Справа № 758/5432/15-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2015 року суддя Подільського районного суду м.Києва Декаленко В. С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красуня» про виділення частки у статутному капіталі в натурі,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виділення частки у статутному капіталі в натурі.
Дослідивши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку, що вона (позовна заява) подана з порушенням вимог чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, виходячи з наступних підстав.
Стаття третя ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч. 1 ст. 118 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється, з дотриманням порядку, встановленого частинами другою і третьою статті 11-1 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.
Статті 119 та 120 ЦПК України встановлюють обов'язкові вимоги до змісту та форми позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Так стаття 119 ЦПК України, визначає, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 7 своєї Постанови від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Мною встановлено, що незважаючи на вимоги вищезазначених норм цивільно-процесуального закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, позивачем в своєму позові не вказано засобів зв'язку як своїх так і відповідача; не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги та не зазначено доказів в підтвердження викладених обставин, зокрема не обґрунтовано нормами матеріального та процесуального права з врахуванням тих правовідносин, які складися між ним та відповідачем (наявність Рішення Зборів Учасників ТОВ «Красуня» яким було вирішено відмовити в прийняті позивача до складу учасників Товариства та вирішено виплати вартість його частки в статутному капіталі Товариства) підстави обрання таких способів захисту свого права як: «Прийняття до числа учасників Товариства», «Визначення права власності на частку в статутному капіталі Товариства» та «Виділення в натурі належну на праві власності частку в статутному капіталі Товариства», які є взаємовиключними виходячи з положень ст.ст. 147, 148 ЦК України та ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства».
Крім того, позивачем не розкрито правову природу вказаного ним способу захисту свого права як «Визначення права власності на частку в статутному капіталі Товариства», оскільки такий спосіб захисту як «Визначення права власності» в чинному цивільному законодавстві відсутній.
Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку про доведеність тієї обставини, що позовна заява не може вважатися такою, що відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства, які ставляться до її форми та змісту.
Стаття 121 ЦПК України визначає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного, ст.ст. 147, 148 ЦК України, ст. 55 ЗУ «Про господарські товариства», керуючись ст.ст. 3, 11, 118, 119, 120, 121 ЦПК України,-
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Красуня» про виділення частки у статутному капіталі в натурі - залишити без руху.
Надати позивачу строк в 3 (три) дні з дня отримання ухвали, для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали в указаний термін, матеріали позовної заяви будуть вважатись неподаними і повернуті йому.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяВ. С. Декаленко
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2015 |
Оприлюднено | 14.05.2015 |
Номер документу | 44105536 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Декаленко В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні