ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2015 рокуСправа № 912/234/15-г Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Макаренко Т.В. - головуючий, Вавренюк Л.С. та Змеула О.А., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 912/234/15-г
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000"
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
про стягнення 299 999,02 грн,
та
за зустрічним позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000"
про визнання договору поставки недійсним,
представники сторін:
від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Баулін А.О. , довіреність № б/н від 14.10.14 ;
від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_5, довіреність № 56 від 29.01.15; ОСОБА_3 - особисто.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000" (далі по тексту - ТОВ "Фанатема-2000" постачальник, позивач за первісним позовом , відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 20.01.2015 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі по тексту - ФОП ОСОБА_3, покупець, відповідач за первісним позовом та позивач та зустрічним позовом) заборгованості за накладною від 02.07.2014 № 020758 та договором від 01.06.2013 № 010613-068 в сумі 299 999,02 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором.
У відзиві на позовну заяву від 25.02.2015 ФОП ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає та вказує на те, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ТОВ "Фанатема-2000" не доведено факт отримання відповідачем товару, визначеного у накладній № 020758 від 02.07.2014, яка за твердженням ФОП ОСОБА_3 підписана разом із договором поставки від 01.06.2013 та, які підписані сторонами з метою гарантування подальшої співпраці між ними за виниклими договірними зобов'язаннями на підставі договору поставки № 010612-025 від 01.06.2012.
02.03.2015 на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ФОП ОСОБА_3 про визнання недійсним договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013, укладеного між ТОВ "Фанатема-2000" та ФОП ОСОБА_3
Господарським судом ухвалою від 03.03.2015 прийнято вказану зустрічну позовну заяву про визнання договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013 недійсним, для спільного розгляду з первісним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом у своєму відзиві від 12.03.2015 просить суд відмовити у задоволенні вимог ФОП ОСОБА_3 у зв'язку з наступним:
договір поставки від 01.06.2012 припинено відповідно п. 11.1 Договору;
договір поставки від 01.06.2012 та договір поставки від 01.06.2013 і видаткова накладна від 02.07.2014 не пов'язанні один з одним;
договір від 01.06.2013 та видаткова накладна від 02.07.2014 відповідають цілям та інтересам сторін, а також нормам чинного законодавства;
умовами договору від 01.06.2013 не передбачено обов'язку щодо виставлення рахунку-фактури;
п. 3.3 Договору визначено, що дата у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником та фактичним виконанням замовлення;
твердження позивача за зустрічним позовом не підтвердженні жодними доказами у справі і суперечать встановленим сторонами договірним умовам.
Позивач за зустрічним позовом подав до суду копії накладних на повернення товару та зазначає, що товар був повернутий постачальнику за даними накладними. Крім того, останнім подано до матеріалів справи копії документів на підтвердження здійснення усіх господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Фанатема-2000" на підставі єдиного договору поставки № 010612-025 від 01.06.2012.
ФОП ОСОБА_3 у своїх додаткових обґрунтуваннях зустрічних позовних вимог наполягає на тому, що договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 слід визнати недійсним, оскільки даний правочин вчинений сторонами для приховування інших правовідносин (удаваність правочину), а саме отримання гарантій ТОВ "Фанатема-2000" від ФОП ОСОБА_3 на подальше співробітництво за раніше укладеним єдиним господарським договором поставки, в свою чергу виниклі правовідносини не передбачені та не врегульовані цивільним та господарським законодавством.
ТОВ "Фанатема-2000" у своїх письмових поясненнях від 30.04.2015 надало інформацію та докази на її підтвердження щодо права власності на товар, який було поставлено ФОП ОСОБА_3 за накладною № 020758 від 20.07.2014.
В судовому засіданні 05.05.2015 ФОП ОСОБА_3 подано до матеріалів справи повідомлення про початок досудового розслідування від 15.04.2015 з якого вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2015 за № 12015120020003053.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Фанатема -2000" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 (далі по тексту - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар (товари), покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 1.2 Договору загальна кількість товару, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення за асортиментом, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначається специфікацією, яка укладається одночасно з укладанням цього договору і після укладання сторонами є невід'ємним додатком до цього договору.
В розділі 3 сторони погодили строки та порядок поставки. Найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, визначається у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником та фактичним виконанням замовлення (п 3.3 Договору).
Пунктом 6.3 Договору встановлено, що сума договору складається з суми вартості партій товарів, поставлених постачальником на протязі строку дії цього договору.
Розділом 7 Договору сторони обумовили порядок розрахунків. Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару постачальником. Оплата, за згодою сторін, може бути здійснена шляхом 100% попередньої оплати або часткової попередньої оплати. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі.
Договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатки і діє протягом двох років.
Договір підписано та скріплено печатками сторін.
Сторонами також складено та підписано специфікацію (додаток № 1 до Договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013). в п. 2 вказаної специфікації визначено, що загальна кількість товару, що постачається, визначається у грошовому виразі та дорівнює 7200000,00 грн і є попередньою. У разі збільшення загальної кількості товару сторони вносять зміни до специфікації.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як встановлено судом, Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору № 010613-068 від 01.06.2013 постачальник передав, а покупець прийняв товар, вартість якого склала 299999,02 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи документи, а саме накладна №020758 від 02.07.2014. Підписи та печатки на якій сторони не заперечують.
Враховуючи умови договору, а саме п. 7.1 відповідач за первісним позовом мав розрахуватися з позивачем за первісним позовом за поставлений товар не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, тобто строк сплати товару сплив 24.07.2014.
Відповідно до ст. ст. 525 та 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).
Разом з тим, як вказує позивач за первісним позовом відповідач за первісним позовом взагалі не оплатив поставлений та отриманий товар, що слугувало підставою для звернення ТОВ "Фанатема -2000" до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Відповідач за первісним позовом в свою чергу звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про визнання договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013 недійсним на підставі положення ст.235 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування своїх позовних вимог ФОП ОСОБА_3 стверджує, що в день укладання між сторонами договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013, позивач за первісним позовом надав відповідачеві за первісним позовом на підставі вказаного договору накладну на підпис, яка не містила номера та дати. Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що накладна та договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 в цілому укладено для забезпечення виконання договору поставки № 010612-025, який було укладено між сторонами 01.06.2012. Тобто, ФОП ОСОБА_3 вважає, що укладаючи договір поставки № 010613 від 01.06.2013 сторони мали на увазі, що у разі дострокового розірвання або припинення подальшої співпраці за договором № 010612-025 від 01.06.2012 з боку позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом залишає за собою право стягнути з нього обумовлені накладною грошові кошти. У зв'язку з вказаним позивач за зустрічним позовом вважає, що правовідносини, що склалися між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "Фанатема -2000" у зв'язку з укладанням договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013 мали характер удаваних, оскільки даний договір укладений сторонами, мав на меті створити для відповідача за зустрічним позовом гарантії щодо подальшої співпраці з позивачем за зустрічним позовом за договором поставки № 010612-025 від 01.06.2012.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Статтею 215 вказаного кодексу визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з положеннями ст. 235 даного кодексу удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Господарський суд виходить з того, що свої вимоги ТОВ "Фанатема -2000" до відповідача за первісним позовом обґрунтовує договором поставки № 010613-068 від 01.06.2013 та накладною № 020758 від 02.07.2014, яка видана на підставі вказаного Договору, що вбачається із самої накладної та не заперечується сторонами.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" лише первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, які фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто факт здійснення операції передачі певного товару від постачальника до покупця. Для надання видатковій накладній юридичної сили й доказовості вона повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.
У п.3.3 Договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013 встановлено, що найменування, ціна за одиницю товару та кількість товару, що входить у партію поставки, визначається у накладних на товар. Дата, вказана у накладній про прийняття товару покупцем, є датою поставки товару постачальником.
Як вбачається з копії накладної № 020758 від 02.07.2014 на яку посилається позивач за первісним позовом та дійсність якої заперечує відповідач за первісним позовом, вказана накладна містять всі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством, а отже має юридичну силу й доказовість. Тобто, дана накладна підтверджує факт здійснення господарської операції по передачі товару від постачальника до покупця на загальну суму 299 999,02 грн.
Заперечення ФОП ОСОБА_3 стосовно нанесення номера та дати накладної при оформленні ручкою, тоді як сама накладна виконана друкованим способом, господарським судом не приймається, оскільки нормами чинного законодавства, зокрема Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не встановлено в який спосіб (прописом ти друком) має заповнюватися первинна документація. Крім того, господарський суд враховує, що дана накладна містить підпис та печатку ФОП ОСОБА_3, які не заперечуються самим відповідачем за первинним позовом.
Доводи позивача за зустрічним позовом відносно того, що тексти договорів поставки № 010613-068 від 01.06.2013 та № 010612-025 від 01.06.2012 ідентичні не є підтвердженням того, що договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 укладався сторонами для забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки № 010612-025 від 01.06.2012.
Як вбачається із умов договору № 010612-025 від 01.06.2012, а саме п. 11.1 "договір поставки вступає в дію з дати його укладання (підписання) та скріплення печатками і діє протягом одного року." Тобто, умовами договору № 010612-025 від 01.06.2012 сторони визначили строк дії договору один рік, також сам позивач за зустрічним позовом вказує на те, що останні поставки на виконання умов даного Договору було здійснено в серпні 2013 року.
ФОП ОСОБА_3 звертає увагу суду на ту обставину, що останній посилаючись на свій матеріальний стан призупинив замовлення щодо поставки товару, однак матеріали справи не містять відповідних доказів вчинення відповідачем за первісним позовом зазначених дій.
Посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність рахунку-фактури на поставлений товар за накладною № 020758 від 02.07.2014 на суму 299 999,02 грн, є безпідставним, оскільки умовами договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013 не передбачено обов'язку постачальника виставляти рахунки-фактури для оплати поставленого товару. Так, п. 7.8 Договору передбачено виставлення рахунку-фактури у разі здійснення попередньої оплати.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складається з фактів - підстав позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно з п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, матеріали справи не містять, а позивачем за зустрічним позовом не подано на витребування суду належних доказів того, що договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 укладено між сторонами для приховування інших правовідносин.
Також матеріали справи містять повідомлення про початок досудового розслідування від 15.04.2015 з якого вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення відповідно до вимог ч. 1 та ч. 4 ст. 214 КПК України внесено слідчим до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2015 за № 12015120020003053. Однак, подане відповідачем за первісним позовом повідомлення про початок досудового розслідування не доводить тої обставини, що договір поставки № 010613-068 від 01.06.2013 є удаваним.
З огляду на викладене та враховуючи наявні матеріали справи, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання договору поставки недійсним з підстав передбачених нормами ст. 235 Цивільного кодексу України, а тому в задоволенні зустрічного позову господарський суд відмовляє повністю.
Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи відповідача за первісним позовом щодо не отримання товару за накладною № 020758 від 02.07.2014 на суму 299 999,02 грн чи його повернення з огляду на наступне.
ТОВ "Фанатема -2000" подано до матеріалів справи письмові пояснення та копії накладної № 020715 від 02.07.2014 та товарно-транспортної накладної №020701 відповідно до яких позивач за первісним позовом отримав товар зазначений у накладній від ТОВ "ПМПлюс" та набув на його право власності. І за твердженням останнього вказані дії було вчинено для виконання замовлення ФОП ОСОБА_3 щодо поставки товару, який перелічено в накладній № 020758 від 02.07.2014.
Твердження позивача за зустрічним позовом щодо повернення частини товару постачальнику (ТОВ "Фанатема -2000"), які ФОП ОСОБА_3 підтверджує накладною на повернення № 603843 від 19.03.2014 на суму 20562,00 грн не стосуються товару, який поставлено покупцеві за накладною № 020715 від 02.07.2014, оскільки накладна на повернення датована 19.03.2014, тоді як накладної на поставку товару від 02.07.2014.
Разом з тим, господарський суд не входить в обговорення правовідносин, які існували між сторонами за іншими господарськими договорами та не досліджує накладні на поставку товару та на повернення товару, що не стосується правовідносин за договором поставки № 010613-068 від 01.06.2013.
З урахуванням вказаних обставин, умови договору поставки № 010613-068 від 01.06.2013, норми чинного законодавства, які перелічено вище, а також тої обставини, що відповідачем за первісним позовом у справі факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Фанатема-2000" про стягнення суми боргу в розмірі 299 999,02 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом покладаються судові витрати на судовий збір.
На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85, 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір", господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги за первісним позовом задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , 25015, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фанатема-2000", 69063, м. Запоріжжя, вул.Кірова,109, код ЄДРПОУ 31255556 заборгованість в сумі 299 999,02 грн., судовий збір в сумі 5 999,99 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 12.05.2015
Головуючий суддя Т. В. Макаренко
Суддя Л.С. Вавренюк
Суддя О.А. Змеул
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2015 |
Оприлюднено | 15.05.2015 |
Номер документу | 44097786 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Кіровоградської області
Макаренко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні