Постанова

від 16.04.2015 по справі 805/948/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 805/948/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000883720 від 27.11.2014 року,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000883720 від 27.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.14 № 1246/28-10-37-10/05763599, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000883720 від 27.11.2014 року.

На зазначене податкове повідомлення-рішення ПАТ «НКМЗ» було подано скаргу від 15.12.14 № 015/2744 до Державної фіскальної служби України. Рішенням ДФС України від 17.02.15 №3144/6/89-98-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 27.11.14 №0000883720 залишено без змін. Дане рішення отримане ПАТ «НКМЗ» 23.02.15 р.

Позивач вважає висновки акту перевірки від 22.10.14 № 1246/28-10-37-10/05763599 про виявлені порушення податкового законодавства необґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків, є неправомірним та підлягає скасуванню. Висновки акту перевірки ґрунтуються виключно на даних автоматизованої системи (АС) «Податковий блок», в результаті чого встановлено розбіжності між сумою податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів, які дорівнюють 0,00 грн., оскільки податкові декларацій останніми не надані. Однак відомості зазначеній системі можуть свідчить лише про порушення з боку постачальників позивача вимог податкового законодавства при виконанні своїх зобов'язань, а ніяк не про відсутність факту здійснення господарських операцій.

На думку відповідача ПАТ «НКМЗ» в порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені податковими накладними, бо вищевказаними постачальниками не надані податкові декларації та, відповідно, не задекларовані податкові зобов'язання. Також відповідач, посилаючись на приписи п. 201.6 ст. 201 ПК України, робить висновок, згідно якого, якщо продавець не відобразив дані податкової накладної в своїх податкових зобов'язаннях, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит, адже статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.

Проте, на думку позивача, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно, платник податку (покупець) не несе відповідальності за наслідки невиконання постачальником обов'язків з декларування своїх податкових зобов'язань та несплати податку до бюджету. Відповідальність за допущені податкові правопорушення, в такому випадку, несе безпосередній правопорушник.

З наведених підстав позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 27.11.14 № 0000883720 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 487 860,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 243 930,00 грн., та присудити з Державного бюджету України на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,2 грн.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просили їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач представника до судового засідання не направив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, направив на адресу суду заперечення проти позову і клопотання про заміну відповідача у справі та про розгляд справи за його відсутності.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що відповідно до вимог п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами і доповненнями: бюджетне відшкодування ? відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України: «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України: «податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг».

Відповідно до п. 201.5. ст. 201 ПК України, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Відповідно до п. 201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України: «платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України: «податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг».

Відповідно до п. 201.5. ст. 201 ПК України, для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Відповідно до п. 201.6. ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З наведених підстав відповідач вважає, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом та не дає покупцю права на податковий кредит. Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента. Отже, обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом. Недотримання наведених положень свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту.

З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 16 квітня 2015 р. здійснено заміну відповідача на його правонаступника - Міжрегіональне головне управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників.

Розглянувши подані документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.

Позивач ? юридична особа Публічне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763599), зареєстрований платником податку на додану вартість, місцезнаходження: 84305, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5 (а.с.11-13), діє на підставі статуту (а.с.16-23).

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників було проведено камеральну перевірку Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2014 р.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.14 № 1246/28-10-37-10/05763599 (а.с.24-30), на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000883720 від 27.11.2014 року (а.с.36).

Підставами прийняття спірного податкового повідомлення - рішення є встановлені відповідачем в ході камеральної перевірки наступні обставини, а саме: до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року позивачем включені до складу податкового кредиту наступні суми ПДВ:

- в розмірі 30 936,00 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "КЕТЗ "САТУРН ЛТД. Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "КЕТЗ "САТУРН ЛТД" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "КЕТЗ "САТУРН ЛТД" (код за ЄДРПОУ 37975565) до ДПІ у Гагарінському районі ГУ Міндоходів у м. Севастополі не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 37488,12 грн. по податковим накладним отриманим від ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ за залізничні послуги. Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ (код за ЄДРПОУ 1074957) до СДПІ З ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 25 786,12 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "НОВАТОР-СТ". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "НОВАТОР-СТ" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "НОВАТОР-СТ" (код за ЄДРПОУ 35729623) до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 29453,02 грн. по податковим накладним отриманим від ФІРМА "ЕКОЛОГІЧНА ІНІЦІАТИВА". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ФІРМА "ЕКОЛОГІЧНА ІНІЦІАТИВА" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року Фірма "ЕКОЛОГІЧНА ІНІЦІАТИВА" (код за ЄДРПОУ 20286872) до Стахановська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 16293,94 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "ЗЕНІТ". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "ЗЕНІТ" за липень 2014 р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "ЗЕНІТ" (код за ЄДРПОУ 31205699) до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

- в розмірі 9 672,89 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "ДИАД-К". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "ДИАД-К" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "ДИАД-К" (код за ЄДРПОУ 35672291) до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 2228,55 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "ЛУГАНСЬК-ІНСТРУМЕНТ". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "ЛУГАНСЬК-ІНСТРУМЕНТ" за липень 2014р. становить 0,0 грн.. оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "ЛУГАНСЬК-ІНСТРУМЕНТ" (код за ЄДРПОУ 33472858) до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ Міндоходів у Луганській області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 858,61 грн. по податковим накладним отриманим від КП "ЗЕНІТ". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань КП "ЗЕНІТ" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року КП "ЗЕНІТ" (код за ЄДРПОУ 20384178) до Горлівська ОДПІ (Центрально-міське відділення) не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 614,17 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "ВІКОН". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "ВІКОН"за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "ВІКОН" (код за ЄДРПОУ 31132495) до ДПІ у м.Харцизьку ГУ Міндоходів у Донецькій області не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання;

- в розмірі 346 429,52 грн. по податковим накладним отриманим від ТОВ "Лайкстарт". Згідно даних АС "Податковий блок" сума податкових зобов'язань ТОВ "Лайкстарт" за липень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за липень 2014 року ТОВ "Лайкстарт" (код за ЄДРПОУ 38649640) до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.

Отже, на думку відповідача, порушення полягає в тому, що позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виданими постачальниками, які не надали до податкового органу декларації з ПДВ за липень 2014р. та, відповідно, не задекларували свої податкові зобов'язання.

На зазначене податкове повідомлення-рішення №0000883720 від 27.11.2014 року позивачем було подано скаргу від 15.12.14 № 015/2744 до Державної фіскальної служби України (а.с.37-40). Рішенням ДФС України від 17.02.15 №3144/6/89-98-10-01-04-25 податкове повідомлення-рішення від 27.11.14 №0000883720 залишено без змін (а.с.42-43).

З урахуванням встановлених у справі обставин, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовані вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.

Зокрема, стаття 198 Податкового кодексу України у п. 198.1 у відповідній редакції містила наступні приписи:

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Порядок оформлення та видачі податкової накладної на час виникнення спору був врегульований ст. 201 ПК України у відповідній редакції, тобто до внесення змін Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII. Згідно з пунктом 201.1. вказаної статті платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну , складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику

201.6. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Застосовуючи наведені норми, суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів того, що позивач був повідомлений про наявність розбіжностей за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, стосовно його контрагентів.

Натомість, спірні податкові накладні, видані позивачу його контрагентами: ТОВ «Лайкстарт» (податкові накладні від 14.07.14 №2, 15.07.14 №3, 17.07.14 № 4, загальна сума ПДВ -346429,52 грн.), ТОВ «КЕТЗ «Сатурн ЛТД» (податкова накладна №1 від 01.07.14, ПДВ -30936, 00 грн.), Донецькою залізницею (податкові накладні від 03.07.14 №282/011 - від 28.07.14 №2/208 за переліком, вказаним на стор. 6-7 акту, загальна сума ПДВ - 37488,12 грн.), фірмою «Екологічна ініціатива» (податкова накладна №1 від 02.07.14, ПДВ -29453, 02 грн.), ТОВ «Новатор-СТ» (податкова накладна №1 від 22.07.14, ПДВ - 25786, 00 грн.); ТОВ «Зеніт» (податкова накладна №65 від 08.07.14, ПДВ - 16293, 94 грн.); КП «Зеніт» (податкова накладна №4 від 04.07.14, ПДВ - 858,61 грн.), ТОВ «Вікон» (податкова накладна №1 від 16.07.14, ПДВ - 614,17 грн.), які зазначені в акті перевірки, були надані у паперовому вигляді та оформлені відповідно до вимог ПК України у діючий на той час редакції. Отже, встановлених законом підстав для виключення із складу податкового кредиту зазначених в них сум ПДВ немає.

Проти факту придбання Позивачем товарів у постачальників і використання їх в господарській діяльності відповідач не заперечує

За таких обставин суд погоджує доводи позивача, що інших обмежень щодо права платника податків ? покупця на включення сум податку до складу податкового кредиту законодавством не встановлено, а позивач як добросовісний платник податку не несе відповідальності у випадку заниження податкових зобов'язань іншими платниками податків. Зокрема, розбіжності між податковим кредитом позивача та податковими зобов'язаннями його контрагентів не можуть свідчить про відсутність факту придбання ПАТ «НКМЗ» товарів у вказаних підприємств, і як наслідок, завишення податкового кредиту з ПДВ. Навпаки, наявність належно оформлених первинних документів, а саме договорів, податкових накладних, накладних, платіжних доручень підтверджує факт здійснення господарських операцій. При цьому, порушень щодо ведення податкового обліку та оформлення первинних документів з боку ПАТ «НКМЗ» при здійсненні операцій з його постачальниками відповідачем не встановлено.

Розглядаючи заперечення позивача на акт перевірки відповідач зазначив, що несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницької діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. А у випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності (а.с.34).

Такі твердження суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено ані наявності недостатньої обережності, ані бездіяльності позивача, яку суд розуміє виключно як невиконання суб'єктом господарювання певних обов'язків, прямо встановлених законом. За відсутності таких додаткових обов'язків, позивач не може відповідати за діяльність своїх контрагентів. Це у повній мірі відповідає положенням ст. 61 Конституції України згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, позивач не мав встановлених законом можливостей контролювати своїх контрагентів стосовно виконання ними зобов'язань перед бюджетом, оскільки до внесення відповідних змін до Податкового кодексу України не було передбачено виключно електронне адміністрування податку на додану вартість.

Вказана позиція відповідає Європейській конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованій Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, та практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що відповідачем не доведено порушення позивачем порядку формування податкового кредиту відповідно до законодавства, яке діяло у період виникнення спірних відносин, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000883720 від 27.11.2014 року про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 487 860,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 243 930,00 грн. підлягають задоволенню.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому на користь позивача з Державного бюджету підлягає стягненню сума сплаченого судового збору (а.с.4) в сумі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000883720 від 27.11.2014 року - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000883720 від 27.11.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 05763599) витрати зі сплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.