверджується Наказом № НОМЕР_3. таким

чином,  на даному договорі, укладеному

між ПП ОСОБА_2., та ТОВ “Флора Інтернешнл” є підпис невстановленої службової

особи, яка зловживаючи своїм службовим становищем, мала можливість використання

печатки підприємства.

Договір

про спільну діяльність ТОВ „Флора Інтернешнл" та ПП ОСОБА_2. не

зареєстрований в книзі реєстрації договорів підприємства ТОВ „Флора

Інтернешнл".

На

підприємстві ТОВ „Флора Інтернешнл" маються всі бухгалтерські документи

про витрати на будівництво нерухомого майна лише цим підприємством і жодного

документу, який би підтверджував надходження хоча б якихось, а не 70 відсотків,

коштів від ПП ОСОБА_2. до ТОВ „Флора Інтернешнл" за умовами договору про

спільну діяльність від 23.02.2001 року на будівництво торгівельного ряду

„ІНФОРМАЦІЯ_1" не вносилося.

ОСОБА_3.

вважає, що набув право власності на торгівельний ряд „ІНФОРМАЦІЯ_1" в

наслідок одержання його в рахунок погашення грошового боргу перед ним ПП

ОСОБА_2. Однак сам акт прийому-передачі торгівельного ряду „ІНФОРМАЦІЯ_1"

не є підтвердженням права власності ОСОБА_2. на це нерухоме майно. ОСОБА_2. не

може надати жодного доказу вкладення коштів у спільну діяльність з ТОВ „Флора

Інтернешнл" по будівництву спірного нерухомого майна. Всі документи,

підтверджуючі будівництво цього майна лише ТОВ „Флора Інтернешнл"

знаходяться саме в цьому підприємстві і немає жодних згадувань про яку-небудь

участь ОСОБА_2. в створенні цього майна.

Статтею

12 Закону України „Про власність" передбачено, що праця громадян є основою

створення і примноження їх власності. Громадянин набуває права власності на

доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці,

підприємницької  діяльності,   вкладення  

коштів   у   кредитні 

установи, акціонерні товариства, а також; на майно, одержане внаслідок

успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Крім

того, 01.02.2007 року позивач,  подав

заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить постановити рішення, яким

визнати за ним право власності на торгівельний ряд “ІНФОРМАЦІЯ_1”, що

розташований за адресою: м. Суми, перехрестя вулиць Харківська -

Сумсько-київських дивізій, визнати недійсним договір купівлі-продажу

торгівельного ряду “ІНФОРМАЦІЯ_1”, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 03 жовтня

2006 року і посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального

округу ОСОБА_5. за № НОМЕР_1; стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 матеріальні збитки

в сумі 23 400 грн. 00 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 грн.

00 коп.

Відповідно

до п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до

прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити

розмір позовних вимог, а не подати нові позовні вимоги, які не стосуються

предмету позову, в зв'язку з чим зазначена заява не підлягає задоволенню, тим

більше, що сам позивач до винесення рішення судом про залучення  до розгляду зазначеної заяви, або її

відхилення, сам її відкликав.

    Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень. У даному випадку першим відповідачем не подано

обґрунтованих доказів, що підтверджують його позицію по справі, тому вимоги

позивача  задоволенню не підлягають.

   На підставі вищевикладеного суд вважає

вимоги позивача щодо визнання недійсним з моменту підписання договору про

співробітництво від 23.02.2001 р. та акту приймання-передачі до цього договору

від 01.04.2005 р., а також зобов'язання відповідача повернути позивачу

торгівельний ряд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (комплекс кіосків на АДРЕСА_1) правомірними,

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно

до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та  судові витрати на інформаційно-технічне

забезпечення покладаються на відповідача. 

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського

процесуального кодексу України,  суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов

задовольнити повністю.

2.Визнати

недійсним з моменту підписання договір про співробітництво, 23.02.2001р.,

укладений між товариством з обмеженою відповідальністю “Флора Інтернешнл” (

40030,м. Суми, вул. Привокзальна, 33; код 31014338)  та приватним підприємцем ОСОБА_2 40030, м.

Суми. АДРЕСА_1; Ід. н. НОМЕР_1) та акт приймання-передачі до цього договору від

01.04.2005 р.

3.Приватному

підприємцю ОСОБА_2 (40030, м. Суми. АДРЕСА_1; Ід. н. НОМЕР_1) повернути ОСОБА_1

(40006, м. Суми, вул. Добролюбова, 77; Ід. н. 2279413010)  торгівельний ряд «ІНФОРМАЦІЯ_1» (комплекс

кіосків на перехресті вул. Харківської та вул. Сумсько-Київських дивізій).

4.Стягнути

з  приватного підприємця ОСОБА_2 (40030,

м. Суми. АДРЕСА_1; Ід. н. НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (40006, м. Суми, вул.

Добролюбова, 77; Ід. н. 2279413010)  85

грн. 00 коп. витрат  по державному миту,

118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати

наказ після набрання рішенням законної сили.

             СУДДЯ                                                                 

М. С. ЛУЩИК