Постанова

від 07.04.2015 по справі 804/6927/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 квітня 2015 рокусправа № 804/6927/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Д" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлення - рішень ,-

в с т а н о в и в:

У травні 2013 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 08.05.2013р. №0000152207, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 13 475грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3 368грн. 75коп. та №0000162207, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуг) за основним платежем у сумі 12 833грн. 33коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3 208грн. 33коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000152207 від 08.05.2013р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 13' 475грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3' 368грн. 75коп. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000162207 від 08.05.2013р., яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуг) за основним платежем у сумі 12' 833грн. 33коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3' 208грн. 33коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на не вірне застосування та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Д" 25.08.2010 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

У період з 08.04.2013 року по 10.04.2013 року посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз Д" (код ЄДРПОУ 37274181) з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Ангстрем Континенталь" (код ЄДРПОУ 33906299) за жовтень 2012р., за результатами якої складено акт №1088/227-37275143 від 11.04.2013р.

Так, в акті перевірки податковим органом відображені наступні порушення: п.185.1 ст.185, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість у жовтні 2012р. на суму 12' 833,33 грн.; п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), у результаті чого позивачем занижено податок на прибуток у 4 кварталі 2012р. на суму 13' 475,00 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач подав до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська письмові заперечення за вих. №1904-2 від 19.04.2013р., які відповідно до відповіді №9976/10/22-718 від 29.04.2013р. залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення - Форми "Р" від 08.05.2013р. №0000152207, яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у сумі 13 475грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3 368грн. 75коп. та №0000162207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послуг) за основним платежем у сумі 12 833грн. 33коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3 208грн. 33коп.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно з правилами формування витрат, передбаченими у пунктах 138.2, 138.4 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції.

При цьому, відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно положень пп. 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В силу вимог пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, іншими документами передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього кодексу.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між TOB "АЛМАЗ Д" (Замовник) та TOB "Ангстрем Континеталь" (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №08/10 ЮР від 08.10.2012р., згідно якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику визначений цим Договором перелік юридичних послуг, а Замовник зобов'язується оплатити такі послуги.

Розрахунок за надання послуг здійснено у безготівковій формі згідно платіжного доручення №457 від 08.11.2012 року на суму 22 000,00 грн.

Також, згідно матеріалів справи, між TOB "АЛМАЗ Д" (Замовник) та TOB "Ангстрем Континеталь" (Виконавець) укладено договір про надання клінінгових послуг №22/10/01 від 22.10.2012р., згідно якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе проведення робіт з прибирання складу, який знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Верстова, 43-А, площа 100кв.м.

Розрахунки здійснені у безготівковій формі згідно платіжних доручень №455 від 06.11.2012 року та №456 від 08.11.2012 року.

Суми оплати за надання визначених вказаними договорами послуг та відповідно суми сплаченого ПДВ були внесені позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що первинні бухгалтерські документи мають відповідати приписам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку формування валових витрат та податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою їх використання у власній господарській діяльності та підтверджені оформленими належним чином первинними бухгалтерськими документами.

Так, на підтвердження виконання Договору про надання юридичних послуг №08/10/ЮР від 08.10.2012р. позивачем надано: звіт Виконавця до договору №08/10 ЮР від 08.10.2012р., акт надання послуг №5231 від 25.10.2012р., акт прийому-сдачі виконаних послуг від 25.10.2012р. (Додаток №1 до договору №08/10 ЮР від 08.10.2012р.), податкову накладну №165 від 25.10.2012р.

На підтвердження виконання договору про надання клінінгових послуг №22/10/01 від 22.10.2012р. надано звіт виконання від 26.10.2012р., акт надання послуг №5232 від 26.10.2012р., податкову накладну №166 від 26.10.2012р. та інш.

При цьому, надані позивачем акт надання юридичних послуг №5231 від 25.10.2012р. (з додатком №1 до акту) та акт надання клінінгових №5232 від 26.10.2012р., не відображають зміст, обсяг та вартість наданих послуг. Як вбачається із актів, які є невід'ємною частиною договору, в них відсутня ціна кожної окремо наданої послуги, надання якої передбачено договором (щодо надання юридичних послуг) та вказана у звіті (щодо надання клінінгових послуг), а зазначена лише загальна вартість усіх виконаних робіт разом. Акт не розкриває змісту наданих послуг, позаяк не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності товариства.

У наданих позивачем актах міститься лише вказівка про виконання робіт відповідно до договору та їх вартість.

Надані позивачем звіт Виконавця до договору №08/10 ЮР від 08.10.2012р. та звіт Виконавця до договору про надання клінінгових послуг №22/10/01 від 22.10.2012р. також не містить зазначеної вище інформації в повному обсязі. Крім того, з копії договору надання юридичних послуг №08/10 ЮР від 08.10.2012р. та копії звіту Виконавця до договору №08/10 ЮР від 08.10.2012р., які міститься в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вбачає, що зазначений у звіті перелік виконаних послуг не відповідає переліку послуг, які виконавець зобов'язаний був надати відповідно до договору та є значно меншим.

Таким чином, надані позивачем акти виконаних робіт складені з порушенням правил складання первинних документів, установлених ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, з огляду на відсутність в них змісту та обсягу наданих послуг.

Також, позивачем не спростовано інформацію податкового органу щодо відсутності у контрагента позивача штату кваліфікованих працівників для надання юридичних послуг та клінінгових послуг, відсутності податкового кредиту за перевіряємий період. Крім того, відповідно до інформації про види діяльності, які мав право здійснювати ТОВ TOB "Ангстрем Континеталь" відсутні КВЕД надання юридичних послуг та КВЕД для надання клінінгових послуг.

В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у TOB "Ангстрем Континеталь" відповідного обладнання для здійснення клінінгових послуг, відповідного транспорту, також відсутні докази залучення третіх осіб для надання послуг.

При цьому, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, контрагентом позивача було здійснено роботи з прибирання складу, площа якого 100кв.м., роботи були здійснені протягом трьох днів, а вартість робіт склала 55 000,00 грн.

Тому, з огляду на наведені обставини, які в своїх сукупності викликають сумнів щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, та відсутності доказів які спростували дані сумніви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо недоведеності позивачем реальності здійснення господарських операцій.

Посилання позивача на безпідставне використання відповідачем інформації щодо його контрагента є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції, з огляду на викладене вище.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції під час вирішення справи неповно дослідив обставини справи, що призвело до прийняття помилкового рішення у справі, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, суд , -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 р. - скасувати.

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Алмаз-Д" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 24.04.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим